Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи - Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва - Воротникова І.П. 2020

Рекомендації практичним психологам закладів освіти
5.8. Роль практичного психолога і соціального педагога в організації дистанційного навчання
Розділ 5. Педагогічний дизайн навчання онлайн

Навчально-методичний центр психологічної служби НМЦ Деснянського району м. Києва

Діяльність практичних психологів і соціальних педагогів закладів загальної середньої та дошкільної освіти базується на дотриманні вимог чинного законодавства, посадових інструкцій, методичних рекомендацій і безпосередньо залежить від потреб закладу освіти та фахової компетенції фахівця. Дистанційне навчання — сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ від тих, хто навчає, до тих, хто навчається. Та в ситуації сьогодення ця «доставка інформації» стала свого роду випробуванням через відсутній час на підготовку до змін у взаємодії, створення фахово-екологічних матеріалів для подачі учасникам освітнього процесу, рівень професіоналізму педагогічних працівників, забезпеченість спеціальними технічними засобами та через безліч психологічних бар’єрів у всіх учасників освітнього процесу (тривожність, невпевненість, низька мотивація, страх, агресія тощо).

Одним із найсильніших стресів для учасників дистанційного навчання є брак чіткого й інформативного зворотного зв’язку, змістовної реакції вчителя, до якої вони звикли в процесі традиційного навчального процесу. Крім того, брак почуття соціальної присутності в дитини може суттєво погіршити ефективність навчання. Таким чином, один із напрямів роботи психолога (соціального педагога) під час дистанційного навчання полягає в роботі з вчителем щодо забезпечення ефективного зв’язку між вчителем і дитиною. Зокрема, це можуть бути онлайн-консультації, відеолекторії, вебінари, розробка психологічних рекомендацій для вчителів щодо організації чіткого, інформативного зв’язку з учнями тощо.

Ще один із серйозних моментів, що може завадити успішному засвоєнню знань в процесі дистанційного навчання, є недостатня впевненість здобувана освіти в тому, що в неї є необхідні уміння, навички для досягнення успіху в такій нетрадиційній системі навчання. В такому випадку робота психолога та соціального педагога реалізовується в онлайн-консультаціях, консультаціях за телефоном із батьками та дітьми, спрямованих на емоційну підтримку в нестандартній вимушеній ситуації.

Загалом можна виокремити такі компоненти психологічного комфорту при дистанційному навчанні:

1. задоволення соціального інстинкту;

2. особистісна цілісність;

3. зменшення «технологічних» зусиль (полегшення технологічної процедури взаємодії, забезпечення недвозначності розуміння).

Перший компонент — задоволення соціального інстинкту — має такі складові як приналежність до групи, встановлення емоційних зв’язків, відновлення всіх характерних для мі-жособистісного спілкування стосунків і афектів. Це вимагає формування віртуальних спільнот, де можна було б отримати емоційну підтримку, висловити власну думку тощо.

Особистісна цілісність передбачає такий стиль взаємодії в навчальній системі або навчальному середовищі, який не порушує Я-концепцію користувача, тобто ставлення до особистості з повагою, такі прийоми й способи, що сприяють породженню позитивних емоцій.

Тому всі учасники освітнього процесу мають чітко сформулювати, зафіксувати, усвідомити й суворо дотримуватися етичних правил спілкування в навчальному середовищі.

Щодо третього компоненту психологічної комфортності, цілком очевидно, що зменшення технологічних зусиль і зручність спілкування прямо залежать від того, наскільки дане середовище відповідає психологічним і фізіологічним закономірностям сприйняття й переробки інформації людським мозком.

Роль фахівців психологічної служби в організації дистанційного навчання при налагодженій системі полягає у звичайному виконанні функціональних та посадових обов’язків зі зміною форм взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу як зв’язної ланки між здобувачами освіти, педагогами та батьками з метою створення сприятливих емоційно-стабільних станів, мінімізації конфліктів.

