Я досліджую світ 4 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022

Кримські гори
Розділ 3. Природа

Мета: формувати уявлення про розташування, природні умови, рослинний і тваринний світ Кримських гір, використання їх природних багатств людиною, охорону природи та заповідники на території Кримських гір; виробляти вміння порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати і робити висновки, працювати з фізичною картою України; розвивати мислення, уяву; виховувати любов і бережне ставлення до природи України.

Обладнання: фізична карта України, таблиці.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках.

2. Фронтальне опитування.

— Покажіть на карті Українські Карпати. Розкажіть про їх розташування.

— Які водойми є на території Карпат?

— Які ознаки пір року в Карпатах?

— Як змінюється рослинний світ Карпат від підніжжя до вершин?

— Які тварини живуть у карпатських лісах?

— Які природні багатства є в Карпатах?

— Якою господарською діяльністю займаються люди в Карпатах?

— Якої шкоди природі Українських Карпат завдає господарська діяльність людини?

— Які заповідники є на території Українських Карпат? З якою метою вони були створені?

— Які рослини, занесені до Червоної книги Україні, ростуть в Українських Карпатах? Опишіть їх.

— Які тварини, занесені до Червоної книги Україні, живуть в Українських Карпатах? Опишіть їх.

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

— Які ще гори, крім Карпат, є в Україні?

Крім Карпат, на території нашої країни є Кримські гори.

— Що вам відомо про Кримські гори?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про природні умови, рослинний і тваринний світ Кримських гір. Ви навчитеся показувати на карті Кримські гори та розпізнавати рослини й тварин, які там живуть. Ви також дізнаєтеся, якої шкоди довкіллю Кримських гір завдає господарська діяльність та як люди дбають про природу Кримських гір. Ви навчитеся розпізнавати рідкісні рослини та тварин Кримських гір.

Тема сьогоднішнього уроку: «Кримські гори».

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування уявлення про природні умови Кримських гір.

— Виконайте практичну роботу, запропоновану на с. 55 у підручнику.

Кримські гори розташовані на півдні України. Вони простяглися вузькою смугою (до 50 км) уздовж південного узбережжя Кримського півострова. Кримські гори межують на півночі із зоною степів. На південь від Кримських гір розкинулось Чорне море. Північні схили Кримських гір, які спускаються до степу, положисті, а південні схили, що спускаються до моря, — круті, скелясті.

Кримські гори — це низькі й молоді гори. Вершини Кримських гір плоскі, відокремлені ущелинами. Найбільша вершина Кримських гір — гора Роман-Кош (1545 м).

— Розгляньте на малюнку (с. 55 у підручнику) гору Роман-Кош.

У багатьох місцях Кримських гір унаслідок руйнівної роботи вітру, води, зміни температур утворилися мальовничі скелі чудернацької форми, стовпи, піраміди. У Кримських горах є багато печер, глибоких колодязів (до 500 м), які утворила вода, розмивши гірські породи.

— Розгляньте на наступному малюнку (с. 55 у підручнику) кам’яні фігури, які нагадують «гриби» у Кримських горах.

Літо в Кримських горах тепле. Осінь тепла й суха. Зима тепла, дощова. У Кримських горах випадає багато опадів. Узимку багато снігу, а влітку й навесні часто йдуть дощі й грозові зливи.

У Кримських горах беруть початок гірські річки, які течуть вузькими ущелинами. Під час танення снігу й зливових дощів вони стають повноводними й бурхливими. У спеку маленькі річки можуть пересихати.

На річках є мальовничі водоспади. На схилі гори Ай-Петрі розташований найвищий водоспад в Україні — Учан-Су, висота якого сягає майже 100 м.

2. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про рослинний світ Кримських гір.

— Пригадайте, як змінюється температура повітря в горах від підніжжя до вершини. Чому?

З підняттям вище температура в горах знижується, стає холодніше. Тому від підніжжя до вершин змінюються природні умови і природні зони.

На схилах Кримських гір від підніжжя ростуть ліси з дуба пухнастого, ялівцю високого, буку, граба, ясена, трапляються суничник дрібноплідний, фісташка та зарості держидерева.

У підліску ростуть кущі: шипшина, глід, кизил, ялівець колючий, вовчі ягоди, вічнозелені плющ та рускус. У нижньому ярусі лісу — різноманітні трав’янисті рослини. Навесні цвітуть підсніжник, крокус, шафран, гіацинт, сон-трава, а влітку — кропива глуха, жовтець роздільний, борщівник пухнастий, дзвінка кримська.

З висотою поступово збільшується кількість холодостійких хвойних дерев. На висоті понад 400 м на схилах у гірському лісі ростуть дуб скельний, бук, граб, клен, кизил (дерен), сосна кримська. Стовбури дерев обвиває плющ кримський.

— Розгляньте на малюнку (с. 56 у підручнику) гірський ліс на схилах Кримських гір.

Плоскі вершини Кримських гір вкриті трав’янистими рослинами, які утворюють гірські луки — яйли (в перекладі з тюркської — пасовища). На яйлах багато світла й тепла, але мало вологи. Тому тут переважають трав’янисті рослини, які пристосувалися до виживання в умовах посухи: ковила, типчак, костриця, стоколос, осока, шавлія, чебрець та низькі, сланкі, колючі, з дрібними листками чагарники.

— Розгляньте на наступному малюнку (с. 56 у підручнику) яйли в Кримських горах.

3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про тваринний світ Кримських гір.

