Інструментарій оцінювання результатів компетентнісно орієнтованого навчання молодших школярів - Онопрієнко О. В. 2020

2.4. Дидактичне забезпечення формувального оцінювання результатів компетентнісно орієнтованого навчання молодших школярів
Розділ 2. Методика розроблення інструментарію оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Типова освітня програма для 1—2 класів закладів загальної середньої освіти, розроблена колективом авторів під керівництвом О. Я. Савченко [1], встановлює формувальний характер контрольно-оцінювальної діяльності учнів. Це зумовлює систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання для підтримки навчального поступу; вчасного виявлення проблем і їх усунення; аналізу реалізації навчальної програми й корегування змісту й методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини.

Для цього нами розроблено технологію конструювання інструментарію оцінювання, що допоможе діагностувати результативність навчальної діяльності на кожному з етапів засвоєння змісту освіти. В її основу покладено дидактичні принципи систематичності й послідовності, неперервного розвитку особистості учня, доступності; методологічною підставою обрано компетентнісний підхід; теоретичним підґрунтям — теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна, таксономія рівнів засвоєння знань В. П. Беспалька [2; 3].

Покажемо, як реалізувати цю технологію на прикладі робіт для поточного контролю навчальних досягнень учнів з математики в першому циклі навчання у початковій школі.

Наведемо зразки діагностувальних робіт з математики, які дозволять учителю, по-перше, відстежити, в якій динаміці й на якому етапі відбувається перехід на якісно новий рівень засвоєння навчального змісту; по-друге, створять умови для розуміння учнями важливості математичних знань і вмінь для розв’язування як навчальних, так і життєвих задач [4]. Такі задачі передбачають виконання молодшими школярами розумових дій та операцій з оцінювання різноманітних навчальних ситуацій, що потребують застосування досвіду математичної діяльності; встановлення залежностей, закономірностей і взаємозв’язків між предметами і явищами в навколишньому світі, інтерпретовані мовою математики; роботу з математичною інформацією, поданою у різній формі (в таблицях, схемах, діаграмах) тощо.

Технологією конструювання інструментарію оцінювання передбачено, що під час планування процесу навчання у межах теми «Числа першого десятка» формулюється її мета та результати, що узгоджуються з обов’язковими результатами першого циклу Державного стандарту та очікуваними результатами освітньої програми з певного предмета.

Метою цієї теми є формування поняття числа як кількісної характеристики класу скінченних еквівалентних множин. Вона конкретизується у такій дидактичній задачі: актуалізувати вміння учнів порівнювати предмети за довжиною («на око», прикладанням, вимірюванням); актуалізувати знання назв чисел першого десятка, вміння лічити предмети, вміння розпізнавати цифри, якими позначаються числа першого десятка.

Ця тема забезпечує досягнення таких загальних результатів навчання здобувачів освіти, визначених Державним стандартом [5]: встановлює кількість об’єктів, читає і записує числа, порівнює та упорядковує їх. Відповідником з числа обов’язкових результатів є вимога: рахує об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах сотні та упорядковує їх [2 МАО 4.2]. Означений обов’язковий результат першого циклу навчання у початковій школі досягається шляхом формування очікуваних результатів, зафіксованих у типовій освітній програмі для першого класу: відтворює послідовність чисел у межах сотні; [1 МАО 4.2]; читає і записує числа, утворює числа різними способами [1 МАО 4.2].

Прогнозованими проміжними цілями та належними їм результатами, що дозволять створити уявлення про динаміку навчання, визначимо такі:

1. Розпізнавати числа першого десятка.

2. Лічити в межах 10 у прямому та зворотному порядках.

3. Позначати результат лічби числом.

4. Визначати місце кожного числа від 1 до 10 у натуральному ряді.

До кожного з прогнозованих результатів запропонуємо діагностувальне завдання [6].

1. На ідентифікацію навчального матеріалу (розпізнавання числа 7). Завдання засвідчує перспективу досвіду математичної діяльності для використання в життєвому контексті.

2. Типове завдання на відтворення числового ряду. Це завдання передбачає виконання учнями розумових дій, пов’язаних із оцінюванням ситуацій, у яких знадобиться знання математики.

3. Завдання на позначення числом певної кількості предметів, що свідчить про розуміння учнями навчального змісту. Завдання відображає уміння виконувати математичну дію, яка повсякчас використовується в побуті.

4. Компетентнісно зорієнтоване завдання з життєвим сюжетом, для виконання якого треба застосувати навчальний досвід. Завдання показує здатність дитини оцінити життєвий контекст, виконати розумову дію аналізу, встановити математичну закономірність і зробити висновок.

Таким чином, комплект діагностувальних завдань з одного боку, забезпечить виявлення істотної для етапу навчання математики характеристики, а з іншого, допоможе вчителеві виявити й оцінити показники математичної функціональної грамотності кожного учня як передумови його компетентності.

Покажемо, як проілюстрований вище обов’язковий результат навчання (рахує об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах сотні та упорядковує їх), визначений Державним стандартом, забезпечується досягненням очікуваних результатів на наступному етапі вивчення математики в першому класі (порівнює числа різними способами [1 МАО 4.2]). Наведемо приклад комплекту діагностувальних завдань для оцінювання результатів за тематичним блоком «Порівняння чисел».

До прогнозованих проміжних цілей і належних їм результатів віднесемо такі:

1. Порівнює числа в межах 10 способом утворення пар.

2. Порівнює числа в межах 10 за їх місцем у натуральному ряд.

3. Порівнює числа логічним способом.

Як бачимо, в цьому випадку за допомогою діагностувальних завдань з’ясуємо здатність дитини застосовувати варіативні прийоми здійснення розумової операції порівняння шляхом виконання різних видів навчальних дій. При чому, складність завдання корелюється зі складністю математичної дії: спочатку — це найпростіший прийом зіставлення кількості предметів, який наочно продемонстрований рисунком; далі прийом порівняння передбачає послідовні розумової дії — відтворення послідовності чисел у натуральному ряді, знаходження місця зазначених чисел у цьому ряді, застосування правила про те, що більшим є те число, яке у числовому ряді розташоване правіше від початку ряду; й, нарешті, найскладніший прийом, для виконання якого застосовується досвід діяльності, здобутий під час вивчення попереднього тематичного блоку «Склад чисел першого десятка». Покажемо відповідні завдання:

✵ Обведи в кожній парі малюнок, на якому фігур більше.

✵ Домалюй менше ґудзиків, ніж є.

✵ Числа, більші 7, обведи жовтим олівцем, а менші 7, - зеленим.

З огляду на провідне завдання освіти — формування в учнів ключових компетентностей, ці математичні завдання демонструють дітям важливий життєвий смисл: до поставленої мети і бажаного результату можна прийти різними шляхами або можна застосувати різні методи.

Як відомо, зміст навчання кожної освітньої галузі є поліфункціональним. Зазвичай, він подається через систему знань у вигляді термінів, уявлень, понять, законів, залежностей, властивостей тощо; умінь — інтелектуальних і практичних; навичок діяльності. Опанування цілісним змістом навчання дозволяє розв’язувати різноманітні проблеми у повсякденному житті [7]. Домінувальний для певного тематичного блоку зміст зумовлює визначення сутності навчальних задач, що забезпечать досягнення визначених нормативами обов’язкових і очікуваних результатів.

До прикладу, одним із центральних понять, що формується в учнів 1-го класу, є поняття математичної задачі. Навчальний матеріал цього змістового блоку забезпечує досягнення низки обов’язкових результатів здобувачів освіти, що визначені стандартом, зокрема таких: аналізує проблемні ситуації свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту [2 МАО 1.2]; визначає достатність даних для розв’язання проблемної ситуації [2 МАО 3.1]; обирає послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації [2 МАО 2.2]; перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схему, таблицю, схематичний рисунок [2 МАО 2.1]; перевіряє правильність результату арифметичної дії; виявляє та виправляє помилки [2 МАО 3.4]; зіставляє одержаний результат з прогнозованим [2 МАО 3.3] та частково інші. Змістова лінія типової освітньої програми «Математичні задачі і дослідження» наповнюють конкретним смислом ці результати, а саме: розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій [1 МАО 3.1], [1 МАО 2.2]; створює допоміжну модель задачі різними способами [1 МАО 2.1]; оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі [1 МАО 3.3], [1 МАО 3.4]; складає прості сюжетні задачі [1 МАО 1.2]. Такі уміння важливі з огляду формування в учнів здатності розпізнавати й розв’язувати за допомогою математичних знань проблеми, які виникають у повсякденному житті. Інструментарієм вимірювання рівня досягнення зазначених результатів мають бути завдання, що дозволять відстежити поступ учнів в опануванні навчальним змістом і забезпечать діагностику досягнень на кожному етапі тематичного блоку. Наведемо зразки відповідних діагностувальних завдань [6].

1. З’єднай лініями умову і запитання задачі з відповідними частинами тексту.

2. Прочитай задачу. Познач на схемі числові дані і шукане.

У сороки назбиралось 9 намистин. 4 намистини червоні, а решта — білі. Скільки білих намистин у сороки?

3. Доповни умову задачі числовим даним. Розв’яжи задачу.

У ховраха за щоками було приховано.... зернин. 8 зернин він проковтнув. Скільки зернин залишилось за щоками ховраха?

4. Розв’яжи задачу.

Павук плів павутину від понеділка цілий тиждень і 2 дні. Скільки днів плів павутину павук? У який день тижня він закінчив роботу?

Такі задачі впливають на загальне вміння орієнтуватися в практичній ситуації, що супроводжується застосуванням операцій аналізу й оцінки життєвих обставин; пошуком шляху або кількох шляхів розв’язання проблеми; прийняттям рішення; плануванням дій; використанням обчислювальних або вимірювальних умінь, інших математичних знань.

Для розуміння учнями значення знань і вмінь із певного навчального предмета для їхнього життя переконливим складником змісту є завдання, що демонструють перспективу практичного застосування досвіду навчальної діяльності у повсякденні. Найбільш слушним матеріалом у цьому контексті в навчанні математики є різноманітні задачі, пов’язані з реальними для життя процесами вимірювання величин, купівлі — продажу, визначення часу, зважуванням тощо. Наведемо приклад комплекту діагностувальних завдань, пов’язаних із формуванням способів практичних дій, з тематичного блоку «Вимірювання довжин предметів».

Зазначений тематичний блок забезпечує досягнення таких загальних результатів навчання здобувачів освіти, визначених Державним стандартом: розпізнає серед ситуацій з повсякденного життя ті, що розв’язуються математичними методами. Відповідником з числа обов’язкових результатів є вимога: розпізнає серед ситуацій із свого життя ті, що потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення [2 МАО 1.1]. Згідно з типовою освітньою програмою, цей обов’язковий результат забезпечується шляхом досягнення таких очікуваних результатів: вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість [1 МАО 1.1], [1 МАО 4.7]; використовує короткі позначення величин (сантиметр — см, дециметр — дм, метр — м) [1 МАО 4.7]; додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини [1 МАО 4.3]; користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин [1 МАО 4.7].

1. Завданням передбачено виконання дії за зразком (вимірювання довжини відрізка за наданим орієнтиром). У цьому випадку контролюємо загальне уявлення дитини про спосіб виконання дії.

✵ Виміряй довжини відрізків.

2. Завдання має за мету відтворення дії на матеріалізованому об’єкті. За його допомогою контролюємо чітке розуміння дитиною способу виконання практичної дії.

✵ Визнач, яка завдовжки кожна смужка.

3. Завданням передбачено виконання практичної дії у змінених навчальних умовах. За його допомогою контролюємо міру пристосування до ситуації, гнучкість у виконанні дії.

✵ Обери місток потрібної довжини. Зафарбуй його.

4. Завдання демонструє здатність відтворити практичну дію на матеріальному об’єкті. У процесі виконання контролюємо міру автоматизації дії, перехід до м’язового самоконтролю.

✵ Виміряй довжину кожного предмета. Запиши результати в таблицю.

Одним із найскладніших завдань у процесі конструювання інструментарію оцінювання навчальних досягнень учнів є створення завдань, що передбачають застосування набутого досвіду діяльності в умовах, які імітують життєвий контекст. Це так звані компетентнісно зорієнтованих задачі.

Складність цієї роботи пояснюється тим, що, по-перше, в учнів початкової школи доволі обмежений досвід навчальної діяльності, а отже, вони поки не можуть засвідчувати

володіння ключовими компетентностями. Ця об’єктивна обставина пов’язана передусім з особливою місією початкової освіти — формувати у молодших школярів елементарну й функціональну грамотність. Узагальненим результатом початкового навчання вважається освіченість учня, що виявляється у володінні сукупністю знань, умінь, індивідуальних здатностей і є найважливішим засобом становлення його духовних та інтелектуальних якостей. Цій меті підпорядковані положення нормативних документів для початкової загальної освіти, якими спроектовані очікувані досягнення учнів — знання, уміння, навички, досвід діяльності, ціннісні ставлення як компоненти компетентності. Далеко не всі випускники початкової школи можуть продемонструвати певну компетентність, натомість можуть володіти знаннями на емпіричному або абстрактно-асоціативному рівні й уміннями репродуктивно-пізнавального й інструментально-алгоритмічного плану. Позаяк компетентність — це складне особистісне утворення, то воно формується упродовж тривалого періоду, навіть упродовж життя. У контексті початкового навчання об’єктом моніторингу мають поставати базові аспекти предметних компетентностей, міра яких визначається державними вимогами стандарту й освітніх програм [8]. Водночас, більшість здобувачів початкової освіти на момент її завершення демонструють відповідні стандарту навчальні результати. Про такий стан свідчать офіційні результати моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи [9].

По-друге, розроблення компетентнісно орієнтованих завдань вимагає чіткого дотримання технологічних і змістових умов, що зазвичай складно поєднати в одному завданні для учня початкової школи. Зважаючи на властивості ключової або предметної компетентності — багатофункціональність, інтегративність і практична зорієнтованість, — нами виділено такі суттєві ознаки компетентнісно зорієнтованих задач:

✵ мотивування учнів до свідомої діяльності в умовах, які моделюють реальну ситуацію;

✵ інтегрування змісту кількох взаємопов’язаних питань із різних дидактичних ліній навчального предмета чи освітніх галузей;

✵ застосування для розв’язування проблемно-пошукових методів навчання;

✵ варіативність розв’язків;

✵ сприяння усвідомленню учнями практичної значущості навчання [10].

Наведемо приклади компетентнісно зорієнтованих задач, які розроблялися для формувального оцінювання навчальних досягнень учнів з

математики в 1-му класі до таких тематичних блоків:

- «Досліджуємо геометричні форми»;

✵ Відшукай і обведи червоним олівцем чотирикутники. Скільки їх на кожному рисунку?

- «Вивчаємо числа першого десятка»;

✵ Познач кружком у таблиці кількість предметів.

- «Утворюємо числа першого десятка на основі нумерації»;

✵ Обведи в кожному ряді сніговика, який є «зайвим».

- «Досліджуємо склад чисел першого десятка»;

✵ На кущі 10 ягід — зелені і стиглі. Напиши, скільки з них може бути зелених, а скільки — стиглих.

✵ Проїзд у метро коштує 8 гривень. Обведи купюри, якими можна по- різному розрахуватися за проїзд.

- «Вивчаємо різницеве порівняння чисел»;

✵ Розгадай правило, за яким одержали число у другому ряді. Заповни таблиці.

✵ Запиши, скільки монет є в кожної дитини.

- «Виконуємо арифметичні дії додавання і віднімання»;

✵ У Жені є багато таких гривневих монет:

✵ Намалюй монети, якими Женя може сплатити 9 гривень за квиток у маршрутці без решти.

- «Знайомимось із нумерацією чисел другого десятка»;

✵ Запиши відсутні номери будинків.

- «Знайомимось із нумерацією чисел першої сотні»;

✵ Запиши відсутні номери хаток.

- «Вивчаємо дії з числами в межах 100» [6].

✵ Слава має 26 гривень. Вона купить один із товарів. Скільки грошей залишиться у Слави після купівлі товару?

Означені вище вимоги дотримуються під час створення компетентніс- но зорієнтованих задач, що використовуються у процесі формувального оцінювання навчальних досягнень учнів, і для наступних класів. Наведемо приклади таких завдань для 2-го класу з таких тематичних блоків:

- «Узагальнюємо навчальний матеріал 1 класу»;

✵ Визнач, який зріст у ховраха в синьому капелюху.

- «Додаємо й віднімаємо числа з переходом через десяток у межах 20»;

✵ Визнач довжину олівця.

Відповідь: _______

✵ Периметр чотирикутної кам’яної плити становить 30 дм. Равлик по краю плити подолав три сторони, довжини яких дорівнюють 6 дм, 9 дм і 8 дм. Скільки дециметрів йому залишилось подолати?

Відповідь: ________

- «Розв’язуємо складені задачі»;

✵ Першого місяця року лише 7 днів були сонячними. На скільки днів більше того місяця небо було похмурим?

- «Додаємо і віднімаємо числа з переходом через розряд у межах 100»;

✵ Яку решту слід одержати, сплативши за морозиво кожною купюрою?

✵ Запиши, скільки грошей треба додати до кожної купюри, що купити цукерку.

- «Вивчаємо арифметичні дії множення і ділення»;

✵ Дізнайся, скільки всього грошей. Склади за малюнками рівності.

- «Досліджуємо табличне множення і ділення» [11].

✵ У бабусі є 18 цукерок. Як їй порівну розділити ці цукерки між трьома внуками?

Важливим складником формувального оцінювання є одержання зворотного зв’язку від учнів. Як йшлося в попередньому параграфі, для цього використовують різноманітні символи, кожному з яких присвоюється значення за визначеним спільно з учнями параметром.

