Я досліджую світ 4 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022
Сезонні зміни в природі України та народні традиції, пов'язані з ними
Розділ 3. Природа
Мета: розширити уявлення про сезонні зміни, притаманні порам року в Україні; формувати уявлення про традиційні свята українського народу, пов’язані із сезонними явищами в довкіллі; виробляти вміння порівнювати, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати та робити висновки; розвивати мислення; виховувати любов і бережне ставлення до природи України та народних традицій українців.
Обладнання: таблиці із зображеннями природи в різні пори року.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.
1. Індивідуальне письмове опитування на картках.
2. Фронтальне опитування.
— Покажіть на карті Кримські гори. Розкажіть про їх розташування.
— Які ознаки пір року в Кримських горах?
— Як змінюється рослинний світ Кримських гір від підніжжя до вершин?
— Які тварини живуть у лісах Кримських гір?
— Які природні багатства є в Кримських горах? Якою господарською діяльністю займаються там люди?
— Якої шкоди природі Кримських гір завдає господарська діяльність людини?
— Які заповідники є на території Кримських гір? З якою метою вони були створені?
— Які рослини й тварини, занесені до Червоної книги України, ростуть у Кримських горах? Опишіть їх.
ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.
— Пригадайте, чому на Землі змінюються пори року. (Відповіді учнів.)
— Пригадайте, у якому тепловому поясі розташована Україна. Про що це свідчить? (Відповіді учнів.)
Внаслідок того, що Земля рухається навколо Сонця і її вісь постійно нахилена, відбувається зміна пір року. Нахил земної осі також впливає на зміну тривалості дня в різні пори року. Розташування України в помірному тепловому поясі свідчить про те, що на її території відбуваються зміни пір року. Кожній порі року відповідають певні сезонні явища.
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які сезонні зміни відбуваються в природі України та які народні традиції з ними пов’язані. Ви навчитеся складати календар народних свят, пов’язаних із явищами природи.
Тема сьогоднішнього уроку: «Сезонні зміни в природі України та народні традиції, пов’язані з ними».
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Бесіда з елементами розповіді й використанням ілюстрацій з метою формування уявлення про зимові сезонні явища та традиції українського народу, пов’язані з ними.
— Назвіть дату початку зими за календарем. (Відповіді учнів.)
— Яку дату вважають астрономічним початком зими? Чому? (Відповіді учнів.)
За календарем зима починається 1 грудня, але астрономічним її початком вважають 21-22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час Північна півкуля найбільше відхилена від Сонця, і на її поверхню потрапляє найменше сонячного світла й тепла. 20-23 грудня в Північній півкулі найдовша ніч і найкоротший день.
— Назвіть відомі вам зимові сезонні явища. (Відповіді учнів.)
Основні зимові сезонні явища — це морози, випадання снігу, замерзання водойм і ґрунту, завірюхи, іній, стан спокою у рослин, зимівля тварин і пов’язані з нею турботи.
— Які господарські роботи виконують люди взимку в селах? (Відповіді учнів.)
На початку зими в селах закінчуються господарські роботи, пов’язані з обробітком землі та збиранням урожаю. Народні традиції під час зимових свят присвячені очікуванню весни.
У давнину за погодою спостерігали 12 днів — з 26 грудня по 6 січня. Наші предки вірили, що кожен із цих днів прогнозує погоду на 12 місяців наступного року: 26 грудня — на січень, 27 грудня — на лютий, 28 грудня — на березень і т. д.
Завершуються народні зимові свята 15 лютого, на Стрітення. У цей день вважається, що зима зустрічається з літом. Спостерігали за погодою, і якщо потепліє до вечора, то літо перемогло й незабаром потепліє, а якщо похолодає, то зима ще затримається.
2. Бесіда з елементами розповіді та використанням ілюстрацій з метою формування уявлення про весняні сезонні явища й традиції українського народу, пов’язані з ними.
