Типова освітня програма початкової освіти Цикл І (3-4 класи) - 2021

Мистецтво
Мистецька освітня галузь

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

— розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно-естетичних переживань, виховання мистецьких уподобань та особистісних художніх цінностей у сфері різних видів мистецтва (музичного, образотворчого, синтетичних);

— поглиблення мотивації до пізнання творів вітчизняного і зарубіжного мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва та толерантного ставлення до мистецтва інших етносів і народів;

— формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів, аргументування думки відповідно до вікових можливостей з використанням мистецьких термінів;

— оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;

— досягнення розуміння учнями естетичних можливостей цифрових технологій та їх застосування для мистецької творчості;

— розвиток здатності самопізнання і самовираження, коригування власних емоційних станів через мистецтво і різні види художньої творчості; розвиток креативності й мистецьких здібностей;

— формування здатності встановлювати зв’язок між видами мистецтва, між мистецтвом та іншими сферами знання (літературою, математикою, знаннями про природу, історію тощо); мистецтвом і явищами довкілля;

— усвідомлення значення мистецтва в житті людини та художнього пізнання для власної успішності;

— формування культури глядача-слухача;

— соціалізація учнів через мистецтво, формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Відповідно до зазначених мети і завдань виокремлено змістові лінії: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що втілюють твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, мистецьку (термінологічну) пропедевтику.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, колективних творчих проектах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, ціннісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

● ·усного висловлювання вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною);

● застосування мистецької термінології, що має іноземне походження, у процесі інтерпретації художніх творів (спілкування іноземними мовами);

● встановлення взаємозв’язків між засобами мистецтва і здійсненням елементарних розрахунків для пояснення художньої виразності творів (наприклад, пропорцій частин твору, визначення музичного метру, запису ритму, симетрії / асиметрії танцювального руху тощо) (математична компетентність);

● спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);

● самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);

● формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);

● співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан), опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);

● проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);

● виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

Культурна компетентність як стрижнева для мистецької освітньої галузі є інтегральною стосовно інших ключових компетентностей.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі та інтегрування навчального змісту.

3 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

1. Художньо-творча діяльність

● Виконує дитячі пісні (зокрема, музичний фольклор);

● добирає засоби музичної виразності (темп, динаміку), необхідні для створення настрою, характеру;

● розуміє значення вокальних вправ для правильного виконання;

● стежить за точністю і виразністю інтонування, чіткістю дикції, співацькою поставою, диханням.

● Виконує в ансамблі нескладні композиції (трикутник, бубон, маракас, дзвіночки, барабан, тріскавки, сопілка, (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон, металофон, синтезатор тощо);

● самостійно добирає тембр музичного інструменту для передачі відповідного образу;

Орієнтується в поняттях музичної грамоти (звук, мелодія, акомпанемент, музична форма, динаміка, найпростіші схеми диригування (на 2/4);

● орієнтується в нотному записі (за доцільності для виконання);

● читає найпростіші ритми (рисунки);

● імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації) та на музичних інструментах;

● створює варіанти ритмічного супроводу до пісні на музичному інструменті за вибором.

● Організовує самостійно робоче місце для занять різними видами образотворчої діяльності; дотримується охайності і правил техніки безпеки;

самостійно користується знайомими художніми інструментами (палітрою, різними видами пензлів, стеками, ножицями тощо);

● добирає художні матеріали, відповідно до виду мистецтва (образотворче, декоративно-прикладне), в якому працює;

● розпізнає форми (реалістичні, декоративні);

аналізує форму предмету та спрощує її до геометричної подібності;

порівнює будову різних природних форм їх пропорцій; визначає локальний й зумовлений колір; добирає відтінки кольору за насиченістю;

створює реалістичні, казкові, фантастичні образи;

● виконує елементарні замальовки з натури та за уявою в ескізній формі (предмети побуту, об’єкти природи та архітектури);

● створює фрагментарні зображення в процесі експериментування з кольорами, лініями, крапками різного розміру, формами, об’ємами, фактурами тощо;

