Нова українська школа: організація позаурочної діяльності в початковій школі на засадах партнерської взаємодії учасників освітнього процесу - Н. І. Гущина, Т. Г. Орлова, Л. Г. Кондратова 2021

Тренінги для підготовки вчительства щодо організації позаурочної діяльності
Маршрут 7. Скарбничка для методичних служб

(авторський тренінг Л. Г. Кондратової)¹

Заняття 1

Тема: Організація позаурочної діяльності в сучасній школі:

— вимоги до організації позаурочної діяльності в початковій школі;

— національні чинники виховання;

— ціннісні орієнтири виховання.

Мета:

— ознайомити вчителів/ок із основними вимогами до організації позаурочної діяльності в початковій школі;

— визначити і схарактеризувати культурно-національні чинники та ціннісні орієнтири виховання;

— надати характеристику та визначити структурні етапи позаурочної діяльності сучасної школи.

Форма заняття: тренінг.

Основні поняття для засвоєння: виховний процес, національне виховання, чинники виховання, виховна система.

Хід заняття

Вступне слово: мета і завдання курсу; теми, що вивчаються; тема першого тренінгового заняття і мета, основні поняття.

Вправи «Знайомство», «Хто я і чому я тут?»: по колу кожен учасник/иця називає своє ім’я і формулює мету свого перебування на тренінгу.

Вправа «Прийняття правил роботи групи»:

— кожен учасник/иця записує на стікерах декілька умов ефективної роботи групи;

— ведучий/ча об’єднує учасників/иць у три малі групи (за допомогою лічилки) і дає завдання:

1) намалювати сонечко і його промені — це умови для ефективної роботи в групі;

2) знайти східні умови та узагальнити думки членів групи; — презентація роботи малих груп (демонстрація сонечок); — ведучий/ча разом з учасниками/ицями обирає спільні

думки, які виводять у правила групи і записують на великому аркуші «Правила роботи групи» (кожне правило починається словами «бути...»);

— всі члени групи ставлять автограф під правилами і разом їх приймають.

Вправа «Очікування» (хід заняття). Після оголошення теми і мети заняття кожен учасник/иця формулює і записує на стікері свої очікування від першого заняття. Очікування зачитують вголос по колу, а потім приклеюють на фліпчарт у «скриньку очікувань».

Гра-розминка «Один до одного». Швидко знайти пару і швидко вітатися «Рука до руки» (помінялися парами), носом до носа (заміна), спиною до спини (заміна) та ін.

Мозковий штурм «Позаурочна діяльність». Ведучий/ча дає завдання учасникам/ицям самостійно дати визначення словосполучення «позаурочна діяльність» (у зошиті). Потім на фліпчарті записують всі визначення, що називають учасники/иці групи. Ведучий/ча підкреслює схожі визначення і коментує їх.

Інформаційне повідомлення «Нормативна база позаурочної діяльності». Ведучий/ча демонструє презентацію, в якій зазначені сучасні нормативно-правові документи з вимогами до організації позаурочної діяльності в початковій школі, коментує по черзі зміст, мету, завдання і основне значення цих документів.

Вправа «Завдання і напрями позаурочної роботи». Учасники/иці об’єднуються в три малі групи (за лічилкою) і працюють над наданням визначення «Завдання і напрями позаурочної роботи», які запропонували б вчителям/кам початкової школи. Учасники/иці тренінгу обговорюють у групах власні думки, записують визначення на папері. Потім презентують свою роботу. Керівник пропонує знайти спільні визначення і підводить групу до загального визначення, потім робить загальний висновок вправи.

Вправа «Національні чинники виховання». Учасникам/ицям роздають картки п’яти різних кольорів. Учасники/иці об’єднуються в п’ять малих груп за кольором і виконують завдання: прочитати і запам’ятати інформацію про відомі історичні й основні літературні пам’ятки, що висвітлюють проблеми виховання протягом різних історичних епох:

✵ група 1 — від найдавніших часів (літописи);

✵ група 2 — народні педагогіки Я. Мудрого, В. Мономаха;

✵ група 3 — козацька педагогіка і виховання;

✵ група 4 — філософія Г. Сковороди, Т. Шевченка, С. Русової;

✵ група 5 — педагогічні ідеї Г. Ващенко, Д. Чижевського, В. Сухомлинського.

