Українська мова та читання 2 клас Частина 2 - Галина Сапун, Ольга Придаток 2019

Нехай бринять струни добра
Речення

1.

ПЛАСТИЛІНОВИЙ ПЕСИК

Маленькій Олесі тато подарував пластилін. Відкрила вона коробочку — а в ній кольорові брусочки лежать. Вирішила Олеся песика зліпити. Але чи пластилін був не дуже слухняним, чи песик мав бути вередливим... З-під Олесиних пальчиків він ніяк не з’являвся. Вже і тулуб йому зліплено, і голову. І лапи з хвостом припасовано. А мордочка й вуха ніяк Олесі не вдаються. Стиснула вона пальчиками з боків ту пластилінову мордочку. Дивиться на неї чи то лис, чи вовк. «Задовгий ніс», — вирішила дівчинка і легенько приплюснула його пальцем. А тут саме брат Юрко з двору забіг.

— А чого це, — каже, — у твого поросяти хвіст такий довгий?

— Не насміхайся, — насупила Олеся брови. — І зовсім це не порося. Це песик.

— Ой, тримайте, бо впаду, — далі глузує Юрко. — Де це ти бачила, щоб у собаки замість носа свинячий п’ятак був?

Прикро Олесі, що брат її на кпини бере*, та роботи вона не кидає. Юркові добре. Придумав собі, що він мисливець. Цілісінький день по двору гасає з кривим дрючком. Це, бачте-но, в нього лук. І нехай гасає. А Олесі треба собачку виліпити.

Пішла вона у двір, покликала Рекса. Погладила його, придивилась і знов до хати. Тут саме бабуня надійшла.

— Ото, — каже, — золота дитина: сидить тихенько, котика робить. Не те що той вітрогон, — і кивнула на Юрка, що саме промчав під вікном. — Гарний, доню, котик, дуже гарний. Ліпи.

Олесі аж сльози на очі набігають. Не вдається песик, хоч плач. Та плакати вона не буде. Ліпить далі. І так і сяк його мне. Старається. І виліпила-таки.

А як зібралась уся родина до вечері, винесла дівчинка свій виріб. Поставила на стіл. Всі аж охнули з подиву. Навіть Юрко зачудувався. А Рекс, що забіг з двору, все до столу підстрибував. Мабуть, і він Олесиного песика признав.

За Оксаною Кротюк

*Брати на кпини — насміхатися, глузувати.

2. • Назвú дійових осіб оповідання. Де Олеся взяла пластилін? Чому дівчинці не вдавалося зліпити песика? Чи допоміг Юрко сестричці? Чи вдалося дівчинці завершити роботу?

• Вибери серед поданих слів ті, які характеризують Олесю.

Наполеглива, ледача, працьовита, допитлива, нетерпляча, спокійна, оезпорадна, кмітлива.

3. Уявіть, що Олеся надіслала вам sms-повідомлення: «Мені не вдається зліпити пластилінового песика». Складіть повідомлення-відповідь. Пам’ятайте, що воно має бути коротким, зрозумілим. Поцікавтеся, які повідомлення склали інші.

4. • Перечитай ще раз останній абзац тексту. Скільки в ньому речень? Що допомогло тобі визначити кількість речень?

• Проведи мовне дослідження.

Крок 1. Прочитай рядки слів.

Олеся вирішила зліпити песика

Та плáкати вона

Юрко промчав, наче

Рекс підстрибував до

Крок 2. Слова котрого рядка виражають закінчену думку?

Крок 3. Який рядок слів можна назвати реченням? Зроби висновок.

Речення — це слово або декілька слів, які виражають закінчену думку.

5. • Спиши рядок з попереднього завдання, який виражає закінчену думку. Постав крапку в кінці записаного речення.

• Прочитай речення. Зверни увагу на знаки, які стоять у кінці. Прочитай речення відповідно до цих знаків.

1. А чого у поросяти такий довгий хвіст? 2. Ой, тримайте, бо впаду! 3. Всі аж охнули з подиву! 4. Олеся виліпила песика.

• Спиши речення, у кінці яких є знаки оклику.

У кінці речення можуть стояти крапка, знак оклику, знак питання.

В усному мовленні в кінці речення роблять паузу.

• Склади і запиши речення про своє улюблене заняття.

1.

РУКАВИЧКА І СТРУМОЧОК

Юрчик каже Катрусі:

— Хоч ти йди в ліс по дрова, а я вдома сидітиму. Хоч я вдома сидітиму, а ти йди по дрова!

— Подумаєш! — відповіла Катруся. — Я ще кращу обдурилочку знаю. Не віриш? То слухай. Спершу ти мене підвези, а як стомишся, я на тобі покатаюся.

— Ач яка! — образився Юрчик. — Я так не хочу!

— Хочеш чи не хочеш, а бери мотузку та й подамося в ліс.

А Юрчикові не хочеться. Він і каже:

— Як одгадаєш загадку, то піду. А не одгадаєш — сама йди.