● самостійно створює просту, зокрема орнаментальну, композицію (графічну, живописну, декоративну, об’ємну), використовує усю площину аркуша;

● виконує прості композиції на площинні та в об’ємі;

● обирає формат (прямокутний, квадратний, трикутний, в колі, в овалі) для кращого втілення задуму;

● виділяє композиційний центр, головне і другорядне, враховуючи основні пропорції зображуваних предметів, композиційні засоби та правила;

● використовує елементарні закони перспективи (одне за іншим; ближче — більше, яскравіше, тепліше, далі — менше та блідіше, холодніше), передаючи плановість простору у площинних зображеннях;

● передає в зображеннях елементарну будову птахів, тварин, людини, посильно передає рух; ілюзорні зміни розмірів предметів в залежності від розміщення у просторі; смислові зв’язки між об’єктами в сюжетних композиціях;

● розрізняє особливості об’ємного (круглого та рельєфного) зображення;

● порівнює найпростіші елементи об’ємних форм;

● виражає особливості об’єкту як образу засобами форми і декору (як у об’ємному так й у площинному зображенні);

● оздоблює об’ємну форму рельєфним або живописним декором;

● конструює та створює прості композиції з паперу, художніх, природних та різних підручних матеріалів, самостійно добирає складові композиції;

● творчо використовує різні техніки, інструменти та матеріали для втілення власного задуму (саморобні штампи, набризк, декупаж, колаж).

Поєднує засоби різних видів мистецтва для втілення художнього задуму.

Імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); пластично інтонує музичні образи,

● виконує нескладні ролі (в тому числі, пісні «у ролях»), добирає засоби вираження (темп, тембр голосу, динаміку, рухи, міміку);

● грає елементарні театральні етюди (самостійно обирає відомих персонажів та перевтілюється в них, зокрема, імітує характерні рухи, ходу, звуки, міміку тощо);

● вправляється над інтонацією мовлення, диханням; дикцією, мімікою, жестами;

● рухається під музику, добираючи відомі танцювальні елементи (народні, сучасні);

● узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

● створює сценічні інтерпретації пісенних образів;

● використовує атрибути для підсилення синтетичної виразності (із запропонованих)

Комбінує знайомі художні техніки, звуки, ритми, рухи, лінії, кольори, форми, фактури, матеріали тощо для втілення ідеї в художньому образі; створює образи, використовуючи знайомі засоби та способи за уявою;

● творення образів (звуки, слова, пантоміму, рухи, лінії, кольори, об’єми, декор тощо), якими може виразити свої почуття та емоції;

Виокремлює і фіксує в доступний спосіб цікаві явища довкілля; відтворює їх у творчій діяльності (імпровізаціях мелодій, інсценізації пісень, пластичному інтонуванні).

● Пропонує ідеї оздоблення місця, де навчається, живе. Реалізовує їх (за допомогою інших або самостійно втілює нескладний задум оздоблення місця, де навчається і власного помешкання.

Розпізнає власні емоції від художньої творчості, обирає види художньо-творчої діяльності відповідно до свого настрою; передає власні емоції в кольорі;

● Дотримується загальноприйнятих правил поведінки в закладах культури та мистецтва (театрі, музеї тощо).

Спів (співацька постава, дихання, інтонація, фразування, дикція).

Оперування засобами виразності та способами створення вокального і вокально-ансамблевого / хорового художнього образу.

Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, гра в ансамблі зі створенням ритмічного супроводу до пісні тощо.

Правила гігієни у користуванні музичними інструментами.

Оволодіння музичною грамотою (за необхідністю для художньо-творчої діяльності).

Знайомство з елементарною нотною грамотою, необхідною для виконання творів. Найпростіші ритмічні послідовності.

Організація робочого місця для занять образотворчим мистецтвом.

Освоєння інструментарію для образотворчої діяльності.

Використання відомих засобів образотворчої виразності для створення візуальних образів.

Зображення (традиційними та сучасними) графічними та живописними матеріалами.

Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна), відтворення плановості простору у площинних зображеннях.

Ліплення з пластичних матеріалів різними (простими) прийомами і способами.

Поняття про декор як засіб наповнення й збагачення форми.

Елементарна стилізація форм та оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Розміщення об’єктів у форматі з дотриманням засобів та правил композиції, для підсилення композиційного центру.

Застосування у художньо-творчій діяльності поняття контрасту форм, кольорів, .

Передача плановості у зображенні з натури та за уявою.

Створення сюжетних композиції ( на орієнтовні теми «Образ людини у мистецтві», «У світі тварин»).

Сприймання засобів виразності в скульптурі (міра сплощення у рельєфному зображенні — барельєф, горельєф).

Створення художнього образу засобами декоративної насиченості форми (фактурою, деталями, розписом).

Прикрашання місця, де навчається, живе (фоторамка, підставка для канцелярського приладдя тощо).

Вирізування, конструювання з паперу та інших підручних матеріалів. Робота з природними матеріалами.

Створення синтетичного художнього образу.

Інсценізація, найпростіші театральні етюди (створення театралізованих образів, зокрема, під час рольового виконання пісні).

Відтворення нескладних танцювальних елементів.

Елементарне вправляння у сценічній поведінці.

Добір реквізиту, бутафорії, деталей костюмів.

Експериментування зі звуками, тембрами, ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами.

Спостереження за довкіллям для створення художніх образів (повадки тварин; характерні особливості ходи, жестів людей різного віку, інтонація мовлення людини в різних життєвих ситуаціях тощо),спостерігає за впливом світла на зміну кольорів у природному середовищі;

Самовираження в художньо-творчій діяльності.

Культура глядача, слухача.

2. Сприймання та інтерпретація мистецтва

Емоційно сприймає твори різних видів мистецтва і виявляє враження у вербальний або невербальний спосіб;

● вирізняє елементи музичної мови, застосовані для характеристики музичного образу, зокрема із сюжетною (літературною) програму(мелодія, темп, динаміка, гучність, ритм, тембр (голос та деякі музичні інструменти), лад (мажор, мінор);

● розпізнає прості музичні форми (двочастинна, тричастинна, куплетна);

● визначає особливості втілення образу у творах образотворчого мистецтва та архітектури;

● характеризує колір об’єктів довкілля відповідно до часу доби та пір року;

● висловлює судження щодо передання емоційного стану зображуваних об’єктів та явищ навколишнього світу у творі (у стані спокою та в русі);

● визначає композиційну будову твору образотворчого мистецтва та архітектури;

● вирізняє кольорову гаму твору (тепла, холодна), тональність (світлі й темні кольори), насиченість (яскравий, тьмяний) загальний колорит; елементи композиції твору (центр, головне і другорядне; побудову твору (симетричну та асиметричну, статичну, динамічну, ритмічну, метричну).

Цілісно охоплює увагою художній твір; зосереджується на характерних деталях;

порівнює музичні та візуальні, хореографічні образи;

зіставляє твори мистецтва та явища довкілля (за допомогою вчителя).

● вирізняє елементи художньої мови творів синтетичних видів мистецтва для характеристики художнього образу: акторську гру, костюми, декорації, музичне оформлення театрального/екранного твору.

● Розрізняє засоби та характеризує музичні твори вокальні та інструментальні;

● Розрізняє засоби та характеризує твори живопису, графіки, скульптури;

● Розрізняє та характеризує виразні засоби різновидів театрального мистецтва (драматичний, ляльковий, музичний), народної, класичної та сучасної хореографії;

● Розрізняє та характеризує виразні засоби анімаційних фільмів.

● Розпізнає та характеризує художні матеріали, якими виконана учнівська творча робота (кольорові олівці, фломастери, акварель, гуаш, пластилін тощо);

Порівнює природні форми, образи довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.