Наступні етапи вправи: здійснюється перехід двох учасників в іншу малу групу. Вчителі/ки, що здійснили перехід до іншої групи, спочатку слухають нову інформацію, а потім передають інформацію, яку слухали в першому малому колі тим вчителям/кам, які перебувають у новому колі. Таким чином кожен учасник/иця розповідає свою і отримує нову інформацію. Поступово здійснюється ще чотири переходи двох вчителів/ок за схемою, описаною вище. Учасники/иці тренінгу, які здійснювали перехід, поступово запам’ятовують всю інформацію. Під час останнього переходу вчителі/ки повертаються в першу малу групу. Коли учасники/иці повертаються в перше коло, то виконують таке завдання: малюють плакат, де розкривають основні засади і головні положення тих матеріалів, які були ними почуті. Групи презентують свої напрацювання.

Керівник групи слухає презентації, учасники/иці тренінгу доповнюють розповідь і коригують матеріали, а керівник підводить підсумок і узагальнює.

Вправа «Ціннісні орієнтири виховання». Ведучий/ча демонструє презентацію, в якій подано визначення цінності і приклади ціннісних орієнтирів людей. Ведучий/ча ставить запитання учасникам/ицям тренінгу:

— Що ви дізналися з вправи?

— Що для вас було нового?

— Які ціннісні орієнтири мають сучасні діти початкової школи?

Вправа-руханка «Пересадки». Ведучий/ча пропонує помінятися місцями тим учасникам/ицям, які:

— народилися взимку;

— люблять цитрусові;

— добре співають;

— складають вірші тощо.

Інформаційне повідомлення «Освітнє середовище початкової школи». Ведучий/ча пропонує до уваги презентацію, де подано визначення поняття «освітнє середовище сучасної початкової школи». Потім коментує презентацію, в якій зазначено основні вимоги до розбудови інновацій в освітньому середовищі на засадах НУШ, і акцентує особливу увагу на етапах розвитку освітнього середовища закладу освіти. Учасники/иці тренінгу переглядають відео або інші матеріали, схеми, на яких зображені освітні середовища шкіл і презентації закладів освіти. Учасники/иці висловлюють власні думки, обговорюють переглянуті матеріали. Керівник групи узагальнює отриману інформацію і разом із групою малює плакат на фліпчарті, в якому група подає своє визначення освітнього середовища школи і називає основні етапи побудови його в початковій школі.

Вправа «Основні компоненти освітнього середовища школи». Ведучий/ча пропонує учасникам/ицям тренінгу у трьох малих групах визначити основні компоненти освітнього середовища школи на прикладах шкіл. Усі думки керівник пропонує записати на папері і презентувати по черзі для подальшого обговорення. Надалі ведучий/ча підводить підсумки і показує презентацію, в якій повідомляє про основні завдання, структурні компоненти освітнього середовища школи, головні принципи взаємодії цих компонентів та умов їх спільної взаємодії завдяки демонстрації наведеним прикладом.

Вправа «Моделювання і розбудова системи позаурочної діяльності початкової школи на засадах НУШ». Ведучий/ча пропонує таблицю, де зафіксовано найуживаніші компоненти позаурочної діяльності, які зустрічаються в практиці роботи шкіл. Надалі керівник дає завдання групі: об’єднатися у дві малі групи, визначити основні структурні компоненти позаурочної діяльності сучасної початкової школи на засадах НУШ, підготувати свій плакат і презентувати роботу малої групи. Керівник групи пропонує обрати однорідні компоненти системи для створення плакату.

Вправа «Закінчи речення». Ведучий/ча пропонує всім учасникам по колу висловити свої думки і враження з приводу заняття за темою 1. Потрібно звернутися до скриньки «наші очікування», зробити висновок про отриманий результат роботи і доповнити незакінчене речення:

«Мені було..., тому що...».

«Я дізнався/лась сьогодні про... та мої очікування...».

Ведучий/ча дякує всім за спільну працю і пропонує закінчити заняття оплесками.

Підведення підсумків заняття. Керівник групи пропонує учасникам/ицям тренінгу підвести загальні висновки проведеного заняття і коротко висловити основні нові поняття, терміни, відомості або інформацію, які були на занятті новими і цікавими. У кінці заняття ведучий/ча висуває пропозицію — визначитися учасникам/ицям із своїм настроєм, вибрати відповідний смайлик і повісити його на фліпчарт.

Заняття 2

Тема: Сучасні форми і методи позаурочної діяльності: — сучасні форми, методи і шляхи їх впровадження в освітнє середовище сучасної школи;

— формування системи цінностей в учнів/иць початкової школи в освітньому просторі сучасної школи;

— пріоритетні напрями позаурочної діяльності в сучасному освітньому просторі школи;

— класифікація форм і методів позаурочної роботи в сучасному закладі освіти.

Мета:

— розглянути сучасні форми і методи позаурочної діяльності на засадах НУШ, шляхи їх впровадження у виховний процес сучасної школи;

— простежити шляхи формування системи цінностей в учнів/иць початкової школи в освітньому просторі сучасної школи;

— акцентувати увагу на пріоритетних напрямах позауроч- ної діяльності в освітньому просторі;

— розглянути різні погляди на класифікацію форм і методів позаурочної діяльності в сучасному закладі освіти.

Форма заняття: тренінг.

Основні поняття для засвоєння: форми і методи поза- урочної діяльності, особливості молодшого шкільного віку.

Хід заняття

Вступне слово: ведучий/ча оголошує тему і завдання заняття 2, розкриває його мету і поняття для засвоєння, акцентує увагу на зв’язку з темою заняття 1.

Рефлексія «Чим запам’ятався мені вчорашній день?». Керівник групи пропонує учасникам/ицям пригадати тему заняття 1 та по черзі висловити свої враження від цього дня, акцентуючи увагу на досягненнях і недоліках заняття (якщо вони є).

Вправа «Правила». Керівник привертає увагу до плаката з правилами групи і пропонує підібрати вдвох чи втрьох приклад пісні, що за змістом нагадує правила. Потім пісні виконують по колу, а група відгадує правило, про яке йдеться у пісні.

Вправа «Очікування». Дивлячись на тему та розділи заняття, ведучий/ча пропонує оформити свої очікування і зафіксувати їх на маленькому аркуші у вигляді жовтого піску з піскового годинника. Учасники/иці тренінгу зачитують свої очікування і приклеюють їх у верхню половину годинника.

Інформаційне повідомлення «Позаурочна діяльність: форми і методи». Ведучий/ча повідомляє групі різні визначення і приклади виховних форм і методів, що існували протягом ХХ ст. — початку ХХІ ст. Потім детальніше зупиняється на характеристиці форм і методів на засадах НУШ, демонструє плакат (А1) і пояснює значення форм і методів та умови їх використання в освітньому середовищі сучасної школи.

Вправа «Шляхи впровадження форм і методів в освітнє середовище сучасної школи». Керівник пропонує групі розглянути приклади впровадження форм і методів у роботі шкіл. Учасники/иці об’єднуються в пари за бажанням, передивляються презентації і методичні матеріали з описом форм і методів і визначають, які форми і методи використовуються в процесі роботи. Кожна пара отримує портфоліо або схеми чи описи форм і методів сучасних шкіл. Потім пари обговорюють свої припущення щодо використання виховних технологій, а ведучий/ча доповнює відповіді й уточнює зміст і структуру, підводить підсумки. Закінчивши розгляд прикладів у колі, всі учасники/иці групи роблять спільне узагальнення про вимоги до використання форм і методів. Ведучий/ча керує обговоренням і підводить загальний підсумок.

Вправа «Вислухай-поверни». Учасники/иці тренінгу об’єднуються в пари (за бажанням чи за парними малюнками з дитячого лото).

Завдання першому учаснику/иці в парі — коротко (за 5 хв) повідомити своєму партнеру ту інформацію, яку він запам’ятав щодо типології форм і методів. Завдання другому учаснику/иці — уважно слухати співрозмовника і після закінчення повернути почуту інформацію. Потім на другому етапі учасники/иці міняються ролями: другий — розповідає, перший — слухає, перший — повторює, другий — слухає.

Ведучий/ча у колі, звертаючись до слухачів, ставить запитання:

— Чи вся інформація була правильна?

— Важко було коротко подати інформацію?

— На що більше слід звертати увагу?

Гра-розминка «Емоція по колу». На початку ведучий/ча запитує в учасників/иць: «Які емоції ви знаєте?» (сум, радість, злість, жах, здивування, страх та ін.). Ведучий/ча запрошує всіх учасників/иць стати в коло, пригадати і запам’ятати будь-яку емоцію. Далі ведучий/ча надає інструкцію — кожному учасникові/иці по черзі (за допомогою лічилки) виразом обличчя передати емоцію, яку задумали. Усі інші один за одним її повторюють по колу. Гра закінчується, коли всі учасники/иці передадуть свої емоції.

Мозковий штурм «Цінності життя». Ведучий/ча пропонує групі надати власне визначення поняття «цінність» і записує всі пропозиції учасників/иць на фліпчарт. Далі керівник групи пропонує узагальнити надані визначення, зачитує визначення, що зазначається в Національній програмі виховання.

Вправа «Ціннісні орієнтири мого життя». Ведучий/ча тренінгу пропонує учасникам/ицям бланки, в яких зазначені цінності життя. Спочатку тренер пропонує вибрати десять найважливіших цінностей, потім п’ять цінностей, а тоді обрані п’ять цінностей необхідно пронумерувати за ступенем їх значущості для кожного учасника/иці. Далі керівник роздає по три стікери, на кожному пропонує написати по одній пріоритетній цінності. Після цього керівник тренінгу пропонує відкласти аркуш з найменшою вагомістю для вчителя/ки, слід за цим обрати один із двох. А тоді назвати в колі цінність, яка залишилась. Керівник групи записує всі залишені цінності, а тоді пропонує пояснити, чому ця цінність залишилася в учасника/иці. Ведучий/ча ставить запитання групі: які три цінності залишилась у них, яку вони залишили останню. Не називаючи саму цінність, кожен учасник/ця замислюється над тим, що є головним в його/її житті.

Вправа «Ціннісні орієнтири виховання в учнів/иць початкової школи». Ведучий/ча повідомляє про систему цінностей із Концепції морально-духовного виховання О. В. Сухомлинської та в Національній програмі виховання і подає приклади класифікацій цінностей (плакат «Цінності»). Далі ведучий/ча пропонує обрати найголовніші цінності життя, що стали в основу національної програми виховання і записує їх разом з учасниками/ицями в таблицю за зразком.

Гра-розминка «Пересадки». Ведучий/ча тренінгу пропонує учасникам/ицям обмінятися місцями в колі спочатку тим, хто любить музику, потім тим, хто вміє писати вірші, тим, хто малює, любить танцювати та ін.

Вправа «Ціннісні орієнтири у виховному процесі». Керівник тренінгу пропонує учасникам/ицям об’єднатися в три групи за лічилкою. Далі він проголошує завдання для малих груп: визначити як, за допомогою яких заходів в умовах сучасної школи можливо реалізувати ціннісні орієнтири виховання, що зазначені в програмі.

Вправа «Напрями позаурочної діяльності». Керівник групи пропонує об’єднатися у три малі групи (аркуш А2, маркери). Завдання для малих груп: записати, на їхню думку, найголовніші пріоритетні напрями позаурочної діяльності і визначити їхні головні характеристики. Групи презентують роботи і потім ведучий/ча порівнює кожен малюнок, робить узагальнення.

Вправа «Особливості напрямів позаурочної діяльності в школах різного типу». Ведучий/ча повідомляє про відмінності в пріоритетних напрямах позаурочної діяльності і про відмінності шкільних традицій. Детальніше керівник зупиняється на характеристиці різних типів шкіл та пропонує практичну роботу. Її завдання — об’єднатися у три малі групи (за кольором світлофора) і створити модель (схему, малюнок) прикладів напрямів позаурочної діяльності шкіл різного типу, з зазначенням їх відмінностей. Перша група обговорює напрями виховної роботи шкіл сільського типу, друга група — загальноосвітніх міських шкіл, третя група — гімназій та ліцеїв. Потім групи презентують свою роботу. Ведучий/ча обговорює спільні та відмінні риси, які є у схемах, підводить загальний підсумок.

