Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи - Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва - Воротникова І.П. 2020

Санітарно-епідеміологічні вимоги відповідно до положень «Концепції діяльності з надання освітньої послуги у сфері загальної середньої освіти»
1.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до організації дистанційного навчання
Розділ 1. Нормативно-правова база з питань дистанційного навчання

За підсумками аналізу освітнім омбудсменом України нормативних документів, які регламентують використання комп’ютерного обладнання та гаджетів у закладах освіти, є висновок (https://qrgo.page.link/4BNhG):

• відсутні нормативні документи, які б регулювали безпечне користування технічним обладнанням під час дистанційного навчання;

• багато нормативних документів, які регламентують використання комп’ютерного обладнання та гаджетів у закладах освіти, є застарілими, не відповідають вимогам сучасності.

В умовах запровадження дистанційної та змішаної форми навчання використовуються санітарно-епідеміологічні вимоги, відповідно до положень «Концепції діяльності з надання освітньої послуги у сфері загальної середньої освіти», розроблені на основі положень ДСанПіН 5.5.2.008-01 та перехресних вимог нормативних документів.

Санітарно-епідеміологічні вимоги відповідно до положень «Концепції діяльності з надання освітньої послуги у сфері загальної середньої освіти»

НМЦ Дніпровського району міста Києва

Вимоги до навчального приміщення

Оптимальні умови (рекомендовані) при виборі навчальної кімнати повинні враховувати:

— доступ до навчальної кімнати сонячного світла не менше 2-х годин на день;

— відсутність великих підприємств — джерел шуму в межах суб’єктивного сприймання;

— відсутність в зоні суб’єктивного сприймання потенційних джерел стороннього запаху (сміттєзбірників, підприємств та закладів харчування тощо);

— відсутність протягів;

— доступність провітрювання;

— відсутність сумісного перебування в навчальній кімнаті під час навчального процесу дітей дошкільного та молодшого дошкільного віку (не рекомендовано);

— в кімнаті не допускається наявність джерел біологічного забруднення (грибку, плісняви). Не дозволяється застосування навчальних кімнат для збереження у негерметичній тарі (окрім холодильника) харчової продукції (овочів, фруктів тощо).

Вибір місця для навчання учня в житловому приміщенні повинен проводитись з розрахунку на необхідність розташування робочого столу, місця для сидіння, шафи для навчальних посібників і зберігання шкільного приладдя, персонального комп’ютера, місця для фізичних вправ (обов’язково), також фізкультурно-спортивного інвентаря — «шведської стінки», турніка тощо (рекомендовано).

— Не слід оздоблювати навчальне приміщення великою кількістю елементів декору, обладнувати оргтехнікою, яка не призначена для навчання, а також великою кількістю побутових електроприладів, зайвою відео - та аудіоапаратурою.

Вимоги до обладнання робочого місця

Усі меблі для навчання повинні бути виготовлені з якісних матеріалів і мати позитивний висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність вимогам ДСанПіН (затв. Наказом МОЗ України № 1139 від 29.12.2012 р).

Усі поверхні меблів та обладнання мають бути стійкими до вологого прибирання й дезінфекції.

Меблі (стіл, шафи) повинні бути розподілені на окремі секції (полиці) для розташування необхідного навчального приладдя й розміщені в робочій зоні на ергономічно обумовленій для школяра відстані відповідно до його зросту.

Добір та заміну меблів слід проводити відповідно до зросту дітей:

— відстань від поверхні робочого столу до очей повинна бути більшою за 30 см;

— заборонено використовувати замість стільців лави й табурети;

— висота стільця й стола мають забезпечувати кут нахилу грудної частини тіла дитини відносно поперекової на 145°;

— зручними й довготривалими у застосуванні є меблі-трансформери, висоту яких можна регулювати відповідно до зросту учня;

— для запобігання зайвої втоми, слід обирати меблі зеленого (або пастельних) кольорів.

Відстань від вікна до робочого столу має бути не менше за 0,6—0,7 м.

Для профілактики порушень зору, сонячне світло (або штучні освітлювальні прилади) повинні освітлювати робочу зону з лівого боку (якщо дитина праворука).

Задня стіна відносно робочого місця (стільця) не повинна перешкоджати вільному руху учня. За спиною школяра бажано не монтувати в стіну системи підключення до електромереж (розетки) з розміщенням великої кількості кабелів електроживлення.