Визначає власні емоції від сприймання мистецьких творів; добирає слова для характеристики вражень із власного запасу; пояснює, що подобається або не подобається у творі;

обирає твори відповідно до свого настрою; пояснює, від чого дістає насолоду; добирає твори для поліпшення свого настрою;

відтворює емоційні враження від твору мистецтва улюбленими художніми засобами.

Порівнює свої настрій та почуття із тими що втілені у художньому творі (на основі діалогу між автором та глядачем).

Сприймання творів різних видів мистецтва.

Виразні засоби (елементи) різних видів мистецтва (музичне, образотворче, театр, хореографія, кіно тощо).

Участь в обговоренні мистецького твору з використанням знайомих мистецьких термінів.

Використання декору для створення образу.

Ознайомлення з елементарними поняттями з кольорознавства та композиції.

Сприймання синтетичних образів.

Зіставлення виразних засобів різних видів мистецтва.

Зіставлення художніх образів, подібних за сюжетом та втілених у різних видах мистецтва.

Мистецька пропедевтика.

Знайомство з різновидами музичного (вокальна, інструментальна),

образотворчого (живопис, графіка, скульптура); театрального (драматичний, ляльковий, музичний) мистецтва, хореографії (народна, класична, сучасна), кіно (кінофільм, мультфільм).

Жанри музичного мистецтва (пісня, танець, опера, балет).

Жанри образотворчого мистецтва (портрет, пейзаж (краєвид), натюрморт, анімалістичний тощо). Види орнаментів (рослинний, геометричний тощо та за призначенням (стрічковий, розетка). Види анімації (мальована, лялькова, пластилінова, комп’ютерна),

Народно-сценічні танці (гопак, козачок, вальс, полька тощо).

Спостереження за довкіллям та його втіленням у художніх образах.

Самопізнання через сприймання творів мистецтва.

Вербальний опис вражень, емоцій, викликаних творами.

Використання у сприйманні творів різних видів мистецтва для задоволення та поліпшення власного емоційного стану.

Самовираження у художньо-творчій діяльності

Розуміння значення мистецтва у житті людини.

3. Комунікація через мистецтво

Характеризує власну творчість за поданими орієнтирами; пояснює, що вдалося чи не вдалося; визначає за допомогою вчителя/ вчительки труднощі; обирає (за допомогою вчителя/ вчительки) спосіб удосконалення;

презентує результати власної творчості (співає улюблені пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо) перед рідними, однолітками; пояснює задум;

визначає досягнення однолітків у художньо-творчій діяльності, виявляючи доброзичливість у висловлюваннях;

обговорює з іншими враження від сприймання творів різних видів мистецтва та творчої діяльності, поважаючи уподобання інших;

бере участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, конкурсах, виставках, фестивалях, інсценізаціях народних обрядів, арт-мобах, тижнях мистецтва тощо), у колективних творчих проектах, зокрема із використанням засобів улюбленого виду мистецтва і художньо-творчої діяльності;

виконує різні дії / ролі в колективному творчому процесі, виявляючи повагу до інших.

Презентація власних творчих досягнень.

Оцінювання власної творчості за поданими орієнтирами.

Оцінювання творчих здобутків однолітків.

Виховні ситуації на основі творів мистецтва (обговорення сюжетів, характерів, вчинків, дій персонажів, створюваних мистецькими засобами).

Колективне виконання творчого задуму. Оцінювання і самооцінювання у колективній творчості.

Проведення шкільних мистецьких заходів.

Дотримання правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

4 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

1. Художньо-творча діяльність

● Виконує дитячі пісні (зокрема, музичний фольклор, називаючи жанри виконуваних пісень (колискові, закличні, веснянки, щедрівки тощо), виконує прості канони;

● Добирає засоби музичної виразності (темп, динаміку, штрихи, тембр), необхідні для створення образу пісні, пропонуючи різні варіанти;

● Пояснює значення вокальних вправ для правильного виконання;

● стежить за точністю і виразністю інтонування, чіткістю дикції (вимови), фразування;

● стежить за співацькою поставою, диханням;

