Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи - Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва - Воротникова І.П. 2020

Поради вчителю
4.1. Співпраця учасників освітнього процесу. Поради учням, батькам, вчителям
Розділ 4. Особливості організації дистанційного навчання

НМЦ Дарницького району м. Києва

Організація освітнього процесу потребує від учителя володіння широким спектром сучасних технологій та засобів, а особливо в карантинний період. Під час навчання у дистанційному режимі активна роль учителя не зменшується, оскільки саме він має пропонувати матеріал для опанування, сервіси, які будуть використовуватись, забезпечувати контроль та зворотний зв’язок, ухвалювати рішення щодо коригування плану для покращення освітнього процесу.

З метою виконання навчальних програм необхідно здійснювати пошук і дослідження освітніх сайтів, методичних кейсів НМЦ, брати участь у вебінарах та обирати оптимальні освітні онлайн-ресурси.

При виборі ефективних форм і методів освітніх комунікацій для формування ключових компетентностей слід:

• відповідно до освітньої програми закладу визначати відсоткове відношення навчальних годин предметів кожної освітньої галузі для кожної паралелі окремо;

• скласти розклад уроків з розрахунку цього відсоткового відношення для кожної паралелі;

• зробити корективи до календарно-тематичного планування уроків;

• передбачити можливість об’єднання навчальних тем та скорочення кількості годин, відведених на програмовий матеріал;

• враховуючи специфіку окремих тем, визначити найважливіші;

• ознайомлюватись і тестувати різні сервіси для створення завдань та перевірки навчальних досягнень здобувачів освіти;

• на самостійне опрацювання виносити завдання, що не потребують докладних пояснень учителя;

• до кожної форми, виду роботи формулювати мету та завдання, які забезпечують формування вмінь та навичок;

• обов’язково надавати рекомендації учням щодо послідовності виконання завдань, термінів виконання, критеріїв оцінювання;

Дистанційне навчання не може обмежуватися лише наданням учням завдань та перевіркою їх виконання. Обов’язково:

• має бути чіткий інструктаж, консультація вчителя та зворотний зв’язок;

• завдання мають бути дібрані таким чином, щоб якась їх частина була спрямована на глибше усвідомлення теорії, а якась — на контроль знань, умінь і навичок;

• завдання під час дистанційного навчання мають бути легші за ті, які даються в офлайні.

Під час дистанційної роботи потрібно обирати такі підходи, форми, які:

• сприятимуть індивідуалізації освітнього процесу;

• підвищуватимуть навчальну самостійність у виконанні робіт і мотивуватимуть учнів.

Щоб навчання було цікавим, навчальний матеріал потрібно чітко структурувати (доцільно використовувати таблиці, діаграми, ілюстрації, відео до теоретичних викладок тощо), практикувати творчі завдання (створення рекламних роликів, тематичних сторінок, колажів, презентацій, пазлів, ментальних карт, коміксів, летбуків тощо).

Практичні та лабораторні роботи, які потребують для проведення відповідних умов, замінити відеофрагментами віртуальних лабораторій. Дослідження, які можна проводити у форматі домашнього експерименту, супроводити інструкціями щодо безпеки життєдіяльності під час виконання.

Коментувати результати роботи учнів: що виконано добре, над чим треба попрацювати, на що звернути увагу. Намагатися в коментарях більше підтримувати, аніж критикувати. Відповідати та реагувати на кожне повідомлення учнів, обов’язково коментуючи: «Молодець!», «Так тримати!», «Супер!» тощо.

Розраховувати на те, що дитина над уроком має проводить не більше часу, ніж вона проводила б у школі. Тобто, є час уроку — 45 хвилин, і є час домашнього завдання. Не перевантажувати дитину матеріалом.

Обсяг домашніх онлайн-завдань не має перевищувати загальноприйнятих норм для різних вікових груп, а під час роботи в дистанційному режимі має бути зменшений до 30-70 % офлайн-завдань (для учнів 1-2 класів домашні завдання не рекомендуються).

В онлайн-заняттях у дистанційному режимі загалом можна регулювати навантаження і вибудовувати гнучкий графік. Тож навчальні години можуть тривати трохи більше або менше, залежно від віку дитини та її індивідуального темпу.

Часові межі онлайн-уроків можна варіювати відповідно до предмета та кожної вікової категорії:

• для учнів 1-2 класів — 10-15 хв;

• для учнів 3-4 класів — 15-20 хв;

• для учнів 5-6 класів — 25-30 хв;

• для учнів 7-8 класів — 30-35 хв;

• для учнів 9-11 класів — 35-40 хв.

Безперервна робота з екраном ПК має бути:

• для учнів 1-4 класів — до 10-15 хв;

• для учнів 5-6 класів — до 15 хв;

• для учнів 7-9 класів — до 20 хв;

• для учнів 10-11 класів на 1-й годині занять — до 25 хвилин, на 2-й годині занять — 20 хв.

Бажано також щодня дотримуватися однакових часових рамок, наприклад, навчання з 09:00 до 12:00 вранці й з 14:00 до 16:00 ввечері. Це допоможе дитині організуватися та продовжувати лягати спати, прокидатися, харчуватися і відпочивати в один і той самий час. На ефективність навчання дуже впливає робоче місце. Тож, щоб зосередитися на виконанні завдань, потрібно забезпечити для цього комфортні умови. Для проходження онлайн-програм має бути можливість працювати з комп’ютером чи ноутбуком, а також стабільне з’єднання з Інтернетом. Крім того, учень повинен мати робоче місце, де має бути все, що може знадобитися протягом типового шкільного дня (ручки, олівці, зошити, калькулятор тощо). Важливо, щоб були створені необхідні умови для роботи в онлайн-режимі, а також пам’ятати про інформаційну безпеку (встановити антивірусну програму, програми, що блокують небажаний вміст на сайтах тощо). Щоб не вибиватися з графіка, можна стежити за часом, поставивши на робочому столі годинник.

Середовище, що не відволікає увагу, дозволить школярам навчатися ефективно та допоможе почуватися більш спокійно. Тож, під час виконання завдань слід намагатися забезпечити відсутність сторонніх шумів — вимкнути сповіщення мобільного телефону та телевізор. Важливо робити короткочасні перерви для виконання зорової гімнастики, випивати склянку води тощо. Влаштовувати перерви, щоб розім’яти руки та ноги, а також уникнути перенапруження очей, працюючи за монітором.

Навчання невеликими блоками дозволяє мозку краще зрозуміти та зберегти інформацію. Потрібно дотримуватися правила «20-20»: кожні 20 хвилин дивитися в далечінь упродовж 20 секунд. Можна додати ще одну 20-ти секундну вправу — нехай дитина знайде за вікном 20 дерев/пташок/машин. Встановіть таймер для нагадування, як часто їй варто дивитися в далечінь. Чергуйте читання електронної книги з друкованою. Після онлайн-уроку чи перегляду відеоуроку варто дивитися у вікно впродовж 20 секунд. Відрегулюйте яскравість та контрастність екрану до комфортного рівня. Заохочуйте дитину сидіти з прямою спиною. Неправильна постава може сприяти напрузі м’язів шиї та очей і викликати головний біль. Введіть правило тримати цифрові носії на відстані від 45 до 60 сантиметрів від очей. Нагадуйте дітям про необхідність моргати перед екраном.

Об’єктивно оцінити знання учнів під час освітнього процесу в дистанційному режимі складно. Доречно запровадити таблиці активності учнів (хто з учнів виходить на зв’язок, кількість виконаних завдань з певного предмета, певного дня, якість їх виконання). Для оцінювання учнів можна зробити Ехсеl-таблицю. Ставити плюсики, якщо дитина виконала домашнє завдання. Під час дистанційного навчання важливо отримувати фото виконаної роботи, бо треба розуміти хід виконання, правильність поняття. Якщо дитина виконує завдання неправильно, вона так і засвоїть матеріал. Тому можна в роботах закреслювати-підкреслювати, писати, якщо неправильно, щоб скоригувати. Батьки повинні мінімально брати в цьому участь, але повинні мати змогу бачити весь процес, коментарі й оцінювати прогрес своєї дитини (якість навчання).

Перш ніж обрати зручний формат оцінювання, необхідно провести опитування серед батьків та учнів. Запорукою успіху є «трикутник партнерства»: діти, вчителі, батьки. Без участі всіх трьох сторін навчальний процес вдома не налагодиш. Тому необхідно намагатися правильно організувати робочий день учня, щоб повернення з карантину до школи відбулося максимально комфортно.

Важливою складовою роботи вчителя в період режиму дистанційного навчання є самоосвіта: пошук і дослідження освітніх сайтів, методичних кейсів НМЦ, участь у вебінарах, опрацювання фахової та науково-методичної літератури, онлайн-обмін інформацією і досвідом з колегами інших закладів освіти.

Не дивлячись на те, що кожен заклад освіти визначає форми організації освітнього процесу самостійно, для організації здобуття загальної середньої освіти за дистанційною формою необхідно створити єдиний міський вебресурс, платформу, де передбачено наступне:

• дистанційні курси з навчальних дисциплін / система оцінювання та контролю рівня навчальних досягнень / електронний класний журнал;

• взаємодія учасників освітнього процесу (вчитель-учень-батьки);

• можливості синхронного та асинхронного режимів роботи;

• науково-методична підтримка;

• системотехнічне забезпечення.

