Моніторинг НУШ - Результати та рекомендації перший етап, 2019-2020 рр. - Заплотинська Олена 2020

Методика викладання та навчально-методичне забезпечення педагогів
Рекомендації за результатами дослідження впровадження реформи Нова українська школа

Формування ключових компетентностей і наскрізних умінь, передбачених НУШ, можливе за умови застосування педагогами відповідних методик викладання. Реалізація цілей та принципів реформи НУШ потребує зміни способів взаємодії педагогів з учнями. Результати спостереження за проведенням уроків показують, що в українській початковій школі переважає тип взаємодії, де досить вираженим є домінування вчителя. В межах проходження додаткових навчальних програм та курсів підвищення кваліфікації, педагоги мають бути забезпечені методиками, що формують такий тип взаємодії з учнями як співпраця. Те саме стосується і розроблення освітніх програм у педагогічних закладах вищої освіти, що готують майбутніх педагогів. Вчителі повинні вміти спонукати до командної роботи, нагороджувати і заохочувати, приймати пропозиції та ідеї, спонукати до самостійного пошуку рішень, дискутувати та розмовляти тощо.

Варто глибше дослідити причини того, що тип взаємодії, де переважає домінування вчителя над учнями, превалює у закладах освіти, розташованих у селах, а також у класах, де навчається менш ніж 20 учнів.

У пілотних школах на уроках української мови та частково «Я досліджую світ» було зафіксовано більше прикладів співпраці вчителів з учнями, ніж конфлікту/домінування. Цей факт може бути пов'язаний з тим, що в пілотних класах проходять апробацію інтегровані мовно-літературний курс та курс «Я досліджую світ», реалізуючи які, учителі більше налаштовані на співпрацю з учнями. Радимо управлінцям у сфері освіти розглянути можливість мультиплікації інтегрованих курсів у масову практику.

Той факт, що набагато рідше третьокласникам на уроках пропонувалися ситуації, у яких вони шукали потрібну інформацію в кількох джерелах або обирали джерела для читання та пояснювали вибір, ніж такі ситуації, де вони практикували граматичні навички або практикували виконання розрахунків, свідчить про те, що в початковій освіті умінням, які легко автоматизуються, приділяється багато часу, а уміння, які не підлягають автоматизації і кожного разу здійснюються по-новому, поки що не стали пріоритетними для учителів початкових класів. Під час розроблення методичного забезпечення для вчителів радимо посилити значення навчальних інструментів, які сприяють розвитку таких умінь як критичне та системне мислення, творчість, ініціативність тощо.

Більш збалансованого підходу потребує застосування різних форм організації роботи учнів. Результати анкетування третьокласників показують, що вони не часто працюють у групах або в парах, також на уроках рідко використовується техніка, більшість занять проводяться в класі, практично не практикуються уроки поза межами класної кімнати. Час, що відводиться для колективної роботи усім класом, має бути оптимізовано на користь роботи у групах та у парах, що краще формує вміння співпрацювати з іншими особами, приймати рішення, конструктивно керувати емоціями.

Очевидною є потреба формування у педагогів навичок надання зворотного зв'язку учням щодо прогресу у навчанні, роботи на уроці, поведінки. В умовах безбального оцінювання регулярний зворотний зв'язок виконує функцію інформування учня про досягнення або труднощі, пов'язані з навчальними досягненнями, крім того, зворотний зв'язок - це і надання рекомендацій щодо освітнього процесу. Тема зворотного зв'язку має стати пріоритетною у курсах підвищення кваліфікації педагогів.

Іноземна мова - навчальний предмет, який найрідше потрапляв до списку улюблених. У сільських закладах освіти менше одного відсотка учнів вказали іноземну мову першим улюбленим предметом, у великих містах - 4,7%. Така ж тенденція спостерігається і з урахуванням наповнюваності учнів у класі - менше люблять ті, що навчаються у класах до 20 осіб, більше - понад 30 осіб. Серед причин нелюбові до іноземної мови учні найчастіше вказували «не розумію», «вона нудна», «вчителька кричить». Рекомендуємо детальніше дослідити питання викладання предмету іноземна мова у закладах освіти, розташованих у селах: забезпеченість вчителями, їхня кваліфікація, методики викладання, наявність підручників тощо.

Попри те, що і в другому, і в третьому класі математику найбільше учнів називали улюбленим навчальним предметом, прихильність до неї знизилася - з 53,3% у другому класі до 33,5% у третьому. Рекомендуємо провести грунтовніші дослідження про причини змін в уподобаннях, оскільки вони можуть пояснювати і зниження успішності учнів у математичній галузі в гімназії та ліцеї.