● грає в ансамблі нескладні композиції (трикутник, бубон, барабан, тріскавки, сопілка, (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон, металофон, синтезатор тощо);

самостійно добирає тембр музичного інструменту для передачі відповідного образу, пояснює свій вибір;

пояснює виразність і демонструє способи звуковидобування на найпростіших інструментах;

орієнтується в поняттях музичної грамоти (звук, мелодія, акомпанемент, музична форма, динаміка, найпростіші схеми диригування на 2/4; 3/4) тощо);

● орієнтується в нотному записі (за доцільності для виконання);

● читає і виконує найпростіші ритмічні партії, зокрема у різних темпах та динаміці, в русі (плескання, відбивання ногами та з використанням найпростіших ударних інструментів;

● імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

створює найпростіші ритмічні варіації супроводу до пісні або інструментальної мелодії (2/4, 3/4, 4/4), самостійно добирає різноманітні інструменти для супроводу, імпровізує із поєднанням (чергуванням) співу та гри на музичних інструментах.

● дотримується правил техніки безпеки;

● добирає інструменти, художні матеріали відповідно до виду мистецтва (образотворче, декоративно-прикладне, конструювання), в якому працює;

● виконує площинні живописні та графічні зображення; об’ємні композиції;

● дотримується правил зображення об’ємних предметів;

● визначає градації світлотіні (рефлекс, падаюча тінь);

● розуміє залежність впливу освітлення на зміну кольору;

● використовує різні види штрихування для передання об’єму зображуваного об’єкту;

● передає характерні особливості жіночого, чоловічого, дитячого образів, професії через одяг та зовнішні ознаки; особливості будови птахів, тварин і пластичну виразність руху; характер силуетної форми архітектурних споруд;

● створює відкриту чи закриту декоративну композицію (на площині або в об’ємі);

● має уявлення про географічне розташування та характерні особливості народних художніх промислів України;

● виділяє композиційний центр головне і другорядне у сюжетній композиції та у зображенні з натури;

● дотримується закону цілісності при створенні композиції;

● використовує елементарні закони перспективи передаючи плановість простору у площинних зображеннях, враховуючи основні пропорції зображуваних предметів;

● під час створення композиції використовує усю площину аркуша;

● конструює та створює прості композиції з паперу, художніх, природних та підручних матеріалів, самостійно добирає складові композиції;

● міксує техніки та матеріали (гуаш, фломастер, витинання) для кращого втілення власного задуму (інсталяція).

Поєднує засоби різних видів мистецтва для втілення художнього задуму.

Імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести, хода, мовлення, зміна темпоритму);

● пластично інтонує інструментальну музику (без слів), передаючи настрій; самостійно добирає і пояснює виразні засоби різних мистецтв для створення синтетичного образу(темп, тембр голосу, динаміка, рухи, міміка, колір і форма костюму, гриму, деталей оформлення простору), покладаючись на власний досвід;

● створює сценічні інтерпретації пісенних образів, виконує нескладні ролі (в тому числі, пісні «у ролях»), інструментальних творів з характерною виразністю (програмна музика);

● грає елементарні театральні етюди (перевтілюється у запропонованих персонажів;

● вправляється над інтонацією мовлення, диханням; дикцією, мімікою, жестами;

● імітує характерні рухи, ходу, звуки, міміку, інтонацію і тембр, ритм мовлення,

● пояснює різницю у виборі засобів виразності характерних персонажів);

● рухається під музику, використовуючи відомі танцювальні елементи (народні, сучасні, спортивні тощо) відповідно до стилю музики;

● узгоджує рухи з музичним супроводом (співом), орієнтується у сценічному (танцювальному) просторі; використовує найпростіші прийоми сценічної поведінки (вітання, поклони, звернення до публіки тощо);

● добирає атрибути для підсилення синтетичної виразності (із запропонованих або знайомих предметів);

Експериментує зі знайомими художніми техніками, звуками різних тембрів (вокальними та інструментальними, у тому числі із доцільним застосуванням шумових ефектів), з лініями, кольорами, формами, матеріалами тощо,

придумує образи, використовуючи знайомі виразні засоби та способи творення (звуки, слова, пантоміму, рухи, лінії, кольори тощо), якими може виразити свої почуття та емоції,

доцільно комбінує елементи для втілення ідеї в художньому образі.

