Я досліджую світ 2 клас - Навчальний зошит - Інтегрована тема “Рух і час” - О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко, О. Романюк 2019

Зустріч з родиною вовків Вівчарів (за твором Святослава Чернія)

Наступного дня Хоботовичі взяли в оренду машину — червону «Хонду Пілот» — і вирушили до міста Яремче, де мешкала родина вов­ка Стефка Вівчаря. Їх зустріли сам господар, його дружина Лана та син Влодко, який виніс гостям удвічі більший за себе коровай. Увечері для гостей влаштували смачне частування, на яке завітали ще й родини кабанів і лисів. Для всіх знайшлися розваги до смаку: хтось грав у фут­бол, Занта й лис Борис грали на фортепіано.

Зранку Муті подарував Влодкові африканський гостинець — бу­меранги. А за деякий час уся компанія, запакована різноманітним туристсько-пікніковим добром, вирушила в гори.

— Увага! Ми йдемо синім маршрутом. Він називається «Стрімкий». Тримаємося близько одне одного, — оголосила вовчиця. Влодко зруч­но вмостився у Муті на плечах. Усі наділи наплічники, у яких була про­візія та інші необхідні туристам речі. Дорогою мандрівники вертіли го­ловами, милуючись краєвидами та робили спільні фотографії. Аж ось усі дісталися вершини.

— Як же тут гарно! — вигукнув Муті. І всі з ним погодилися. Здава­лося, достатньо простягнути хобот — і можна торкнутися хмар.

Увечері всі сиділи біля вогнища на подвір’ї Вівчарів і думали про те, як чудово, що їм удалося зустрітися. Шкода, що Хоботовичам уже завтра треба повертатися до Зімбабве.

Нікому не хотілося розлучатися.

Раптом тишу порушив голос тата Аліма.

— Ми залишаємося, — вирішив він за всіх.

· Чи гарними гостями були Хоботовичі? Чи гостинно приймали їх вовки?

· Що важливо мати туристам під час мандрівки в горах?

· Як ти гадаєш, що в цій подорожі найбільше сподобалося кожному з Хоботовичів?