Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи - Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва - Воротникова І.П. 2020

Зарубіжна література
4.6. Методичні рекомендації організації та проведення дистанційного навчання за предметами
Розділ 4. Особливості організації дистанційного навчання

Методичні рекомендації щодо організації та проведення дистанційного навчання із зарубіжної літератури

Ірина Кузьменчук,

викладач кафедри мовно-літературної освіти ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка

Курс зарубіжної літератури в школі, окрім предметних, формує й розвиває усі ключові компетентності, сприяє розвитку емоційного інтелекту та усіх видів мислення, зокрема критичного й творчого, розширяє уявлення про себе й про світ, стимулює процес вирішення проблем, розвиває лідерські якості й здатність до оцінки й самооцінки. Це відбувається завдяки комунікативно-діалоговій спрямованості предмета, де художньому твору відведено головну роль.

Впровадження дистанційної освіти до навчального процесу визначило нові перспективи, ризики і виклики в практиці викладання зарубіжної літератури. На основі узагальнення досвіду вчителів-словесників за допомогою онлайн-опитування можемо зробити певні висновки.

Однією із переваг дистанційної освіти є підвищення індивідуалізації навчання. Учень/учениця може опановувати матеріал в комфортному для себе темпі. У дитини з’являється більше можливостей для самовираження. Асинхронна комунікація лише між учителем і учнем дозволяє проявити себе особистості дитини, яка не може з певних причин реалізуватися в колективі однолітків. Також дистанційне навчання дозволяє залучити до класного колективу дітей, які через обставини не можуть бути фізично присутніми в школі. Разом з тим, зазначимо, що індивідуалізація навчання вимагає значно більше часу. І це зауваження слушне і для вчителя, і для учнів. Адже учитель повинен частіше створювати завдання і контролювати їх виконання, а учень з тією ж періодичністю їх виконувати, фіксувати і звітувати. Викликом і для вчителя, і для учня в цих умовах стало індивідуальне керування часом. Досвід свідчить, що далеко не кожен учень вміє самостійно організувати своє навчання: ефективно розподілити час на виконання навчальних завдань і на відпочинок, часто має низький рівень внутрішньої мотивації до навчання, що вимагає залучення зовнішніх чинників. Вчитель, навпаки, завдяки схильності до перфекціонізму, збільшенню видів діяльності й неузгодженому плану здачі учнівських робіт, здатен сильно розширювати часові межі робочого графіку. Крім того, з переведенням навчальної і самоосвітньої діяльності в онлайн-режим (уроки, вебінари, наради, конференції), в наш обіг увійшов новий термін Zoom-fatigue, або Zoom-втома. Спілкування онлайн вимагає значно більше уваги, адже онлайн важче сприймати невербальні сигнали, які в комунікації містять до 80 % інформації. Напруги додає факт перебування перед камерою, необхідність тримати в полі зору своє обличчя, слідкувати за реакціями на екрані певної кількості людей, реагувати на їхні дії, емоційніше, ніж зазвичай викладати, щоб утримати увагу, неможливість змінити обстановку, безперервні онлайн-комунікації, які нагадують конвеєр — все це сильно відрізняється від тієї реальності, до якої ми звикли. Дослідниця проблем сприйняття, уваги і пам’яті Енн Трейсман вважає, що з погляду сучасної нейронауки людина — це увага. Тож те, як ми розгортаємо увагу «всередині і ззовні», те, як ми нею керуємо, й визначає наш стан і якість життя. Вчителі зазначають, що під час онлайн-уроку на звичні для шкільного заняття види діяльності (особливо це стосується активних форм роботи) витрачається значно більше часу.

Що потрібно врахувати вчителеві під час організації дистанційного навчання

Краще планування — менше стресу. Учитель повинен оптимізувати власний життєвий простір і розмежувати робочі години і години дозвілля. Дотримання графіку дасть можливість концентруватися саме на робочих справах і ефективніше їх виконувати. Дотримання асинхронної комунікації повертає контроль над робочим часом. Планування роботи заздалегідь — це не лише цінування часу інших, а й створення ситуації впевненості й успіху.

Враховуючи особливості дистанційного навчання, навантаження учнів, варто визначити оптимальний обсяг видів діяльності. Для цього необхідно систематизувати матеріал, розподілити його на мікротеми. Визначити основне і додаткове. Розподілити матеріал між онлайн-уроком і позакласними завданнями. Встановити розумні, гнучкі проміжки для виконання завдань.

