Українська мова. Літературне читання 4 клас - Готуємось до ДПА - Сапун Г., Савчук А. 2022

Варіант 17

1. Прочитай уважно текст.

ГОРДІЙКОВА КРИНИЧКА

На пагорбі така краса: усе цвіте, буяє!.. А внизу — ще красивіше. Там блакитними озерцями зоряться в небо незабудки. Гордійчик чув від бабусі, що треба оберігати ці квіти, бо мало їх нині на землі.

Хлопчик вже хотів підійматися на пагорб, але увагу привернуло маленьке плесо води. З нього ледь помітно витікав струмочок. Поруч травичка була густішою і яскравішою, а земля вологішою. Джерельце було закидане пруттям і сміттям. Гордійчик викинув гілки подалі від джерельця. Тепер воно більше подобалося малому. Але якби ще водичка була прозорою, а не такою каламутною! Якби ж то вичистити джерельце... Та воно, мабуть, глибоке, тож небезпечно. І треба лопату...

— А куди це ти, онучку? — виглянула з городу бабуся.

Треба було зізнатися.

— То поклич тата. Удвох буде й веселіше працювати.

Гордійко знає: бабуся не хоче самого його відпускати: річка ж — то не іграшки. Думав Гордійко, що татко не згодиться. Втомився ж, хоче відпочити. Проте татко із радістю сказав:

— А що, зробимо добру справу.

Пішли разом: татко з великою лопатою, а Гордійко — з малою. Почав хлопчик ро(з,с)чищати знизу рівчачка. Як тільки дійшов до джерела — вода вмить пустилася бі(г,х)ти! І смі(т,тт)я (з)нею вит(е,и)кло. Гордійко м(и,е)лувався блаки(т,тт)ю дрібнен.ких (не)забудок. А татусь копав кр(и,е)ничку. Потім насипали камінчиків і річкового піску, щоб вода була ч(и,е)стішою, не (з,с)каламучувалась.

— Синочку, зламай зо дві гілочки верби.

— Не буду я ламати дерев. Не можна, тату... — засмутився хлопчина.

— Для доброї справи можна. Ми її посадимо, щоб росла.

Приніс Гордійко вербички. Ткнув гілочки у м’яку землю з обох боків біля кринички.

— Хай ростуть: буде цілющою вода. І буде видно, де твоє джерельце. Ти ж його врятував, — гордо сказав татко.

Наступного дня Гордійко з татком знову прийшли до кринички. Вода в ній стала прозо- рою-прозорою.

— Дивись, татку, які гарні незабудочки! Як небо! І як вода в річці. Я хотів нарвати бабусі, але їх мало й так...

— Справді, мало. Але тепер їх буде більше біля твоєї кринички. І верби будуть, і незабудки, і в спеку води можна буде напитись. Дякую тобі, Гордійку, за криничку.

Любов Сердунич, 324 слова

2. Спиши виділену частину тексту. Устав пропущені букви, розкрий дужки.

3. Познач, про що прочитаний тобою твір.

□ А Про красу весняного лісу.

□ Б Про добру справу, яку зробили Гордійко з татом.

□ В Про плани Гордійка на літній відпочинок.

4. Визнач послідовність пунктів плану відповідно до тексту.

□ Вербички обабіч кринички.

□ Занедбане джерельце.

□ Облаштування кринички.

□ Вода очистилася.

□ Тато подякував Гордійкові.

□ Гордійко ткнув гілочки обабіч кринички.

5. Добери й запиши 2-3 слова, якими можна схарактеризувати Гордійка.

6. Познач речення, у якому дієслово має форму теперішнього часу.

□ А Блакитними озерцями зоряться у небо незабудки.

□ Б Увагу хлопчика привернуло маленьке плесо води.

□ В Біля кринички і верби будуть, і незабудки.

7. Познач рядок, у якому подано спонукальне речення.

□ А Як тільки дійшов до джерела — вода вмить пустилася бігти!

□ Б А куди це ти, онучку?

□ В Синочку, зламай зо дві гілочки верби.

8. Покажи стрілочками схеми будови кожного слова.

9. За змістом описаної в оповіданні події склади і запиши пам’ятку «Як розчистити джерельце» (3-4 речення).