Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи - Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва - Воротникова І.П. 2020

Загальні рекомендації
4.4. Особливості організації дистанційного навчання в початкових класах
Розділ 4. Особливості організації дистанційного навчання

НМЦ Дарницького, Деснянського, Дніпровського, Солом’янського районів м. Києва

Дистанційне навчання — це добре організована й контрольована самоосвіта з використанням цифрових технологій, а крім того, мотивація та підтримка учнів.

Інформаційними ресурсами дистанційного навчання, крім опрацювання підручників, в тому числі їх сканованих версій розміщених в Інтернет, передбачається постійне інтерактивне спілкування учня з учителем.

Організація дистанційного навчання в початкових класах в значній мірі залежить від доступу до технічних ресурсів учнів та можливості підтримки та допомоги в її організації батьків. Реалізація дистанційного навчання молодших школярів вимагає створення оригінального інструментарію: програмного забезпечення та методичних коментарів.

Про організацію дистанційного навчання дітей 6-10 років необхідно піклуватися заздалегідь.

Доречно створити єдину платформу для усіх початкових класів школи, на якій були б зареєстровані усі учні, починаючи із початку навчального року. Дана платформа має бути безкоштовною, доступною на будь-якому гаджеті, легкою для використання та з чіткими інструкціями користування та налаштування для учнів, батьків та вчителів.

На початку організації дистанційного навчання педагогу необхідно:

• передбачити наявність хмарного сховища для навчальних матеріалів: Fex.net, Dropbox, Google Диск тощо;

• провести опитування батьків щодо наявних технічних ресурсів вдома;

• обрати зручну для використання та підключення платформу для відеоуроків (наприклад, ZOOM, Skype, Viber, телефонний зв’язок тощо) в залежності від вікової категорії, особливостей певного класу, індивідуальних особливостей учнів. Платформа, що буде використана для організації дистанційного навчання, повинна мати можливість створювати інтерактивні вправи в ігровій формі для тренувань та моніторингу;

• врахувати використання здоров’язберігаючих технологій, що відіграють пріоритетну роль в організації навчання та управління навчальною діяльністю молодших школярів. Аутогенне тренування (вправи для очей, музичні та фізкультурні паузи) є необхідним компонентом занять у дистанційній формі;

• при плануванні дистанційного навчання не варто перенавантажувати дітей навчальними іграми (наразі багато платформ відкрили свої ресурси для безкоштовного користування. Варто обирати ті, які вчитель готовий використовувати й надалі).

Освітній процес повинен реалізовуватися на основі навчальних планів, враховувати кількість годин та специфіку організації навчання (фізична культура, трудове навчання, технології, мистецтво) в різних формах: як у режимі онлайн, коли навчальні заходи і взаємодія з педагогом проводиться в режимі реального часу з використанням ІКТ, так і в режимі офлайн, який забезпечує дитині можливість освоєння навчального матеріалу в будь-який зручний для неї час. Дуже важливо пам’ятати, що за нормами ДСанПІНу час безперервної роботи з комп’ютером в учнів початкових класів не повинен перевищувати 15-20 хв.

Вчитель, плануючи тиждень за скорегованим календарно-тематичним плануванням, має розподілити навантаження, чергуючи навчання у формі відеоінструкцій, онлайн-уро-ків із завданнями у підручнику для самостійного опрацювання. Доцільно це робити через день: один день дитина отримує пояснення від вчителя, наступного дня застосовує знання на практиці, виконуючи завдання з підручника або тестові завдання на запропонованих платформах.

Дистанційне навчання в умовах карантину буде ефективним при дотриманні певних умов та встановленні обов’язкових правил:

1. Учитель встановлює і доводить до відома учнів та батьків чіткий розклад роботи (максимально наближений до розкладу уроків) із зазначенням часу на відеозв’язок та самостійну роботу учнів вдома, дедлайни для надсилання робіт, критерії оцінювання, години консультацій. Це організує учнів і не буде перевантаженням для вчителя.

2. Дистанційне заняття онлайн проводиться за заздалегідь складеним розкладом, але не більше трьох занять на день і не більше 8 занять на тиждень для учнів 1-2 класів, не більше 10 занять для учнів 3-4 класів.

3. Тривалість одного онлайн-заняття для учнів 1 -х класів не більше 20 хвилин, для учнів 2-х класів не більше 25 хвилин, для учнів 3-4 класів не більше 30 хвилин.