У лісах Кримських гір живуть олень благородний, козуля, дикий кабан, лисиця, заєць, білка, борсук, землерийка, їжак. На крутих схилах гір можна зустріти диких баранів — муфлонів. У печерах, яких багато в Кримських горах, живуть кажани.

У лісах гніздиться багато птахів: синиця, сойка, дрізд кам’яний, пищуха, шишкар ялиновий, яструб- перепелятник. Тут живуть жаби, ящірки, черепахи. У гірських річках водиться форель, короп, карась, судак, лящ і багато інших риб. Серед рослинності багато різноманітних комах.

Цікавим птахом є шишкар ялиновий. Живиться насінням шишок хвойних дерев. Ялиновий шишкар має незвичайну будову дзьоба. Верхня і нижня його частини схрещуються між собою, а їх гострі кінці виступають із боків. За допомогою такого «пристрою» шишкар розкриває лусочки шишок і вибирає насіння. Шишкар зі спритністю папуги лазить по гілках, швидко бігає по них, іноді висить донизу головою. Все це для того, щоб дістати насіння. В особливо багатих на їжу місцях птахи виводять пташенят. Шишкарі будують гнізда тоді, коли всюди ще лежить глибокий сніг і лютують морози.

4. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про використання людиною природних багатств Кримських гір.

— Поміркуйте, які природні багатства є в Кримських горах. Якою господарською діяльністю можуть займатися там люди?

У Кримських горах є ліси та яйли. Ліси є джерелом деревини для деревообробної промисловості. На яйлах випасають овець і корів. Є мінеральні джерела із цілющою водою, які використовують з лікувальною метою. Погодні умови сприяють вирощуванню біля підніжжя гір винограду, персиків, абрикосів, яблук, черешень.

5. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про шкоду, якої завдає природі Кримських гір господарська діяльність людини.

— Поміркуйте, якої шкоди природі Кримських гір завдає господарська діяльність людини.

Кримські гори зазнають значного негативного впливу від туристичної діяльності людини, особливо влітку. Великої шкоди кримським лісам завдають пожежі, які виникають у спекотну погоду та знищують усе живе на великих територіях. Зараз вирубування лісів на схилах Кримських гір заборонено.

6. Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування уявлення про заповідники Кримських гір і природні об’єкти, які в них охороняють.

— Виконайте практичну роботу, запропоновану на с. 56 у підручнику.

У Кримських горах з метою охорони і збереження природи створено 4 природні заповідники: Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий, «Мис Мартьян» і Карадазький.

Заповідники в Кримських горах створені з метою охорони лісів, у яких ростуть дуб, бук, сосна кримська та чимало рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України.

Заповідники «Мис Мартьян» і Карадазький розташовані на узбережжі Чорного моря, до якого опускаються схили Кримських гір.

Кримський та Ялтинський гірсько-лісовий заповідники розташовані на схилах гір, укритих лісами.

Серед рослин і тварин Кримських гір зустрічається чимало рідкісних, які більше ніде в Україні немає. — Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 57 у підручнику.

Фісташка туполиста — листопадне дерево до 5-10 м заввишки, часто багатостовбурне, може мати низькорослу кущоподібну форму. Листки шкірясті. Квітки дрібні, зеленуваті, зібрані в суцвіття волоть. Плід — дрібна суха кістянка жовто-червоного кольору. Цвіте у квітні-травні. Плоди їстівні, достигають у вересні-жовтні.

Ялівець високий — вічнозелене хвойне дерево до 15 м заввишки. Тривалість життя 600 років. Стовбур скривлений, у старому віці дуплистий. Кора сіра. Хвоя завдовжки 1 мм, лускоподібна. Шишки близько 1 см в діаметрі, фіолетово-чорні, укриті дерев’янистими лусками. Росте на крутих приморських схилах гір.

Півонія кримська — багаторічна трав’яна рослина 40-70 см заввишки. Квітки поодинокі, рожеві або червоні. Цвіте у травні-червні. Лікарська та декоративна рослина.

Турун кримський — комаха завдовжки 3-5 см. Верх тіла та боки синього, зеленого або фіолетового кольору, зазвичай блискучі. Живиться переважно слимаками, за що отримав ще й назву слимакоїд кримський. Корисна комаха, знищує шкідників сільського господарства.

Підковоніс малий — кажан розміром до 4 см, вага 4-7 г. Пухнасте хутро на спині жовто-коричневе, на череві — блідо-сіро-біле. Вуха коричневі, загострені на верхівці. Крила дуже широкі й короткі, у спокої обгорнені крилами, хутро кремового відтінку. Живиться комахами, яких ловить на льоту.

Сип білоголовий — дуже великий птах, розмах крил якого сягає 3 м, маса тіла до 11 кг. У дорослого птаха голова та шия вкриті густим коротким білим пухом. Низ шиї обгортає білий або рудувато-білий пуховий «комір». Забарвлення тіла світло-буре з рудуватим або сірувато-сизим відтінком. Крила пера чорні або чорно-бурі. Оголені ділянки шкіри навколо очей, на волі та нижній частині шиї мають сірувато-блакитний колір. Живиться падаллю.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

Робота в зошиті з друкованою основою (с. 28-29, завдання 1-4).

VI. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.

Картка зеленого кольору: «Я зрозумів / зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».

Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».

Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал».

VII. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 55-57. Дати відповіді на запитання після статті та підготувати мініпроєкт про свій рідний край (с. 29, завдання 5 у робочому зошиті).