Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах ЗЗСО на засадах компетентнісного підходу - Гільберг Тетяна 2020

1.3. Формування предметних компетентностей як сукупності знань, умінь, навичок з інтегрованого курсу «Я досліджую світ»
Розділ 1. Педагогічні аспекти формування ключових та предметних компетентностей

Розум полягає не лише у знанні, айв умінні застосовувати знання в житті.

Аристотель

Окрім ключових компетенцій, загальних для всіх предметних галузей, важливими є предметні компетенції як специфічні здібності, потрібні для ефективного виконання конкретної дії в конкретній предметній галузі, що включають вузькоспеціальні знання, особливі предметні вміння, навички, способи мислення.

Ключові та предметні компетентності є базовими поняттями компетентнісного підходу. У науковій літературі побутують різні погляди на визначення поняття «предметна компетентність».

Виділяють ієрархію компетентностей:

✵ ключові компетентності - належать до загального (метапредметного) змісту освіти;

✵ загальнопредметні компетентності - належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

✵ спелціальнопредметні (предметні) компетентності — компетентності, яких набуває людина при вивченні певного предмета упродовж конкретного навчального року або ступеня навчання.

Предметна компетентність - набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань. Предметна компетенція - це сукупність знань, умінь і характерних рис у межах предмета, що дозволяє особистості виконувати певні дії через власне ставлення.

Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмету, їхні зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Вони визначаються на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які вказано у програмі кожної освітньої галузі, а також як здатність учня успішно застосовувати сукупність знань і способів дій з певного предмета під час уроку або відповідно до життєвої ситуації.

Щоб учні ефективно застосовували предметні компетентності у процесі навчання, вчителю треба звернутися до активних методів навчання, зокрема дослідницького, експериментального. Оволодіння учнями початковими навичками експериментальної діяльності в молодшій школі спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток творчих здібностей.

Незважаючи на різноманітність підходів до змісту поняття «компетентності», усі вони відображають перехід освіти від змістово-предметної

орієнтації до ефективної особистісно орієнтованої життєдіяльності кожної людини, чого не могла забезпечити традиційна система освіти. Завдання особистості - бути компетентною, конкурентоспроможною.

Уведення поняття «предметна компетентність» до нормативної і практичної складової освіти дозволяє вирішувати проблему, яка полягає в тому, що учні можуть добре опанувати теоретичні знання, але відчувають труднощі в діяльності, що вимагає використання цих знань для вирішення конкретних життєвих завдань або проблемних ситуацій.

Предметна компетентність передбачає не лише засвоєння учнями не пов’язаних між собою знань і вмінь, а оволодіння ними в єдиному комплексі.

Перед початком формування предметної компетентності доцільно визначити її структуру та зміст. А тому варто звернутися до трактування складових компетентності вченими, що досліджували це питання.

Думки вчених щодо визначення внутрішньої структури компетентності неоднозначні, але вони єдині в тому, що здатність досягати значущих результатів у діяльності визначається наявністю знань і вмінь, мотивів ціннісних орієнтацій у галузі предметів, а також сформованістю рефлексивно-оцінних умінь.

Кількість складових компонентів предметної компетентності варіюється. Проте спільними для багатьох підходів є такі структурні елементи: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та особистісний, який включає емоційно-вольовий, ціннісний, рефлексивний компоненти. Така структура відображає основні компоненти навчальної діяльності учнів (мотиваційний, змістовий та процесуальний).

Мотиваційний компонент предметної компетентності включає: усвідомлення значущості і цінності предмету в сучасному суспільстві; мотивацію до навчання й орієнтацію на використання цих дисциплін в діяльності, ціннісне відношення до вивчення.

Когнітивний компонент предметної компетентності можемо аргументувати рівнем знань школярів з предмета, які вони використовують для вивчення інших предметів, набуття умінь та навичок оперувати різними моделями в навчальній діяльності.

Використання набутих знань у практичній діяльності як умінь, навичок, досвіду визначає діяльнісний компонент цього виду компетентності.

Діяльнісний компонент містить володіння навичками використання алгоритмів, методів, способів, моделей у дослідницькій діяльності.

Особистісний компонент полягає у формуванні Я-концепції, ціннісних орієнтацій, усвідомленості, послідовності, раціональності, узагальненості прийняття рішень, здатності учня до вольових напружень, наполегливості, витривалості, стриманості тощо (див. сх. 1).

Схема 1. Елементи предметної компетентності

Ціннісна складова предметної компетентності учнів курсу «Я досліджую світ» - це система цінностей молодших школярів у сфері відносин «людина-природа», «людина-людина» і природоохоронної практики. Когнітивну (знаннєву) складову предметної компетентності учнів з курсу «Я досліджую світ» становлять предметні знання. Знання з навчального курсу є міцними і функціональними, якщо вони приведені у відповідну систему і характеризуються цілісністю. Формування в учнів системи знань - основа формування їх цілісності. Знаннєва складова предметної компетентності курсу «Я досліджую світ» повинна відповідати Державному стандарту початкової школи, сучасному розвитку наук, інтеграції знань з різних предметів, можливостям реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі.