4. Тривалість перерв між онлайн-заняттями 40-60 хвилин (для відпочинку та виконання завдань офлайн).

5. Велике значення має чітко визначена мета, яка ставиться перед молодшими школярами та позитивна мотивація як необхідна складова навчання, що підтримується протягом усього освітнього процесу.

6. Зворотний зв’язок має ключове значення для учнів початкових класів: можливість відзначати успіхи, надавати поради щодо завдань для додаткового опрацювання, заохочувати самостійне виявлення та виправлення помилок, надаючи зразки для самоперевірки. Слід пам’ятати, що дистанційне навчання обов’язково передбачає процес опрацювання учнями завдань, тому потребує ґрунтовного їх аналізу, надання консультацій, методичних пояснень. Діти молодшого шкільного віку потребують від вчителя психологічної підтримки. їм вкрай необхідне живе спілкування.

7. Для уникнення перенавантаження учнів доцільним буде використання інтегрованих уроків: математику зручно поєднувати з природничими дисциплінами, образотворче і музичне мистецтво інтегрувати в один урок. Уроки фізичної культури мають бути виключно практичними і здійснюватись рівномірно протягом тижня у вигляді щоденних руханок. На час дистанційного навчання можна тимчасово розподілити три години фізичної культури на всі п’ять робочих днів. Трудове навчання (технології) — предмет, що передбачає зміну навчальної діяльності, тому обирати практичні завдання необхідно надаючи перевагу видам, які пов’язані з повсякденним життям дитини (наприклад, вчитись накривати на стіл, готувати чай, допомагати у прибиранні, готуватися до свят тощо).

8. Рекомендуємо розглянути питання проведення онлайн-конференції з учнями мінігрупами та, за потреби, проведення індивідуальних сесій зі слабшими учнями.

9. Якщо в класі є діти, в яких немає доступу до електронних ресурсів, то основне навчання для таких учнів відбувається за підручником. Завдання передаються телефоном чи іншими доступними засобами спілкування. Важливо, щоб завдання були максимально деталізовані, містили не лише перелік, а й роз’яснення порядку опрацювання тем і виконання завдань.

10. Домашні завдання при дистанційному навчанні для учнів 1 класу не задаються. Для учнів 2 класів — у разі потреби (творчого та пошукового характеру). На виконання підготовки до наступних занять, опрацювання навчального матеріалу учні 3 класів повинні витрачати не більше 1 години, учні 4 класів — не більше 1,5 годин.

11. Ефективною допомогою при виконанні домашніх завдань є маленькі відеоінструкції, записані вчителем. На відміну від конференцій, їх можна переглядати по декілька разів для кращого розуміння, адже учні звикли до пояснення та вказівок свого наставника. Такі невеличкі відео слід записувати кожного дня, щоб діти відчували підтримку. Замість величезної кількості вправ та завдань з кожного предмета необхідно виділяти лише кілька з основних предметів, інтегруючи їх з усіма іншими уроками.

12. При відсутності учня на порталі дистанційного навчання вчитель має з’ясувати причини його відсутності та в зручний для дитини спосіб надати індивідуальну консультацію.

Комунікація з батьками при організації дистанційного навчання

Рівень готовності до самостійної роботи в учнів початкових класів нижчий, ніж в учнів основної та старшої школи. Організовувати роботу найменших учнів мають дорослі, але саме організовувати, а не виконувати завдання за дитину. Тому первинна комунікація вчителя початкових класів з батьками з організаційних питань має бути довшою і тривалішою, з поступовою передачею відповідальності дітям за процес навчання. Найкращий спосіб уникнути непорозумінь з батьками — чіткі правила спілкування, які варто запропонувати з самого початку навчання. Чим більше інформації отримуватимуть батьки, тим більше вони відчуватимуть себе частиною команди. Якщо батьки розумітимуть, що і навіщо робить учитель, вони довірятимуть йому і процес навчання відбуватиметься комфортніше для всіх сторін.

Саме батьки під керівництвом та за порадами вчителя мають створити комфортні умови для занять дитини, налаштувати її на роботу, вчасно увімкнути гаджет, допомогти вийти на дистанційну платформу.

Постійний зворотний зв’язок, організація індивідуальних консультацій з батьками, позитивні комунікації (у визначений зручних для всіх час) знімуть напругу і допоможуть обрати оптимальний темп і індивідуальний підхід до навчання кожного учня.