Виокремлює і фіксує в доступний спосіб (фото, аудіо, відеозйомка, замальовки тощо) цікаві явища довкілля; використовує (поєднує, комбінує) їх у творчій діяльності.

Організовує середовище навколо себе: пропонує ідеї його оформлення та можливі засоби їх художнього втілення;

Створює елементи композиції / декору для оформлення середовища, в якому живе і навчається; використовує побачене і почуте в художньо-творчій діяльності.

Розпізнає власні емоції від різних видів мистецької діяльності; визначає улюблені види мистецької діяльності, займається ним/ ними у вільний час для задоволення; пояснює свій інтерес до певного виду діяльності; обирає їх відповідно до свого настрою, визначає твори мистецтва, звернення до яких поліпшує настрій.

Дотримується загальноприйнятих правил поведінки в закладах культури та мистецтва (театрі, музеї тощо).

Спів (співацька постава, дихання, фразування, дикція, відтворення характеру, настрою).

Образ пісні. Інтонування.

Оперування засобами виразності та способами створення вокального і вокально-ансамблевого / хорового художнього образу

Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, відтворення ритмічних послідовностей на різних інструментах; гра в ансамблі (зокрема, за заданими простими ритмічними рисунками).

Оволодіння музичною грамотою (за необхідністю для художньо-творчої діяльності).

Оперування виразними засобами і способами створення художнього образу (вокального і вокально-ансамблевого (хорового), інструментального).

Знайомство з елементарною нотною грамотою, необхідною для виконання, читання і запис найпростіших ритмічних послідовностей.

Визначення виконавських труднощів.

Правила культури роботи, гігієна та техніка безпеки під час художньо-творчої діяльності.

Бачення (при спрямуванні вчителя) недоліків у своїй роботі та виправляння їх.

Вільне користування (традиційними та сучасними) графічними, живописними інструментами та матеріалами під час художньо-творчої діяльності в різних художніх техніках.

Ліплення з пластичних матеріалів пластичним і конструктивним способом.

Вирізування з паперу, конструювання з природного матеріалу.

Добір і використання різних засобів образотворчої виразності для створення образів у жанрах: натюрморт. портрет, побутовий жанр, анімалістичний жанр та ілюструванні літературних творів.

Зображення багатопланової композиції з 2-х (3-х) об’ємних предметів (натюрморт), просторової композиції (пейзаж) з передачею плановості, тематичної композиції (побутовий жар) з передачею пропорцій та дотримання закону цілісності; декоративної композиції в об’ємі (ліплення, чеканка) або на площині (розпис, витинання, керамічна народна іграшка тощо ) з усвідомленням регіональних особливостей промислу.

Створення синтетичного художнього образу.

Інсценізація, найпростіші театральні етюди (створення театралізованих образів, зокрема, під час рольового виконання пісні, музичного твору з характерною сюжетною програмою).

Відтворення елементарних танцювальних елементів. Імпровізація засобами пантоміми (міміка, жести), у тому числі з партнерами.

Елементарне вправляння у сценічній поведінці, участь в ансамблевих формах театралізацій, інсценізацій.

Елементарне оформлення сценічного простору для інсценізацій, театралізацій (створення бутафорії, деталей реквізиту. Елементи гриму. Виразність костюму).

Елементарне вправляння у сценічній поведінці.

Експериментування зі звуками (тембрами, регістрами), ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами тощо.

Дослідження довкілля, фіксація і використання спостережень із власного досвіду для створення художніх образів (повадки тварин; характерні особливості ходи, жестів людей різного віку, інтонація мовлення і пластики людини в різних життєвих ситуаціях тощо).

Прикрашання місця, де навчається, живе (декорування горщиків для квітів, прикрашення оселі до свята або дня народження).

