Нова українська школа: організація взаємодії з батьками учнів початкової школи - Т. М. Бабко, О. В. Банах, А. В. Вознюк, Г. А. Коломоєць, Л. Г. Кудрик, О. М. Мельник 2020

Додатки
Розділ 3. Педагогіка партнерства у новій українській школі: напрями змін в управлінській діяльності

Додаток 1

Запитання для опитування батьків

ü Чи задоволені ви:

Організацією роботи закладу освіти

Відносинами з класним керівником (учителем початкової шко­ли) вашої дитини

Відносинами з педагогами

Роботою адміністрації

Матеріально-технічною базою нашого закладу освіти

ü Яким чином ви берете (або можете взяти) участь у життєдіяль­ності закладу освіти

Беру участь у заходах класу

Беру участь у підготовці заходів класу

Беру участь у загальношкільних заходах

Систематично беру участь в опитуваннях, які проводить за­клад освіти

Виступаю з пропозиціями з приводу поліпшення життєдіяль­ності класу, закладу освіти

Не заважаю закладу виконувати свої функції

ü Яке ваше ставлення до нашого закладу освіти

Бажаю підтримувати тісний зв’язок (учасник систематичних батьківських зустрічей)

Намагаюсь підтримувати контакти епізодично

Мої зв’язки із закладом освіти мають випадковий характер (ви­кликають — приходжу)

Уникаю надлишкових контактів (не контактую без гострої не­обхідності

Намагаюсь протидіяти шкільним ініціативам

Інше

ü Що ви найбільше цінуєте в системі виховної роботи закла­ду освіти

Взаємини

Поради і практичні рекомендації педагогів

Відпрацьовані практичні навички соціального спілкування

Організацію позакласної роботи

Додаткові консультації та заняття

Інше

ü Хто, на вашу думку, має найбільше піклуватися про вихован­ня дітей?

Сім’я

Школа

Громадські організації

Вулиця

Трудові колективи

Учнівські колективи

Друзі учнів (учениць)

Свій варіант відповіді

ü Які труднощі ви відчуваєте у вихованні дітей?

Діти вас не розуміють

Діти не виконують ваші вимоги

Вам не вистачає часу на спілкування

Не знаєте, як вирішувати деякі проблемні ситуації

Не розумієте як реалізувати рекомендації вчителя (вчительки, вчителів)

Є розбіжності думок щодо виховання в сім’ї

Не можете знайти спільної мови з учителем (учителькою, учителями)

Іноді не володієте достовірною інформацією

ü Висловлювання вашої дитини про наш заклад освіти переважно

Позитивні

Негативні

Нейтральні

Взагалі відсутні

Інше

ü З яких джерел ви здобуваєте педагогічні знання:

Інтернет

Телебачення

Життєвий досвід

Читаю спеціальну літературу

На засіданнях батьківських клубів

Раджуся з учителями, психологом

Виховую інтуїтивно, без пошуку спеціальних знань

ü Чи змінилося що-небудь у вашій стратегії виховання під впли­вом занять батьківського клубу?

Ці заняття сприяли конструктивним змінам багатьох позицій сімейного виховання

Ці заняття вплинули на вдосконалення окремих позицій сімей­ного виховання

Ці заняття мали незначний вплив на нашу сімейну педагогіку Наш стиль сімейного виховання не змінився

Не замислювались на цим питанням

ü Якщо ваш стиль сімейного виховання залишився практично незмінним, то чому?

Знання занадто загальні

Знання надаються у занадто важкій формі

Те, що аналізується, не стосується моєї дитини

Відчуваю брак педагогічних знань

ü Чого ви, як батьки, хочете для своєї дитини, під час відвідуван­ня нею нашого закладу освіти?

Була в безпеці

Отримувала міцні знання

Розвивалась як особистість

Була здоровою та фізично підготовленою

Навчилася спілкуванню та стала комунікабельною

Навчилася нестандартно мислити

Набула гарних манер

Була ерудованою

Була самоорганізованою у своєму житті

Інше

ü Які форми спільної роботи з нашим педагогічним колективом Ви вважаєте корисними і потрібними?

Батьківські збори

Заняття міжвікового батьківського клубу

Відкриті уроки

Індивідуальні консультації

Дискусійні бесіди з батьками

Спільні заходи і колективні справи

Педагогічні конференції

Інше

ü Чи корисною для вас є інформація, яку ви отримуєте на бать­ківських зборах? Чи користуєтесь ви нею у житті?

Так

Ні

Мені не вистачає інформації

Зовсім не те, що хотів/хотіла би почути

Слухаю, але не використовую у житті

Для мене не має значення така інформація

ü Чи знаєте ви, які доручення та громадські обов’язки виконує ваша дитина у школі?

Так

Ні

Мені не цікаво

Звичайно, знаю і допомагаю

Інше

ü Якому виду позашкільного дозвілля ви віддаєте перевагу?

Заняттям спортом

Перегляду кіно та відвідуванню театру

Читанню книг

Активному відпочинку (спортивні ігри)

Пізнавальному відпочинку (квеструми)

Зустрічам із друзями

Відпочинку в родинному колі

Інше

ü Чи задоволені ви рівнем функціонування виховної системи у нашому закладі освіти?

Безумовно

Швидше, так

Так

Могла б бути кращою

Інше

Напишіть ваші пропозиції та побажання до адміністрації школи

Додаток 2

«Концентричні кола»1

(Тренінгова вправа для батьківських зустрічей)

Перебіг вправи.

1. Об’єднання у групи за кольором бейджика (зовнішнє-внутрішнє коло).

2. Пояснення правил: суворо дотримуватись інструкції до кож­ного раунда.

Раунд І

Інструкція: протягом 3 хвилин по черзі Ви маєте відповісти на запитання ведучого: «Якою людиною Ви більше себе вважаєте: залежною чи незалежною. Від чого в наш час можна відчувати залежність?»

Один відповідає, а інший мовчки слухає...

Раунд II

Інструкція: протягом 30 секунд подумайте, яке запитання Ви можете поставити своєму партнерові по парі, щоб краще його зро­зуміти. Потім по сигналу ви по черзі ставите один одному запитан­ня і вже можете підтримувати розмову...

Потім змінюємо співрозмовника: зовнішнє коло робить крок вліво...

Інструкція: протягом 30 секунд. Подумайте, яке запитання Ви можете поставити своєму партнеру по парі, щоб краще його зрозу­міти. Потім по сигналу ви по черзі ставите один одному запитання і вже можете підтримувати розмову...

3. Збираємось у спільне коло для обговорення вправи.

Запитання для обговорення:

— Як ви почувалися під час цієї вправи?

— Що було важче: відповідати на поставлене запитання чи при­думувати своє?

— Чи однакові запитання ви ставили?

— Чи вдалося вам краще пізнати інших учасників?

— Якби це був ваш колега, змогли б ви йому довіряти?

— Чи комфортно б вам було, якби вашим партнером був колега, учень чи хтось із батьків, з якими у вас не дуже добрі стосунки?

Висновок: беручи участь у цій вправі, кожен учасник отримує досвід взаємодії з різними партнерами (знайомими та незнайоми­ми), усвідомлює значення «довіри» та «діалогу», робить спробу налагодити конструктивну комунікацію, прагнучи узгодити свої інтереси з цінностями та інтересами іншого. Вправа сприяє усві­домленню значення довіри й інструментів її налагоджування (діа­лог, комунікація, пошук спільних інтересів тощо).

Підсумкова вправа для батьків «Ланцюжок довіри»

За 1 хвилину на клейких папірцях написати «Що ви викорис­товуєте для налагоджування довіри з іншою людиною?» (індиві­дуальна робота). Перехід до групової роботи — зібрати все, що ви­йшло у груповий ланцюжок, обрати найоригінальнішу пропози­цію й презентувати її всім (презентує автор).

Висновок: сподіваюсь, що цей стан теплоти й довіри ми збере­жем під час нашого спілкування.

Тематична руханка «Молекули» (5 хв.)

Учасники хаотично рухаються по аудиторії й по команді об’єднуються спочатку по двоє, потім по троє, а потім по четверо.

Під час об’єднання вони повинні сказати один одному фрази підтримки, схвалення, захоплення...

Завершуючи вправу — поаплодуємо всім.

Висновок: цей прийом дуже важливий для налагоджування до­віри, діалогу й позитивної комунікації.

Педагогіка партнерства в НУШ

(Створення асоціативного малюнка з основних понять)

Мета: усвідомлення батьками ключових понять педагогіки партнерства

Інструкція: оберіть три найцінніші для вас поняття з педагогі­ки партнерства, поясніть свій вибір.

Картки для вправи «Асоціативний малюнок»

ДОВІРА

МЕНТОР

ПАРТНЕРСТВО

ПРОАКТИВНІСТЬ

ЛІДЕРСТВО

ГРОМАДА

ВРЯДУВАННЯ

ВІДПОВІДАЛЬНА СВОБОДА

ДЕМОКРАТІЯ

КОМПРОМІС

ТЬЮТОР

ПРОСВІТНИЦТВО

ІНІЦІАТИВНІСТЬ КОЖНОГО

ВІДПОВІДАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

ФАСИЛІТАТОР

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

КОМУНІКАЦІЯ

КОУЧ

Додаток 3

Рефлексивно-корекційний аналіз проблем, що виникають на різних рівнях освітнього спілкування (з позицій педагогіки партнерства)

Вправа проводиться у групах. Кожна група працює над певним рівнем освітньої взаємодії:

ВЧИТЕЛЬ — УЧЕНЬ

ВЧИТЕЛЬ — БАТЬКИ

БАТЬКИ — УЧЕНЬ

АДМІНІСТРАЦІЯ — БАТЬКИ

Мета: усвідомлення факторів зниження рівня довіри у сто­сунках; аналіз причин їх виникнення та визначення шляхів їх усунення.

Завдання.

Колонки таблиці заповнюються поступово:

1. Фактори, що знижують рівень довіри у стосунках (самостій­но, спираючись на власний досвід).

2. Причини виникнення визначених факторів (після обгово­рення, разом, за допомогою тренера).

3. Інструменти педагогіки партнерства (після опрацювання те­оретичного повідомлення, з використанням шаблону-підказки, методом добирання).

Очікуваний результат: унаслідок виконання вправи освітяни усвідомлюють фактори, що зумовлюють зниження довіри взаємо­дії різних суб’єктів освітнього процесу; шляхом колективного об­говорення вибирають найбільш оптимальні інструменти педагогі­ки партнерства.

Бланк для вправи

Рефлексивно-корекційний аналіз проблем, що виникають на різ­них рівнях освітнього спілкування (з позицій педагогіки партнерства)

Рівень освітнього спілкування2:

Фактори, що знижують рівень довіри у стосунках

Причини виникнення визначених факторів

ІНСТРУМЕНТИ ПЕДАГОГІКИ ПАРТНЕРСТВА



Приклад заповнення бланка

Рефлексивно-корекційний аналіз проблем, що виникають на різ­них рівнях освітнього спілкування (з позицій педагогіки партнерства)

Рівень освітнього спілкування: ВЧИТЕЛЬ — УЧЕНЬ

Фактори, що зни­жують рівень довіри у стосунках

Причини виникнення визначених факторів

Вибір інструментів педагогіки партнерства

Схильність учнів до обману

Страх; неприйняття індивідуальних осо­бливостей дитини

Відкритий діалог

Виявлення, констатація проблеми через формулювання

Я-висловлювання

Пошук узгодженого ал­горитму дій

ІНСТРУМЕНТИ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Спільно створені правила

Спілкування. Комунікація. Налагоджування контакту

Конструктивна комунікація

Використання фраз підтримки, заохочення, схвалення

Діалог. «Озвучування» особистих інтересів

Активне слухання. Включеність. Уточнювальні запитання

Методи для виявлення сфери інтересів партнера (опитування, «дзеркальні анкети»; співбесіда; інтерактивні ігрові вправи тощо)

Активізація проективної позиції

Постановка спільних цілей, що базуються на інтересах кожного

Пошук компромісних рішень

Прийняття колективного рішення

Ініціювання інтересу до позитивної взаємодії

Залучення до спільної діяльності

Конструктивне виявлення емоцій (триступінчасте «Я-висловлювання»: «я бачу — я відчуваю — я хочу»)

Усвідомленість «відповідальної свободи»

Простір для підвищення ціннісних стандартів

Відкритість звітування («звіт перед громадськістю»)

Використання нових педагогічних ролей («тьютор», «фасилітатор», «ментор»)

Прийоми для вияву «лідерської позиції»

Застосування рефлексивних методів і прийомів

Пошук альтернативних можливостей для саморозвитку

Усвідомлення і прийняття позиції «відповідальної свободи»

Додаток 4

Вправа на ухвалення колективного рішення3

Мета: вправа на усвідомлення досвіду запровадження різних стилів управління; відпрацювання навичок ухвалення колектив­ного рішення.

Очікуваний результат: усвідомлення учасниками наслідків впливу різних стилів управління; визнання практичної значущос­ті й труднощів у реалізації колективного ухвалення рішення.

Опис. Учасників об’єднують у 4 групи і дають будь-яке завдан­ня (наприклад, створити макет будівлі школи НУШ із викорис­танням різних матеріалів: папір, клей, картон, маркери, скрепки; намалювати школу-мрію тощо).

Кожна група керується чітким набором правил, що іміту­ють прояв різних стилів управління. Для цього обирають три лі­дери для групи «К» і одного лідера для групи «А». Дотримання є обов’язковою умовою.

Час створення макету 15 хвилин.

Після завершення кожна група демонструє свій макет, пояснює логіку побудови макета та правила, за якими вони працювали.

Рефлексивна частина передбачає обговорення досвіду й чуттє­вих вражень, які отримали учасники кожної групи.

Правила роботи кожної групи

Групи

Правила

Група «Л»

(ліберальне управління)

Кожний у групі вільний робити те, що він захоче. Ніхто не може говорити іншому, що робити; не може бути ніякого голосу­вання для прийняття рішень.

Будь-яка спроба вплинути на дії іншої лю­дини буде вважатися порушенням правил

Група «Д»

(демократичне управління)

Уся група має голосувати стосовно при­йняття будь-якого рішення. Група повинна робити те, що вирішить більшість.

Порушенням правил вважається будь-яке рішення, що було прийнято без голосуван­ня, як і будь-яка дія, що не була підтримана більшістю

Група «К»

(командне управління)

Три особи, призначені лідерами, прийма­ють усі рішення в групі. Решта членів групи робить те, що говорять ці люди.

Ніхто не може заперечувати рішення цих трьох осіб.

Три лідери повинні домовитися між собою стосовно усіх рішень перед тим, як озвучувати їх для інших.

Будь-яка незгода з рішеннями трьох лідерів або ухвала рішення одним із них без домовленості з іншими лідерами, вважати­муться порушенням правил

Група «А»

(авторитарне управління)

Людина, призначена лідером, ухвалює всі рішення у групі. Решта членів групи робить те, що говорить ця особа.

Ніхто не може заперечувати рішення лідера. Будь-яка незгода з рішеннями лідера або відмова коритися вважатимуться порушен­ням правил

Додаток 5

Інтерактивна вправа «Ажурна пилка» (60 хв)

Мета: відпрацювання вмінь спільного розв’язання проблемних ситуацій; формування навичок сприйняття, розуміння і поваги до думки кожного.

Завдання. Розв’язування проблемної ситуації — 25 хв; про­ведення експертизи — 10 хв; презентація результатів роботи 5x5 = 25 хв.

Результати виконання вправи фіксуються на папері для фліп-чарту. Учасники обирають роль речника чи експерта.

ü Речники — презентують результати роботи команди.

ü Експерти письмово формулюють свої коментарі, визначаючи ризики (червоний клейкий папірець) або корисні поради для вдосконалення.

Під час виконання завдання увага звертається на такі аспекти:

ü відповідність принципам педагогіки партнерства;

ü ступінь залученості кожного члена колективу;

ü збереження рівних прав різних партнерських сторін; уникнен­ня ситуацій конкуренції, змагання.

Очікуваний результат: сприйняття та розуміння думок й ін­тересів усіх учасників, залучення кожного для прийняття колек­тивного рішення, створення умов для вияву ініціативи будь-кого; удосконалення вмінь налагоджування конструктивного діалогу для співпраці.

Проблемні ситуації для інтерактивної вправи «Ажурна пилка»

Завдання для групи 1

Як краще організувати виконання рекомендацій учителя із свідоцтва до­сягнень учнів? Як можуть батьки допомогти своїм дітям удома?

Завдання для групи 2

«Горджуся своєю дитиною за...» Чим унікальні наші діти? За що ми можемо пишатися ними? Як це можна відобразити у нашому класному просторі?

Завдання для групи 3

Соціальні проблеми, які ми можемо розв’язати спільними зусиллями. Варто почати з одного першого крока.

Завдання для групи 4

Ваші пропозиції щодо святкування класного свята «Цікаві звичаї та традиції моєї родини»

Додаток 6

Сучасна школа і батьківська громада: кроки до порозуміння і партнерства

Методичні рекомендації щодо реалізації принципів педагогіки партнерства в сучасному закладі освіти

Принципи

Інструменти педагогіки партнерства

Повага до особистості

Підвищення ціннісного фону колективу закла­ду освіти й окремо взятого класного колективу («Надихати, а не вимагати»). Відкритість новому «соціальному досвіду».

Наповнення «рахунку стосунків» (розуміння іншого; увага до дрібниць; виконання обов’язків і обіцянок; деталізація власних очікувань; вияв цілісності особистості; уміння вислухати іншого («активне слу­хання»); уміння щиро вибачатися)

Доброзичливість і позитивне ставлення

ДОВІРА у відносинах і стосунках

Розрізнення факторів із «кола панування» (чітке усвідомлення того, на що ми можемо вплинути, а на що ні).

Створення умов для залучення до отримання спільного результату кожного (діагностування інтересів кожного; індивідуалізація під час цілепокладання; удосконалення класного простору). Спільно створені правила взаємодії

ДІАЛОГ — взаємодія — взаємоповага

Організація простору для «діалогу», «озвучування» кожним власних особистих інтересів (опитування; інтерактивні батьківські збори; тренінгові завдання на командоутворення; створення ситуацій для прояву суб’єктної позиції кожного).

Активне слухання; включеність; уточнювальні запитання. Спілкування; конструктивна комунікація; налагоджу­вання контакту (відхід від «просвітництва, повчання»). Пошук альтернативних можливостей взаємодії, до­сягнення узгодженості позицій

Розподілене ЛІДЕРСТВО

Активізація горизонтальних зв’язків («ініціативність кожного»).

Застосування методів для виявлення сфери інтересів партнера (інтернет-опитування; «дзеркальні анкети»; співбесіди; форсайт-сесії, мозковий штурм для ви­роблення альтернативних варіантів; інтерактивні ігрові вправи тощо)

Організація простору для прийняття колективних рішень; постановка спільних цілей, що базуються на інтересах кожного.

Формування проактивної позиції у всіх суб’єктів освітнього простору (зміна позиції «пошуку винних» на позицію «що конкретно «Я» можу змінити, щоб поліпшити умови/ розв’язати проблему, яка виникла»); Право вибору й відповідальність за нього (створення умов для вибору; пропозиція альтернативних варіантів). Усвідомлення й прийняття позиції «відповідальної свободи»

Принцип соціального пар­тнерства

Рівність сторін (запровадження стратегії «Виграв- Виграв», що ґрунтується на досягненні балан­су мужності у вияві власної позиції та чутливості до позиції іншого).

Добровільність прийняття зобов’язань.

Обов’язковість виконання домовленостей

Загальні підсумки. Для роздумів — цитата українського мис­лителя, ученого-економіста і члена-кореспондента Академії тех­нологічних наук України Олександра Пасхавера.

«Ми хочемо стати європейцями, але не можемо досягти такого самого рівня життя, як у країнах, що нас оточують, навіть у тих, які далеко не завжди самі поводяться як європейці. Чому?

Правильна відповідь доведена спеціальними гігантськими до­слідженнями, які ведуться в усьому світу, і показують, що в осно­ві розвитку лежать цінності. І, якщо ми живемо погано, отже, щось у нас саме з ними. Візьмемо нас і Європу. Між нами дуже значні відмінності в цінностях.

Європейські цінності засновані на двох інтегральних ви­значеннях.

Перше — це відповідальна свобода (добровільне обмеження, щоб не завдавати шкоди іншим).

Друге — це відповідальна співпраця (схильність до конструк­тивної продуктивної спільної роботи, активність, готовність до взаємозалежності).

Наслідок — ДОВІРА».

Запровадження педагогіки партнерства спрямоване на форму­вання саме цих ціннісних складових.

1 Класичні запитання для обговорення в колах:

1) Які якості я найбільше ціную в людях?

2) Яку людину я поважаю, за що?

3) Як я проявляю повагу до себе?

4) Який момент з мого життя мені хотілося б повторити? Чому?

5) Чого навчило мене життя?

2 Адміністрація — учитель; учитель — учитель; учитель — учень; учитель — батьки; батьки — учень; учень — учень; адміністрація — батьки; адміністрація — учень.

3 Модифікація вправи американських учителів історії Френсіса О’Маллі і Гері Маста.