Оцінювання навчальних досягнень учнів в умовах дистанційного навчання

Зворотний зв’язок в процесі оцінювання навчальних досягнень учнів — надважливий. Ідеальний варіант — це використання електронного журналу та електронного щоденника. Кожне виконане завдання має бути оцінене в балах або вербально.

Оцінювання — встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних програм. За технічної можливості оцінювання результатів навчання проводиться за допомогою дистанційних платформ. Отримання навчальних матеріалів та спілкування між учасниками дистанційного навчання забезпечується через передачу відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі. Це можуть бути письмові роботи (самостійні й контрольні, перекази, компетентнісні завдання тощо), заповнення таблиць, побудова схем, моделей, виконання творчих робіт і проектів. Роботи можуть збиратися також в учнівському портфоліо. За потреби завдання учнів можна контролювати через будь-який месенджер, що має відеозв’язок (Zoom, Skype тощо). Діти та батьки хочуть бачити результати своїх досягнень.

Основною метою оцінювання учнів в умовах дистанційного навчання є перевірка, контроль та забезпечення зворотного зв’язку вчителя з учнем. Тому в організації щоденного освітнього процесу варто надавати пріоритет не поточному, а формувальному оцінюванню. Воно має передбачати надання учням підтримки і коригування засобів (методів) навчання у випадку виявлення їх неефективності.

Результати самостійних робіт мають використовуватись для відзначення успіхів, аналізу помилок, планування подальшої роботи з опанування навчального матеріалу в умовах дистанційного навчання та після закінчення карантину або на початку наступного навчального року.

Поточне оцінювання вчителі можуть здійснювати в усній та письмовій формах, застосовуючи такі його види: тестування, діагностичні роботи, дослідницькі та творчі проекти, есе, усні співбесіди тощо. Більш традиційний підхід передбачає подання виконаних письмових робіт за допомогою електронних ресурсів Viber, Facebook, WhatsApp тощо.

Усні завдання можуть бути оцінені вчителем безпосередньо через будь-який ресурс, що забезпечує відеозв’язок у синхронному режимі або перевірені опосередкованим способом через відео- або аудіофайли, надіслані на пошту вчителя.

Варто пам’ятати, що кількість робіт, які підлягають поточному оцінюванню та передбачають фіксацію оцінки в класному журналі, під час дистанційного навчання потрібно оптимізувати з метою уникнення перевантаження учнів.

Результати оцінювання навчальних досягнень рекомендовано повідомляти учням в індивідуальному порядку шляхом використання одного із засобів зв’язку: електронної пошти, sms-повідомлєнь, повідомлень в одному з месенджерів.

Звертаємо увагу на те, що оприлюднення списку оцінок для всього класу є неприпустимим!

Під час контролю та оцінювання обов’язково зважати на рівень здоров’я учнів та загальний досвід дистанційного навчання, а також на технічні проблеми, які можуть виникати під час виконання завдань. Важливо надавати дітям більше спроб і часу на виконання контрольних завдань.

Якщо дитина під час дистанційного навчання не мала доступу до Інтернету, її рівень знань оцінюється після відновлення очного навчання. Якщо дистанційне навчання тривале і є можливість та готовність до співпраці з боку батьків, виконані роботи дитини можуть бути надіслані вчителю поштою.

Оцінювання результатів навчання учнів 1-2 класів в період дистанційного навчання носить формувальний характер та здійснюється вербально. Головна мета формувального (поточного) оцінювання — підтримати кожного учня в процесі навчання. Формувальне оцінювання на відстані є складним, але можливим. Важливим фактором при цьому є розуміння матеріалу учнями та надання змістовних відгуків учителем.

Пам’ятайте: учні, орієнтовані на успіх, частіше досягають своїх цілей!

Для учнів 2-х класів НУШ рекомендовано надсилати завдання для проведення діагностичних робіт, які виконуються учнями на роздрукованих бланках, у зошитах або на окремих аркушах. Результати виконаних робіт фотографуються і надсилаються вчителеві. Діагностичні роботи можуть також створюватися вчителем та виконуватися учнями на одній з платформ дистанційного навчання.

Для оцінювання динаміки особистісних досягнень учнів учитель може скористатися своїми щоденниками спостережень, які велися до початку карантину та додатково залучити батьків до фіксування досягнень дитини.

