Українська мова та читання 2 клас Частина 2 - Галина Сапун, Ольга Придаток 2019

Дерево міцне корінням, а людина - дружбою
Слова, що називають дії предметів

1.

ЗАГУБЛЕНІ РУКАВИЧКИ

Товаришів у мене багато — у школі, у дворі. Але найбільше я дружу з Ігорем. Ми живемо в одному будинку, навчаємося в одному класі, сидимо за одною партою. Усі кажуть, що ми схожі між собою — як брати.

Яка в нас дружба — судіть з такої пригоди.

Коли похолодало і випав сніг, Ігореві купили зелені вовняні рукавички. Я теж захотів такі самі. Мама купила й мені.

Одного разу на великій перерві ми кидалися сніжками. Як подзвонили на урок, припинили гру. Вбігли в клас, глянули, а в нас обох немає по рукавичці. В мене — лівої, в Ігоря — правої.

Наступної перерви майже всім класом шукали. Перерили у шкільному дворі геть увесь сніг і не знайшли.

— Ну, де вона пропала? — сумував Ігор. — Тепер удома будуть лаяти...

— І мене лаятимуть... — журився я.

Після того вже й учителів мало слухали на уроках. Думали про загублені рукавички. Про те, як пояснити вдома, де вони поділися.

Мені ще нічого. Мама, звісно, погнівається, обізве ґавою-роззявою. Потім пересердиться і знову купить нові рукавички. А ось Ігореві більше перепаде. В нього мати сердитіша... Жаль, дуже жаль Ігоря...

«А що, як віддати йому свою рукавичку? — раптом подумав я. — У нього ж — права, у мене — ліва. Якраз і буде пара!..»

Але ж Ігор може ще й не взяти. Знаю його. Скаже: «Чого це ти мені свою віддаєш? Бери краще мою».

Наприкінці останнього уроку я засунув тихцем рукавичку в Ігорів ранець, глибоко, на саме дно.

— Ото здивується, як знайде! — тішився я. — Прийде зі школи додому, повитягає з ранця книжки, зошити, пенал, тоді — зирк! — аж у ньому й друга рукавичка спокійненько лежить. «І як вона там опинилася?.. Мабуть, хтось із хлопців або дівчат навмисне засунув, щоб покепкувати з мене», — подумає і радий-радий буде, що так щасливо все закінчиться.

Однак вийшло непередбачене, довелося самому дивуватися.

Я вдома викладав на стіл зі свого ранця книжки та зошити. Разом з ними витяг і зелену вовняну рукавичку. Спершу подумав, що ми з Ігорем переплутали ранці. Подивився на зошити. Ні, зошити мої. Значить, не переплутали. А як же тоді в мій ранець потрапила ця рукавичка? Адже я добре пам’ятаю, що засовував її не у свій, а в Ігорів.

Стривай, стривай, рукавичка ж із правої руки! Тепер все зрозуміло. Виявляється, Ігор теж хотів мене виручити і засунув у мій ранець свою рукавичку. От сміхота, от комедія!..

Хапаю рукавичку і мерщій до Ігоря. Тільки відчинив свої двері, відчиняються навпроти і його. Я тримаю в руці зелену вовняну рукавичку і він держить таку ж...

За Борисом Комаром

2. • Коли відбувалися описані події? Де жили хлопці? Де вони навчалися? Як хлопці хотіли виручити один одного?

• Розглянь малюнки. Знайди і прочитай речення, які стосуються малюнків.

3. • Обговоріть, чи можна назвати хлопчиків справжніми друзями. Доведіть свої думки словами оповідання.

• Уявіть, що ви зустрілися з хлопцями — дійовими особами оповідання. Про що б ви запитали їх?

• Складіть прислів’я. Визначте, яке з них могло б бути заголовком оповідання.

4. Випиши з оповідання Бориса Комара «Загублені рукавички» виділені словосполучення. Став питання від слова

до слова за зразком.

Зразок. Сніг (що зробив?) випав.

5. Проведи мовне дослідження.

Крок 1. Назви питання, які ти ставив/ставила від слова до слова.

Крок 2. Визнач, що означають ці слова (назву, ознаку чи дію предмета).

Крок 3. Зроби висновок.

Слова, які називають дії предметів, відповідають на питання що робити? що зробити? що робив? що зробив? що робила? що робило? що робили? що роблять? що будуть робити?

6. • Розглянь малюнки. Розкажи, хто що робить. Склади і запиши речення за зразком. Підкресли слова — назви дій.

Зразок. Надійна катається на ковзанах.

• Випиши з першого абзацу оповідання Бориса Комара «Загублені рукавички» слова — назви дій.

• Скажи, як хто пересувається. За потреби користуйся словами із довідки. Запиши речення.

Заєць (що робить?) ... . Риба (що робить?) ... . Горобчик (що робить?) ... . Равлик (що робить?) ... .