Одним із найважливіших питань успішного дистанційного навчання є правильна мотивація здобувачів освіти. Адже велику частину часу здобувачі освіти проводять у самостійному освоєнні матеріалу, для цього необхідні самоконтроль, наполегливість, концентрація уваги. Тому завдання психолога та соціального педагога — працювати над мотивацією дітей до навчання (отримання знань потрібно для здійснення мрій, формування самостійної самодостатньої особистості); доносити педагогам й батькам важливі моменти, що мотивуватимуть дітей (наприклад, педагогам: письмове або усне онлайн спілкування з учителем, якісний зворотній зв’язок, зацікавлення, підтримання інтересу, відсіювання зайвої інформації, мінімізація мотивації, основаної на страхах та залякуваннях, грамотна дозована похвала; батькам: включеність у процес навчання без примусу та втрати самостійності й ініціативності дитини, емоційна підтримка, похвала, максимальна контактність з дитиною, компенсація відсутності живого спілкування з однолітками, спілкуванням в колі сім’ї).

Варто також зазначити, що психологічний контакт — це особливий вид стосунків між клієнтом та консультантом, а тому заочна консультація може бути менш ефективна, ніж очна або онлайн адже чим менше посередників, тим більша ефективність контактування (в такому разі можливий варіант взаємодії електронною поштою, Viber, Skype, Messenger).

Однак, психологічні консультації онлайн — це мінімум інформації про контекст проблеми, про життя клієнта, бо кожна проблема, як і життя, — унікальна, хоча і потрапляє під загальні психологічні закони й принципи, а певна недостатність інформації може утруднити роботу психолога (соціального педагога). Проте, все ж така робота результативніша за повну відсутність емоційного контакту.

Для системної та послідовної взаємодії, побудови моделей і стратегій діяльності в умовах дистанційного навчання між практичними психологами та соціальними педагогами, методист, який відповідає за роботу психологічної служби, бере на себе роль координатора, інформатора, експерта та наставника щодо ефективності даної роботи, її різноманітності й вільного доступу.

Зважаючи на те, що фахівці психологічної служби закладів освіти — агенти змін і мають швидше адаптуватися до нових викликів, основними функціями їх роботи мають бути:

— Розширення «вікна толерантності» (психологічна стабілізація й емоційна підтримка педагогічних працівників, батьків, здобувачів освіти й тих, хто потребує допомоги), превентивні заходи щодо попередження залежності від електронних носіїв.

— Підготовка (просвітницька робота у вигляді бесід, інфографіки та відеороликів) освітнього простору для обміну інформацією між усіма учасниками освітнього процесу (мотивування на успіх, підвищення самооцінки, актуалізація характерологічних особливостей та резервних можливостей пізнавальної сфери).

— Робота, спрямована на підготовку місця транслювання, узгодження змісту, обсягу інформації, темпу, тембру голосу, відновлювальних пауз, структурування робочого часу, дотримання режимних моментів та контроль відповідності віковим і психологічним особливостям.

— Удосконалення навичок роботи з технічними засобами та онлайн платформами (координування своїх та чужих перших вдалих кроків з позитивним підкріпленням).

— Виявлення варіантів дистанційної взаємодії з максимальною ефективністю засвоєння знань та навичок.

— Інформування, поширення психологічних знань через соціальні мережі, електронну пошту й інші вчительські, батьківські та учнівські чати у Viber, офіційні сайти закладів освіти та власні сторінки у Facebook.

— Ознайомлення з ресурсними, здоров’язберігаючими та відновлювальними техніками.

— Онлайн консультування з актуальних питань та звернень. Диджиталізація цілком дозволяє психологам проводити консультації «через екран» як для дорослих, так і для здобувачів освіти. Однак, потрібно зауважити, що деякі популярні онлайн платформи можуть порушувати конфіденційність інформації про користувачів.

— Психологічна підтримка в телефонному режимі з метою стабілізації емоційного стану в дітей та дорослих.

— Саморозвиток і самоосвіта, самомотивація, здобуття нових навичок та вмінь.

— Оновлення фахових матеріалів на офіційних сайтах закладів освіти щодо підвищення психологічної культури учасників освітнього процесу, обмін досвідом та рефлексія.

— Робота з розвитку дітей онлайн (за запитом та при наявності технічних засобів), вправи на активізацію когнітивної сфери (переключення уваги, нейропсихологічні вправи, моторика рук).

