Тематичні фізкультхвилинки 3 клас - Л. Л. Шалімова 2018
Літературне читання
Фізкультхвилинки
Українська народна казка «Їжак та заєць»
До розминки учні стали,
(Діти встають з-за парт.)
Всі про казку міркували.
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Заєць був у ній нечемний.
(Стрибки.)
Заєць хвастав, та даремне,
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Бо їжак розумний, діти,
(Кроки-дріботіння.)
Зміг вухатого провчити.
(Притупування.)
Справедлива, мудра казка!
(Оплески.)
Сядьте на місця, будь ласка!
(Учні повертаються за парти.)
Чарівні казки. «Казка про Оха-чудотвора»
Підведемося, встаємо —
В казку чарівну підемо.
(Учні підводяться.)
В ній — дива, і тому кожен
(Похитують головою.)
Вмить перетворитись може:
(Плескають у долоні.)
Стати яструбом крилатим
(Кроки на носках зі змахами рук.)
Або зайчиком вухатим,
(Стрибки.)
Або коником баским,
(Підскоки з ноги на ногу.)
Або окунем прудким...
(Нахили тулуба праворуч-ліворуч.)
А тепер ви — учні знову,
Працювати всі готові!
(Діти сідають на свої місця.)
Болгарська народна казка «Сильний лев і маленьке мишеня»
Встаньмо всі відпочивати
(Діти стають рівно біля парт.)
Та про казку міркувати:
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Як вдалося мишеняті
(Кроки-дріботіння.)
Звіра лева врятувати.
(Кроки з високим підніманням колін, руки простягають перед собою.)
Здивувався лев той щиро —
(Учні розводять руки в сторони.)
З усіма слід жити в мирі!
(Плескають у долоні.)
Це відомо нам, звичайно,
Тож вертаймось до навчання!
(Сідають за парти.)
Казкові образи в живописі. М. Приймаченко «Їде осінь на коні»
Встаньмо пофантазувати —
Добру казку малювати!
(Учні встають зі своїх місць.)
На носочки ми ставали —
Дивну осінь уявляли.
(Ритмічно піднімаються на носки, похитуючи головою.)
Тихим кроком походили —
(Спокійні кроки на місці.)
Незвичайних звірів стріли.
(Діти розводять руками.)
Потім ми зробили змахи —
(Змахують піднятими руками.)
Чарівні з’явились птахи.
(Змахують розведеними в сторони руками.)
Розцвітали квіти милі...
(Піднімають руки через сторони — вдих, опускають — видих.)
Ми ж — навчатись далі сіли.
(Повертаються за парти.)
Моральні цінності в казках різних народів
Підведімось відпочити,
Висновки з казок зробити!
(Діти підводяться.)
Казка мудрості навчає,
В ній добро перемагає.
(Кивають головою.)
Учать нас казки дружити,
В злагоді та мирі жити,
(Крокують, плескаючи над головою.)
Чемним бути, справедливим,
(Повертають тулуб праворуч, розводять руки.)
Працьовитим та кмітливим.
(Ті самі рухи в інший бік.)
Ось чому навчає казка!
(Притупують.)
Пам’ятайте це, будь ласка!
(Сідають на місця.)
Казка «Бременські музиканти», записана братами Грімм
Відпочиньте, коли ласка, —
Уявіть цікаву казку!
(Учні стають поруч із партами.)
Тут відважні є герої,
(Випрямляють руки від плечей — угору.)
Привітаймо їх з тобою!
(Змахують піднятими руками.)
Мудрий віслючок вухатий,
(Підскоки з ноги на ногу.)
Пес — кмітливий, заповзятий,
(Енергійні кроки.)
Кіт — розумний та цікавий,
(Ходьба на носках.)
Півень — спритний, дуже жвавий.
(Нахили тулуба в сторони.)
Казка дружбі нас навчає.
Сядьмо, наш урок триває!
(Діти сідають за парти.)
Казка Г. К. Андерсена «Ромашка»
На розминку уставаймо —
Гарну казку уявляймо!
(Діти встають з-за парт.)
Казка дивна, казка мила
(Похитують головою.)
Про ромашку, квітку білу.
(Піднімають руки, склавши кисті «ліхтариками».)
Край садка цвіла ромашка
(Погойдують тулубом праворуч-ліворуч.)
Та зустріла якось пташку.
(Змахують руками.)
Пташка пісню дарувала,
(Розводять руки в сторони.)
Співом квітку милувала.
(Оплески в долоні.)
Казку треба дочитати —
Повернімось працювати!
(Учні повертаються на свої місця.)