— Яка ж у тебе загадка?

— А ось яка: плету хлівець на четверо овець. А п’ятий окремо. От і не вгадаєш!

— Хоч і не відгадаю, — відповіла Катруся, — так і ти ж не відгадаєш. Ану, що воно буде? Біжу, біжу — не вибіжу, течу, течу — не витечу?

Довго думали. І ні Юрчик, ні Катруся не відгадали. Це тому, що не глянули на назву оповіданнячка. А коли б глянули, то одгадали б відразу!

Іван Сенченко

2. • Назвú дійових осіб оповідання. Прочитай виділене речення. Чи погоджуєшся ти з цією думкою? Висловлюйся за поданим зразком:

Я погоджуюся (не погоджуюся) з цією думкою. Адже ... .

• А тобі вдалося відгадати загадки?

3. • Що, на вашу думку, називають обдурилочками? Які об-дурилочки знали Катруся і Юрчик?

• Прочитайте оповідання в особах. Порадьтеся, які речення потрібно читати здивовано, які — хитро. Не забувайте про міміку (вираз обличчя), жести.

• Складіть продовження розповіді (пофантазуйте, чи підуть діти у ліс, про що розмовлятимуть дорогою...).

4. Дослідú, які ознаки має речення.

Крок 1. Прочитай останній абзац оповідання Івана Сенченка «Рукавичка і струмочок». З якої літери (великої чи малої) пишемо перше слово в реченні?

Крок 2. Як пишуть слова в реченні (разом чи окремо)?

Крок 3. Зверни увагу, чи зв’язані між собою слова в кожному реченні.

Крок 4. Зроби висновок.

Перше слово в реченні пишемо з великої літери.

Слова в реченні пишемо окремо.

Слова в реченні зв’язані між собою за змістом.

5. • Прочитай мовчки. Установи межі речень. Запиши речення. Катруся і Юрасик пішли до лісу біля старого дуба вони побачили фіалочки діти милувалися квітами.

• Прочитай групи слів. Склади і запиши речення.

Раптом, хвіст, лисячий, майнув, за кущами. Кинулися, за лисицею, діти. Втекла, хитрунка, швидко, та.

1. Прочитайте назву оповідання. Поміркуйте, про що йтиметься в тексті. Обговоріть, що означає слово вередуля, кого так називають.

2.

ВЕРЕДУЛЯ

Хто хоч раз зустрічав ту дівчинку, той пам’ятав її все життя. Чому? Насамперед тому, що вона була дуже вродлива. Про таких кажуть «дівчина-писанка», «дівчи-на-казка». А якою чарівною ця дівчинка була у свята! Мама вдягала її в оксамитову сукенку з білим мереживним комірцем. Уплітала в розкішні коси атласні червоні стрічки. Побачивши прегарне дівчатко, зупинялися перехожі, трамваї, авто, собаки, коти, ворони, горобці...

Проте споглядання того осяйного дива тривало лічені секунди. Річ у тім, що красуня мала погану вдачу. Оце й було другою причиною того, що вона надовго запам’ятовувалась людям. Другого такого вреднючого дівчиська годі було відшукати на всій земній кулі.

Вона верещала, коли їй щось не подобалося. Падала на підлогу і дригала ногами, коли їй не купували того, що вона хотіла. Втручалася у розмови дорослих. У гостях хапала найбільший шмат торта. Відривала метеликам крильця. Влаштовувала на дитячому майданчику «салюти» з піску. Реготала в театрі так, що аж декорації хиталися.

Ніхто ніколи не знав, що вона утне наступної миті. Знайомі як могли уникали зустрічі з цією потворною красунею. А що було робити рідним?

Сусідські діти оминали хатину, де жила ця дівчинка, десятою дорогою. Тож вона найчастіше бавилася на подвір’ї або в садку сама. У погожі дні бігла до струмка і там будувала з піску та глини замки. Ті будівлі були такі самі гарні, як і вона, але про це знали лише жабки та водомірки.

Тетяна Нелинь

3. Чи справдилися ваші передбачення щодо змісту тексту? Як називають вродливих дівчаток? Прочитай, чому всі зупинялися, коли бачили дівчинку. Чим, крім краси, вона запам’ятовувалася людям? Чому дівчинку називали вередулею?

4. • Обговоріть, як допомогти дівчинці змінитися.

• Складіть продовження розповіді.

5. • Полічи, скільки речень в останньому абзаці тексту «Вередуля». Прочитай їх з відповідною інтонацією. Розкажи, про що розповідається в кожному реченні. Яким словом у другому реченні замінено слово дівчинка?

Є речення, у яких про щось розповідається, повідомляється. Такі речення називають розповідними.

У кінці розповідного речення може стояти крапка або знак оклику.

• Спиши з тексту «Вередуля» два розповідні речення.

• Прочитай речення відповідно до розділових знаків. Спиши, поставивши в кінці необхідні розділові знаки.

Старанність і труд усе перетруть (. !)

Того мені бажається, чого вдома не мається (. !)

