Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи - Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва - Воротникова І.П. 2020

Цифрові інструменти для проведення синхронного та асинхронного дистанційного навчання
3.4. Цифрові інструменти дистанційного навчання
Розділ 3. Моделі дистанційного навчання

Ірина Воротникова,

завідувач кафедри природничо-математичної освіти і технологій ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка

Педагогічна рада навчального закладу відповідно до Положення про дистанційне навчання має прийняти рішення про використання тих чи інших цифрових інструментів для проведення дистанційного навчання.

Для визначення цифрових інструментів бажано:

• організувати широке обговорення на педагогічній раді мети, основних напрямів впровадження дистанційних технологій у школі, ролі кожного учасника освітнього процесу для його реалізації;

• проаналізувати наявність апаратного та програмного забезпечення для визначення стратегії їх використання в дистанційному навчанні, провести анкетування учасників освітнього процесу;

• призначити відповідальних за адміністрування дистанційної платформи або консультування і навчання вчителів роботи з ІКТ;

• вибрати навчально-методичну раду для експертизи дистанційних ресурсів і контенту інформаційно-освітнього середовища школи та надання пропозицій щодо використання цифрових ресурсів для дистанційного навчання;

• провести навчання вчителів школи щодо ІКТ та дистанційних технологій навчання, можливо, проектування і створення дистанційних курсів навчання;

• затвердити план заходів щодо впровадження дистанційних технологій навчання у навчальному закладі;

• розмістити на сайті навчального закладу план заходів щодо впровадження дистанційних технологій навчання у навчальному закладі та І або надіслати е-поштою учасникам освітнього процесу.

У плані відповідно до потреби навчального закладу можна зазначити:

Перелік вебресурсів навчальних дисциплін, необхідних для забезпечення дистанційного навчання, визначається навчальним закладом залежно від профілю навчальної дисципліни.

Відповідно до п. 5.1. Положення про дистанційне навчання науково-методичне забезпечення дистанційного навчання включає:

• методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розроблення та використання педагогічно-психологічних та інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання;

• критерії, засоби і системи контролю якості дистанційного навчання;

• змістовне, дидактичне та методичне наповнення вебресурсів (дистанційних курсів) навчального плану І навчальної програми підготовки.

Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних (контрольних) робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні завдання можуть виконуватись у синхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

Складові частини типового дистанційного уроку, запровадженого за допомогою будь-якої платформи дистанційного навчання або відкритих ресурсів:

Вступна частина уроку

Інформаційно-комунікативний блок: електронна дошка об’яв, блоки онлайн- (чат) та офлайн- (форум) спілкування із учнями; назва уроку, мета вивчення, зміст уроку, інші відомості, необхідні для опрацювання уроку у дистанційному форматі.

Змістова частина уроку

• Вебінар, короткий конспект уроку з ілюстраціями та/або фрагментами з підручника, що доступні для ознайомлення (на платформі, сайті школи, блозі вчителя); відеолекції, мультимедійні матеріали (аудіо- та відеозаписи), презентації; посилання на інтерактивні вправи (наприклад, learningapps.org).

• Завдання до самостійних робіт, як правило, у вигляді «відповідь одним файлом»; застосування даного формату виконання самостійних робіт забезпечує зберігання їх у файловому архіві платформи або на пошті вчителя, можливість оцінювати та коментувати виконану самостійну роботу вчителем, застосовувати переваги електронного журналу.

Блок оцінювання знань (за необхідності)

Самооцінювання, пірінгове оцінювання (учні оцінюють один одного), тестові завдання з закритою відповіддю (автоматична перевірка), тестові завдання у відкритій формі (перевіряє вчитель). Тестові завдання пропонується виконати за певний проміжок часу з обмеженою кількістю спроб виконання, правильні відповіді можуть бути доступні учню після відправлення тесту на оцінку.

Відповідно до вибору цифрових ресурсів та моделі дистанційного навчання школа може обрати відкриті ресурси або інституційні (дистанційні платформи) або використовувати і ті, й інші одночасно.

Використання відкритих ресурсів

Використання інституційних ресурсів, дистанційних платформ

Розглянемо ті цифрові інструменти, які найчастіше використовують вчителі. Більше про цифрові інструменти ви можете дізнатись на сайті vo.ippo.ubg.edu.ua у розділах «Корисні посилання» та «Тренінги».