Процес формування будь-чого здійснюється у діяльності. Діяльнісну складову предметної компетентності учнів становлять уміння, навички і оволодіння різними способами діяльності. Учень у процесі навчання постійно здійснює велику кількість дій: слухає, записує, розглядає, порівнює, тому важливо створювати умови для максимально самостійної діяльності школярів через різні форми, методи і засоби навчання.

Діяльністю складова предметної компетентності учнів базується на пізнавальній і творчій активності учнів і включає ведення спостережень за об’єктами природи з виявленням причинно-наслідкових зв'язків між явищами природи і життєдіяльністю людини, уміння здійснювати пошуково- дослідницьку діяльність, практичну і природоохоронну діяльність, робити висновки й узагальнення, створювати проекти для стимулювання пізнавального інтересу, розвиток спостережливості, мовної діяльності.

Етапи та способи формування предметної компетентності учнів відображають певні категорії навчальних цілей. Відповідно до таксономії Б. Блума категоріями навчальних цілей є: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Кожна з категорій розкривається через систему дій учня (сх. 2).

Схема 2. Категорії навчальних цілей відповідно до таксономії Б. Блума

Набуваючи предметної компетентності, учні оволодівають умінням самостійного перенесення знань у нову ситуацію, умінням комбінувати вже відомі та нові способи вирішення проблеми, умінням відстоювати свою думку, набувають прагнення пояснити незрозумілі явища тощо. Важливим етапом формування предметної компетентності учнів є перетворення знань на переконання. Це має свідчити про те, що набуті знання забезпечують постійну спрямованість мислення, оцінок, дій учня відповідно до його потреб та інтересів.

Чим же має послуговуватися педагог для досягнення такого результату навчання, як компетентність? Передусім, незалежно від технологій, які використовуєте, важливо пам'ятати такі правила:

1. Головним є не предмет, якого навчаєте, а особистість, яку формуєте. Особистість формує саме вчитель - своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета, а не предмет.

2. На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогодні активний учень, а завтра - активний член суспільства.

3. Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх учитися.

4. Варто частіше використовувати питання «чому?». Навчити мислити, розуміти причинно-наслідкові зв'язки є обов'язковою умовою розвивального навчання.

5. Пам'ятайте, що знає не той, хто переказує, а той, хто використовує на практиці.

6. Привчайте учнів думати і діяти самостійно.

7. Розвивайте творче мислення за допомогою всебічного аналізу проблем; частіше практикуйте творчі завдання.

8. Пізнавальні завдання вирішуйте кількома способами: пам'ятайте, що в кожного учня має бути свій зручний спосіб розв'язання проблеми.

9. Потрібно постійно та систематично демонструвати учням перспективи навчання.

10. Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

11. У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем знань.

12. Вивчайте і враховуйте життєвий досвід кожного учня, його інтереси, особливості розвитку.

13. Будьте поінформовані щодо останніх освітніх, і наукових, досягнень у своїй галузі.

14. Заохочуйте дослідницьку роботу учнів. Знайдіть можливість ознайомити їх з технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання завдань, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.

15. Навчайте так, щоб учень розумів, що знання є для нього життєвою потребою.

16. Пояснюйте учням, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всього, що потрібно для реалізації життєвих планів.

Таким чином, предметна компетентність молодшого школяра з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» - це його особистісна якість, яка характеризується сукупністю мотивів, ціннісних орієнтацій, знань, умінь, навичок і формує здібності учня вирішувати пізнавальні, проблемні і практичні завдання у сфері відносин «людина-природа» і «людина-людина». Набуття учнями системи знань, умінь і навичок спрямовано на формування їхньої компетентності, тому предметну компетентність зазначеного курсу і шляхи її формування потрібно розглядати як результат навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» молодших школярів.

Перевіримо себе

• Окресліть спільні та відмінні характеристики предметних компетентностей учня і вчителя.

• Чи мають спільні ознаки предметна і методична компетентності вчителя?

• Доведіть, що знання предмета і захоплення ним, а також знання суміжних наук є критеріями оцінювання предметних компетентностей учителя.

• Наведіть приклади ключових і предметних компетентностей з курсу «Я досліджую світ».

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Зайцева Н. Ю., Захарова Т. В., Качурина Т. В. Формирование предметных компетенций у младших школьников на уроках математики // Научное обозрение. Педагогические науки. — 2017. — № 6—2. — С. 237—245; URL: https://science-pedagogy.ru/ru/article/view?id=1720 (дата обращения: 29.08.2019)

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / За ред. О. В. Овчарук. — К.: «К.І.С.», 2004.

3. Кремень В. Г. Система освіти в Україні: Сучасні тенденції і перспективи // Професійна освіта: педагогіка і психологія / За ред. Т. Левовицького, І. Вілш, І. Зязюна, Н. Ничкало. — К.: Ченстохова, 2000. — С.11—31.

4. Смородинова М. В. Технология формирования предметной компетенции учащихся основного звена общеобразовательной школы [Текст] // Теория и практика образования в современном мире: материалы II Междунар. науч. конф.

(г. Санкт-Петербург, ноябрь 2012 г.). — СПб.: Реноме, 2012. — С. 93—94. — URL https://moluch.ru/conf/ped/archive/64/2837/ (дата обращения: 29.08.2019).

5. http://ipvid.org.ua/upload/iblock/d89/d89dabff a0224fcf8e34e84fbd65ae09.pdf