Палець об палець не вдарить (. !)

1. Уявіть, що ви прийшли зі школи, пообідали. Бабуся просить вас помити посуд, а ви хочете переглянути мультфільм. Як ви вчините?

2.

ПІДЛОГА БУДЕ ЧИСТА... А ДУША?

Першокласниця Марійка, прийшовши додому, побачила: підлога в кімнатах чиста, аж блищить.

— Як у нашому класі після уроків, — сказала мамі Марійка.

— Як це — після уроків? — здивувалась мати. — А під час уроків?

— Чергові витирають підлогу після уроків. Бо приходить комісія й ставить оцінку за чистоту. Навіщо ж витирати підлогу до уроків?

— Мудрі у вас порядки, — усміхнулася мати. Тільки вони закінчили розмову, як хтось постукав. Мама відчинила двері.

До хати ввійшла сусідка — стара-престара бабуся Христина.

Бабусі вісімдесят дев’ять років. У неї сім синів, три дочки, багато внуків і правнуків.

Мама вклонилась бабусі, взяла її під руку й повела до вітальні.

Жахнулась Марійка. Надворі дощ, взуття в бабусі брудне, — там, де пройшла бабуся, розпливлись калюжі. Довго сиділа біля столу бабуся Христина. Мама частувала її чаєм.

Коли бабуся пішла додому, Марійка сказала:

— А ми б до класу з такими брудними черевиками не впустили... Підлога ж мусить бути чиста...

— Підлога буде чиста, доню... А душа? — тихо сказала мама.

Василь Сухомлинський

3. Назвú дійових осіб оповідання. Як чергові підтримували чистоту в Марійчиному класі? Чому важливо, щоб у класі було чисто?

4. • Перечитайте останній абзац. Обговоріть, що означає вислів «чиста душа».

• Які риси характеру потрібно проявляти стосовно людей похилого віку? Виберіть серед поданих слів, обґрунтуйте свій вибір.

Чуйність, ввічливість, байдужість, співчуття, шанобливість, лінь, відповідальність, стриманість.

5. Проведи мовне дослідження.

Крок 1. Знайди в оповіданні Василя Сухомлинського речення, у кінці яких стоїть знак питання. Запиши їх у зошит.

Крок 2. Яка мета цих речень: щось повідомити чи запитати про щось?

Крок 3. Зроби висновок.

Є речення, у яких про когось або про щось запитується. Такі речення називають питальними.

У кінці питального речення ставлять знак питання (?).

6. • Доповни питальні речення. Запиши їх та відповіді на запитання.

У якому ... навчалася Марійка? Чому чергові... підлогу після уроків? Хто прийшов до ... ? Куди завела ... бабусю Христину?

• Продовж ланцюжок спільнокореневих слів.

Черговий, чергування, ...

• Склади питальні речення за поданими відповідями.

Сьогодні чергує Максим.

Надійна чергуватиме завтра.

• Прочитай вірш. Спиши питальні речення. Добери і запиши кілька близьких за значенням слів до слова балакати.

ПОГАНА ЗВИЧКА

Язичку, язичку,

як тебе корити?

Маєш звичку таку —

довго говорити.

Не балакай, не кричи —

хіба тобі важко?

Ну хоч трішки помовчи —

зварю тобі кашки.

Андрій М’ястківський

1.

ЗАПИТАЛОЧКА-НАТАЛОЧКА

Прокидається Наталочка,

а із нею — запиталочка.

— Мамо, мамо, поясни,

хто мені вмикає сни?

Як заліз у телефон

наш огрядний дід Мирон?

Скільки каші з’їсти треба,

аби вирости до неба?

А від кого молоко

знову з ківшика втекло?

Хто в землі фарбує моркву?

І коли я вже замовкну?

Світлана Дідух-Романенко

2. • Який настрій у тебе після читання вірша? Якого віку Наталочка? Чому разом з нею прокидалася «запиталочка»?

• Проведи мовне дослідження.

Крок 1. Прочитай виділені слова у вірші «Наталоч-ка-запиталочка».

Крок 2. Яка мета цих слів: про щось запитати чи до когось звернутися?

Крок 3. Зроби висновок.

Питальні речення найчастіше починаються словами хто? що? коли? як? де? скільки? куди?

У питальних реченнях голос підвищують на тому слові, на яке потрібно дати відповідь.

3. • Позмагайтеся, хто складе більше питальних речень з поданими словами. Правильно інтонуйте речення.

• Обговоріть, де найчастіше трапляються запитання зі словом скільки.

4. • Запиши два питальні речення зі словами, поданими в попередньому завданні.

• Прочитай вірш. Пригадай, як називають розмову двох осіб.

Я І ТИ

— Хто до столу хоче сісти?

— Я!

— Хто варення хоче їсти?

— Я!

— А хто посуд мити буде?

— Ну, вже ти відказуй, Людо, а то: я та й я!

Грицько Бойко

• Випиши питальні речення. Підкресли слова, на яких потрібно підвищувати голос.