Я досліджую світ 4 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022

Благодійність як прояв добра і співчуття
Розділ 1. Людина

Мета: формувати уявлення про благодійність і благодійників; виробляти вміння аналізувати, порівнювати та робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, складати розповідь за ілюстраціями, робити оцінні судження; виховувати співчутливе ставлення до людей, бажання робити добрі вчинки.

Обладнання: ілюстрації.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

Фронтальне усне опитування.

— Чому право на життя є першочерговим? Обґрунтуйте свою відповідь.

— Що означає цінувати своє життя?

— Які життєві цінності є в людини?

— Назвіть 5 найважливіших для вас життєвих цінностей.

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

— Якими словами ви вітаєтеся з родичами й друзями? (Відповіді учнів.)

— Чому, на вашу думку, у вітаннях часто вживають слово «добро»?

Зазвичай, зустрічаючись уранці, люди вітаються, зичать усім: «Доброго ранку! Гарного дня!». На прощання ми також висловлюємо побажання, кажучи: «На все добре!», «Усього найкращого!», «Усіх благ!»

Сьогодні на уроці ви довідаєтесь про те, що таке благодійність, кого називають благодійниками, які риси притаманні благодійникам. Ви також дізнаєтеся, у який спосіб діти можуть чинити добро.

Тема сьогоднішнього уроку: «Благодійність як прояв добра і співчуття».

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди та роботою в парі (групі) з метою формування уявлення про благодійність і благодійників.

— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 10 у підручнику.

Слово «благо» означає «добро», «щастя», тобто все те, чого потребує людина в житті.

Благодійність означає добровільне й безкорисне надання допомоги тим, хто її потребує.

У світі завжди були люди, які безкорисно надавали комусь допомогу, підтримку тощо. Їх називали благодійниками, добродійниками, або доброчинцями. Такими особами були київські князі, їхні діти й онуки.

— Розгляньте на с. 10 у підручнику портрет князівни Анни Всеволодівни (Янки).

Сестра Володимира Мономаха Янка відкрила за свій кошт школу для дівчат, де сама навчала учениць грамоти й ремесел.

У давніх документах зберігаються відомості про пожертви на добродійні цілі князів Острозьких, гетьманів Петра Сагайдачного, Івана Мазепи, митрополита Петра Могили та багатьох інших.

Про благодійників-українців пізніших часів (родин Ханенків, Терещенків, Симиренків, Алчевських) славна пам’ять живе й донині.

Благодійники — особливі люди. Їхні серця сповнені доброти й співчуття до сиріт, хворих, людей з особливими потребами, чоловіків і жінок похилого віку тощо.

Є доброчинці і в сучасній Україні. Часто вони об’єднуються і створюють благодійні організації, адже разом люди можуть зробити набагато більше добрих справ. До того ж, доброчинці ефективніше долатимуть усі проблеми: бідність, хвороби, насильство, забруднення довкілля, жорстокість до тварин. Тут їм у пригоді стануть досвід, знання, уміння й особисті контакти.

Серед таких найвідоміших організацій в Україні — «Благополуччя дітей», «Життя без обмежень», «Джерело», «Діти — дітям», «Повернись живим» і багато-багато інших.

2. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про благодійність, яку можуть чинити діти.

— Чи можуть діти бути благодійниками? (Відповіді учнів.)

Хоч ви ще не дорослі, але, мабуть, у серці кожного вже встигли прорости зернятка доброти й людяності. Недарма в народі кажуть, що доброта не залежить від зросту, та й від віку також. Кожен може своїми невеличкими справами допомогти комусь іншому.

— Розгляньте малюнки на с. 11 у підручнику і дайте відповідь на запитання. (Відповіді учнів.)

А ще важливо надавати увагу своїм рідним. Наприклад, щовечора готувати їм чай із м’яти. І обов’язково робити добро для свого здоров’я — пам’ятати про ранкову зарядку, гуляти на свіжому повітрі й удосталь спати. Хіба це не добрі справи?

Трапляється так, що для добрих справ потрібні кошти. Наприклад, для допомоги тваринкам, які через людську жорстокість і байдужість опинилися на вулиці, а потім — у тимчасовому притулку. Ви можете купити для них корм, ліки, обладнання для медичного кабінету. І тоді їм буде легше дочекатися нових господарів.

— Як же гуртом з товаришами заробити кошти для спільної скарбнички? (Відповіді учнів.)

Про благодійні шкільні аукціони та ярмарки вам уже добре відомо. Але, крім них, це можуть бути і шкільні покази моди, де моделями будете ви самі; і квест із пошуком скарбів на шкільному дворі; і благодійні повітряні кульки — цікава лотерея; і «смаколики на добро» — якщо ви вмієте смачно пекти; і «фото- сушіння» — виставка-продаж світлин на мотузці (ваші шедеври триматимуться на звичайних прищіпках); і благодійний майстер-клас — урок із будь-чого, що вам добре вдається: танці, спів, малювання, кулінарія, йога тощо.

Як бачите, благодійність може бути веселою та приносити задоволення — варто тільки додати творчості. Тоді ви відчуєте себе причетними до покращення світу й зрозумієте важливість власного внеску.

3. Робота в парі (групі) з метою формування уявлення про риси, притаманні благодійникам.

— Виконайте завдання для роботи в парі (групі) на с. 12 у підручнику.

Милосердя, чуйність, співпереживання, бажання допомагати, великодушність, щедрість, відповідальність — це риси, які можна додати до переліку ознак, притаманних благодійникам.

Отже, благодійність — це добровільне надання допомоги тим, хто її потребує. Людей, які безкорисливо надають допомогу та підтримку, називають благодійниками. Благодійники — це люди, серця яких сповнені доброти та співчуття до інших.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою (с. 8-9).

2. Завдання на застосування знань.

— Чи може людина, яка викидає на вулицю кошеня, цуценя або іншу живу істоту, бути другом, здатним щиро любити? Чому?

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? (Відповіді учнів.)

— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці:

Картка зеленого кольору: «Я зрозумів / зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».

Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».

Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал».

VII. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 10-12. Дати відповіді на запитання після тексту та виконати запропоноване практичне завдання.