Також під час карантину потрібно проводити заняття для дітей з особливими освітніми потребами. Спочатку встановити довірливі відносини, а потім реалізовувати профілактичну та корекційну програми щодо розвантаження, розвиток півкуль мозку, пізнавальних процесів тощо.

Кінезологічні заняття сподобаються дітям навіть по той бік монітору. Також варто використовувати тематичні завдання, графічні диктанти, релаксаційні паузи, враховуючи вікові та психологічні особливості кожної дитини.

— Онлайн тестування (за потреби або запитом) та відповідно до чинного законодавства і фахової компетенції фахівця.

— Самозбереження, турбота про власний фізичний стан і психічне здоров’я.

Враховуючи вищезазначене, практичні психологи й соціальні педагоги повинні дотримуватись чіткого алгоритму роботи у дистанційному просторі:

• нормалізація власного емоційного стану;

• прийняття належності до «зони власної відповідальності»;

• систематизація законодавчої бази й співставлення її з основними напрямками роботи фахівця психологічної служби в закладі освіти з організацією дистанційного навчання;

• ознайомлення з онлайн платформами, правилами для їх використання та базами інформаційної підтримки Internet ресурсів;

• вивчення можливостей та потреб закладу освіти, спостереження за вже існуючою дистанційною взаємодією між учасниками освітнього процесу (пропозиції щодо оновлення, осучаснення; обговорення можливих проектів з адміністрацією закладів освіти тощо);

• аналіз інформаційного потоку щодо екологічності, науковості і валідності з використанням фільтрів сприйняття інформації;

• фокусування уваги на професійній етиці; академічній доброчесності; професіоналізмі; мотивах та бажаннях клієнтів;

• реалізація можливих напрямків роботи в дистанційному полі;

• фіксація проведених форм роботи в діловій та службовій документації;

• презентація діяльності, обмін досвідом, обговорення, надання порад та рекомендацій;

• пошук і розробка осучаснених тем і форм взаємодії для спілкування з оточуючими. Наприклад, для педагогів (бесіди про доцільність збереження спокою та послідовності дій під час надзвичайних ситуацій; створення психологічних студій взаємодії та підтримки; онлайн-тренінг «Профілактика стресової поведінки через призму поезій Ліни Костенко»; онлайн-заняття «Профілактика депресивної поведінки засобами культури» (прослуховування вальсу квітів та спільне обговорення); участь у дистанційному онлайн-марафоні «Все буде добре!» (обмін позитивними фото про карантинні канікули); психологічна підтримка вчителів, які проживають у квартирі самотньо під час карантину (телефонні бесіди); відеоконференція «Старт глобального тижня здоров’я або збережемо своє психічне здоров’я»; платформи взаємодії щодо позитивного мислення, екологічності сприйняття, впевненість в своїх силах і можливостях, особистий ресурс; соціально-емоційні компетентності. Для здобувачів освіти: інформаційне повідомлення «Як захистити себе від коронавірусу» (учнівські групи у соцмережах); заняття «Інформаційна психогігієна під час карантину»; онлайн-марафон «Міжнародний день братиків і сестричок або моя споріднена душа»; бесіди щодо організації комфортного простору, постановки цілей і досягнення їх, психогігієни, безпеки спілкування в онлайн мережах. Для батьків здобувачів освіти: засідання батьківського клубу «Дитячі страхи й пандемія» та «Паніка послаблює імунітет або як прибрати напругу самотужки (Zoom); індивідуальні консультації (Viber, Skype, Messenger та ін.); «Як мотивувати дитину до навчання під час карантину»; «Техніки психологічної підтримки, взаєморозуміння, спілкування на рівних, гармонійного поєднання праці і відпочинку»; «Наратив на успіх»; «Підготовка до прийняття відповідальних рішень з урахуванням думки усіх членів родини» тощо;

• вдосконалення власних навичок, опанування новими засобами дистанційного навчання, інтервізійні й супервізійні зустрічі (за потреби);

• позитивне мислення, відчуття задоволення від роботи, поширення вірусу «оптимізму»;

• моніторинг проведеної роботи, самоаналіз, планування подальших дій, моделювання «ситуації успіху» в майбутньому.

