Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи - Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва - Воротникова І.П. 2020

Історія
4.6. Методичні рекомендації організації та проведення дистанційного навчання за предметами
Розділ 4. Особливості організації дистанційного навчання

Методичні рекомендації щодо організації та проведення дистанційного навчання історії

Олександр Трухан,

доцент кафедри історичної і громадянської освіти, ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка

Організацію дистанційного навчання історії доцільно будувати на основі компетентнісного підходу та зорієнтувати на розвиток особистості учнів, формуванні національної самосвідомості, загальної культури, вміння здобувати освіту впродовж життя.

В оновлених навчальних програмах вміщено зміст навчального матеріалу, очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, але організація дистанційного навчання потребує більш компактної, ефективної і ефектної системи навчання.

У 5-7 класах учням важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історичних дисциплін у цих класах передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про історичні події та суспільні явища, які визначали епоху і є основними, найсуттєвішими для її розуміння; постійно розвивати вміння і навички учнів (формування предметних компетенцій) роботи з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; усвідомлення сутності суспільної організації, духовного світу слов’ян; засвоєння історичних понять, таких як: «історія», «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця», «історичні джерела», «держава», «антична цивілізація», «велике переселення народів», «феодалізм», «монархія», «республіка», «демократія», «релігія», «відродження», «матеріальна та духовна культура»; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучості руху суспільства по шляху історичного прогресу.

Історія, 5 клас

Історія, 6 клас

Історія України, 7 клас

Всесвітня історія, 7 клас

Київська Русь

8-9 класи — етап навчання, що потребує моделювання видів і способів освітньої діяльності, яких вимагає суспільно-гуманітарний напрям.

Головне завдання вчителя — надати системні знання про соціально-економічні, політичні, культурно-духовні явища і процеси ранньомодерної доби в Європі та на території України, сприяти виробленню в учнів власного ставлення до змін у житті та світогляді людей у другий період Нового часу — епоху революцій, появи нових ідеологій, становлення модерного суспільства з його соціально-політичними та соціально-економічними структурами — і підготувати до розуміння історичних процесів XX століття.

Логічним буде звернутися до таких історичних понять: «фільварок», «унійна (греко-католицька) церква» «церковні братства», «колегія», «козак», «Запорозька Січ», «національно-визвольна війна», «Гетьманщина», «Руїна», «національне відродження», «смуга осілості», «індустріальна революція (промисловий переворот)», «Весна народів», «громадівський рух», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «український модерн», «Великі географічні відкриття», «Реформація», «Високе Відродження», «абсолютна монархія», «революція», «індустріальна (промислова) революція», «Просвітництво», «індустріальне суспільство», «пробудження Азії», «масова культура», «соціальна структура суспільства», «соціальна революція», «технічний прогрес», «гуманізм», «національно-культурне відродження».

Учні повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати сутність, причини, значення історичних подій, уміти самостійно опрацьовувати різноманітні джерела інформації, досліджувати явища і процеси в часі і просторі, аналізувати й оцінювати мотиви, цілі, досягнення окремих діячів і груп, критично мислити, розв’язувати ситуації, пов’язані із суспільним життям та діяльністю людей тощо. Бажаним є систематичне залучення учнів до проектної діяльності в процесі навчання історії, підготовки есе.

Вивчення історії України та всесвітньої історії у 10-11 класах — це етап удосконалення й розвитку набутих навичок, вищий етап у формуванні цілісної картини суспільного розвитку.

Організовуючи дистанційне навчання історії, варто синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії. В учнів повинні сформуватися розуміння і вміння інтерпретувати історичний розвиток України та інших держав як цілісну систему світового культурного, економічного, соціального та політичного простору, пояснювати взаємодію української та світової історії, виокремлювали й аналізувати історичні виклики, з якими стикалися держави, народинації й люди впродовж XX і на початку XXI ст. Загалом курс спрямовано на реалізацію засад компетентнісно-орієнтованого навчання історії, зокрема розвиток критичного мислення і творчих здібностей учнів.

Організація навчання історії у 10 класі повинна бути зорієнтована на усвідомлення учнями сутності змісту основних процесів, явищ та подій в обох курсах історії ХХ-ХХІ сторіч: українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель; подій Першої світової війни, бойового шляху Легіону Українських січових стрільців, російського окупаційного режиму, розпаду багатонаціональних імперій, повсякденного життя під час війни, статусу жінки в суспільстві у період війни, етапів Української революції 1917-1921 рр., Акту злуки УНР і ЗУНР, суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи; цілей та діяльності Ліги Націй, впливу «14 пунктів В. Вільсона» на встановлення повоєнного світового устрою, особливості розвитку держав Європи та Азії та Латинської Америки, встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні, Голодомору, західноукраїнські землі в міжвоєнний період, Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками трагедії в історії людства, окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях виникнення українського визвольного руху та його військово-політичної формації — УПА; ролі й місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни та вирішення українського питання на завершальному етапі війни, наслідків Другої світової війни, створення ООН тощо.

В 11 класі головна увага повинна бути зосереджена на післявоєнному врегулюванні (особливо на його українському вимірі), пошуках державами й народами нових моделей розвитку: основні етапи розвитку українського суспільства від другої половини XX століття, ключові тенденції світової історії, протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя українців та народів світу, формування «двополюсного світу», основні тенденції розвитку економіки та політичних систем народами країн Східної, Центральної, Північної Європи, США, вибір шляхів розвитку державами Азії, Африки та Латинської Америки у другій половині XX — на початку XXI ст., трансформація методів укріплення тоталітарних режимів, природа зародження і форми проявів дисидентського руху в країнах світу, причини та наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акту проголошення незалежності України, Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р., прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію України, події в країнах Центрально-Східної Європи; основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991-1998,1998-2004 роках; пошук Україною зовнішньополітичних орієнтирів у перше десятиліття незалежності; події Євромайдану, Революції Гідності, героїзм Небесної Сотні, антитерористична операція (АТО), гібридна війна, волонтерський рух, діяльність сучасних українських політиків, науковців, митців, церковних діячів, спортсменів, повсякденне життя і культура народів постіндустріального та інформаційного суспільства.

Особистість в історії — сукупність уявлень про місце людини в плині історичного часу та простору, зокрема, щодо її колективних, групових і персональних ролей, впливу на суспільний розвиток. І тому для організації вивчення діяльності історичної особистості вчителю необхідно обирати тільки ті із них, вплив на яких на суспільний розвиток був найбільш вагомим.

Вивчення історії не може обійтися без звернення до історії рідного краю. Діти повинні розуміти не лише загальні історичні процеси, а й уміти аналізувати їх. Запропонована нами модель вивчення історії рідного краю має такий вигляд:

Запропоновані рекомендації не є догмою. Це лише наше бачення ключових моментів у розвитку людської цивілізації. Кожен учитель може змінювати, доповнювати уніфікувати історичний контекст, але незмінним повинно стати формування в учнів цілісної усвідомленої уяви щодо суспільних процесів і явищ, які мали місце в історії людства.

Додаткові ресурси: