Українська мова та читання 3 клас Частина 1 - Варзацька Л.О., Трохименко Т.О. 2020

§ 19. Поняття про частини мови
Частини мови

Лягла на землю біла тиша

Анатолій Качан

151. 1. Прочитай виразно вірш.

ПЕРШИЙ СНІГ

Чорна ворона каркнула:

— Кра!

Гляньте — за хатою біла гора!

Біло на вулиці, біло в гаях,

сливи і яблуні в білих шапках.

Білі городи, білі поля,

в білому світі чорна — лиш я!..

Микола Петренко

2. Які речення передають зачудування ворони першим снігом?

3. Випиши з вірша окремо споріднені та змінені слова. Усно постав до них питання.

152. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. На які питання вони відповідають? Що означають? Які це слова?

2. Спиши речення. Визнач у ньому слова — назви предметів, ознак і дій. Підкресли службове слово.

Лягла на землю біла тиша.

Анатолій Качан

153. 1. Розгляньте малюнок і прочитайте текст.

ЛЮТУЮТЬ МОРОЗИ

Ідуть люті морози, один від одного зліший. З ялини на ялину перестрибують. Потріскують та виляскують, звірів лякають.

За Костянтином Ушинським

2. За допомогою яких слів автор змальовує вдачу морозів? На які питання відповідають ці слова? У якому значенні вони вжиті?

3. Спишіть текст. Підкресліть: І варіант— слова — назви предметів; II варіант — слова — назви ознак.

154. 1. Прочитайте речення і розгляньте таблицю.

Дві темні стрімкі гори височіють під хмарами.

Слова

На які питання відповідають

Що називають

Як змінюються

Частини мови

гори

хмарами

що?

чим?

предмети

гор[и], гор[a], гор[ою],

хмар[ами], хмар[а]

іменники

темні

стрімкі

які?

ознаки предметів

темн[і], темн[а], темн[их],

стрімк[і], стрімк[а], стрімк[их]

прикметники

височіють

що роблять?

дію предмета

височі[ють], височі[є], височіл[и]

дієслово

дві

скільки?

кількість предметів

дв[і], дв[ох], дв[а]

числівник

під

не відповідає на питання

службове слово

не змінюється

прийменник

2. Пригадайте, що вам відомо про слова — назви предметів, ознак, дій, чисел та службові слова. Зверніть увагу, до яких частин мови вони належать.

Іменник, прикметник, дієслово, числівник, прийменник — це частини мови.

155. 1. Спиши текст. Добери до нього заголовок.

Заглянула чарівниця зима в ліс. Вирядила сосни і ялини у снігові шуби. Натягнула дубам пухнасті шапки. А трьом берізкам подарувала сріблясті сережки.

2. Усно розбери кожне речення за частинами мови.

3. До виділеного іменника добери і запиши спільнокореневі прикметник та дієслово. Познач у них корінь.

156. 1. Спиши народні прикмети.

► Якщо взимку ранкова зоря скоро гасне — на холод, а коли вечірня раптово згорає — на відлигу.

► Яскраві зірки взимку — на мороз.

2. Знайди і випиши дві пари антонімів. Усно постав до цих слів питання та визнач, до яких частин мови вони належать.

На воді морозець нам засклив ясенець

Марійка Підгірянка

157. 1. Прочитайте вірш.

ЯСЕНЕЦЬ

Ой зима, ой зима,

а нам горя нема:

теплі в нас кожушки,

і міцні чобітки,

ще й бабуся стара

рукавички сплела.

По цей бік, по той бік

всі підем на потік —

на воді морозець

нам засклив ясенець!

Марійка Підгірянка

Ясенéць — перший тоненький льодок на річці, ставку.

2. Із якою метою у вірші вжито окличне речення? Куди поспішають діти? Поміркуйте, чи це безпечно. Поясніть, чому.

3. Знайдіть слова, які відповідають схемам. До якої частини мови вони належать?

158. 1. Із поданих складів утвори і запиши спільнокореневі слова. Познач у них корінь.

2. Прочитай речення. Які слова змальовують зиму як дивовижну істоту? У якому значенні їх ужито?

Б’є зима сріблястими копитами, попуска повіддя за селом.

Микола Петренко

3. Спиши. Поясни правопис виділених слів.

159. 1. Прочитай слова. Як їх можна згрупувати?

Крижина, крига, льодяний, крижаний.

2. Випиши окремо спільнокореневі слова та синоніми. Визнач, до яких частин мови вони належать.

160. 1. Прочитайте оповідання. Чому воно має таку назву?

ВІЛ І ЯСЕНЕЦЬ

За ніч ставок укрився тоненькою ламкою кригою — ясенцем. На світанку вона заграла фіолетовим блиском. Зайнявся схід, і крига порожевіла. З’явилося сонечко з-за обрію, і вона стала багряною.

На вербі сиділа Синичка — милувалася грою зорі на кризі. Вона співала пісеньку про тоненьку, ламку, ніжну красу.

А в цей час на березі стояв Віл. Йому захотілося ближче подивитись на красу, про яку співала Синичка.

Підійшов до самісінької крайки ясенця, але й звідси нічого не побачив.

Віл зайшов у ставок, крига затріщала, й чарівне дзеркало розсипалось. Із дна піднялася каламуть.

— Де ж та краса? — промукав Віл і, напившись води, побрів на той берег.

За Василем Сухомлинським

2. Поясніть правопис виділених слів.

3. Дайте письмові відповіді на запитання. За потреби використовуйте опорні схеми.

І варіант. Якими барвами мінився ясенець?

ǀ_____ _____ то фіолетовою, то _____, то _____ барвами.

II варіант. Про що співала Синичка?

ǀ_____ _____ про тоненьку, ламку, ніжну _____.

4. Обведіть «хмаринками» прикметники. На які питання вони відповідають?

161. 1. Перечитай два останні абзаци тексту із попередньої й вправи. Чому Віл не побачив краси? Кого тобі нагадують Синичка і Віл?

2. Як можна навчитися відчувати красу? Напиши про це лист до друга/подруги і поділися своїми думками.