Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи - Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва - Воротникова І.П. 2020


1.3. Пропозиції щодо оновлення нормативно-правової бази з питань дистанційного навчання
Розділ 1. Нормативно-правова база з питань дистанційного навчання

Ірина Воротникова,

завідувач кафедри природничо-математичної освіти і технологій ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка

Підтримуємо думку С. Горбачова — освітнього омбудсмена України: «Щоб уникнути або послабити негативний вплив комп’ютерів та гаджетів, необхідно на законодавчому рівні розробити чіткі санітарно-гігієнічні норми та правила користування комп’ютерами та гаджетами, які б допомагали батькам та педагогам правильно організовувати час роботи дитини за технічним обладнанням та її робочий простір» (https:// qrgo.page.link/4BNhG).

На сайті МОН України запропоновано для обговорення проект Положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти (https://qrgo.page.link/hUcjV). Важливо, що Положення 2013 року регламентувало не тільки діяльність закладів загальної середньої освіти, а і професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти.

За повідомленням на сайті МОН України, у проекті передбачається врегулювати реалізацію дистанційного навчання за двома напрямками: 1) за дистанційною формою як окремою формою здобуття освіти; 2) використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами (денною, вечірньою, заочною, мережевою, екстернат -ною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).

Увага суспільства прикута й до дошкільної освіти. Можливо, в нормативній базі потрібно звернути увагу на те, яким чином підготувати дошкільника до школи, як використовувати цифрові технології під час карантину, які засоби використовувати для співпраці вихователів з учнями дошкільного віку та їхніми батьками.

У тексті проекту акта враховано особливості дистанційного навчання під час карантину та передбачено умови для реалізації змішаного навчання. Але проект не містить роз’яснень щодо оплати праці, наповнюваності класів (груп), штатного розкладу, оскільки ці питання мають регулюватися іншими нормативними актами. На жаль, в інших нормативних актах також не врегульовано години підготовки вчителів до онлайн-навчання, створення сучасних електронних освітніх ресурсів. Навчання традиційне й онлайн також вимагає різних підходів до наповненості класів, зокрема для проведення онлайн-тренінгів, лабораторних робіт, проектної роботи тощо.

У попередньому Положенні 2013 року під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. У новому проекті «дистанційне навчання — організація освітнього процесу (за дистанційною формою здобуття освіти або шляхом використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти) в умовах віддаленості один від одного його учасників та їх опосередкованої взаємодії в освітньому середовищі, яке функціонує на базі сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій».

У проекті в декількох пунктах зазначено, що вчителі «організують дистанційне навчання», але вчителі не тільки організують, але і реалізують дистанційне навчання. Організувати дистанційне навчання може, наприклад, Центр дистанційних технологій, який може бути створено у школі відповідно до проєкту Положення (реєструє на платформі, надсилає запрошення на конференції, консультує учасників). Оплата працівників цього Центру, вимоги до кваліфікації також регламентуються іншими нормативними положеннями, але не є цілком зрозумілими. Залишаються поза увагою можливості створення дистанційних курсів і використання їх іншими вчителями, наприклад, тьюторство. Тьютор може не витрачати час на створення уроків, а лише надавати консультативну підтримку. Наприклад, три вчителі викладають у паралелі 5-х класів. Чи можуть вони об’єднуватись для проведення бінарних уроків (один вчитель проводить консультацію і є тьютором, а інший організовує проектну діяльність?

Можливо, потрібно уточнити, яким чином здійснюється контроль виконання цієї норми.

п.6. «Педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення навчальних занять. При цьому не менше 50 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, забезпечується в синхронному режимі».

Як враховуються особливості різних предметів, яким чином зазначається режим роботи? Можливо, це зазначається в розкладі, або журналі, чи створюються рекомендації до виконання освітньої програми. Чи має вчитель, який створив дистанційний курс з власними відеоуроками, практичними роботами, в час своїх занять бути присутнім на платформі 50% часу? Яким чином оцінювати кількість часу, якщо вчителі закладу працюють на дистанційній платформі, де всі активності розписано по часу (інтерактивна відеолекція, завдання, тестування тощо).

Пропозиції щодо уточнення змісту проекту

Положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти

Пункт проєкту Положення

Пропозиції

п. 7. Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.

Можливо, потребує уточнення, що оцінювання результатів передбачає використання ІКТ «за умови забезпечення аутентифікації того, хто навчається, або очно».

Облік робочого часу та оплата праці педагогічних працівників, які організовують дистанційне навчання, здійснюється відповідно до законодавства.

Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється у межах робочого часу педагогічних працівників.

Пропонуємо уточнити: педагогічних працівників, які «організовують та реалізують дистанційне навчання, здійснюється відповідно до законодавства».

Дистанційне навчання осіб із особливими освітніми потребами здійснюється з урахуванням індивідуальної програми розвитку.

Пропонуємо уточнити: «Дистанційне навчання осіб із особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку. Індивідуальна програма розвитку з використанням дистанційних технологій навчання має реалізовувати потреби учнів та можливості ІКТ».

Для організації дистанційної форми здобуття освіти заклад освіти створює у своєму складі класи (групи) з дистанційною формою здобуття освіти. Наповнюваність класів (груп) визначається відповідно до законодавства.

Наповнюваність класів, груп для організації дистанційного навчання потребує уточнення для різних видів навчальної діяльності, з використанням дистанційних платформ або відкритих ресурсів. Наприклад, для організації співпраці онлайн, проведення тренінгів

Використання технологій дистанційного навчання для вивчення окремих тем з навчальних предметів (інтегрованих курсів), проведення окремих навчальних занять і консультацій, оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися за ініціативою педагогічних працівників (з відповідним узгодженням розкладу навчальних занять).

Не зовсім зрозуміло, що означає «за ініціативою педагогічних працівників».

Яким чином враховується готовність учнів до такої «ініціативи». Різні вчителі можуть пропонувати безліч різноманітних цифрових ресурсів і перевантажувати учнів і себе.

Підвищення кваліфікації шляхом формальної освіти здійснюється за типовою програмою підвищення кваліфікації, затвердженою Міністерством світи і науки України.

Суб’єкти підвищення кваліфікації можуть розробляти програми підвищення кваліфікації на основі типових програм підвищення кваліфікації, що затверджуються МОН (відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників).