Нова українська школа: організація медіаосвіти в початковій школі - Старагіна І. П., Волошенюк О. В., Мокрогуз О. П., Ганик О. В. 2021

2.4. Аналіз змісту та елементів форми в медіатекстах
Розділ ІІ. Медіаграмотність на заняттях із предметів мовно-літературної галузі

Для аналізу змісту й форми медіатекстів надзвичайно важливо пропонувати учням медіатексти різних жанрів та створених за допомогою використання засобів різних медіа (аудіальних, візуальних, авдіовізуальних).

Розглянемо, яким чином з учнями можна провести обговорення теми, ідеї, мети створення та цільової аудиторії рекламних відеороликів комерційного й соціального спрямування, зважаючи на аналіз елементів форми. Безумовно, важливу роль відіграє добір медіатексту, дотичного до дитячих потреб й інтересів, життєвого досвіду. Наприклад, напередодні Нового року рекламний ролик про спортивний одяг з музичним супроводом, яким слугує відома мелодія Миколи Леонтовича «Щедрик», може викликати в учнів бажання обговорювати форму й зміст даного медіатексту.

Перед початком перегляду ролика вчитель звертається до учнів із таким завданням: «Ви вже знаєте, що досить часто через відеоролики до нас доноситься реклама, аби чимось зацікавити. Зараз ми переглянемо рекламу, створену для Національної баскетбольної асоціації (назва реклами «BIG: Color»), та з’ясуємо, для кого та з якою метою вона була створена (нам щось хочуть продати чи пропонують скористатися якоюсь послугою, або ж від нас очікують якихось дій)».

Ролик завершується словами диктора англійською мовою, які вчитель перекладає українською: «Спортивна форма за спеціальною пропозицією зараз доступна в магазині Національної баскетбольної асоціації».

Хід обговорення:

► Що рекламують? (спортивну форму для баскетболістів).

► Для кого передусім створена ця реклама? (для спортсменів).

► Чи впізнав хто-небудь мелодію, яку спортсмени відбивають м’ячами? («Щедрик» Миколи Леонтовича). Послухайте її запис, щоб упевнитися в цьому.

► Як ви думаєте, з якою метою до цієї реклами включена саме мелодія «Щедрика», а не будь-яка інша? (це вітання з Різдвом від магазину спортивного одягу).

► Це комерційна чи соціальна реклама? (комерційна).

Для обговорення соціальної реклами на тому ж занятті добір медіатексту має бути теж ретельно продуманим. Ураховуючи, що йдеться про новорічні свята, обговорення рекламного ролику про вирубування лісів для учнів стає мотивованим. Перед переглядом учитель пропонує учням завдання: «Подивимося ще один рекламний ролик (назва — «Вирубування лісів / соціальна реклама»). Зверніть увагу та запам’ятайте, які речення в цьому ролику записані як звернення до глядачів».

Питання для обговорення:

► Про що це відео? (про неприпустимість вирубування лісів).

► Хто запам’ятав речення «Знайомий звук? А біль? Згадай, завдяки чому ти дихаєш. І подумай про майбутнє»?

► Для кого створено це відео? (і для дорослих, і для дітей).

► Чи пропонують нам щось купити (ні)?

► Для чого використано музику? Які почуття вона підсилює на початку відеоролика (радість від краси природи, задоволення від милування її красою), а які — у другій частині (тривога)?

► До яких дій спонукає нас ця реклама? (цікавитися, для чого ведеться вирубка лісів; не брати участі в недозволеній вирубці тощо).

► Це комерційна чи соціальна реклама? (соціальна).

Після обговорення вчитель наголошує, що соціальна реклама поширює інформацію, яка привертає увагу до проблеми. Тобто вона не закликає людей щось купити чи мати, вона спонукає задуматися про довкілля, ближніх, тварин... Зазвичай соціальна реклама вирішує дуже конкретні завдання, і рекламний ролик ролик має бути таким, ніби хоче схопити тебе за руку, зупинити, привернути увагу. Наведений приклад роботи з відеороликами та аналізом ролі музичного супроводу в них засвідчує, що в елементах форми часто міститься «ключик» для розуміння змісту того, що діти бачать на екрані. Навчити учнів знаходити такий «ключик» до кожного з медіатекстів та користуватися ним — важливе завдання медіаграмотності на уроках із мовно-літературної галузі.

Аналіз елементів форми медіатексту можна розгортати в роботі з мультфільмами. Перегляд 11 серії мультсеріалу «Моя країна Україна» («Чаша Ярослава») дає змогу звернути увагу учнів на роль деталей для розуміння змісту медіатексту.

Після перегляду вчитель пропонує учням запитання для обговорення первинного сприйняття:

► Як у мультфільмі Сашко Лірник пояснює коту Воркоту, чому київського князя назвали Мудрим? Сам князь був із роду Рюриковичів, але відомий не своїм власним прізвищем, а саме придбаним ім’ям.

► А що ми дізнаємося про мудрість Ярослава з мультфільму? Чи можна стверджувати, що князь був мудрим, тому що в нього була чарівна чаша?

► У чому полягала загадка чаші? (якщо хтось прочитає, що на ній написано або загляне всередину, то побачить своє майбутнє і майбутнє своєї країни).

► Хто дізнався про чашу і хотів заволодіти нею? (половецький хан Ісферіг).

► Як Ярослав Мудрий захистив свою доньку Анну?

► Чому Ісферіг не зміг скористатися чашею?

► Як би ви відповіли на питання, чому так важливо вміти читати?

► Повторний перегляд серії «Чаша Ярослава» дозволяє заглибитися в розуміння ролі візуальних деталей. Увага учнів привертається до додаткових написів, використаних у мультфільмі. Наприклад:

► Яку інформацію глядачі дізнаються з додаткових написів у мультфільмі? (напис на камені про княжий палац, імена доньок Ярослава Мудрого, конкурс женихів для княжих доньок, імена чоловіків доньок Ярослава Мудрого, ім’я половецького хана Ісферіга).

► Яка інформація залишилася не озвученою? («Оголошується конкурс женихів для княжих доньок»; імена чоловіків доньок Ярослава — Анараш (угорський герцог), Гаральд (норвезький принц), Генріх І (французький король)).

► Як би ви тепер відповіли на запитання, чому так важливо вміти читати? (якщо не вмієш читати, то частина інформації, подана в записі, але неозвучена (як у цьому мультфільмі), залишається несприйнятою).

Нові можливості обговорення елементів візуальної форми дає перегляд відеоролика телеканалу ПлюсПлюс «Це наше і це твоє. Мрія».

Учитель пропонує уважно переглянути короткий мультфільм про український літак «Мрія» і дати відповідь на запитання, які заздалегідь записуються на дошці:

► Який цей літак завдовжки?

► Який цей літак завширшки?

► Скільки він може перевезти слонів?

► Скільки він може перевезти кашалотів?

Після перегляду мультфільму та обговорення правильності відповідей учитель привертає увагу учнів до елементів форми медіатексту:

► Як у мультфільмі показано, яку довжину та ширину має літак «Мрія»?

► Як у мультфільмі показано, скільки слонів та кашалотів може перевезти літак «Мрія»?

Для роботи з такими елементами форми як голос, музичний супровід, фонові шуми цікавим є мультфільм «Горщик-сміхотун» (режисер Борис Храневич, студія «Київнаукфільм», 1990 р.).

Після перегляду мультфільму вчитель запитує учнів:

► Чи зрозуміли ви, що відбувається в мультфільмі, адже жоден герой не промовив ані слова?

► Хто промовляв замість персонажів?

► Які емоції ви відчували, коли звучав звук?

Ці запитання не є випадковими для даного мультфільму, адже звук — це повноцінний співавтор у творенні характерів персонажів. І саме цей мультфільм дає можливість учням розкрити роль звуку в мультфільмі. До речі, у мультфільмі музика, шуми виконують різноманітні функції, наприклад: ілюструвати напружену дію (погоню чи битву, зокрема, як тільки битва наростає — разом із нею наростає й музика).

Музика може виконувати функції характеристики персонажа або просто неголосно звучати на тлі, з’являтися разом із кожною появою когось із персонажів і бути його «темою». Саме музика додає зовсім іншого характеру персонажам та їхнім учинкам на екрані, дає змогу поглянути на них під іншим кутом зору, додає іронії та емоційного забарвлення всьому епізодові. Учитель пропонує переглянути мультфільм з метою виявлення ролі звукових ефектів:

► Давайте подивимося, як за допомогою самих лише шумів нам показують персонажа (02:08 - 02:20).

► Що нам розповіли шуми про козлика?

► Давайте ще раз переглянемо один із епізодів мультфільму (01:19 - 02:05).

► Скільки тут персонажів? (чотири: гончар, чоловік, жінка та, звісно, горщик).

Розмову про роль шумових ефектів у мультфільмі учні можуть продовжити після перегляду мультфільму «Козаки. Навколо світу. Австралія» (режисер Марина Медвідь, студія «Укранімафільм, 2018 р.).

Наприклад:

► Чи відчували ви додаткову енергію після перегляду фільму?

► Як цьому допомагали музика, шуми та вигуки?

Музика в анімаційному фільмі використовується для того, щоб створювати емоційну атмосферу, шуми — щоб привернути увагу до дії (якщо щось сталося, це підсилюється шумом), а вигуки передають емоційний стан персонажів. Ще один зі звукових ефектів — тиша, яка неабияк посилює те, що відбувається.

Роль елементів форми, а також цільова аудиторія аналізується й у фрагменті мультфільму «Пісня ангела». Учням пропонується переглянути фрагмент мультфільму без звуку (00:16 - 01:47) та обговорити такі питання:

► Що вам зрозуміло, а що ні?

► Який звуковий супровід ви хочете додати? Чому?

► Для кого створений цей мультфільм: для дорослих чи дітей? Поясніть свою думку.

Далі учні переглядають даний фрагмент зі звуком та дають відповіді на такі запитання:

► Який звуковий супровід запропонували автори мультфільму? Чи збігається він із вашими очікуваннями?

► Із чого може складатися звуковий супровід мультфільму? (музика, мовлення, різноманітні шуми).

Окрім аналізу змісту й елементів форми в мультфільмах, учні вчаться «вичитувати» смисли в рекламних плакатах. Наприклад, їм можна запропонувати «розтлумачити» смисли плакатів соціального спрямування «Тварини — не клоуни».

Учитель нагадує учням, що кожного дня люди зустрічаються з різними видами реклами, яка привертає їхню увагу до подій та товарів, щоб спонукати до їх придбання чи користування ними. Після цього пропонує розглянути плакати з соціальною рекламою із серії «Тварини — не клоуни».

Плакати із серії «Тварини — не клоуни»

Плакат (plakat від фр. placard — оголошення, афіша, від plaquer — наліпити, приклеювати) — це помітне, зазвичай великоформатне зображення, що супроводжується коротким текстом. Учитель разом з учнями обговорюють, що зображено на плакатах, що використано — малюнки чи фотографії, які кольори застосовано, чим фотографія відрізняється від плаката, яку основну думку хоче донести автор цих плакатів до глядача.

Учитель розпитує учнів, які емоції викликають у них представлені плакати (почуття провини, сорому чи, можливо, розчулення або співчуття). Також варто звернути увагу дітей на те, що це дуже сильні емоції, тому автори соціальної реклами повинні бути дуже уважними до почуттів тих, хто буде її споглядати, адже якщо щось викликає в людини надто сильні емоції, то вона змушена захищатися, зокрема відмовляється таке дивитися. Зважаючи на це, потрібно створювати таку рекламу, яка б привертала увагу людей до непростих явищ дійсності, однак при цьому не відлякувала їх.

Працювати з елементами форми дозволяє й перегляд відеозапису виразного читання вірша. Учням можна запропонувати переглянути відео, на якому Софія Забаріна, вихованка театрального гуртка Одеського театрально-художнього училища, декламує вірш Анатолія Качана «Гойдалка біля Дунаю».

Після перегляду кожен учень, використовуючи подані критерії, дає власну оцінку декламуванню, потім усі разом порівнюють оцінки, щоб проаналізувати, що саме сподобалося в манері декламування Софії.

Як саме було продекламовано вірш:

► швидко / повільно;

► емоційно / стримано;

► голосно / тихо;

► із павзами / без павз;

► з активним використанням жестів / без використання жестів.