Особливості створення казкового образу гнома
Підвелися діти, встали —
Гномами із казки стали!
(Учні підводяться з місць.)
Гноми в небо поглядають,
(Піднімають голову, напружуючи шию.)
Рученята простягають.
(Потягуються вверх.)
Ноженятами тупочуть —
(Притупують.)
Від людей сховатись хочуть.
(Присідають — підводяться.)
А тепер за парти всілись —
(Діти сідають за парти.)
На дітей перетворились!
(Плескають у долоні.)
Віршована казка О. С. Пушкіна «Казка про рибака та рибку»
Встаньте, діточки, будь ласка, —
Вирушаємо ми в казку.
(Діти стають біля парт.)
Перед нами — хвилі моря,
(Енергійно змахують руками.)
В’ється рибка на просторі.
(Простягають уперед руки, долоні стулені.)
Дід свій невід закидає,
(Імітують закидання сітки.)
Рибку чемно відпускає.
(Прощально змахують долонями.)
Тупотить криклива баба —
(Притупують.)
Дуже жадібна нахаба!
(Знизують плечима.)
Казку — мудру і чудову —
Сядемо читати знову!
(Сідають на місця.)
Казка І. Франка «Лисичка та журавель»
Відпочити час, устати —
Добру казку показати.
(Діти підводяться.)
Осьде — лисонька руденька,
(Похитують головою, руки за спиною.)
Що лукава та хитренька.
(Кроки на носках.)
Ось журавлик виступає,
Довгі ноги піднімає.
(Кроки з високим підніманням колін.)
В дружбі щирим бути варто!
(Оплески над головою.)
Згодні всі? Тоді — за парти.
(Учні повертаються за парти.)
Казки В. О. Сухомлинського («Дід Осінник», «Снігуроньчина пісня»)
Наші учні дружно встали —
У казки помандрували.
(Учні встають з-за парт.)
Ми прощались з журавлями,
(Змахують руками, голова піднята.)
Трохи з вітром погуляли,
(Легкий біг.)
У тумані походили,
(Кроки на носках.)
Зиму снігову зустріли,
(Притупування.)
Слухали синички пісню —
(Похитують головою, руки за спиною.)
Й на урок вернулись, звісно!
(Сідають за парти.)
Казка О. Іваненко «Синичка»
Підведімось — час спочити,
Пташку з казки уявити.
(Діти встають зі своїх місць.)
Ця пташина невеличка,
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Називається синичка.
(Змахи зігнутими в ліктях руками.)
Пташка в вирій не літає,
(Заперечні повороти голови.)
Рідний край не покидає.
(Учні притупують.)
Взимку голодно їй, тяжко,
(Знизують плечима.)
Та синичка — мужня пташка!
(Плескають у долоні.)
Потягнулись ми, всміхнулись,
(Потягуються.)
До навчання повернулись.
(Повертаються за парти.)
Легенда І. Липи «Лада прекрасна»
Встаньмо, діти, та помріймо,
Разом Ладу уявімо!
(Учні підводяться.)
Щойно Лада заспіває —
(Похитують головою.)
Сонце в небесах засяє,
(Потягуються вгору.)
Ріки хвилями хлюпочуть,
(Змахують руками.)
Люди жити в мирі хочуть!
(Кроки з оплесками.)
Квіти раді розцвітати,
(Руки плавно розводять у сторони.)
А школярики — читати!
(Діти сідають на місця.)
Байка Л. Глібова «Коник-стрибунець»
Ми погратися устали —
З байки кониками стали.
(Діти стають рівно біля парт.)
Влітку в нас турбот немає,
(Знизують плечима, розводять руки.)
Лиш розваги нас чекають.
(Нахиляють голову праворуч-ліворуч.)
Ми стрибаємо завзято,
(Стрибки.)
Ми не звикли працювати!
(Підскоки з ноги на ногу.)
Це недобре — лінуватись!
(Учні притупують.)
Мають школярі навчитись!
(Сідають за парти.)
Вірш Н. Забіли «Зірочки»
Нумо гратись, діточки!
Уявімо зірочки!
(Учні встають зі своїх місць.)
В небі зірочки горять —
(Похитують піднятою головою.)
Ясно світять, мерехтять!
(Піднімають руки, змахують кистями.)
Любо зірочкам блищати,
(Стають на носки, потягуються.)
А землі — час подрімати.
(Нахиляються вперед — випрямляються.)
Зорі діток присипляють —
(Погойдують тулубом праворуч-ліворуч.)
Добрих снів усім бажають!
(Оплески.)