Десять прийомів і правил самомотивації

Образ мети. Я точно знаю, що отримаю, коли досягну мети, і це мені дуже подобається. Я так хочу цього, що я готовий багато працювати, щоб отримати це!

Позитивне закріплення. У мене виходять перші кроки, і мені подобається моя справа. Я знаю, що я в ньому хороший, заняття цією справою приносить мені задоволення!

Постановка завдань. Я формулюю завдання так, що у мене не виникає опору проти її виконання. Я розбиваю задачу на прості, зрозумілі кроки, так що просування відбувається природно й невимушено.

Похвала. Я дбаю про власну мотивацію, тому хвалю себе за кожен успіх, а критикую рідко — виключно з метою роздратувати.

Книги, відео. Я знаю, що є книги, фільми й відеоролики, які мене мотивують. Коли мені потрібна мотивація, я просто вмикаю їх і отримую потрібний заряд.

Азарт. Я люблю змагатися! Будь-яка справа перетворюється для мене в гру, змагання або з самим собою, або з іншими людьми. Погодьтеся, грати цікавіше й простіше, ніж напружуватися!

Амбіції. Чим я гірше інших? Я краще за інших! Я візьму і зроблю це. Нехай інші бояться й лінуються, я молодець, я сміливіше, швидше, розумніше й креативніше! Я буду кращим!

Однодумці. Коли я обговорюю свої справи з друзями, однодумцями, я відчуваю, що займаюся настільки цікавими й важливими речами, що мені вже хочеться швидше почати працювати!

Мої минулі успіхи. Я знаю, що на моєму шляху зустрічалися задачі й складніше, але я виконав їх на відмінно! Я не побоявся й вийшов переможцем. Так було раніше, так буде і зараз!

Оточення. Мене оточують настільки цілеспрямовані люди, для яких питання самомотивації навіть не важливе — вони повні енергії. Я бачу їх щодня, я спілкуюся з ними — я один з них!

Висновки: коли відчуваєте, що вам не вистачає мотивації — використовуйте хоча б два-три пункти з цих десяти, і ви самі побачите, як вам захочеться взятися за справу!

Рекомендації практичним психологам закладів освіти

НМЦ Солом’янського району м. Києва

Беззаперечно, карантин кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких родинних стосунків або принаймні для нервової системи батьків.

Діджиталізація цілком дозволяє психологам проводити консультації онлайн як для дорослих, так і для учнів.

Однак треба зауважити, що варто використовувати лише ті засоби, які, забезпечують конфіденційність інформації користувачів.

Треба також зазначити, що психотерапевтичний контакт — це особливий вид стосунків. Тому письмова консультація менш ефективна, ніж очна або онлайн, де можливий особистий зв’язок та встановлення рапорту. Тому що чим менше посередників, тим більше ефективність консультації. Але якщо клієнт хоче зберегти анонімність, то можливий варіант консультацій поштою та за допомогою месенджерів.

Психологічні консультації онлайн, на жаль, — це мінімум інформації про контекст проблеми і про життя клієнта. Кожна проблема, як і життя, унікальна, хоча й потрапляє під загальні психологічні закони і принципи. Але недостатність інформації може утруднити роботу психолога. Це, безумовно, більш результативний варіант, ніж письмова консультація, де взагалі відсутній емоційний контакт, апріорі.

Тому письмові консультації малоефективні, але використовуються й досі, коли стан тривожності в суспільстві високий.

Також під час карантину можна проводити заняття для дітей з особливими освітніми потребами. Спочатку встановити довіру та рапорт, а потім провести профілактичну та корекційну програми на розслаблення, розвиток півкуль мозку. Кінезологічні заняття особливо сподобаються дітям навіть по той бік монітору. Також варто підключати тематичні завдання, графічний диктант для розвитку моторики руки та концентрації уваги, враховуючи психічний та фізіологічний стан дитини. Таким чином під час карантину за відсутності очного контакту можна використовувати письмові або онлайн-консультації за потребою, що може стати ефективним короткотривалим рішенням.