Уроки навчання грамоти 1 клас II семестр Добуквенний період - Володимир Наумчук, Марія Наумчук 2020

Урок 113. Поміркуємо разом. Вправи для розвитку навички читання (с. 110-111)
Післябуквений період

Мета. Повторити пройдений матеріал про складоподіл і наголос, формувати вміння порівнювати й аналізувати, удосконалювати навички читання, виховувати любов до праці.

Навчально-методичне забезпечення. Буквар (с. 110-111, завдання 15-28), записи слів на дошці, роздрук тексту «Для чого руки потрібні?» (за Є. Пермяком), предметні малюнки.

План-конспект

1. Організація класу до уроку.

2. Вправи для розвитку навички читання.

2.1. Вправа «Старт-фініш» (для нарощування темпу читання).

2.2. «Назвіть предмет за його ознакою».

(Слова записані на дошці або картках).

- Прочитайте слова. Вкажіть на предмет за його ознакою за зразком.

Зразок. Чиста, прозора, джерельна

Маленький, сірий, колючий ...

Сірий, хижий, страшний ...

Полохливий, куцохвостий, довговухий ...

Руда, прудка, маленька ...

(Їжак, вовк, заєць, білка)

2.3. «Переставлялки».

- Переставте склади місцями і прочитайте утворені слова.

Ка-бан тра-ва но-ра

ко-мар тро-хи ма-са

ка-чай миш-ко на-ша

ма-ла вар-то во-ди

3. Актуалізація знань про склад, наголос.

3.1. Поділ слів на склади.

- Пригадайте, за допомогою яких звуків: голосних чи приголосних утворюються склади. Скільки голосних звуків може бути у складі? (Лише один). Чи може сам голосний звук утворювати склад? Злиття приголосного і голосного може утворювати склад? А сам приголосний звук може утворювати склад?

- Поділіть слово книжка (буквар, зошит, олівець, алея) на склади.

3.2. Повторення про наголос та його роль у слові.

- Прочитайте слова: кóси, рýки, братú, дорóга, замóк так, щоб чітко звучав наголошений склад.

- Змініть у словах наголос. Чи змінилося значення слова? Чому? Складіть речення з одним зі слів (на вибір).

4. Виконання завдання «Поміркуємо разом» (с. 110-111, завдання15-28).

5. Фізкультхвилинка.

6. Слухання вірша Володимира Малика «Що для цього треба?»; виконання завдання.

- Доповніть рядки вірша потрібними за змістом словами, що означають назви знарядь праці, тоді, коли я буду робити велику паузу.

Щоб город перекопати,

Треба взяти нам ... (лопати).

Щоб забити нам гвіздок,

Треба взяти ... (молоток).

Щоби дрова нарубати,

Треба нам ... (сокиру) мати.

Щоб пришити ґудзик швидко,

Треба взяти ... (голку й нитку).

Влітку трави над рікою

Косять гострою ... (косою).

А без чого жодне діло

Не кипіло, не горіло?

Без кмітливих і робочих,

До усяких справ охочих,

Здібних до усіх наук

Двох твоїх умілих рук.

- Яку відповідь ви дасте на запитання заголовка вірша?

7. Читання учнями тексту «Для чого руки потрібні?» (за Євгеном Пермяком).

(Текст роздрукований на аркушах паперу або записаний на слайд і спроєктований на екран).

Для чого руки потрібні?

Петрусь з дідусем великими друзями були. Про все розповідали один одному. Якось дідусь запитав онука:

— А для чого, Петрику, людям руки потрібні?

— Щоб у м'яч грати, — відповів Петрик.

— А ще для чого? — запитав дідусь.

— Щоб ложку тримати.

— А ще?

— Щоб кицьку гладити.

— А ще?

— Щоб камінчики в річку кидати...

Довго відповідав Петрусь дідусеві. І ніби правильно відповідав. А про головне так і не сказав.

За Євгеном Пермяком

8. Перевірка сприйняття учнями змісту твору.

- Між ким відбулася розмова, описана в тексті? Які стосунки були між дідусем і онуком? Яку відповідь від онука хотів, на вашу думку, отримати дідусь? На які думки наштовхнуло вас це оповідання? Як ви вважаєте, для чого потрібні руки? Чого навчила вас описана ситуація?

9. Підсумок уроку.

- Працюючи на уроці, вам було сумно чи весело? Про які риси вдачі Петрика свідчать його відповіді дідусеві? Як ви думаєте, дідусь пояснить онукові, для чого потрібні руки? А як би ви це зробили? Розкажіть.