Ураховуючи великий інтерес сучасних дітей до засобів ІКТ і їхню вправність та швидку научуваність у використанні технічних засобів, ми розробили альтернативний формат інструментарію — тести онлайн, які розташовані на сайті видавництва «Ранок Інтерактив» [12]. Це завдання у вигляді тестів закритого типу з вибором однієї правильної відповіді з кількох запропонованих варіантів.

Наведемо кілька прикладів тестових завдань до уроку математики в 1 класі «Повторюємо числа 1 — 9».

1. Вибери всі істинні нерівності і натисни на квадратики поряд із відповідними буквами.

2. Вибери всі хибні нерівності і натисни на квадратики поряд із відповідними буквами.

3. Розглянь малюнок. Про що можна запитати? Щоб це показати, треба об’єднувати чи вилучати? Добери схему до малюнка і натисни на кружок поряд із відповідною буквою.

4. До малюнка і схеми з попереднього завдання добери вираз і натисни на кружок поряд із відповідною буквою.

Незважаючи, що тестові завдання дозволяють здійснювати оперативний контроль навчальних досягнень, ми не рекомендуємо вчителям надто захоплюватись подібними завданнями, оскільки часте їх застосування може поглибити помічену психологами особливість сучасної дитини — схильність до перебору варіантів і вгадування на шкоду міркуванню й розв’язуванню, відсутність прагнення самостійно відшукати спосіб розв’язання навчальної задачі, натомість, перекласти цю частину роботи на комп’ютер. У наслідок роботи в Інтернеті діти звикають до коротких повідомлень, які не потребують зосередженості, концентрації уваги, відслідковування сюжетних ліній. Такі діти одночасно і перенасичені інформацією, і постійно потребують інформації нової, яку не збираються ні аналізувати, ні запам’ятовувати [13]. Тому тестовий формат завдань більшою мірою прийнятний на початкових етапах засвоєння навчального змісту, коли очікуваними результатами передбачається пригадування учнями, впізнавання і просте відтворення опрацьованого матеріалу на репродуктивному рівні.

У створенні описаного інструментарію було враховано особливості перебігу пізнавальних процесів сучасних учнів, зокрема, нестійкість і розпорошеність уваги дітей, домінування візуального сприйняття інформації, кліповість мислення, що викликає потреба в наочній схематизації навчальних дій тощо, — все це зумовило різноманітність форм завдань і передбачуваних видів навчальної активності, використання різних способів подання навчальної інформації. Конструювання завдань за описаною технологією забезпечить здійснення поточного контролю й формувального оцінювання результатів навчання, дасть об’єктивні підстави для характеристики навчальних досягнень учнів.

Використані джерела

1. Типова освітня програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти. К., 2018. 57 с. URL : https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/ navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli

2. Гальперин П. Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка. М.: Изд-во МГУ, 1985.

3. Беспалько В.П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика третьего тысячелетия): учебно-методическое пособие. М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: МОДЭК, 2002.

4. Виноградова Н. Ф., Кочурова Е. Э., Кузнецова М. И. и др. Функциональная грамотность младшего школьника: книга для учителя. Под ред. Н. Ф. Виноградовой. М.: Вентана-Граф, 2018.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» від 21 лютого 2018 р. №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. №688) [електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show

6. Онопрієнко О.В. Математика. 1 клас: завдання для формувального оцінювання. Х.: Видавництво «Ранок», 2019.

7. Онопрієнко О.В. Структура і зміст математичної компетентності. Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи: монографія / [Бібік Н.М., Вашуленко М.С., Онопрієнко О.В. та ін.]. К.: Педагогічна думка, 2014. С. 39—45.

8. Онопрієнко О. В. Компетентність як об’єкт моніторингу навчальних досягнень молодших школярів. Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2015 рік: наукове видання. К.: Інститут педагогіки, 2015. С. 161—162.

9. Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти : Звіт про результати першого циклу загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти. УЦОЯО. [електронний ресурс] — Режим доступу: http:// testportal.gov.ua/zvity-dani-2/

10. Онопрієнко О. В. Компетентнісно зорієнтовані задачі як засіб формування математичної компетентності. Початкова школа. 2013. № 3. С. 23—26.

11. Онопрієнко О. В. Математика. 2 клас: моніторинг навчальних досягнень. Х.: Видавництво «Ранок», 2019.

12. Ранок Інтерактив : [Веб-сайт]. — Харків: Ранок, 2017-2019. — Режим доступу: http://interactive.ranok.com.ua/course/pochatkova-shkola/matematika-1-klas-nmk-avtorv-s-o-skvortsovo-o-v-onoprnko (дата звернення 20.10.2019).

13. Кондратенко Л. О. Психологія первинної шкільної неуспішності: монографія. Чернігів: Десна — Поліграф, 2017.