Використання дистанційних платформ

Використання дистанційних платформ та віртуальних класів (Moodle, MoodleCloud, Edmodo, EDX, Office 365, Google Class, ClassDoJo, «Мій клас», Human тощо) дає можливість використати системи управління навчанням (LMS) та системи управління контентом (CMS) і автоматизувати дистанційне навчання, не лише групувати учнів, а й координувати, спостерігати й оцінювати результати їх навчальної діяльності. Запровадження вже розроблених масових відкритих онлайн-курсів (МООС: Прометеус, EdEra, Ilearn) та використання середовищ і додатків для співпраці й оцінювання («Єдина школа», e-schools.info).

Для того щоб створити власні інституційні ресурси, навчальний заклад повинен мати власний домен та оплачувати хостинг, а потім розгорнути певну дистанційну платформу (наприклад, Moodle) або зареєструватись на платформах, які надають свої сервіси для освіти (наприклад, Office 365, Google G Suite for Education). Заклади, які не готові до цього, використовують відкриті ресурси (наприклад, Edmodo).

Освітній омбудсмен України повідомив, що державні й комунальні заклади освіти матимуть повний і безкоштовний доступ до освітніх сервісів Google G Suite for Education. Домен, який можна отримати БЕЗКОШТОВНО, назавжди і за спрощеною процедурою, став доступним для будь-якого державного або комунального закладу освіти, за виключенням дошкільних. ІДя можливість стала реальною завдяки двом компаніям: Google, яка надає доступ до сервісів G Suite for Education, та HOSTiQ.ua, яка буде надавати домен. Детальний опис процедури отримання домену та реєстрації на платформі G Suite for Education можна прочитати за посиланням https://hostiq.ua/ ukr/g-suite-for-education//. Більш докладно про використання сервісів Google для закладів освіти можна прочитати ось тут: https://teachfromhome.google/intl/uk/.

Доступ до Office 365 Education також для освітніх закладів надається безкоштовно (https://www.microsoft.com/uk-ua/education/products/ office).

Вебінари і відеоконференції

Для проведення онлайн-уроку вчителі часто використовують вебінари та відеоконференції. Перевагами використання вебінарів є: можливість віддаленого проведення занять, можливість запису лекцій, семінарів, практичних занять, необмежена кількість слухачів, можливість використання додаткових матеріалів.

Основними функціями вебінарів є: демонстрація презентації, перегляд відео, групове спілкування (за наявності мікрофонів у учасників), онлайн-дошки або білі дошки (whiteboard). Це спільний простір для коментарів, малюнків всіх учасників, текстовий чат (спільний та для особистих повідомлень), віддалений доступ, дозволяє показати екран того, хто виступає; опитування та голосування для організації зворотного зв’язку з аудиторією.

Для проведення відеодзвінків і вебінарів можна використати велику кількість безкоштовних і платних інструментів. Розглянемо ті з них, які найчастіше використовуються освітянами: BigBlueButton (https://bigbluebutton.org/), Zoom (https:// zoom.us/postattendee?id=6), Hangouts (https://hangouts.google. com/), YouTube (https://studio.youtube.com/), Skype для бізнесу (https://www.skype.com/ru/business/).

Meet Google (https://meet.google.com), який включено в пакет G Suite for Education, є потужним інструментом, шо стрімко розвивається і отримав велику кількість прихильників серед вчителів. Серед його можливостей є: приймати або забороняти вступ на зустріч, а також відключати або видаляти учасників, якщо потрібно, не дозволяє анонімним користувачам (тобто без облікового запису Google) приєднуватися до зустрічей.

Політика надання послуг проведення вебінарів власниками постійно змінюється, тому перед використанням необхідно уважно прочитати умови використання цифрових інструментів.

Порівняння IT-інструментів для проведення вебінарів

BigBlueButton та Zoom забезпечують обмін аудіо, відео, слайдами, чатом та екраном у режимі реального часу та дозволяють створити запис вебінарудля подальшого перегляду. Учні беруть участь у опитуваннях та можуть працювати на спільній онлайн-дошці.

