Українська мова та читання 2 клас Частина 2 - Галина Сапун, Ольга Придаток 2019

Веска всім красна
Текст

1.

САДИ ЦВІТУТЬ!

Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчилися у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не одведеш! Тягне до них. Підійдеш, милуєшся і не намилуєшся. Очі радіють, душа радіє.

Радість і для невтомних трудівниць — бджіл. Снують вони по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду. А набравши, зриваються з квітів, — і ніби золоті шнурочки простяглися в повітрі. Мчать бджілки до своїх вуликів. Швидко треба скласти солодкий прозорий мед у стільники і повернутись за новою маленькою порцією меду.

Здається, тихо гудуть розквітлі дерева, коли бджоли, джмелі, якісь мушки кружляють над деревами. Навіть метелики пурхають між квітами.

А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромливо піднімають голівки і сила-силенна вже справжніх весняних квітів.

Недаром же цей місяць зветься — квітень.

Олександр Копиленко

2. • Який місяць описав Олександр Копиленко? Які дерева, квіти, комахи згадано в тексті? Чому місяць квітень має таку назву?

• Прочитай, як трудяться бджілки. Чи доводилося тобі спостерігати за працею цих комах?

• Проскануй QR-код та переглянь відео «Бджілки».

3. • Пригадайте, з яких частин складається текст.

• Прочитайте заголовок. Обговоріть, чи можна дібрати інший заголовок.

• Прочитайте, які заголовки дібрали Даринка й Миколка. Доберіть свій заголовок. Поясніть, чому саме так хочете назвати оповідання.

4. • Спиши виділене речення з оповідання Олександра Копиленка «Сади цвітуть!». Підкресли головні слова.

• Установи зв’язок між словами, відповідаючи на питання.

(Хто?) ...; бджілки (що роблять?) ...; мчать (до чого?) ...; вуликів (чиїх?) ... .

• Виконай завдання на вибір.

✓ Запиши нáзви дерев, які згадано в оповіданні, за абеткою.

✓ Запиши нáзви комах, які згадано в оповіданні, за абеткою.

• Випиши з кінцівки тексту слова, які мають таку звукову будову:

5. Проведіть мовне дослідження.

Крок 1. Прочитайте написане ліворуч і праворуч.

Вони маленькі й тендітні. Ніжні блакитні пелюстки тягнуться до сонечка. Вперто і наполегливо пробивали квіточки товстий килим торішнього листя. Між деревами з’явилися проліски. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло.


Між деревами з’явилися проліски. Вони маленькі й тендітні. Вперто і наполегливо пробивали квіточки товстий килим торішнього листя. Ніжні блакитні пелюстки тягнуться до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло.

Крок 2. У якій частині речення розміщені послідовно, а в якій — ні?

Крок 3. До якої частини можна дібрати заголовок?

Крок 4. Зробіть висновок.

Речення, зв’язані за змістом і розміщені в логічній послідовності, утворюють текст.

До тексту можна дібрати заголовок.

6. • Спиши праву частину з попереднього завдання. Добери заголовок до цього тексту. Поцікався, які заголовки дібрали твої друзі.

• Поміркуй, у яких значеннях уживається слово килим. Склади розповідні речення за малюнками.

• Одне речення (на вибір) запиши.

1.

ЯК ДІТИ ЯБЛУНЬКУ ВРЯТУВАЛИ

Усім весело та радісно навесні. Тільки молода яблунька, що у шкільному садку росте, сумна стоїть. Що їй, бідній, робити?

Ось що з нею трапилось.

Стояла вона торік весела, в зеленому листі, а між листям ховалися червоні яблука. Смачні були яблучка, і сама вона струнка, пишна. Діти її дуже любили.

Літав довкола неї метелик... Такий гарний, і подумати не можна було, щоби від такого гарного метелика та така велика шкода сталася.

Подобалася й метеликові красуня яблунька. І, мабуть, вирішив він, що в її густому листі затишно й спокійно буде покласти свої яєчка. Він поклав. А з яєчок вийшла гусінь.

Тут якраз настали вже морози. Наплела собі гусінь гніздечок на зиму. Багато вийшло гусениць на яблуньці, і багато наплели вони собі гнізд.

Аж ось і весна. Випустила наша яблунька бруньки, а тут повилазила погана гусінь з гнізд і почала в’їдатися у бруньки та вигризати в них ямки. Аж тут ще лазить жук-довго-носик і з’їдає молоде листячко. Сумує яблунька.

Гуляли в садку діти. Підбігли до своєї улюбленої яблуньки.

— Дивіться! А що воно там таке? — кричить Галя. — Наче гніздечка маленькі. І багато їх, багато!

Підійшла вчителька, подивилась уважно.

