#Щоденні «5». Тексти для слухання НУШ. 1 клас - Лиженко В. І. 2017
Тема 29 тижня: Як керувати часом
Марина Кірносова
Казка про час та годинники
(уривок)
Катруся сиділа над уроками вже п'яту годину. Ні-ні, задавали не так багато, просто дівчинка дуже любила відволікатися. Ось пташка за вікном пролетіла. Гра нова цікава лежить, хоч трохи її повертати в руках хочеться. Ще милу тваринку неіснуючу придумала, треба терміново в альбомі намалювати. Так і пройшов увесь час до вечері.
Ось повертається ключ у двері — це батьки прийшли. Катруся побігла зустрічати їх.
— Мама, тато! Як день пройшов?
— Зробив все заплановане! — відповів серйозним голосом задоволений тато.
— Я теж багато встигла, — посміхнулася мати.
— Значить, можна ввечері гарненько відпочити. Можемо в настільну гру всією сім'єю пограти, — запропонував тато.
— Я з вами! — крикнула з кухні бабуся. — Вечеря вже готова! Мийте руки і за стіл!
— Я ще уроки не зробила ... — Катрусі стало дуже сумно.
Після вечері, засмучена дівчинка пішла виконувати домашні завдання. На жаль, пограти із сім'єю не вийшло, вже було пізно і довелося лягати спати.
— Чому цей час так швидко летить! От би всі годинники зламалися! — останнє про що подумала Катруся засинаючи.
— Чому Катруся не змогла пограти з родиною?
— Яку пораду ви дасте Катрусі?
— Як ви думаєте, що може статися, якщо бажання дівчинки здійсниться?
Олег Орач
Галя-Невстигаля
«Галю, вставай, умивайся
Та швидше до столу!
Галю, мерщій убирайся,
Бо спізнишся в школу!»
Галя вилежує, ніжиться
І позіхає,
Довго з портфелем вовтузиться —
І не встигає.
В школі дзвінок продзвенів
І давно почалися уроки.
А коридором — чиї-то —
Лунають поспішливі кроки?
Клас уже знає:
Це знову спізнилася Галя.
Ні, недаремно прозвали
Її Невстигаля.
— Як ти вважаєш, чому Галя завжди спізнюється?
— Чому її прозвали Невстигалею?
— Які поради ти можеш їй дати?
Б. Бойко
Пізній візит
Зайчик цілий день чекав
На появу їжака.
Той пообіцяв: «Заскочу!» —
Аж приходить серед ночі...
— Ти пробач, що так спізнився
Цілий день я провозився!
— Що ж ти, їжачку, робив?
— Я... маринував гриби!
— Ет, гриби маринував,
Значить, час не марнував...
Я ж у ліс не міг піти,
Бо чекав, що прийдеш ти!
— Як провів свій час зайчик? А їжачок?
— Хто з них уміє по-справжньому поважати свій час?
Василь Сухомлинський
Прогаяний день
Мама йшла на роботу рано, до сходу сонця. Вона розбудила Петрика й сказала: — Сьогодні в тебе почалися канікули. Але гаяти часу не можна. Ось тобі робота на сьогодні: посади біля хати дерево й прочитай книгу про Далекі Сині Гори.
Мама показала, де посадити дерево, поклала на стіл книжку про Далекі Сині Гори й пішла на роботу.
Петрик подумав: «Посплю ще трохи». Ліг, задрімав, потім заснув міцно-міцно і снилося йому: біля хати виросло дерево, яке він посадив, а Далекі Сині Гори стали зовсім недалекі й стоять над самісіньким ставком.
Прокинувся Петрик — ой, лишенько! Сонце вже серед неба.
Хотів зараз же до роботи взятися, та подумав: «Ще встигну...»
Сів під грушею. Думає: «Ось посиджу трохи та й почну».
Потім пішов у садок, ягоди їв, за метеликом ганявся, потім знову під грушею сидів.
Прийшла мати ввечері й каже:
— Показуй, що зробив, сину.
А Петрикові нічого показати. Соромно йому й матері у вічі дивитися.
— Ходімо, сину, покажу тобі, що люди зробили за той день, що ти прогаяв.
Узяла мама сина за руку й повела. Підводить до одного поля й показує:
— Учора тут була стерня, а сьогодні рілля. Тут працював тракторист. А ти байдики бив.
Підвела до ділянки, де росли овочі, показує багато-багато ящиків із помідорами й каже:
— Ці помідори вранці були на полі, а тепер у ящиках. Завтра їх повезуть у місто. Це робила я з жінками. А ти байдики бив.
Підвела до великої-великої купи зерна.
— Це зерно вранці було в колосках. Хліб скосили й змолотили, зерно привезли на тік. А ти байдики бив.
Підвела до стінки, вимуруваної із цегли.
— Тут вранці був тільки гранітний фундамент, а тепер мур стоїть. Це муляри працювали. А ти байдики бив.
Підвела до великого кам'яного будинку, зайшла із сином. На полицях — паляниці, калачі. Усе пахло хлібом.
— Це пекарня, — сказала мама. — Ці хлібини вранці були ще борошном, а тепер сам бачиш. Цілий день трудилися пекарі. А ти байдики бив.
От що таке прогаяний день.
— Чому Петрик не виконав дорученої справи?
— Чому Петрикові було соромно дивитися матері у вічі?
— Віднови послідовність подій у тексті:
Петрик задрімав.
Сонце вже серед неба.
Результати плідної праці людей за день.
Петрикові нічого показати.
Мама дала доручення Петрикові.
Наталя Забіла
Годинник
Стоїть собі годинник
На столику у нас,
Години та хвилини
Відстукує весь час.
Його блискучі стрілки
Не спиняться ніяк,
І завжди чути тільки:
Тік-так,
Тік-так,
Тік-так.
Пора, пора вставати!
Минула ніч давно.
Прокиньтеся, малята,
Погляньте у вікно:
Надворі сонце світить,
Цвіте червоний мак,
Вставайте, любі діти!
Тік-так,
Тік-так,
Тік-так.
В садочку сміх та галас,
Гуляє дітвора.
Набігались, награлись, —
Обідати пора.
А може, не пора ще?
Ну, хто подасть нам знак?
Годинник зна найкраще:
Тік-так,
Тік-так,
Тік-так.
Заходить сонце красне,
Іде нічна пора.
Лягає спати вчасно
Слухняна дітвора.
Сплять люди і тварини,
І тихо й темно так..
Не спить лише годинник:
Тік-так,
Тік-так,
Тік-так.
— Як годинник допомагає людям керувати часом?