Вправа «Плануємо позаурочну діяльність за ціннісними орієнтирами». Керівник групи пропонує об’єднатися в три малі групи (за лічилкою) і виконати таке завдання: створити приклад схеми річного планування позаурочної діяльності початкової школи, спираючись на виховні орієнтири. Після підготовки схем малі групи по черзі презентують свої напрацювання і коментують створені плани. Керівник групи підводить загальний підсумок роботи малих груп.

Гра-розминка «Вареники». Учасники/иці стають у коло один за одним і рухаючись повільно по колу імітують процес ліплення вареників на спині у попереднього учасника/иці. «Засипаємо муку, вливаємо воду, місимо тісто, ліпимо вареники...».

Мозковий штурм «Форма позаурочної діяльності». Ведучий/ча пропонує учасникам/ицям тренінгу пригадати визначення поняття «форма виховної роботи» або надати власне визначення цього терміна. Ведучий/ча записує всі версії, які пропонує група, а потім об’єднує схожі за змістом визначення на аркуші А1.

Вправа «Добери форму до назви позаурочного заходу». Ведучий/ча повідомляє, що найголовнішим у підготовці запланованого виховного заходу є правильний вибір форми його проведення. Учасники/иці об’єднуються в малі групи за допомогою дитячої лічилки і ведучий\ча пропонує до поданих назв виховних заходів добрати декілька форм і розробити план сценарію за зразком.

Учасники/иці презентують свої напрацювання, обґрунтовують свої думки і судження.

Підсумки. Ведучий/ча звертає увагу на пісковий годинник, де містяться очікування учасників/иць та пропонує пригадати: що очікували і чого досягли. Учасники/иці по черзі висловлюють свої думки. Керівник підводить підсумок заняття, пропонує провести рефлексію і повторити пройдене. Підводить загальні висновки.

Заняття 3

Тема: Особливості організації виховної роботи з учнями/цями початкової школи.

Мета:

— ознайомити учасників/иць з особливостями дітей молодшого шкільного віку;

— визначити основні вимоги до організації позаурочної діяльності з учнями/цями початкової школи;

— надати теоретичні та практичні знання про особливості організації виховної роботи з учнями/цями початкової школи і використання в практичній діяльності нових форм і методів позаурочної діяльності.

Форма заняття: тренінг.

Основні поняття для засвоєння: форми і методи позаурочної діяльності, особливості молодшого шкільного віку.

Хід заняття

Вступне слово. Ведучий/ча повідомляє тему і мету заняття, акцентує увагу на завданнях та основних поняттях для засвоєння.

Знайомство «Мій друг сказав би про мене». Керівник пропонує сформулювати власну думку і зробити коротке повідомлення про себе за такою формою: «Мій друг, сказав би про мене, що...». Учасники/иці висловлюються по колу.

Вправа «Правила». Ведучий/ча пропонує подивитись на плакат із правилами групи і придумати римовані рядки, які б розкривали зміст кожного із правил. Учасники/иці працюють по 2-3 особи та обговорюють по одному правилу, потім зачитують по черзі вірші, а група відгадує правила.

Вправа «Очікування». Керівник групи звертає увагу на плакат із назвою теми і метою заняття, пропонує учасникам сформулювати свої очікування від теми та записати їх на стікерах, які зроблені у вигляді маленьких кораблів і приклеїти на острів сподівань.

Мозковий штурм «Молодший шкільний вік». Керівник пропонує дати характеристику особливостям молодшого шкільного віку. На аркуші записує всі визначення, які пропонують учасники/иці, потім підводить підсумки і дає рекомендації.

Інформаційне повідомлення «Особливості молодшого шкільного віку». Ведучий/ча стисло розповідає про особливості молодшого шкільного віку, які зазначені в Національній програмі виховання, відокремлюючи особливості, що впливають на вибір форм і методів виховної роботи. Тренер показує учасникам/ицям тренінгу підготовлену презентацію і коментує її.