Слова для довідки: плаває, стрибає, повзає, літає.

1.

МИ З ГРИЦЬКОМ — ДРУЗІ

Із-за паркана дивиться соняшник. Золотою квіткою через паркан перехилився. А поряд із соняшником Гриць. Він теж як розквітлий соняшник під сонцем. Личко світле, чубчик золотавий. Гриць хоче побачити, що робиться по цей бік. А що тут робиться? Несу кролятам трави на сніданок. Вони так гарно снідають. Кожне по травиночці в зубки — хрум-хрум... А двоє сіло на порозі хлівчика, вмиваються перед сніданком. Лапками поза вухами, по мордочці...

— Перелазь через паркан, — кажу Грицеві, — побачиш зблизька.

Не встиг я оком змигнути, як Гриць уже тут. Нудно хлопчикові, у дитячий садок не ходить, його дома бабуся бавить. Подивився він на кролят зблизька та й каже:

— Я теж їм трави приніс би...

— Принеси, — кажу.

Побіг він у садок — і вже несе оберемочок травиці. Віддав кролятам, став дивитись, як вони снідають.

Жаль мені Гриця, що не ходить у дитячий садок. Хочу, щоб він не нудьгував, то й кажу малому:

— Візьми собі, Грицику, оцих двоє, що вмивалися, матимеш кому траву носити.

— Задаром даєш? — недовірливо дивиться Гриць.

— Авжеж. Клітку їм змайструємо, бо хлівчика у вас нема.

— А я тобі... А я тобі... — задумується Гриць — не знає, що дасть мені за кролят.

— А ти будеш мені другом! — кладу йому руку на плече.

— Як це я буду твоїм другом?

— Будемо в неділю до річки ходити, купатися.

— Ідо лісу по гриби! — тішиться Гриць.

— І до лісу.

— Це так бути другом? — дивиться на мене хлопчик, тримаючи на руках двоє кролят.

— Не тільки на річку та в ліс...

— А куди ж іще?

— Усюди, — кажу Грицько-ві, — навіть у дитячий садок підеш зі мною.

Тепер ми з Грицьком — друзі.

Андрій М’ястківський

2. Якого віку був Грицько? Прочитай, як автор описує хлопчика. Що хотів побачити Грицько? Як оповідач ставиться до маленького хлопчика? Доведи свої думки рядками з оповідання.

3. • Прочитайте розмову оповідача з Грицьком в особах.

• Чому Грицько не розумів, що означає бути другом? Як би ви пояснили хлопчикові, кого можна вважати другом?

4. • Запиши слова — назви дій до назв предметів.

Грицько (що робив?) дивився, ..., ... .

Кролята (що робили?) ..., ... .

Соняшник (що робив?) ..., ... .

• Прочитай слова. Випиши назви дій.

Друг, дружити, дружба, подружився, товариш, здружилися, подруга, дружний, товаришувати.

• Доповни речення потрібним словом.

Гриць ... (сумував, нудився, радів). Його ... (бавила, вирощувала, розважала) бабуся. Хлопчик ... (купив, накосив, приніс) кроликам травичку. А потім ... (підглядав, дивився, заглядав), як вони ... (вечеряють, обідають, снідають).

• Склади і запиши прислів’я. Підкресли слова — назви дій.

1.

ТУРБОТЛИВІ ДРУЗІ

Як тільки прокинеться

Петрик у хаті —

радіють під вікнами

друзі пернаті.

Підніметься з ліжка,

відкриє фіранку,

а голуб воркує:

— Доб-р-ого р-р-анку!

Горобчики ж можуть

завдати і кривди,

бо все про уроки:

— Чи вчив ти?

— Чи вчив ти?

Та ще й прискіпучі —

зачівкають хором:

— Чи вчив ти, чи вчив ти,

що задано вчора???

А десь захопився

гулянням чи грою —

від друзів пернатих

немає спокою.

Найбільше ж діймають

тріскучі сороки:

— А ско-ро уро-ки!

А скоро уро-ки!..

Дмитро Білоус

2. Який настрій вірша? Кого називають пернатими? Які птахи дружили з Петриком? За що хвилювалися друзі?

3. • Проведіть дослідження. Зіставте слова — назви птахів і пташині «слова». Що цікавого ви помітили? Висловлюйте свої міркування за зразком:

Голуби воркують, тому автор чує в цьому воркуванні слова ... .

• Уявіть себе іншими птахами (синичкою, пугачем...). Як би ви спілкувалися із Петриком?

4. • Запиши слова — назви птахів. Допиши, як вони співають. За потреби скористайся словами для довідки.

Горобець (що робить?) ... . Соловей (що робить?) ... . Журавель (що робить?) ... . Зозуля (що робить?) ... . Жайворонок (що робить?) ... .

Слова для довідки: тьохкає, цвірінькає, кує, курличе, щебече.

• Добери і запиши близькі за значенням слова до слів радіти, навчати.