Вимоги до роботи з персональним комп'ютером

Навчальні кімнати, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. На вікнах мають бути жалюзі, які можна регулювати, або штори.

Не допускається пряме попадання на екран відеомоніто-ра прямих та/або відбитих променів природного та штучного освітлення.

Площа на одного учня, який працює за ПК, повинна складати не менше 6,0 м², об’єм — не менше 20 м³.

Стіни, стеля й підлога та обладнання навчальної кімнати повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою.

Екран відеомонітора персонального комп’ютера рекомендовано розміщувати на відстані 40—80 см від очей користувача.

Конструкція робочого столу має забезпечувати можливість оптимального розташування на робочій поверхні монітора, клавіатури з урахуванням морфофункціональних особливостей організму дитини.

Для ПК повинні застосовуватись столи, що мають дві горизонтальні поверхні: одна — для розміщення клавіатури, друга — для розміщення відеомонітора з діаметром не менше 17 дюймів. Обидві поверхні повинні регулюватись по висоті в межах від 46 до 76 см від підлоги.

Допускається застосовувати типові учнівські столи, що відповідають довжині тіла (зросту) учня. Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край — заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватись. Доцільно передбачити можливість зміни кута нахилу поверхні сидіння від 15 уперед і до 5 назад.

З метою профілактики порушень постави та зору, не рекомендується під час навчання використовувати ноутбуки і планшети.

Для збереження постави, під час навчання слід зберігати найменш стомлюючу позу — сидіти глибоко на стільці, рівно тримати корпус і голову, ноги повинні бути зігнуті в тазостегновому й колінному суглобах, ступні опиратися на підлогу (підніжку), передпліччя вільно лежати на столі.

Вимоги до освітлення

Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватись переважно люмінесцентні лампи.

Співвідношення яскравості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т. ін.) не повинно перевищувати 5:1, між поверхнями робочого екрану й оточенням (стіл, обладнання) — 10:1.

Коефіцієнт природної освітленості має бути не нижче 1,5%. Рівномірність природного освітлення (відношення мінімального рівня освітлення до максимального) повинна становити не більше 0,3.

Світильники на стелі необхідно розташовувати паралельно лінії зору. Заборонено застосування світильників без розсіювачів та екрануючих решіток.

Вимоги до мікроклімату

Чистота повітря забезпечується: додержанням площі на одне робоче місце; ефективністю дії системи вентиляції та організацією раціонального провітрювання приміщень (наскрізне, кутове, однобічне); регулярністю вологого прибирання з використанням мийних засобів.

Щоденно перед початком та після закінчення занять, а також під час перерви необхідно проводити наскрізне провітрювання навчальних кімнат. Тривалість провітрювання навчальних кімнат залежно від температури повітря:

Режим роботи з ПК

Безперервна робота з екраном ПК повинна бути не більше:

для учнів 1—5 класів 15—20 хв; для учнів 6—7 класів до 20— 25 хв; для учнів 8—9 класів 25—30 хв.

Після безперервної роботи з екраном учні повинні проводити протягом 1,5—2 хв вправи для профілактики зорової втоми та порушень постави, через 45 хв роботи з використанням комп’ютерів — фізичні вправи для профілактики загальної втоми.

Для учнів 10—11 класів дозволяється варіант організації занять, при якому передбачається одна академічна година — в онлайн-режимі занять, друга година — самостійного виконання завдань без ПК.

Заняття містять:

— безперервну роботу з екраном ПК 30—35 хв;

— виконання комплексу вправ для профілактики зорової й статичної втоми — 5 хв;

— продовження роботи з комп’ютером до кінця занять — 15—10 хв.

Гігієнічні вимоги до розкладу уроків

Під час складання розкладу уроків необхідно враховувати динамку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня. Найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10-ої до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму. Тому в розкладі уроків для учнів середнього й старшого віку предмети, що вимагають значного розумового напруження, мають проводитися на другому, тртьому, четвертому уроках.

Розподіл навчального навантаження протягом тижня має бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в розклад необхідно виносити предмети, які потребують великого розумового напруження, або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в іншідні тижня.

Комплекс вправ фізкультурних хвилинок

Навчальні заняття потребують проведення на уроках фізкультурних хвилинок (ФХ) для зняття локального стомлення і ФХ загального впливу:

— ФХ для покращення мозкового кровообігу;

— ФХ для зняття стомлення з плечового поясу та рук;

— ФХ для зняття стомлення з тулуба;

— комплекс вправ гімнастики для очей.