Ми тим зорям усміхнулись —
До уроку повернулись.
(Діти повертаються на свої місця.)
Вірш Г. Чубач «Зупинюся над рікою»
Добрий вірш ми прочитали —
Та й погратися устали.
(Діти підводяться.)
Уявили ніч і тишу —
(Піднімають голову.)
Щось шепочуть зорі лише.
(Потягуються вгору.)
Тихо котить хвилі річка,
(Кроки навшпиньках.)
Журно хилиться вербичка.
(Учні погойдують тулубом.)
Коник став десь сюркотіти —
(Стрибають на носках.)
Все красою оповите...
(Показують довкола, спину прогинають.)
Схвилювало нас читання —
(Глибокий вдих-видих.)
Час вернутись до навчання!
(Учні сідають на місця.)
Дощик смішний і добрий у поезії А. Малишка «Вихопивсь дощик»
На розминку треба стати —
Добрий дощик показати:
(Учні встають з-за парт.)
Дощик милий, чарівний —
(Нахили голови в сторони.)
Він кумедний та смішний!
(Діти по черзі піднімають руки вгору.)
Дощ у синіх чоботятах
(Притупують.)
Став завзято працювати.
(Стрибки.)
Дощик щедро поливав —
(Розводять руки в сторони.)
Радість всім подарував!
(Плескають у долоні.)
Ось ми, друзі, й відпочили,
Тож за парти радо сіли.
(Сідають за парти.)
Вірш П. Осадчука «Стежка»
Відпочити устаємо —
Стежку з віршика знайдемо.
(Діти рівно стають біля парт.)
Чорна хмара суне в небі,
(Піднімають голову, потягуються вгору.)
Але нам додому треба!
(Оплески над головою.)
Ми по стежці крокували,
(Кроки на місці.)
Потім від дощу тікали.
(Легкий біг на місці.)
Дуже вдячні ми стежині,
(Учні нахиляються — випрямляються, дихання глибоке.)
Час урок продовжить нині!
(Повертаються за парти.)
Вірш Д. Павличка «Вітряк»
Підведімось відпочити —
Вітрячками станьмо, діти!
(Учні підводяться, виходять з-за парт.)
Вітряки не спочивають —
(Повороти голови в сторони.)
Свої крила обертають.
(Обертальні рухи прямими руками.)
Лиш у мріях заповітних
(Кроки на місці.)
Хочуть в небо полетіти —
(Діти потягуються вгору.)
Ясні зорі привітати,
(Змахують руками.)
З літаками мандрувати —
(Біжать на місці, випрямивши руки в сторони.)
Від зорі і до світання...
(Опускають руки, зітхають.)
Ну, а нам час до навчання!
(Сідають на місця.)
Вірш М. Вінграновського «Грім»
Ми стомилися читати —
Краще віршик показати.
(Діти встають із місць.)
У вірші цікавім тім
(Похитують головою.)
Йдеться про веселий грім.
(Оплески.)
Грім у хмарці проживав,
(Потягування вгору, голова піднята.)
Він озера умивав,
(Учні імітують умивання.)
Полюбляв погуркотіти,
(Притупують.)
Сливи-груші потрусити.
(Погойдують тулубом праворуч-ліворуч.)
Добрий віршик цей, чудовий —
(Оплески.)
Прочитаймо його знову!
(Учні сідають за парти.)
Оповідання О. Копи ленка «Розбишака Чив»
Підвелися діти, встали,
Про горобчика згадали.
(Учні стають біля парт.)
Над вікном горобчик жив,
(Простягають руки вперед-угору.)
Ну, а звали його Чив.
(Нахили голови в сторони.)
Чив стрибав та цвірінчав,
(Стрибки.)
Часом бійки затівав,
(Змахи руками, кисті — в кулачках.)
Поглядав цікавим оком...
(Нахили голови в сторони.)
Все, вертаймось до уроку!
(Діти повертаються на свої місця.)
Пригоди ведмедя у творах Ю. Старостенка «Хто це такий?», «І трапиться ж таке...»
Відпочити трохи треба.
Нумо, друже, рівно стань!
(Діти підводяться.)
Уяви себе ведмедем
Тим, що із оповідань!
(Похитують головою.)
Ось Михась іде-чвалає,
(Кроки перевальцем.)
Малину-ягоду шукає.
(Нахили тулуба в сторони, руки підняті.)
Він до ягід дуже ласий —
(Учні погладжують живіт, прогинаючи спину.)
Їх об’їсть усі та зразу!
(Оплески.)
Та вже випав білий сніг —
(Сідають за парти.)
