Нова українська школа: організація медіаосвіти в початковій школі - Старагіна І. П., Волошенюк О. В., Мокрогуз О. П., Ганик О. В. 2021

2.3. Літературний твір та створення на його основі коміксу
Розділ ІІ. Медіаграмотність на заняттях із предметів мовно-літературної галузі

Розглянемо, як створення коміксу може суттєво посилити дію з аналізу мови художнього твору. Використаємо з цією метою вірш Мар’яни Савки «Котище», де на дванадцяти рядках читач знаходить: слова, якими автор звертається до нього; слова, де автор звертається до одного з персонажів; слова, в яких автор передає думки ще одного персонажа; слова, які належать самому персонажеві.

Дванадцять рядків, але яка в них динаміка мови твору! Зрозуміло, що дитина із задоволенням буде сприймати цей твір на слух, де той, хто читає, передасть усю цю динаміку в інтонаціях, тембрі голосу тощо. Але як зробити так, щоб дитина, яка вчиться читати поступово, теж приходила до розуміння всіх цих художніх особливостей твору і могла сприймати художній твір у всій його повноті смислів? Робота з коміксом є, на нашу думку, недооціненим ресурсом в аналізі мови художнього твору.

Комікс (від англ. comic — комедійний, комічний, смішний) — послідовність малюнків, зазвичай із короткими текстами, які створюють певну зв’язну розповідь. Комікс характеризується єдністю оповідання й візуальної дії. Найчастіше пряма мова в коміксі передається за допомогою «словесної бульбашки», яка «видувається» із вуст персонажа. Слова автора здебільшого розміщують над або під кадрами коміксу. Малюнок у коміксах має деяку частку умовності. Він спрощується для швидкості малювання і зручності сприйняття та ідентифікації читача з персонажем. У сучасній освіті комікси активно застосовуються в підручниках з іноземної мови, адже дозволяють побачити якесь конкретне лексичне чи граматичне явище в дії, також їх часто використовують у підручниках соціально-історичного та здоров’язбережувального спрямування.

Уявімо, що учням після читання та обговорення первинного сприйняття вірша Мар’яни Савки «Котище», учитель / учителька пропонує створити комікс на основі цього тексту. Наприклад: «У цьому вірші поетеса нам прямо не говорить, про що думав кіт, коли полював на пташок. Давайте створимо комікс до вірша, уявивши думки кота. Створювати комікси під силу всім. От і кожен із вас зараз спробує створити власний комікс».

Після цього вчитель / учителька інформує учнів про те, що тексти в коміксах мають специфічну форму «словесної бульбашки» або «хмаринки думок» (їх називають «виноски»), яка передає мову чи думку персонажів і ніби видувається з вуст персонажа. Також учитель / учителька говорить, де зазвичай розташовують слова автора (над або під кадрами коміксу). Три найбільш поширених виноски: мовлення, думки, крик.

Потім учитель / учителька та учні домовляються, чи всі з представлених виносок будуть потрібні їм у їхньому коміксі. З’ясовується, що кіт або про щось думає (друга виноска), про що саме — учні ще мають визначити, або щось шепоче від страху (перша виноска), або кричить (третя виноска). Про слова кота «Ой, зніміть мене, мур-няу, Я ж маленьке кошеня-у!!!» повідомила авторка в самому вірші, але ніяк не зазначила, як саме він їх промовляє. У ході обговорення учні обирають відповідне висловлення й записують його на відведеному місці, використовуючи необхідну виноску. Після обговорення та запису потрібних висловлювань учні самостійно додають малюнки.

Після створення коміксу вчитель / учителька повертається до обговорення тексту вірша (тепер уже на основі дитячих коміксів):

► Як авторка називає кота в перших чотирьох рядках (котище)?

► Яке нове значення з’являється в слові «котище», якого не було у слові «кіт»? (збільшувальне, тобто великий кіт).

► Що думає кіт, коли лізе по дашку? (Наприклад, «зараз я вас усіх з’їм» або «буде зараз розвага!»).

► Як авторка називає кота в наступних чотирьох рядках? (котяра).

► Яке нове значення з’являється в слові «котяра», якого не було в слові «кіт»? (збільшувально-зневажливе, тобто великий кіт, поведінка якого не заслуговує поваги).

► Про що думав кіт, коли він стрибнув на дах і перелякався, що впаде? Чи є у вірші підказка? (звичайно, є: «Все згори таке мале, Аж стає від того зле»).

Зазначимо, що учні у своєму коміксі можуть навести зовсім інші слова, і передаючи думки кота, наприклад: «Ой, як високо! Я можу впасти!» або «Ой, що робити?». Допомогти знайти в словах автора думки кота — це завдання вчителя / вчительки. Але слід ураховувати, що учні можуть наполягати на власному варіанті й учитель / учителька має лише ознайомити дітей із ним, не наполягаючи на ньому як на єдино правильному.

Також цікавим може бути й обговорення власне репліки кота, яку авторка наводить у вірші, але при цьому ніяк не тлумачить його поведінку. Наприклад, можна запропонувати учням такі запитання:

► Як авторка називає кота в останніх чотирьох рядках? (кошеня).

► Кого називають кошеням? (маля кішки).

► Яке нове значення з’являється в слові «кошеня», якого не було в слові «кіт»?

► Що говорить кіт? («Ой, зніміть мене, мур-няу, Я ж маленьке кошеня-у!!!»).

► Як він промовляє ці слова: кричить чи ледве шепоче?

Розглянутий приклад використання коміксу на занятті з української мови демонструє, що, створюючи комікс, учні навіть із невеликим читацьким досвідом можуть здійснювати на доступному для їхнього віку рівні аналіз мови художнього твору та розпізнавати слова автора, слова персонажа, а також його думки, які автор передає у своїх словах приховано.

Вправа

Створіть комікс за казкою Редьярда Кіплінга «Слоненя». Поміркуйте, скільки епізодів буде у вашому коміксі, які репліки персонажів ви використаєте, які з поширених виносок (мовлення, думки, крик) вам знадобляться.