Моніторинг НУШ - Результати та рекомендації перший етап, 2019-2020 рр. - Заплотинська Олена 2020

Навчання та професійний розвиток педагогів
Рекомендації за результатами дослідження впровадження реформи Нова українська школа

Невід'ємною складовою реалізації реформи «Нова українська школа» має стати підвищення кваліфікації педагогів. Для посилення цієї складової необхідно створити ефективну систему підвищення кваліфікації, де поряд із ключовими на тепер провайдерами - Інститутами післядипломної педагогічної освіти і Академіями безперервної освіти - зможуть надавати послуги й інші інституції: як державної (комунальної), так і приватної форми власності. Водночас на законодавчому рівні необхідно створити дієві механізми фінансового забезпечення системи підвищення кваліфікації, особливо в умовах реалізації реформи децентралізації та зміни адміністративно-територіального устрою в країні.

Додаткового аналізу потребує той факт, що вчителі, які працюють у закладах освіти, розташованих у сільській місцевості, рідше проходять курси підвищення кваліфікації, ніж їхні колеги, які працюють у міських школах. У зв'язку з цим, необхідно дослідити причини такої ситуації (брак фінансування, відсутність інституційної спроможності, зміна статусу чи підпорядкування закладів освіти, брак мотивації вчителів) та вжити заходів для забезпечення проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами незалежно від місця розташування навчального закладу, де вони працюють.

Пріоритетною для підвищення кваліфікації педагогів, що працюють у початковій школі, має стати тема інтегрованого навчання. Результати анкетування свідчать про недостатню обізнаність вчителів із цим підходом, попри те, що реформа НУШ базується на засадах інтеграції різних галузей знань та методів навчання. У цьому ж контексті варто дослідити і той факт, що вчителі у селах рідше практикують інтегроване навчання, ніж у містах, а також що вони менш оптимістичні в оцінці важливості більшості рис інтегрування.

Наступний пріоритет у навчанні та підвищенні кваліфікації педагогів, якому варто приділити увагу, - це форми організації роботи учнів на заняттях. Відповіді педагогів на запитання анкети свідчать, що вони вкрай рідко організовують роботу учнів у групах, дещо частіше - у парах. В основному в класі переважає колективна та індивідуальна робота. Варто акцентувати увагу на збалансованому застосуванні різних форм організації роботи, важливості розуміння сильних та слабких сторін кожної з них, а також умінні застосовувати відповідну форму для досягнення максимального навчального ефекту.

В програми навчання педагогів та курси підвищення професійної майстерності необхідно ввести аспекти, пов' язані із «управлінням класом» (classroom management). Кожен другий третьокласник, що взяв участь в анкетуванні, зауважив про надмірний шум на уроці. Частіше про галас/ брак дисципліни зазначали учні, які навчаються у класах з середньою та високою наповнюваністю, однак подібну ситуацію зафіксовано і у класах, де навчається менш ніж 20 осіб. Збалансоване використання методів та форм організації роботи учнів у класі зробить надмірний шум контрольованим.

Формувальне оцінювання - ще один аспект для навчання вчителів. Цей інструмент - порівняно новий для українських педагогів, вимагає додаткових умінь в частині надання зворотного зв'язку та мотивування учнів до навчання. За умови поширення формувального оцінювання у масову практику, кожен педагог початкової школи має володіти цим інструментом.

Мотивація та підтримка - ключова умова для навчання. Майже третина учнів зазначила, що дуже рідко отримують похвалу за успіхи від учителя, рідко в учнів запитують, чим саме вони хочуть займатися на уроках. Щоб педагоги частіше мотивували учнів, вони мають, по-перше, розуміти важливість мотивації, по-друге, володіти різними прийомами та методами підтримки і мотивування, а також уміти їх вправно застосовувати. Крім того, мотивувати і підтримувати учнів мають і їхні батьки. Принцип педагогіки партнерства, що є однією із засад НУШ, передбачає залученість родини до освітнього процесу, а також допомогу у наданні спеціальних знань про стадії розвитку дитини. Для реалізації цього принципу мають бути вжиті додаткові заходи: розробка окремих освітніх програм в межах підвищення кваліфікації педагогів, організація тренінгів з питань мотивації для вчителів та батьків тощо.

Підвищення кваліфікації педагогів має передбачати курс про методи викладання, що відповідають змісту, цілям та принципам реформи «Нова українська школа», а також забезпечують формування наскрізних умінь та ключових компетентностей, задекларованих реформою. Попри те, що педагоги декларують підтримку підходам до викладання, на яких базується реформа «Нова українська школа», вчителі у сільських закладах освіти більш песимістично ставляться до спроможності учнів набувати певні вміння після закінчення початкової школи. Вбачаємо за доцільне детально дослідити причини такої оцінки, а також ймовірні наслідки для здобувачів освіти.

Під час акредитації освітніх програм з підготовки педагогів у закладах вищої освіти особливу увагу слід звертати на їхню відповідність засадам концепції Нової української школи, а також Державному стандарту початкової освіти. Зокрема, в частині викладання курсів дидактики, психології, фахових методик.