Вправа «Модель учнів/иць початкової школи». Керівник групи пропонує учасникам/ицям тренінгу об’єднатися у дві команди. Перша команда створює плакат, на якому буде модель учениці початкової школи, а друга команда — плакат учня початкової школи. Завдання командам: — враховувати психологічні особливості дітей;

— акцентувати увагу на пріоритетних для дітей цього віку формах проведення дозвілля;

— показати в моделі основні захоплення, ігри дітей, ставлення до навчання, вчителя/ки, однокласників;

— створити малюнок-модель учня початкової школи.

Команди презентують свої напрацювання, а керівник коментує і узагальнює інформацію, підводить загальні підсумки.

Вправа «Планування позаурочної діяльності з учнями/цями початкової школи». Ведучий/ча тренінгу пропонує групі об’єднатися в три малі групи. Завдання групам: створити річний план позаурочної діяльності з учнями/цями початкової школи на засадах НУШ з урахуванням напрацювань попередніх вправ. План повинен мати оригінальну форму (мандрівка, екскурсія, подорож та ін.). Виконати план роботи потрібно у вигляді малюнку або схеми. Групи презентують свої малюн- ки-схеми і коментують особливості планів. Ведучий/ча узагальнює інформацію і підводить загальний підсумок вправи.

Вправа «Традиційні та нетрадиційні форми організації позаурочної діяльності». Ведучий/ча об’єднує учасників/иць у дві малі групи (за лічилкою) і пропонує із запропонованих форм позаурочної діяльності вибрати: групі 1 — традиційні форми організації позаурочної діяльності, групі 2 — нетрадиційні форми; визначити їх характерні особливості. Керівник групи допомагає групам, приховано керує (за потреби). Групи презентують свої напрацювання і обґрунтовують свій вибір. Керівник підводить підсумок роботи і наголошує на необхідності використовувати у практиці таку форму роботи, яка відповідає меті, завданням і особливостям дітей початкової школи.

Гра-розминка «Я — заєць». Учасники/иці сідають у коло так, щоб один стілець в колі залишився зайвим. Керівник пропонує пересісти двом учасникам/ицям по черзі (за напрямком годинникової стрілки) на стільці зі словами «я їду», «я теж» і після цього пропонує вільний стілець зайняти комусь із кола зі словами «я — заєць». Учасник/иця, що сидить всередині кола або в іншій частині групи, перебігає на незайнятий стілець. Коли «заєць» залишив своє місце — стілець звільняється, тоді гра продовжується за тією самою схемою. Гру проводять у швидкому темпі. Це сприяє не тільки відпочинку, а й зміні розташуванню учасників/иць тренінгу і місць у тренінговому колі.

Вправа «Особливості педагогічного супроводу організації позаурочної діяльності з молодшими школярами на засадах НУШ». Ця вправа розкриває зміст педагогічного супроводу організації позаурочної діяльності з учнями/цями початкової школи на засадах НУШ. Керівник пропонує поглянути на плакат з описаними рекомендаціямидля вчителів/ок початкової школи. Він звертає увагу на вироблення стратегії позаурочної діяльності і пропонує учасникам/ицям, спираючись на вищезазначені рекомендації, створити в трьох малих групах пропозиції за зразком.

Учасники/иці презентують свої напрацювання. Керівник групи обговорює особливості і підводить підсумки.

Вправа «Пам’ятка для вчителя/ки початкових класів». Тренер пропонує об’єднатися у три групи (за лічилкою) і за визначений час підготувати в кожній групі плакат — пам’ятку для вчителя/ки початкових класів із визначенням основних вимог до організації позаурочної діяльності в школі на засадах НУШ, а саме: звернути увагу на особливості шкільного віку, пропозиції щодо підбору доцільних форм і методів роботи з учнями/цями початкової школи, спілкування з ними. Кожна з малих груп презентує по черзі створені пам’ятки для вчителів/ок початкової школи. Тренер коментує презентації, підводить загальний підсумок роботи малих груп і об’єднує головні ідеї, висунуті учасниками тренінгу для створення загальної пам’ятки для вчителів/ок. Ця пам’ятка може бути використана для стенду, а також бути вагомою часткою рекомендацій для вчителів/ок початкової школи під час планування виховної роботи в школі.