Самопізнання і самовираження в художньо-творчій діяльності.

Використання видів мистецької діяльності та власних уподобань для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Культура глядача, слухача.

2. Сприймання та інтерпретація мистецтва

Емоційно сприймає твори різних видів мистецтва і виявляє враження у вербальний або невербальний спосіб;

● відтворює емоційні враження мистецтва різними художніми засобами;

● пояснює, що подобається або не подобається у творі;

● вирізняє і характеризує елементи музичної мови, застосовані для характеристики музичного образу (мелодія, темп, динаміка, ритм, регістр, характер музичної інтонації; тембр та склад виконавців (соліст, хор, оркестр, деякі тембри музичних інструментів), лад (мажор, мінор), розпізнає музичні форми (рондо, варіації);

● вирізняє і характеризує елементи художньої мови творів образотворчого мистецтва для характеристики художнього образу: кольорову гаму твору (тепла, холодна), тональність (світлі й темні кольори), елементи композиції твору (центр, головне і другорядне, симетрію та асиметрію)

Цілісно охоплює увагою художній твір; зосереджується на характерних деталях; виявляє здатність керувати увагою під час сприймання;

відзначає кульмінацію у музичному творі, танці, виставі;

порівнює музичні та візуальні, сценічні, хореографічні образи,

зіставляє художні образи та явища довкілля (за допомогою вчителя).

Вирізняє елементи художньої мови творів синтетичних видів мистецтва для характеристики цілісного художнього образу: акторську гру, костюми, декорації, грим, реквізит, освітлення, музичне оформлення театрального/екранного твору.

Вирізняє і порівнює засоби виразності різних видів мистецтва у створенні подібнихобразів (зокрема, персонажів казок, тварин, героїчних, фантастичних інших характерних образів, явищ природи).

● розпізнає та характеризує художні матеріали, якими виконана учнівська творча робота (кольорові олівці, фломастери, акварель, гуаш, пластилін тощо);

Розрізняє засоби та характеризує музичні твори вокальні та інструментальні (симфонічні), хорові.

Називає знайомі інструменти оркестру.

Розрізняє тембри голосу.

Розрізняє засоби та характеризує твори живопису, графіки, скульптури;

Розрізняє та характеризує виразні засоби різновидів театрального мистецтва (драматичний, ляльковий, музичний — опера, балет, мюзикл), народної, класичної, сучасної хореографії;

Розрізняє та характеризує виразні засоби анімаційних фільмів.

Наводить приклади жанрів циркового мистецтва, покладаючись на власний досвід.

Розпізнає за характерними ознаками деякі жанри музичного і музично-театрального (пісня, танець, опера, балет, мюзикл тощо),

Демонструє і характеризує елементидеяких народно-сценічних та побутових танців (гопак, козачок, вальс, полька, мазурка, полонез, лезгінка тощо);

Має уявлення про етнічне походження деяких народних танців (гопак, козачок, полька, мазурка, лезгінка тощо).

Називає характерні особливості жанрів образотворчого мистецтва (портрет, пейзаж (краєвид), натюрморт, анімалістичний тощо);

види орнаментів за змістом (рослинний, геометричний тощо) та застосуванням (стрічковий, розетка), види анімації (мальована, лялькова, пластилінова, комп’ютерна).

Порівнює природні форми, образи довкілля з їх художнім трактуванням.

Розпізнає і характеризує власні емоції, враження від сприймання мистецьких творів;

● пояснює, що подобається або не подобається у творі,

● порівнює свої уподобання щодо різних видів мистецтва;

● визначає свої враження від різних творів одного виду мистецтва (за жанрами, настроями, образами, засобами виразності тощо);

● вирізняє і обирає для сприймання твори мистецтва, що змінюють або передають його / її настрій;

● рекомендує улюблені твори для сприймання іншим.

Сприймання творів різних видів мистецтва.

Виразні засоби (елементи) різних видів мистецтва (музичне, образотворче, театр, хореографія, кіно тощо).

