Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи - Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва - Воротникова І.П. 2020

Учням. Учись учитися дистанційно
4.1. Співпраця учасників освітнього процесу. Поради учням, батькам, вчителям
Розділ 4. Особливості організації дистанційного навчання

Олена Скорик,

методист РНМЦ управління освіти Голосіївськоїрайонної в місті Києві державної адміністрації, голова правління ГО «Київська тьюторська асоціація»;

Валентин Пиж,

учитель ЗЗСО № 120 Дніпровського району, член правління ГО «Київська тьюторська асоціація»;

Тетяна Зима,

учитель ЗЗСО «Школа екстернів»

У звичному налагодженому процесі навчання — вимушена зупинка: карантин тривалістю в кілька місяців. Учні перестали ходити до школи, учителі перестали проводити регулярні уроки у класах, втратили безпосередній контакт з учнями. Але освітній процес шкільної освіти припинити неможливо. У вчителів і освітніх керівників, учнів, їх батьків з’явилися нові виклики та обов’язки. Дистанційне навчання для кожного, хто навчається в теперішніх умовах, — унікальна можливість набуття нового освітнього досвіду, засіб розвитку самостійності та відповідальності за процес і результат своєї освіти, виклик для амбітних і креативних, підтримка для розгублених і дезорієнтованих.

Якщо проаналізувати перебіг масового дистанційного навчання в умовах вимушеної самоізоляції, то багато висвітлилося того, що індивідуалізує й оптимізує освітній процес, а головне — поставило учня в центр цього процесу. Ми виділили основні ознаки дистанційного навчання у 2019/2020 навчальному році.

• Домашнє середовище стало основним фізичним місцем перебування школяра, що обумовило особливе ставлення до облаштування робочого місця, осередків для творчих занять і відпочинку.

• Самоорганізація навчання — мета і практична діяльність учня, що полягає в послідовному опануванні способами і навичками самостійної роботи.

• Доступність ресурсів і засобів навчання надала унікальні можливості учням за короткий час ознайомитись і опанувати їх для потреб і можливостей самостійного навчання, проте потрібні зусилля педагогів для подальшого ефективного застосування їх у роботі в новому навчальному році.

• Гнучкий план і графік занять. Наочна перевага дистанційного навчання — можливість скласти індивідуальний план, створити свій власний стиль навчання.

• Співпраця і підтримка. Ситуація тривалого перебування родин на карантині може ускладнити стосунки між рідними і друзями. Вихід — чути, розуміти, домовлятися і підтримувати одне одного.

• Збереження здоров’я і безпека себе і оточуючих, неухильне дотримання гігієнічних заходів — найважливіша ознака життя людей в умовах пандемії. А навчання в онлайн-режимі висунуло на перший план також уміння захиститися від кібербулінгу.

• Самоаналіз результатів і досягнень. Самооцінка досягнень і ускладнень, портфоліо, складання освітнього запиту на новий навчальний рік.

Результати вибіркового опитування учнів дало підстави сформулювати позитивні висновки з цьогорічного досвіду дистанційного навчання:

• навчатися успішно можна самостійно, можливо, навіть успішніше, ніж у класі;

• маєш унікальну нагоду познайомитися з новими освітніми ресурсами та засобами і заодно «прокачати» свої навички користування ними;

• обираєш самостійно, який навчальний предмет і в якій формі саме зараз потрібно вивчити глибше, а який достатньо опрацювати оглядово;

• варто приділити більше уваги взаємодії з учителем, який тебе консультує й атестує;

• управляти своїм часом і своєю діяльністю саме тепер — це твоя зона відповідальності, а не справа вчителя або класного керівника;

• завдяки розумній організації в тебе вивільниться час, який можна присвятити улюбленій справі, читанню, віртуальним подорожам Україною і світом, спілкуванню з друзями, спільним родинним справам, заняттям спортом, творчістю тощо;

• треба перестати боятися помилятися, варто навчитися перетворювати помилку на «стартову точку» власного розвитку.

Коли карантин закінчиться, ми повернемось у свої класи, та завдяки отриманому унікальному досвіду система освіти обов’язково зміниться. І ці зміни започатковуємо і продовжуємо всі ми — учителі, учні, батьки. А отже:

• виховуємо в собі потребу і здатність до змін;

• удосконалюємо здатність жити в новому світі і не втратити людяність;

• вчимося вибудовувати стосунки з рідними, друзями, партнерами, суспільством у цілому;

• набуваємо досвіду шукати правдиву і потрібну інформацію в цифровому інформаційному просторі та протистояти стресу, створеному цим простором;

• вчимося постійно вчитися одне в одного;

• визнаємо, що настав час, коли розмови про реформу освіти переходять в дію, і стаємо суб’єктами цих змін.