Інформаційне повідомлення «Позаурочна діяльність у початковій школі». Тренер пропонує учасникам/ицям тренінгу переглянути презентацію «Вимоги до організації позаурочної діяльності в початковій школі», які зазначені в програмах і нормативних документах. Учасники/иці тренінгу разом із тренером узагальнюють інформацію і підводять підсумок.

Вправа «Циклограма позаурочних заходів у початковій школі». Тренер пропонує учасникам/ицям, спираючись на матеріали програми, створити циклограму основних виховних заходів для учнів/иць початкової школи на навчальний рік. Керівник об’єднує учасників/иць в чотири малі групи за допомогою лічилки та пропонує провести жеребкування для подальшої роботи (по класам). Головним завданням для груп стає урахування основних тенденцій програми, а саме: шість ціннісних орієнтацій, які мають стати головним критерієм відбору позаурочних заходів у циклограмі головних подій року. Після підготовки циклограм учасники/иці презентують власні напрацювання і коментують втілення напрямів ціннісних орієнтацій у циклограмах.

Вправа «Добери до назви заходу його форму проведення». Ця вправа є продовженням роботи в шести малих групах. Керівник пропонує учасникам/ицям вибрати цінність за програмою виховання, розглянути запропоновані назви позаурочних заходів, а потім обрати три заходи і до них підібрати форму позаурочного заходу. Групи презентують свої роботи. Керівник і учасники/иці оцінюють подані плани-сценарії, ведучий/ча надає поради й рекомендації.

Вправа «Сценарій позаурочного заходу». Ця вправа є продовженням попередньої. Керівник групи пропонує учас- никам/ицям малих груп вибрати із запропонованих вище назв позаурочних заходів одну і написати план-сценарій заходу, підготувати макет оформлення заходу та інші допоміжні матеріали. Групи презентують свої напрацювання і демонструють плани-сценарії, малюнки, поради до оформлення свят тощо. Керівник і учасники/иці оцінюють подані плани-сценарії, надають поради для подальшої роботи над створенням виховного сценарію.

Гра-розминка «Компот». Ведучий/ча пропонує групі сісти в коло і проводить гру за такою схемою. Визначає разом з учасниками/ицями інгредієнти, що потрібні для приготування компоту (фрукти, цукор, вода). Учасники/иці по черзі називають інгредієнти і запам’ятовують названі слова. Потім ведучий/ча розповідає: «Я вирішила піти до криниці та взяти воду для приготування компоту. Я купила вишні (ті, хто називав вишні встають і міняються місцями), потім купила сливи (міняються місцями)... Прийшла додому і почала варити компот (при слові компот — встають всі та міняються місцями)». Таким чином ведучий/ча розповідає, як готують і подають до столу компот.

Вправа «Енциклопедія форм і методів позаурочної діяльності в початковій школі в малюнках». Керівник пропонує поглянути на таблицю, у якій зафіксовано форми і методи позаурочної роботи на засадах НУШ в початковій школі. Далі керівник пропонує шляхом жеребкування кожній із шести малих груп обрати список запропонованих форм виховної роботи і за певний час надати стислий коментар — визначення тих форм, які були зазначені на аркушах. Керівник групи пропонує супроводжувати свої визначення малюнками, в яких будуть відображені особливості проведення цих заходів. Групи презентують свої напрацювання і подають на розгляд малюнок-визначення. Учасники/иці обговорюють презентації, керівник коментує й оцінює напрацювання. Наприкінці вправи ведучий/ ча дає домашнє завдання малим групам: підібрати форми позаурочних заходів для початкової школи, які не висвітлювалися на занятті, але використовувалися на практиці учасниками/ицями групи. Вправа закінчується показом електронної презентації «Форми і методи позаурочної діяльності на засадах НУШ», де визначені всі складові портфоліо проєкту.

Підсумок. Заняття закінчується рефлексією «Чи здійснилися мої очікування». Група звертається до плаката «Берег сподівань», де були приклеєні кораблики, по черзі проговорюють, чи справдилися його/її сподівання, а потім переміщують свої кораблики на інший острів — острів здійснення мрій. Керівник разом із учасниками/ицями підводять підсумок роботи за темою і визначають позитивні та негативні моменти (якщо вони були).²