Нова українська школа: організація медіаосвіти в початковій школі - Старагіна І. П., Волошенюк О. В., Мокрогуз О. П., Ганик О. В. 2021

2.2. Інтеграція медіатекстів у роботу з текстами
Розділ ІІ. Медіаграмотність на заняттях із предметів мовно-літературної галузі

Тексти, на які натрапляє сучасна дитина в оточуючому її медіапросторі, — досить різноманітні не лише за жанрами, стилями, а й каналами сприйняття: одні тексти дитина читає (друкований текст без малюнків), а інші — читає та розглядає (наприклад, комікс), слухає (авдіокнига чи авдіовистава), слухає та розглядає (мультфільм, кінофільм). Йдеться про візуальні, авдіальні та авдіовізуальні медіа. Ураховуючи те, що все це розмаїття текстів для дітей є невичерпним джерелом інформації, одним із найважливіших завдань у формуванні ключових компетентностей «вільне володіння державною мовою» й «здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами», зазначеними в новому Державному стандарті початкової освіти, результатами навчання є навчити дітей сприймати інформацію в усій її повноті, розуміючи під повнотою інформації її достатність для розуміння та прийняття рішень.⁶

Що має змінитися у викладанні мови та літератури в школі в умовах сучасної освітньої реформи у зв’язку з появою в Державному стандарті умінь із медіаграмотності? Зважаючи на заявлені в стандарті обов’язкові результати, відповідь очевидна — має бути здійснена інтеграція медіатекстів у роботу з текстами як на рівні аналізу існуючих медіатекстів, так і на рівні створення власного медіатексту (медіапродукту).

Зазначимо, що певним умінням із медіаграмотності й раніше приділялася належна увага у навчанні молодших школярів. Інша річ, що в умовах нового стандарту початкової освіти йдеться не просто про розширення кола окремих умінь із медіаграмотності, а й про надання цим умінням статусу обов’язкових результатів навчання, без досягнення яких загалом грамотність сучасного молодшого школяра стає неповноцінною.

Розглянемо на окремих прикладах, як розширюється представленість медіатекстів на уроках із мовно-літературної галузі. Робота з ілюстрацією завжди була в полі зору вчителя початкових класів, адже сприйняття тексту через дію читання для більшості учнів першого та другого класів (а досить часто — й надалі) є складним завданням. Смисли, закодовані в буквах, якими записані слова, не відразу відкриваються читачам-початківцям. Запитання однойменного персонажа казки Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» — «Яка користь від книжок без малюнків?» — базується на реальних труднощах дітей у сприйнятті друкованих текстів. Отже, можна стверджувати, що саме завдяки ілюстраціям дітям відкривається смисл і світ книг.

Наприклад, починаючи в другому класі роботу з казкою Сашка Дерманського «Про двох бездомних джинів та один нічийний глек», учням можна запропонувати спочатку розглянути ілюстрацію (текст та ілюстрацію надруковано в «Хрестоматії сучасної української дитячої літератури для читання в 1-2 класах)», а після цього — дати відповіді на такі запитання:

► Як ви думаєте, про що може йти мова в тексті, який ми читатимемо?

► Що вам підказує, що текст має бути казкою (намальований чарівник, летючий слон)?

► Про що б ви якнайшвидше хотіли дізнатися, дивлячись на цю ілюстрацію?

Потім можна переходити до обговорення назви цього твору і подальшого передбачення змісту тексту та його смислового поля:

► Прочитайте заголовок. Як ви можете пояснити значення слова «бездомні»? (ті, хто немає житла, притулку). Який синонім є у цього слова? (безпритульні)

► Як ви можете пояснити значення слова «джини»? (у східних казках — добрі та злі духи)

► Що таке глек?

► Як ви можете пояснити значення слова «нічийний»? (який нікому не належить). Який синонім є у цього слова? (нічий)

Отже, ми бачимо, що етап передбачення змісту тексту включає роботу з різними джерелами інформації (ілюстрація, лексичне значення слова, синоніми тощо) і суттєво збагачується за умови «вичитування» з ілюстрацій та заголовка тексту його смислів, а також створення очікувань від подальшого читання.

Також у процесі аналізу та інтерпретації казки Сашка Дерманського учням можна запропонувати ознайомитися з відеопроєктом на телебаченні «Казки Лірника Сашка», зокрема послухати казку «Чарівна лампа Аладдіна» у виконанні актора. Після цього можна запропонувати учням запитання:

► Які ще казки про джинів ви знаєте?

► Звідки ви дізнаєтеся про нові казки?

► Давайте зараз згадаємо одну з найвідоміших казок — «Чарівна лампа Аладдіна», а прочитає нам її відомий український актор Сашко Лірник.

► Чим відрізняється слухання казки від читання?

Обговорення останнього запитання з учнями дає змогу усвідомити, що саме для багатьох із них є суттєвою перешкодою під час самостійного читання: слухання дозволяє сприймати текст через інтонації, які роблять його зрозумілим і цікавим, на відміну від самостійного читання, де текст необхідно наповнювати інтонаціями, які там відсутні.

Звертання до авдіоказки у виконанні Сашка Лірника, з одного боку, розширює смисловий контекст розмови про джинів, про добро і зло, тобто сприяє поглибленому аналізу та інтерпретації казки Сашка Дерманського, а з іншого — дає змогу попрацювати із трансформацією одного медіапродукту в інший (авдіоказки «Чарівна лампа Аладдіна» у художній фільм «Аладдін») та ознайомитися зі ще одним медіапродуктом — рекламним відеороликом.

Запитання для прикладу:

► А зараз ми з вами переглянемо рекламу екранізації* казки «Чарівна лампа Аладдіна» (*екранізація— створення фільму на основі відомого твору).

► Чи сподобався вам анонс* цього фільму? (*анонс — це попереднє оголошення про наступний спектакль, фільм, лекцію та ін.).

► Що вас найбільше вразило? (учитель привертає увагу дітей до вражаючої кольорової гами розпечених пісків, з яких постає чарівне місто, а потім гама змінюється на підсинену напівтемряву таємничих печер).

► Чи з’явилося у вас бажання переглянути цей фільм?

Робота з ілюстрацією до літературного твору може доповнюватися стоп-кадрами із фільмів або мультфільмів. Наприклад, читаючи уривок із казки Льюїса Керролла «Аліса в країні Див», учні можуть поміркувати над питанням «Що є спільного й відмінного між ілюстрацією та словесним портретом персонажа?».

Дітям пропонується розглянути:

1) ілюстрацію відомої української художниці Євгенії Гапчинської до книги «Аліса в Країні Див»;

2) кадр із мультфільму (скріншот) про Алісу диснеївської студії (1951 р.);

3) кадр із фільму про Алісу диснеївської студії (2010 р.);

4) ілюстрацію англійської художниці Мілісент Совербай до книжки «Аліса в Країні Див» (1907 р.).

1

2

3

4

Розглядання малюнків супроводжується бесідою:

► Розгляньте малюнки. Кого на них зображено? Чому ви так думаєте?

► Чи можна сказати, що зображено одного й того ж персонажа? Чому?

► Що об’єднує всі ці малюнки? (зображення дівчини в блакитному платті, світле волосся дівчини, білий кролик, у кролика є годинник та ін.).

► Яка ілюстрація, на ваш погляд, найбільш вдало описує Алісу і кролика?

► Що може, а чого не може зобразити художник на ілюстрації до казки?

Перегляд трейлера до фільму «Аліса в Країні Див» (режисер Тім Бартом, студія «Disney», 2010 р.) дозволить обговорити, якими зображені інші персонажі у фільмі.

Зазначимо, що ілюстрація є важливою не лише в сприйнятті дитиною художнього тексту, вона відіграє важливу роль і в сприйнятті рекламної листівки. Наприклад, під час читання уривків з казки Астрід Ліндгрен «Карлсон, який живе на даху», учням можна запропонувати попрацювати з рекламною листівкою до однойменного мультфільму.

Учні розглядають рекламну листівку, читають текст, а потім обговорюють з учителем такі питання:

► Що рекламується? Про який мультфільм ідеться? («Карлсон, який живе на даху»).

► Як ви дізналися, що йдеться саме про мультфільм, а не про книжку? (зазначено: жанр — мультфільм, а також вказано режисера).

► Яку ще інформацію про мультфільм ви дізналися з цієї листівки? (в якій країні цей мультфільм зроблено (вказано дві країни) та в якому році зроблений цей мультфільм).

► Для чого використано фрагмент мультфільму? (щоб зацікавити, викликати симпатію до персонажів).

► Що ви дізналися з цього тексту про Малюка? Що означає слово «малюк»? (мала дитина). Як ви гадаєте, чому це слово написане з великої літери?

► А що ви дізналися про Карлсона?

► Чому нічого не розказано про пригоди, які відбуваються в мультфільмі?

Підсумовуючи сказане вище, зазначимо, що наведені приклади використання різних медіа на заняттях із мовно-літературної галузі в умовах забезпечення обов’язкових результатів стандарту робить навчання молодших школярів не просто привабливим, а цілеспрямованим процесом опанування медіаграмотності.

⁶ У посібнику використані завдання інтегрованого курсу «Українська мова» для початкових класів, створених у межах всеукраїнського експерименту «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти» групою авторів: Іриною Старагіною, Аліною Ткаченко, Людмилою Гуменюк, Оксаною Волошенюк, Ольгою Романюк.