Спати час, пора в барліг!
(Схиляють голови на складені перед собою руки.)
Персонажі оповідання М. Трублаїні «Яшка і Машка», «Шоколад боцмана»
Встаньмо, час нам відпочити —
Яшку й Машку уявити.
(Учні стають рівно біля парт.)
Вони хвостиком махають
(Плечі відводять назад, змахують кистями за спиною.)
Та голівками мотають,
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Швидко бігають малята —
(Легкий біг на місці.)
Непосиди-мавпенята!
(Кроки з оплесками.)
Мавпенят ми описали,
(Руки вгору — вдих, опустити — видих.)
Працювати посідали!
(Діти займають місця за партами.)
Оповідання Є. Гуцала «Прелюдія весни»
Діти встали й розказали
В рухах те, про що читали.
(Діти встають з-за парт.)
Спить іще гнучка вербичка,
(Погойдують тулубом, руки над головою, кисті опущені.)
Ще укрита льодом річка,
(Присідають, руки в сторони, підводяться.)
Гнізд ворона не звиває,
(Змахують руками.)
Півник дзвінко лиш співає!
(Притупують, руки за спиною, голова піднята
Весну тихо жде природа.
(Кроки на носках.)
Відпочили? До роботи!
(Учні сідають за парти.)
Зображення птахів у творі Ю. Збанацького «Лелеки»
Підвелися учні, встали —
І лелеками всі стали.
(Учні підводяться з місць.)
Птахи шиї витягають,
(Похитують піднятою головою, м’язи шиї напружені.)
Гарно крильця розправляють,
(Випрямляють руки, відводячи плечі назад.)
Довгі ноги піднімають.
(Кроки з високим підніманням колін.)
Ось знялися — і літають...
(Легкий біг зі змахами рук.)
Відпочили ми чудово —
Працювати всі готові!
(Діти повертаються за парти.)
Оповідання Д. Чередниченка «Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик»
Відпочити учні встали —
Та й Івасика згадали.
(Діти стають поруч із партами.)
Він допитливий та милий
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Ще й цікавий та кмітливий:
(Оплески праворуч та ліворуч від себе.)
Все хотів про рибок знати,
(Діти стуляють долоні, простягають руки вперед.)
Про зозуленьку крилату,
(Змахують руками.)
Про тополю зеленаву,
(Похитують тулубом праворуч-ліворуч.)
Про струмок веселий, жвавий...
(Легкий біг на місці.)
Гарне це оповідання!
(Оплески.)
Час вернутись до навчання!
(Учні сідають на місця.)
Образи в повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»
Діти, в подорож рушаймо!
Що читали — уявляймо!
(Діти стають рівно біля парт.)
Скоро сонечко весняне
(Похитують піднятою головою.)
Землю відімкне ключами.
(Потягуються вгору.)
Принесуть на крилах весну
(Розводять руки в сторони.)
Гуси-лебеді чудесні.
(Змахують руками.)
Далі, за весною слідом
(Оплески.)
Завітає тепле літо:
(Ходьба на місці.)
Прийде тихим-тихим кроком...
(Кроки на носках.)
Ну, а нам час до уроку!
(Діти сідають за парти.)
Гумор та фразеологізми у вірші Грицька Бойка «Отакий у мене ніс»
Підведімось відпочити,
Слушні висновки зробити!
(Учні підводяться.)
Дерти вгору ніс не слід,
(Піднімають голову, погойдують нею.)
І не слід за ніс водить!
(Заперечні змахи руками.)
Носом, друзі, не крутіть:
(Повороти голови в сторони.)
Можна інших засмутить!
(Діти показують довкола себе.)
Ніс абиде не встромляйте —
(Притупують.)
Це на носі зарубайте!
(Плескають у долоні біля носа.)
З користю ми відпочили
Та й за парти дружно сіли!
(Повертаються на місця за партами.)
Оповідання М. Носова «Витівники»
На розминку діти стали —
Твір веселий пригадали.
(Діти встають із місць.)
Про витівників-малят,
(Похитують головою.)
Тих, що грались в поросят.
(Оплески праворуч та ліворуч від себе.)
Збудували хатку діти,
(З’єднують руки кінчиками пальців над головою.)
Сіли в ній, щоб в хатці жити.
(Присідають.)
Стали вовка уявляти —
(Підводяться, крокують на місці.)
Полякалися малята!
(Обхоплюють себе за плечі, відхиляються назад.)
Ми сміялись, як читали...
(Похитують головою.)
Відпочили — й посідали!
(Сідають за парти.)