— Назвіть дату початку весни за календарем. (Відповіді учнів.)
— Яку дату вважають астрономічним початком весни? Чому? (Відповіді учнів.)
За календарем весна починається 1 березня, але астрономічним її початком вважають 21 березня — день весняного рівнодення. У цей час тривалість дня і ночі однакова і становить 12 годин. У Північній півкулі Сонце піднімається вище на небосхилі, ніж узимку, тому більше нагріває та освітлює земну поверхню. — Назвіть відомі вам весняні сезонні явища. (Відповіді учнів.)
Основні весняні сезонні явища — це потепління, танення снігу, скресання криги на водоймах, повінь, ріст трав, розпускання листя на деревах і кущах, цвітіння рослин, приліт перелітних птахів, пробудження тварин після зимового сну.
Із пробудженням природи від зимового сну розпочинаються весняні народні свята, головним з яких є Великдень, або Пасха.
Весняні народні свята пов’язані із майбутнім урожаєм. За допомогою веснянок — пісень, які супроводжувалися танцями та іграми, люди закликали весну та добрий врожай.
3. Бесіда з елементами розповіді та використанням ілюстрацій з метою формування уявлення про літні сезонні явища й традиції українського народу, пов’язані з ними.
— Назвіть дату початку літа за календарем. (Відповіді учнів.)
— Яку дату вважають астрономічним початком літа? Чому? (Відповіді учнів.)
За календарем літо починається 1 червня, але астрономічним його початком вважають 20-21 червня — день літнього сонцестояння. У цей час Північна півкуля найбільше нахилена до Сонця, і на її поверхню потрапляє найбільше сонячного світла й тепла. 21-22 червня в Північній півкулі найдовший день і найкоротша ніч.
— Назвіть відомі вам літні сезонні явища. (Відповіді учнів.)
Основні літні сезонні явища — це спека, зливи, грози, град, роса, теплий вітер, достигання у рослин плодів і насіння, вигодовування тваринами потомства.
Літні народні свята пов’язані з розквітом рослинного світу та очікуванням майбутнього врожаю. Прихід літа розпочинають Зелені свята, які відзначають через сім тижнів пісня Великодня. Хати прикрашають гілками дерев і пахучими травами, а дівчата плетуть вінки і квітчають ними голови.
4. Бесіда з елементами розповіді та використанням ілюстрацій з метою формування уявлення про осінні сезонні явища й традиції українського народу, пов’язані з ними.
— Назвіть дату початку осені за календарем. (Відповіді учнів.)
— Яку дату вважають астрономічним початком осені? Чому? (Відповіді учнів.)
За календарем осінь починається 1 вересня, але астрономічним її початком вважають 22 вересня — день осіннього рівнодення. У цей час тривалість дня і ночі однакова і становить 12 годин. У Північній півкулі Сонце піднімається нижче на небосхилі, ніж улітку, тому менше нагріває та освітлює земну поверхню.
— Назвіть відомі вам осінні сезонні явища. (Відповіді учнів.)
Основні осінні сезонні явища — це похолодання, туман, дощ, листопад, вітри, відмирання трав, підготовка тварин до зими.
Разом із підготовкою природи до зими розпочинаються осінні народні свята, приурочені завершенню збирання врожаю.
— Розгляньте ілюстрації у підручнику на с. 60 та прочитайте, які народні свята відзначають восени.
V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.
Виконання завдання 1 у робочому зошиті (с. 30).
VI. Підсумок уроку.
— Що нового ви дізналися на уроці?
— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.
Картка зеленого кольору: «Я зрозумів / зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».
Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».
Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал»
VII. Завдання додому.
Опрацювати статтю в підручнику на с. 58-60. Дати відповіді на запитання після статті. Скласти та записати (на вибір) календар весняних, літній, осінніх або зимових свят, пов’язаних із явищами природи (с. 31, завдання 2 у робочому зошиті).