Поради учителю

НМЦ Шевченківського району міста Києва

1. Внести корективи до календарно-тематичного планування кожним вчителем:

• визначити, які години можливо перенести на новий навчальний рік (години повторення, резервного часу);

• з метою запобігання перевантаженню максимально ущільнити навчальний матеріал з усіх предметів, здійснити інтегрування навчальних тем та уроків (кейс-уроки допоможуть об’єднати декілька предметів і відповідно мінімізувати домашні завдання);

• визначити основні види перевірок та продумати можливість їх проведення в умовах дистанційного навчання (фотозвіт, відео, голосові диктанти, ілюстрації до прочитаного, блок-схеми тощо).

Учитель на дистанційному навчанні дає домашні завдання відповідно до календарно-тематичного планування:

• переглянути навчальне відео;

• опрацювати (створити) опорний конспект;

• розв’язати інтерактивні вправи;

• опрацювати параграф підручника;

• розв’язати вправи, виконати тести.

Якщо перевірочна робота в Google Classroom, тести (з використанням Google Forms), онлайн-тести, тоді вчитель має зворотний зв’язок та має можливість оцінювати роботи учнів.

Учитель обов’язково:

• надає консультативну індивідуальну допомогу школярам через Skype, Viber, WhatsApp;

• розміщує в інтернет (Google Диск) мультимедійні матеріали — презентації, відеоролики, які сприятимуть засвоєнню навчального матеріалу;

Завдання, які пропонуються учням, мають обов’язково враховувати вікові можливості школярів. Обсяг матеріалу, який вчитель задає дистанційно, повинен відповідати обсягу уроку, в деяких випадках навіть менше, а для виконання додаткового завдання краще заохочувати учнів. Важливо, не втрачати міру з обсягами завдань. Обов’язково повинні бути тренувальні вправи, або зразки виконання завдання, наприклад: відео, яке можна взяти з YouTube або записати самостійно. Обов’язково надавати можливість учням мати зворотний зв’язок, можливість ставити питання (електронна пошта, Viber, чат, Skype, телефон, відеозв’язок за допомогою інших засобів).

Домашнє завдання можна давати учням на початку тижня на весь тиждень блоками (темам), щоб учні мали можливість розраховувати і планувати свій час на виконання робіт з інших предметів, з обов’язковим зазначенням терміну здачі виконаної роботи.

Щоб не було перевантаження учнів, повинен бути постійний зв’язок між вчителями, які працюють в кожному конкретному класі, щоб, наприклад, тестування з різних предметів або інше не збігалися за часом.

Домашнє завдання обов’язково має бути диференційованим за рівнями складності та містити творчі (дослідницькі) завдання, які діти можуть виконувати за бажанням.

Домашнє завдання має бути посильним і відповідним до вікових особливостей учнів. Не перенавантажуйте дітей. Задане вчителем завдання обов’язково має бути перевіреним, помилки мають бути вказані з наданням рекомендацій та роз’яснень.

Для організації зворотного зв’язку з батьками (щоб вони бачили, як просувається їх дитина у навчанні) доречно використовувати інтерактивні вправи LearningApps.org та онлайн-тести «На урок» (одразу виставляється оцінка в балах (відсотках), визначаються помилки).

Для ефективного дистанційного виконання домашніх завдань рекомендовано дотримуватись певних правил:

1. Використовувати однаковий підхід, засоби та платформи для комунікації. Платформа має бути зручною як для вчителя, так і для учня.

2. Педагоги повинні прийняти спільні правила взаємодії (в межах кожного класу) — це суттєво спростить як життя учнів, так і особисту роботу кожного вчителя.

3. Використовувати спілкування, споглядання та слухання. Має бути вихід у прямі ефіри для інструктажів, аналізу завдань та дискусії з учнями хоча б раз на 2-3 дні.

4. Використовувати єдину систему оцінювання.

5. Дистанційні домашні завдання повинні оцінюватись. Команда педагогів має створити єдину та прозору систему дистанційного оцінювання. Більш того, уся система має бути чітко пояснена школярам.

6. Використовувати гейміфікацію завдань.

7. Виконання домашніх завдань у формі гри зробить їх цікавими та необтяжливими. Чим більше ігрових елементів та квестів буде у ваших матеріалах, тим більше шансів, що учні не просто виконають домашнє завдання, а й активно долучаться до більш глибинного вивчення теми. Наприклад, якщо в рамках уроку географії вам потрібно вивчити певну країну, дайте дітям завдання спланувати подорож до неї й підготувати онлайн-план свого перебування та відвідин різних цікавих місць.

8. Використовувати систему «питання-відповідь».

9. Одразу домовтеся з учнями, коли й куди вони можуть надсилати вам запитання. Інакше ви ризикуєте цілий день просидіти в обіймах комп’ютера чи телефона. Якщо якесь питання від учнів часто повторюється, то варто переформатувати завдання, яке ви поставили, або створити файл з відповідями на часті запитання.