«Попереджений — отже озброєний». Розробити єдину систему вимог для учнів, яка спонукатиме їх до організації самонавчання. Це може бути пам’ятка, дорожня карта тощо, в якій визначено терміни, художні тексти для читання, попередні домашні завдання / індивідуальні завдання, короткі інструкції / рекомендації тощо. Документ повинен бути зрозумілим, лаконічним, завчасно оприлюднений і у вільному доступі.

Встановити дедлайн. Домовитися про правила асинхронного спілкування з учнями. Визначити коли, куди, яким чином, у якому вигляді потрібно надсилати виконану роботу. Це розвиватиме організованість, незалежність та відповідальність школярів. Дедлайн можна додати до пам’ятки / інструкції / дорожньої карти.

Забезпечити зворотний зв’язок. Виділити у робочому графіку час для індивідуальних консультацій / запитань учнів за потребою.

Під час організації дистанційного навчання та планування видів діяльності необхідно враховувати технічні можливості учнів. Бажано, щоб це була єдина платформа й визначені заздалегідь засоби комунікації і ресурси для навчання.

Яким може бути урок зарубіжної літератури під час дистанційного навчання

Як ефективне дистанційне навчання не може бути організоване лише за допомогою асинхронної комунікації, так і пояснення навчального матеріалу і закріплення знань за допомогою тесту закритої форми не можете бути єдино можливим форматом уроку зарубіжної літератури.

На початку ми зазначали, що саме комунікативно-діалогова спрямованість курсу визначає його особливість. Реальне живе спілкування між учнем і текстом, учнем і автором, учнем і світом (у синхронії і діахронії), яке організовує вмілий наставник, дозволяє реалізувати низку дидактичних і світоглядних завдань, формує особистість. Тому на першому місці повинна бути робота з художнім твором із застосуванням методичних технологій й електронних ресурсів як стимулів для його прочитання, сприйняття і усвідомлення. Зауважимо, що набуття компетентностей відбувається, коли спілкування — це потреба упізнанні, яку учень реалізує через активну діяльність. Тож варто створювати обговорення прочитаного, застосовувати активні форми роботи (активності), планувати роботу в парах і групах, використовувати завдання творчого характеру. Необхідно врахувати, що 40-45 хвилин онлайн-уроку менш продуктивні, ніж під час шкільного уроку, тому недоцільно планувати більше ніж три активності, особливо, якщо передбачаємо роботу в групах. На організацію обговорення та групової роботи із зарубіжної літератури в дистанційному навчанні впливає також і кількість учнів на уроці: чим їх більше, тим це складніше.

Електронні ресурси дозволяють не лише організувати роботу в дистанційному навчанні зарубіжної літератури, а й можуть використовуватися для визначення рівня сформованості знань учнів. Як засвідчує досвід, використання тестів як підсумкового контролю під час дистанційного навчання не є ефективним, хоча б тому, що не всі учні дотримуються академічної доброчесності. Тести учні можуть застосовувати для самоконтролю.

Насамкінець декілька організаційних ініціатив. Зважаючи на особливості онлайн-спілкування, необхідно прописувати покроковий алгоритм уроку й тримати його перед очима. В онлайн-уроці зберігається трискладова структура. І початок мотиваційної частини варто присвятити встановленню щирого живого спілкування між учителем і учнями. Почати розмову з дітьми про щось «не шкільне»: настрій, погоду, щось приємне і домашнє.

Зрозуміло, що наші поради орієнтовні. Під час дистанційного навчання зарубіжної літератури кожен учитель буде враховувати особливості учнівської аудиторії, технічні можливості учасників освітнього процесу, відповідність запропонованих методик до поставленої мети та особистісного стилю викладання. «Але ж завтра коли-небудь буде сьогодні!» — писав Льюїс Керролл. Уведення дистанційного навчання наблизило «завтра» й спонукало словесників до інтенсивної самоосвіти й посиленого опанування інструментів, які відкладалися на потім.

На «СвітЛіт»-порталі для вчителів зарубіжної літератури Києва (http://svitlit.ippo.kubg.edu.ua/) ми розмістили рекомендовані учителями ресурси, які дозволять педагогу вибудувати власну траєкторію навчання й викладання зарубіжної літератури в дистанційному форматі.