Перевагами BigBlueButton є безкоштовність та відсутність потреби його інсталяції на пристрої учасників, можливість налаштування україномовного інтерфейсу. Запис вебінару зберігається в обліковому записі того, хто ініціював його, та доступний до перегляду за наявності дозволу автора. Для роботи з різними учнями можна використати різні кімнати з одним і тим самим доступом в різний час.

В безкоштовній версії Zoom педагог може використати 40 хвилин для 100 учасників на проведення вебінару, але кількість таких сесій необмежена. Перевагою є можливість приєднатись до вебінару без додаткової реєстрації. За бажанням вчитель може інсталювати програму Zoom на пристрій і планувати та організовувати вебінари з встановленого додатка. Перевагою є і те, що всі онлайн-зустрічі можна запланувати заздалегідь, а запис завантажити на комп’ютер.

Сервіс Google Hangouts — для миттєвого обміну повідомленнями, безкоштовними відео- та аудіодзвінками використовується тими навчальними закладами, які активно запроваджують сервіси Google для дистанційного або змішаного навчання. Всі учасники повинні мати облікові записи Google для приєднання до відеоконференції. Кількість учасників обмежена. На період карантину Google зняв попередні обмеження і запропонував освітнім закладам долучати до відеоконференцій до 250 учасників. При наявності облікового запису Google можна скористатись трансляцією YouTube (https://qrgo.page.link/sgZtu) та запланувати прямий ефір для обмеженої аудиторії або для загалу.

Вчителі, які звикли використовувати для організації відеодзвінків Skype або Viber, не мають можливості зберегти цю подію у вигляді відеофайлу. Лише Skype для бізнесу, який входить в пакет Office 365, має додаткові функції щодо організації відеотрансляцій та їх запису.

Цифрові інструменти для створення інтерактивного контенту

Онлайн-дошка Padlet (https://padlet.com) — віртуальна онлайн-дошка, на якій можна розмістити текстовий, графічний і мультимедійний контент (відео, аудіо, інші дошки). У налаштуваннях можна встановити рівень доступу до ресурсу (читання, редагування, модерація) за посиланням або QR-кодом та реакції користувачів (наприклад, оцінювання в балах, схвалення).

Онлайн-дошка (https://jamboard.google.com/) — спільна-онлайн дошка для проведення обговорення (створення наліпок, додавання зображень, малювання) для запрошених користувачів.

Інтерактивні презентації Mentimeter (https://www. mentimeter.com) — умовно безкоштовний, англомовний ресурс з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом. В безкоштовній версії ви можете використати 3 інтерактивні слайди для проведення опитування учасників (наприклад, оцінювання, ранжування, вікторина). Зворотний зв’язок з учнями у вигляді підсумкових діаграм, хмари тегів тощо. Підходить для організації рефлексії, мозкового штурму тощо. Доступ учням надається за посиланням menti.com з зазначенням коду презентації. Результати опитувань можна зберігати в окремих PDF-файлах, додавати для різних класів (сесій) або оновлювати для нових учасників.

LearningApps (http://LearningApps.org) — безкоштовний сервіс для створення інтерактивних мультимедійних дидактичних вправ різними мовами. Режим перегляду вправ містить бібліотеку, яка відсортована за темами та предметами і доступна для використання за посиланням або QR-кодом з будь-якого гаджета, підключеного до Інтернету, але з можливістю завантаження та роботи з завданням офлайн. Режим створення вправи дозволяє редагувати вже наявні блоки та конструювати власні на основі 19 («знайди пару», «кросворд», «вікторина», «перший мільйон», «вільна текстова відповідь», «аудіо- і відеоконтент» тощо). При створеному акаунті ви отримаєте можливість робити закладки та зберігати власні вправи, а також бачити статистику проходження вправ учнями, які також приєднались до системи).

Wizer (https://app.wizer.me/) — сервіс для створення інтерактивних зошитів. Кожен зошит може містити аркуші із завданнями різних типів: відкриті запитання, множинний вибір відповіді, порівняння, встановлення відповідності, упорядкування, додавання коментарів до зображення, таблиці, аудіозапис фрагменту, додавання відео, частин з інших сервісів, заповнення пропусків в тексті, наприклад, модулів LearningApps.

ThingLink (https://www.thinglink.com/) — сервіс для створення мультимедійних інтерактивних плакатів. При наведенні на маркери, які додаються на вибране вами зображення, з’являється будь-який запропонований вами мультимедійний кон-тент (відео, аудіо, сторінка сайту тощо).