Завершальне підсумкове оцінювання у 1-2-х класах НУШ здійснюється шляхом заповнення свідоцтв досягнень учнів.

При виборі форм контролю у синхронному режимі для учнів 3-4 класів доцільно використовувати:

— тести на платформах Google Classroom, Naurok, Всеосвіта тощо (за вибором учителя та з урахуванням можливостей учнів);

— письмові роботи, в тому числі диктанти, з використанням аудіо- та відеозаписів або відеоінструментів Skype, Zoom тощо. Можна замінити диктант творчим списуванням (з пропущеними орфограмами, розділовими знаками тощо), але це на розсуд вчителя з урахуванням технічних можливостей учнів;

— підсумкові роботи з математики, як комбіновані, так і у вигляді тестів (за вибором вчителя);

— контрольні роботи з природознавства, можливо, у вигляді тестів;

— усні форми контролю, такі як: перевірка навичок читання, усний переказ, читання напам’ять вірша та прозових текстів, презентація та захист проектів (з використанням відеоін-струментів Skype, Zoom індивідуально або в групах).

Вчителі повинні пам’ятати, що дистанційне навчання має свої особливості, переваги, труднощі та недоліки. Марно сподіватись на стовідсоткове виконання усіх завдань усіма учнями, але прагнути цього потрібно. Важливо слідкувати за позитивною динамікою кожного учня.

Заповнення класного журналу в умовах дистанційного навчання

Журнал передбачає фіксацію в ньому факту проведення уроку, видів контролю, домашніх завдань та навчальних досягнень учнів.

Що стосується фіксації факту проведення уроку в умовах дистанційного навчання:

— дати та зміст уроків потрібно записувати у класні журнали відповідно до календарно-тематичного планування згідно з розкладом;

— якщо за рішенням педагогічної ради закладу освіти календарно-тематичне планування з окремих предметів було скореговане, то записи проводять відповідно до змін;

— під час заповнення журналу можна використовувати нотатки й замітки із власних записів та електронних журналів, які були зроблені вчителем у довільній формі під час карантину.

Що стосується фіксації досягнень учнів, то вона здійснюється відповідно до нотаток учителя, які були зроблені в процесі навчання із використанням технологій дистанційного навчання.

У 3-4-х класах бали переносяться в журнал із власних записів та електронних журналів педагога.

Оцінювання навчальних досягнень учнів Нової української школи (1-2 класи та 3 пілотні класи) здійснюється вербально, тому бали в журналі відсутні.

Учителям, які працюють за Типовими освітніми програмами для учнів 3-4-х класів, варто послуговуватися для записів у журналі наказом МОН № 412 від 08.04.2015 «Про затвердження інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Учителям, які працюють з учнями 1-2-х класів, та вчителям 3-х пілотних класів для записів у журналі варто послуговуватися наказами МОН України № 1362 від 07.12.2018 р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу учнів першого класу Нової української школи» та № 21 від 09.01.2020 р. «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України № 1362 від 07.12.2018 р.».

Щодо фіксації домашніх завдань в початкових класах:

У першому класі домашні завдання не задаються та відповідно не фіксуються в класному журналі.

У другому класі домашні завдання не є обов’язковими та у графі «Завдання додому» можуть зазначатися тільки творчі та пошуково-дослідницькі завдання.

У 3-4-х класах домашні завдання (у разі їх надання) обов’язково фіксуються у класному журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та спосіб виконання завдання (вивчити напам’ять, повторити, розв’язати тощо).

Повернення до очного навчання після завершення карантину

Після повернення до очного навчання слід про-діагностувати готовність учнів і скоригувати календарно-тематичне планування залежно від їхніх потреб.

Важливо відвести на цей процес достатньо часу для уникнення перевантаження та зайвого емоційного напруження. Якщо є можливість, варто застосовувати метод спостереження за діяльнісними проявами опанованих компетентностей.

Для забезпечення виконання освітніх програм закладу освіти в разі потреби необхідно:

— розробити індивідуальні навчальні плани;

— відвести час на додаткові консультації;

— скоригувати календарні плани наступних періодів для збалансованого включення матеріалу, який змушено пропустили за час карантину;

— якщо діагностовано, що учні перебувають на різних етапах опанування матеріалу, для подальшого забезпечення ефективного освітнього процесу доцільно застосовувати методику змішаного навчання.