Інтеграція медіаграмотності в навчальний предмет «Я досліджую світ» - Волощенко О., Козак О. 2020

Періодичні друковані видання (журнал, газета)

Психологи вважають, що виховати любов до читання можливо лише до 9 років. Пізніше це зробити дуже складно. Постає питання: як розвинути в дитини любов до читання? Тому роль учителя початкових класів дуже важлива. Працюючи довгий час учителями початкових класів, пропонуємо провести активність «Тихе читання». Протягом 10-15 хв читають усі: діти витягують свої художні книжки, дитячі журнали, газети, енциклопедії тощо, і вчителька теж у цей час читає. Після тихого читання варто запропонувати дітям завести зошити, у яких вони записують або малюють свої враження від прочитаного.

30 вересня відзначаємо Всесвітній день бібліотек, тому пропонуємо вчителеві організувати екскурсію у шкільну бібліотеку, де спільно з бібліотекарем провести заняття, на якому можна познайомити учнів з дитячими журналами та газетами.

Тут варто дітей розподілити на групи. Кожна з них опрацьовує і розповідає, чим цікавий конкретний журнал чи газета, які є рубрики, для якого віку вони розраховані, коли виходять. Бібліотекар доповнює відповіді дітей, звертає увагу, що обкладинка містить номер журналу чи газети, місяць, рік видання, з якого часу видається (Діти відшукують самі ці дані і повідомлять отримані відомості).

Можна запропонувати створити класну бібліотечку, для якої діти принесуть з дому різноманітні книжки, дитячі журнали та газети тощо.

Можна обговорити з дітьми те, як розставити книжки, журнали та газети по поличках. Для цього існують зручні органайзери.

► Роздивіться органайзери. Які з них здаються вам найзручнішими? Чому? Які найоригінальніші? Чи завжди вдається поєднати оригінальність і зручність?

► Як слід упорядковувати журнали, газети, книжки, щоб зручніше було користуватися цими поличками?

Вже у другому класі під час вивчення теми «Зміни» учні мають можливість зрозуміти, що газета - один зі способів передавання повідомлень. Виконуючи це завдання, учні мають можливість розмірковувати над тим, який спосіб передавання повідомлення найзручніший для них у різних ситуаціях.

Нині з’явилися нові форми подання інформації, які допомагають швидко й цікаво доносити її до людей з різними особливостями сприйняття.

► Які способи подання інформації використовують у художніх книжках і підручниках?

► Які способи подання інформації ви бачите навколо в класі? На вулиці? Чому вони різні?

► Які способи краще використовувати, коли потрібно, щоб усе зрозуміли швидко, а які — коли треба надати відразу багато інформації?

Обговоріть з дітьми поняття презентації — процесу ознайомлення слухачів з певною темою, промови, з метою поінформувати чи переконати когось; те, як грамотно презентувати свою роботу і навіщо це потрібно робити.

► Як краще подавати інформацію під час презентацій, щоб донести якомога більше відомостей до слухачів?

► Коли ми презентуємо і що?

► Чи презентували ви вже свою роботу?

► Що вдалося, а що — ні?

Дайте поради тим, хто має презентувати свою роботу, але ще ніколи цього не робив.

Під час обговорення проблемного питання «Як факти минулого впливають на майбутнє?» пропонуємо провести бесіду, яким джерелам інформації варто довіряти. Звісно, не всім. І помилки трапляються навіть у найнадійніших джерелах. Отже, обговоримо з дітьми, як обирати джерела інформації та перевіряти їх.

Здавалося б, слово — надійне джерело інформації. Перевіримо, чи справді це так. Пограйте з дітьми у гру «Зіпсований телефон». Чому телефон виявився зіпсованим? Де трапилися помилки? Чому? Зробіть висновки.

Зіпсований телефон. Усі сідають у рядок. Лівий крайній учасник шепотить слово сусідові на вухо, той — іншому. Правий крайній говорить уголос те слово, що до нього дійшло. Той, хто починав, повідомляє, що саме хотів передати. Часом перекручування бувають дуже кумедними. Після кожного «дзвінка» треба пересаджуватися, щоб усі змогли побувати на протилежних кінцях «дроту».

► Чому інформація спотворюється?

Звісно, гра не була б грою, якби всі все завжди правильно розуміли і безпомилково діяли. Тож діти вчаться обережно ставитися до інформації, наочно бачать можливі наслідки її спотворення.

► Що цікавого ви дізналися під час гри?

► Чого навчилися?

► Про що варто поміркувати? Які висновки зробити?

► Які слова допомагають висловити впевненість (невпевненість) у точності та правдивості інформації?

Далі пропонуємо виконати таке завдання:

Уже під час виконання діагностичної роботи з теми «Факти і здогадки» пропонуємо учням спробувати написати власну статтю в газету.

Велику увагу в нашому підручнику приділяємо формуванню умінь, необхідних для ведення дослідницької діяльності. Серед яких:

✵ «бачити» проблеми;

✵ ставити питання;

✵ формулювати припущення (гіпотези);

✵ давати означення поняттям;

✵ класифікувати;

✵ спостерігати;

✵ проводити досліди та експерименти;

✵ робити узагальнення та висновки;

✵ готувати власні презентації;

✵ пояснювати, доводити і захищати власні ідеї.

Наприклад, у 3 класі під час опрацювання проблемного питання «Що було, коли мене не було?» пропонуємо дітям провести дослідницьку діяльність, користуючись тематичним дитячим журналом «Джміль» (https://jmil.com.ua/2017-10).

Вже у другому циклі навчання (3-4 класи) учні мають можливість створювати газети та презентувати їх у класі. Спочатку варто запропонувати виконати таке завдання у групах або парах, а потім і самостійно. Наприклад, під час вивчення інтегрованої теми «Я - людина» у 3 класі пропонуємо виконати завдання: