Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Українська мова» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Вашуленко М. С. 2019
Речення
Частина 2. Методичні рекомендації щодо організації вивчення основних розділів програми з української мови
У розділі «Речення» діти опрацьовують усі три типи речень за метою висловлювання (розповідні, питальні і спонукальні) та за інтонацією (неокличні й окличні без обов’язкового використання термінів). Навчальні тексти, дібрані в підручнику «Українська мова» для 2 класу, можуть слугувати надійним підґрунтям для роботи з текстами різних жанрів на уроках читання. Так, робота над поданим у підручнику ситуативним діалогом між працівником бібліотеки і читачем/читачкою формує в учнів/учениць уміння будувати запитання і відповіді на певну тему. Поданий у підручнику діалог є орієнтовним зразком короткої і повної відповідей на поставлені співрозмовником запитання. Слід зазначити, що в поширених розповідних реченнях діти не завжди можуть виділяти слова чи словосполучення логічним, смисловим наголосом. Для цього призначені вправи, які вчать виділяти голосом у питальному реченні питальне слово, а в розповідному — член речення, логічно співвідносне з цим словом. Наприклад, вправа 15 (с. 113).
1. Прочитай речення.
Учора діти принесли маленького їжачка в живий куточок.
2. Прочитай запитання. Підвищуй голос, коли вимовляєш виділене слово. Усно дай повну відповідь на кожне запитання.
Хто приніс їжачка в живий куточок?
Кого принесли діти в живий куточок?
Куди діти принесли їжачка?
Коли ... ?
Якого...?
3. Допиши два питальні речення. Прочитай їх уголос для класу.
З опорою на виділені питальні слова учні/учениці мають побудувати п’ять різних за звучанням розповідних речень, логічно наголошуючи в них відповідні слова, співвідносні з виділеним питальним словом. Варіантом цієї роботи може бути зміна порядку слів у реченнях-відповідях, що надаватиме їм більш природного звучання. Наприклад:
Хто приніс їжачка в живий куточок?
Діти принесли їжачка в живий куточок.
У живий куточок їжачка принесли діти.
Ще ширші можливості для вироблення в учнів/учениць усвідомленості й виразності читання надають вправи на ознайомлення зі спонукальними реченнями, оскільки в них звучать спонукання з різними відтінками інтонацій — прохання, запрошення, заклик, порада, вимога, наказ, команда, заборона, застереження тощо. Тому читач (мовець) має добре усвідомити зміст спонукального речення, щоб обрати потрібну інтонацію для передачі відповідного відтінку голосом. Важливу роль у цьому відіграє мовленнєвий зразок учителя/учительки.
Опрацьовуючи спонукальні речення, учні/учениці матимуть можливість збагатити своє мовлення народними прислів’ями, засвоїти різноманітні корисні поради, правила поведінки на вулиці, у громадських місцях, які можуть успішно використати на інших уроках, а також у спілкуванні з ровесниками і молодшими дітьми.
Показовою в нашому підручнику є вправа 13 (с. 112), текст якої вимагає дотримання інтонації розповідних, питальних і спонукальних речень та правильного розподілу їх за метою висловлювання.
1. Прочитайте виразно вірш Наталі Забіли.
— Чом це, мамо, пташенята
до вікна летять щомить?
Це вони до мене в хату,
мабуть, хочуть залетіть?
Відчини віконце, мамо!
Хай вони сюди летять!
Я дивитимусь. Руками
я не буду їх займать!
2. Назвіть спочатку розповідні речення, потім — питальні. Визначте спонукальні речення. Поясніть, як ви їх розрізняєте.
Наводимо зразки вправ до розділу «Речення», подані в нових підручниках з української мови.
1. Вправи на співвіднесення речення з окремими словами, на закріплення поняття про те, що речення складаються зі слів. Сюди належать також вправи на конструювання речень із розрізнених слів. Наприклад:
✵ Склади з поданих слів речення і запиши їх:
з-за, вийшло, ясне, хмари, сонечко;
усе, засміялося, навкруги, немов.
2. Вправи, що вимагають самостійного поділу речень на слова.
Такі завдання доцільно пропонувати не тільки в усній формі, а й у письмовій. Наприклад:
✵ Запиши речення, позначаючи в них кожне слово окремо.
Зірвавсязгілкилісовийгорішок.
Білкашвидкознайшлайого.
Вонаполасуваласмачнимзернятком.
У 2 класі учні/учениці мають продовжити виконання аналітико-синтетичних вправ з елементами графічного конструювання речень. Наприклад:
✵ Послухай речення і зобрази їх графічно за допомогою рисочок (графічний диктант).
Вечоріє. На землю спадають сутінки. Затихли пташки. Земля чекає відпочинку.