Вербальна характеристика змісту творів, які мають зображальну або літературну (сюжетну)програму, яскраво виражену жанрову основу (знайомі танці, пісня — колискова, коломийка інші);

Сприймання синтетичних образів.

Зіставлення і характеристика виразних засобів різних видів мистецтва (музичне, образотворче, театр, хореографія, кіно тощо).

Зіставлення художніх образів, подібних за сюжетом та втілених у різних видах мистецтва.

Мистецько-понятійна пропедевтика.

Мистецька ерудованість.

Різновиди музичного (вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна, хорова, симфонічна музика), образотворчого (живопис, графіка, скульптура).

Поняття про мистецтво архітектури.

Сценічні мистецтва: театр (драматичний, ляльковий, зокрема, види ляльок, музичний); хореографія (народна, класична, сучасна, зокрема деякі народно-сценічні та побутові танці - гопак, козачок, вальс, полька, мазурка, полонез тощо). Цирк.

Екранні мистецтва (кінофільм, мультфільм, зокрема різновиди анімації - (мальована, лялькова, пластилінова, комп’ютерна).

Жанри образотворчого мистецтва (портрет, пейзаж (краєвид), натюрморт, анімалістичний тощо); Види орнаментів за змістом (рослинний, геометричний тощо) та застосуванням (стрічковий, розетка).

Мистецькі професії відповідно до видів мистецтва.

Дослідження довкілля. Проведення паралелей між явищами довкілля і художніми образами в різних видах мистецтва.

Самопізнання через сприймання творів мистецтва.

Вербальний опис вражень, емоцій, викликаних творами.

Самокоригування емоційних станів засобами мистецтва.

Використання творів різних видів мистецтва для задоволення та поліпшення власного емоційного стану.

3. Комунікація через мистецтво

Характеризує власну творчість за поданими орієнтирами, аналізує свої досягнення, свої сильні сторони, визначає за допомогою вчителя/ вчительки необхідні для самовдосконалення дії.

Обирає (за допомогою вчителя/ вчительки) спосіб удосконалення та може його пояснити.

Презентує створені художні образи, обираючи за допомогою вчителя спосіб презентування (спів, танцювальні рухи, пантоміма, витвори образотворчого мистецтва, інформаційні технології) перед рідними, однолітками, молодшими учнями;

● пояснює задум, захищає свою позицію

● визначає досягнення в художньо-творчій діяльності однолітків, виявляючи об’єктивність і доброзичливість у висловлюваннях;

Обговорює з іншими враження від сприймання творів різних видів мистецтва та творчої діяльності, поважаючи уподобання та інтереси інших; ділиться своїми спостереженнями у довкіллі та соціумі;

● знаходить просту мистецьку інформацію (підручники, енциклопедії; аудіо- та відеозаписи, інтернет-ресурси тощо), ділиться нею з іншими, пояснює свої уподобання;

● бере участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, конкурсах, інсценізаціях народних обрядів, арт-мобах, тижнях мистецтва тощо),

● колективних творчих проектах, зокрема із використанням засобів різних видів мистецтва

● і художньо-творчої діяльності;

● виконує різні дії / ролі в коллективному творчому процесі;

● дотримується правил взаємодії і творчої співпраці, виявляє повагу до інших.

Презентація власних творчих досягнень.

Оцінювання власної творчості за поданими орієнтирами.

Відстоювання права на самовираження.

Виховні ситуації на основі творів мистецтва (обговорення сюжетів, характерів, вчинків, дій персонажів, створюваних мистецькими засобами). Порівняння сюжетів, вчинків тощо персонажів творів з життєвими ситуаціями.

Оцінювання творчих здобутків однолітків.

Колективне виконання творчого задуму. Оцінювання і самооцінювання у колективній творчості.

Робота з найпростішими джерелами інформації.

Проведення шкільних мистецьких заходів.

Оформлення художніми засобами немистецьких заходів (олімпіад, тематичних ранків, спортивних змагань тощо).

Дотримання правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

Партнерство на сцені (у виконавській музичній або театральній творчості).