Pinterest (https://www.pinterest.com) — сервіс для доступу до бібліотек е-ресурсів, тестів та створення власних сховищ ресурсів за закладками.

Playposite (https://go.playposit.com/) — сервіс для створення інтерактивного відео. Для створення інтерактивного відео ви можете додати відео (власний запис, бібліотеки YouTube, Vimeo) та інтерактивні елементи (тест з однією або декількома відповідями, пауза, обговорення тощо), а також запропонувати режим перегляду (наприклад, можливість переглядати лише після відповіді).

Більш детально ви можете ознайомитись з цими інструментами в моєму дистанційному модулі «Створення інтерактивних електронних ресурсів» (https://qrgo.page.link/2GZ8A).

Цифрові інструменти для моніторингу у вигляді вікторин, ігор та тестування

Більшість відкритих ресурсів для тестування (Testorium, https://zno.osvita.ua/, https://besmart.study, сайт «На урок») надають можливість скористатись редактором для створення тесту або використати бібліотеку ресурсів, але унеможливлюють обмеження часу виконання тесту. Таким чином, тестування може відбуватись з використанням додаткових матеріалів і буде навчальним, а не контролюючим. Середовища для створення тестів Classtime, Google Forms надають можливість контролювати час виконання завдання.

Google Form (https://www.google.com/intl/ru_ua/forms/about/) — сервіс для створення анкет та тестів. Автоматизована перевірка результатів з можливістю експортувати в таблиці. Можливість закривати доступ до надсилання повторних відповідей тощо.

Testorium (https://www.testorium.net/ua/) — безкоштовний сервіс для створення тестів та проведення тестування, після реєстрації надається можливість використовувати бібліотеку тестів та створювати власні опитування. Учні можуть отримати результати та порівняти їх з результатами інших учасників, потренуватись у проходженні тестів ЗНО попередніх років.

Online Test Pad (http://onlinetestpad.com/ua) — безкоштовний сервіс для створення онлайн-тестів. Є можливість вставити картинку в запитання, математичні формули тощо

Quizizz (https://quizizz.com) — англомовний сервіс для створення тестів. Тестування відбувається у формі змагання (гра). Можна додавати різноманітні «меми» для підтримки учня. Турнірна таблиця сприяє зацікавленості учня в проходженні тесту та отриманні перемоги не тільки за правильність виконання, але й за швидкість.

Kahoot (https://kahoot.com) — умовно-безкоштовний англомовний сервіс для проведення вікторин, опитування, дискусій, дидактичних ігор і тестів, опитувальників. Ресурс дозволяє учням взяти участь в онлайн-змаганнях. Учні приєднуються за кодом на сайті https://kahoot.it/.

QuizWhizzer (https://quizwhizzer.com/) — англомовний сервіс для створення дидактичних ігор в режимі реального часу. На ігровій дошці подаються різні види запитань (з однією або декількома правильними відповідями, короткою відповіддю, відкритою відповіддю тощо).

Classtime (https://www.classtime.com/uk/) — україномовний умовно-безкоштовний сервіс для тестування з питаннями 9 різних видів (в тому числі з відкритою відповіддю), командні ігри та можливість отримати статистику роботи всього класу та стежити за прогресом кожного учня. Бібліотека дозволить сформувати власні тести на основі використання тестів ЗНО різних років за різними предметами. Учні долучаються до тестування за кодовим словом.

Конструктор тестів. Всеосвіта (https://vseosvita.ua/test) — має три режими тестування: активний, запланований та керований. В активному можна відразу проходити тестування (самостійні або контрольні роботи). У запланованому режимі можна запланувати час для початку роботи з тестом. У керованому режимі вчитель визначає тривалість тестування. В усіх режимах можна спостерігати за проходженням учнями тесту онлайн. Перевагою також є велика бібліотека тестів, створених колегами. Ці тести можна використовувати для своїх учнів як повністю, так і частково, додавши свої запитання.

Більш детально ви можете ознайомитись з цими інструментами в моєму дистанційному модулі «Контроль і оцінювання навчальної діяльності учнів в умовах дистанційного навчання» (https://qrgo.page.link/QaxMp).