— Е, діти, негаразд з нашою яблунькою. То гусінь наплела собі гніздечка, а сама лазить і об’їдає бруньки. Треба швидше наш садок очистити, а то пропаде садовина.

Костянтина Малицька

2. • Про що ти дізнався / дізналася із зачину?

• У якій частині тексту ти дізнався / дізналася, як гусінь і жуки-довгоносики шкодять деревам?

• Про що ти дізнався / дізналася із кінцівки?

• Перевір себе.

1. Коли яблунька стояла сумна?

а) Восени;

б) навесні.

2. Що відкладав метелик у густому листі?

а) Яєчка;

б) лялечки.

3. Що робила гусінь навесні?

а) В’ їдалася у листя;

б) в’їдалася у бруньки.

4. Що запропонувала вчителька?

а) Очистити садок;

б) посадити нові яблуньки.

3. • Обговоріть, який інший заголовок можна дібрати до цього оповідання.

• Поміркуйте, чи зміниться зміст тексту, якщо поміняти місцями абзаци.

4. • Доповни речення. Запиши.

Яблунька росла у ... . Довкола неї літав ... . У густому листі він поклав ... . З яєчок вийшла ... . За зиму вона наплела собі ... . Навесні гусінь почала в’їдатися у ... . Засумувала ... . Хто ж може врятувати її?

• Доведи, що записані речення є текстом, за таким зразком:

Я вважаю, що ... Тому що ... Отже, ...

• Запиши відповідь на запитання, яким закінчується текст.

• Випиши з оповідання Костянтини Малицької «Як діти яблуньку врятували» назви ознак до назв предметів.

Яблунька (яка?) ... , яблука (які?) ... , листя (яке?) ... , метелик (який?) ... , гусінь (яка?) ... .

• Прочитай. Перестав речення так, щоб утворився вірш. Запиши вірш, уставляючи потрібну букву. Чому ти ви-брав/вибрала малу (велику) літеру? Доведи, що записаний вірш є текстом.

ДЕ Ж ПОДІЛИСЬ НАМИСТИНКИ?

Намистинки вранці-рано

знайшли дітки у траві.

— Де ж поділись намистинки? —

(г,Г)нат в (н,Н)аталочки спитав.

Поки здумали збирати —

намистинок не знайти!

— Я не знаю, — каже (н,Н)ата, —

хтось, напевно, позбирав!

Галина Римар

1. Прочитай. Поміркуй, чи послідовно розміщені частини тексту.

БДЖІЛКА

Бджілка й не збиралась жалити. Відчувши під лапками опору, розправила крильця, задзижчала і знялася в небо, а Володя почув: «Дзижчу, лечу по солодкий мед!»

Володя придивився: бджілка. Од бджілчиних крилець кружечками розходились дрібнесенькі хвильки. Мабуть, бджілка хотіла сісти на кульбабку. Та не втрапила на ту, що на бережку, а на її відображення у воді. Бджілка намочила крильця і не може злетіти.

«Треба рятувати, — подумав хлопчик. — Але вона може вжалити...»

Подав їй соломинку, та зморена бджілка не змогла вибратись на неї.

«Нехай жалить. Трохи поболить — та й перестане... Зате вона житиме», — не злякався Володя і підвів під неї долоню.

Калюжка — як дзеркальце. У нього дивиться кульбаб-ка з бережка. І раптом на воді щось задріботіло, заворушилось.

За Вірою Артамоновою

2. • Визнач, який абзац є зачином тексту. Розмісти абзаци в логічній послідовності.

• Досліди, як можна удосконалити текст.

Крок 1. Прочитай другий абзац.

Крок 2. Зверни увагу на виділені слова. Що, на твою думку, потрібно зробити, щоб уникнути повторів?

Крок 3. Заміни виділені слова. За потреби користуйся словами для довідки.

Слова для довідки: її, комашка, бідолаха.

Крок 4. Зроби висновок.

Для того щоб текст був милозвучним, потрібно уникати повторів слів.

3. • Запиши удосконалений другий абзац.

• Запиши підкреслені слова, поділяючи рисками для переносу.

• Доповни речення.

Калюжка була схожою на ... . У ньому відображалася ... . Бджілка не могла злетіти, бо ... . Володя врятував бджілку, тому що ... .

• Пошир речення відповідно до схем.

4. • Прочитай текст. Що цікавого ти дізнався/дізналася?

Справжні скляні дзеркала почали виготовляти п’ятсот років тому у Венеції. Коштували вони дуже дорого. Цікаво, що маленькі шматочки дзеркал французькі красуні носили як намисто. Заправляли у високі хитромудрі зачіски, нашивали на святкове вбрання.

За Паолою Утевською

• Добери заголовок до тексту. Запиши два речення, які послідовно записані в тексті.