Учні/учениці слухають речення і записують їх графічно. Для зручності кожне речення позначається в окремому рядку:
Паралельно з аналітичними вправами необхідно пропонувати учням/ученицям і синтетичні, що вимагають самостійного складання (добору або вибору з-поміж поданих) речень, які відповідали б заданим учителем/учителькою схемам. Для самостійного виконання завдань слід подавати окремі схеми речень, які складаються з різної кількості слів, а під час колективних вправлянь можна інколи ставити дітям завдання за поданими моделями речень побудувати зв’язний мікротекст на зразок наведених у попередніх аналітичних вправах.
Поширеними є вправи, що вимагають поділу текстів, набраних без розділових знаків і великих літер на початку речень, на окремі речення. Такі вправи вчать дітей аналітично сприймати текст, бачити (знаходити) в ньому логічно та інтонаційно завершені одиниці, сприяють кращому осмисленню його загального змісту. Наводимо приклад такого завдання для 2 класу.
1. Прочитай записане спочатку мовчки, а потім — уголос. Виділяй голосом кожне речення.
Ожив осінній ліс скрізь дзвеніли дитячі голоси це школярі і школярки збирали жолуді зібрані плоди діти висипали в мішки весело працювалося разом.
2. Спиши. Познач початок і кінець речень. Поміркуй, який с знак краще поставити в кінці останнього речення. Поясни чому.
Корисними є вправи, які вчать розрізнювати завершені і незавершені речення. Наприклад:
1. Прочитай. Поміркуй, які рядки слів не можна вважати реченнями.
Уже по-осінньому світить
Холоднішає
Спорожніло поле
Притих ліс
Чому це комах майже
Тільки опеньки приваблюють до
2. Випиши тільки речення. Не забувай ставити в кінці потрібний розділовий знак.
3. Усно заверши незакінчені речення. Якими вони є за метою висловлювання?
Учні/учениці вже в 1 класі у період навчання грамоти без помітних труднощів розрізняють розповідні і питальні речення. Треба мати на увазі, що ці зв’язки є не тільки змістовими, а й мають окремі лексико-граматичні ознаки — виділені слова в питальних реченнях, які співвідносяться з певним членом розповідного речення. Наводимо приклад такої вправи.
1. Прочитай розповідне речення.
Першою у космосі побувала собака Лайка.
2. Тепер прочитай різні запитання, які стосуються змісту цього речення. Підвищуй голос на виділеному слові.
Хто першим побував у космосі?
Де першою побувала собака Лайка?
Котрою собака Лайка побувала в космосі?
Як бачимо, подібні вправи мають не тільки суто граматичне значення, а й мовленнєве. Вони сприяють логічному мисленню молодших школярів/школярок, розвитку мовного і мовленнєвого аналізу, а також помітно розвивають виразність мовлення (читання). Адже на кожне запитання, поставлене за змістом поданого речення, діти мають дати відповідь, щоразу по-іншому інтонуючи те саме речення. Виконання таких вправ дає їм змогу свідомо сприймати розповідні і питальні речення на основі їхніх функціональних ознак, удосконалює граматичний лад мовлення, створює надійну основу для усвідомленого сприйняття змісту прочитаного або сприйнятого на слух тексту.
Відомо, що в безпосередній мовленнєвій практиці діти, крім розповідних речень, широко використовують питальні та спонукальні речення. Однак у письмових творчих роботах вони здебільшого обмежуються конструкціями розповідних речень. Тому й виникає потреба у спеціальних вправах на складання різних речень за метою висловлювання. Важливо зазначити, що на основі поданих зразків таких завдань у підручниках треба ставити учнів/учениць у навчальні ситуації, які вимагали б від них самостійної побудови різноманітних питальних речень на основі змісту розповідного речення.
Підручники дають також зразки конструктивних вправ, які вчать за поданим питальним реченням будувати різні за змістом розповідні речення відповідно до мовленнєвої ситуації. Але самостійному виконанню таких вправ мають обов’язково передувати завдання підготовчого характеру. Ось приклад такої вправи.
✵ Прочитайте питальне речення так, щоб дістати відповідь, подану в дужках.
Учора першокласники проводили свято Букваря?
(Так, проводили.) (Так, свято Букваря.)
(Так, учора.) (Так, першокласники.)
Запровадження в початкових класах класифікації речень за метою висловлювання та за інтонацією значною мірою допомагає учням/ученицям усвідомити ці граматичні поняття, має позитивний вплив на розвиток різних сторін усного дитячого мовлення (емоційність, виразність, усвідомленість), підвищує пунктуаційну грамотність молодших школярів/школярок. Виконання практичних вправ на диференціювання різних за метою висловлювання речень у художньому тексті слугує передумовою його виразного читання, розуміння змісту, полегшує характеристику дійових осіб, розкриття їхніх виразних особливостей.