Інтегровані уроки курсу «Я досліджую світ» у 2-му класі Частина 2 - Ягупа І. Д. 2019


Чим багатий мій рідний край? (Рослини)
Тиждень 2

Мета:

· ознайомити з технікою виготовлення витинанки;

· учити малювати листя клену акварельними фарбами;

· розширити знання учнів про територію рідного краю, про ремесла українців;

· розширити знання про різноманітність рослинного світу;

· навчити розрізняти культурні та дикорослі рослини;

· учити порівнювати листяні та хвойні рослини, розрізняти рослини за виглядом, за листям;

· ознайомити з продуктами харчування рослинного походження;

· дослідити лікувальні властивості квіток липи;

· закріплювати вміння групувати об'єкти природи;

· закріплювати знання про мову символів на упаковках лікарських засобів;

· розширити знання учнів про витинанку як вид народного мистецтва;

· вправляти учнів у поділі слів на склади;

· учити переносити слова з рядка на рядок;

· закріплювати вміння учнів записувати слова за абеткою;

· розвивати каліграфічні навички письма; закріплювати вміння писати під диктування слова;

· збагачувати словниковий запас учнів відповідно до тематики тижня;

· розвивати навички виразного читання;

· закріплювати вміння учнів розв'язувати задачі на різницеве порівняння;

· активізувати пізнавальну діяльність дітей; розвивати самостійне мислення, уяву, доказове мовлення;

· розвивати зв'язне мовлення дітей, пам'ять, увагу, фантазію, навички вільного спілкування, дрібну моторику руки;

· виховувати почуття любові та поваги до свого рідного краю, доброзичливість, удячність, тактовність, щирість у спілкуванні з іншими, патріотизм, любов до природи, бажання турботи за власне здоров'я.

Очікувані результати навчання:

· з увагою сприймає усні репліки вчителя й однокласників, доречно реагуючи на усну інформацію в діалозі;

· сприймає монологічне висловлення;

· розповідає про те, що його вразило;

· звертається, вітається, дотримуючи норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;

· спілкується з однокласниками та з учителем;

· організує своє робоче місце для навчання;

· об'єднується з іншими дітьми у групу, в пари для спільної діяльності;

· називає учасників спілкування, їхні дії та ознаки дій, робить висновок про настрій, емоції учасників спілкування;

· обговорює з іншими інформацію, яка зацікавила;

· підтримує й ініціює діалог на теми, що цікавлять;

· уміє переносити слова з рядка на рядок;

· уміє правильно писати під диктування слова, речення;

· уміє записувати слова за абеткою;

· поповнює власний словниковий запас;

· уміє працювати з картою своєї області;

· знає, на якій території проживає;

· знає райони області, у якій проживає;

· знає, на яких територіях ростуть рослини;

· розрізняє культурні та дикорослі рослини;

· уміє визначати продукти харчування рослинного походження, їхнє значення для організму людини;

· розрізняє листяні та хвойні дерева;

· знає про лікувальні властивості квіток липи;

· знає мову символів на упаковках лікарських засобів;

· піклується про власне здоров'я;

· уміє вирізувати витинанку;

· малює листя клену акварельними фарбами;

· презентує результат власної творчої діяльності.

Обладнання: картки для індивідуальної, парної, групової роботи; фото рослин; відео «Які дерева належать до листяних, а які — до хвойних?»; упаковки із квітками липи; альбом, прості олівці, акварельні фарби.

ХІД УРОКУ

І частина

1. Ранкова зустріч

1) Привітання.

— Коли ми, українці, вітаємось, то зичимо здоров'я, гарного настрою одне одному. Дітки, подаруймо собі життєвої енергії, щастя, радості!

Я промовлятиму привітання, а ті з вас, хто визначає свою приналежність до зазначених категорій людей, відповідатимуть: «Добрий день!».

Наприкінці «Добрий день!» говоримо всі разом.

— Добрий день, веселі!

— Добрий день, успішні!

— Добрий день, здорові!

— Добрий день, щасливі!

— Добрий день, веселі, успішні, здорові, щасливі!

2) Діагностична вправа «Кольоровий настрій».

— Прислухайтесь до себе. Що ви відчуваєте: радість чи сум, спокій чи тривогу? Чому? Якого кольору ви уявляєте свій настрій?

— Покажіть цеглинку LEGO того кольору, що відповідає вашому настрою.

3) Вправа «Приємні побажання».

(Учні утворюють у коло, труть долоньки і передають тепло своїх долоньок одне одному, говорячи компліменти.)

4) Повідомлення проблемного запитання дня.

— Сьогодні на занятті ми продовжимо досліджувати територію рідного краю; дізнаємося, чим багатий наш край.

5) Вправа «Очікування».

— Чого ви очікуєте від сьогоднішнього заняття?

— Яким, на вашу думку, воно має бути?

— А якими на занятті мають бути діти?

— Отже, сподіваюся, ми разом проведемо цікаве, творче, корисне заняття, на якому кожен з вас дізнається багато нового.

6) Заповнення щоденних новин.

· Дата...

· Місяць...

· Сьогодні... (день тижня).

· Який день тижня за порядком?

· Яка сьогодні погода?

· Опади...

Учитель назначає помічників дня.

Особливе — територія рідного краю.

2. Читання вірша П. Воронька «Облітав журавель»

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

— Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

— Краще рідної немає!

Запитання:

— Діти, що для вас означають вислови «рідний край», «рідна земля»?

— Які ще слова-синоніми можна використати для передавання змісту цього слова?

— Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину колискову, а пізніше — народну пісню, пішла стежкою до школи. Ці почуття вічні, вони оспівані в піснях і віршах. Багато письменників і поетів примножують скарбницю слова до рідної землі.

— Кожен народ має свій рід. У словнику слово «рід» означає «ряд» поколінь, які походять від одного «предка». На нашій землі споконвіку жили наші предки, які залишили для нас велику спадщину.

3. Побудова «асоціативного куща»

— Діти, а що для вас означає словосполучення «рідний край»?

— Спробуйте дібрати слова, що, на вашу думку, характеризують це поняття.

4. Розповідь учителя. Робота з картою Сумської області

— Молодці! Рідний край — це дійсно наша велика Батьківщина — Україна; це місце, де ми народилися і живемо; це край, де родючий степ, терпкі запахи чебрецю й полину. Край машинобудівників і хліборобів, густих лісів, річок, озер... Усе це — Сумщина.

Сумська область — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньорусь-кої височини і Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. Центр — місто Суми. Площа 23,8 тис. км2, населення — 1164,6 тис. мешканців.

Сумська область розташована у північно-східній частині Лівобережної України.

На півночі та сході область межує із Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації. Довжина державного кордону з Російською Федерацією — 298 км.

На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до Києва — 350 км.

5. Робота з адміністративною картою області

— Розгляньте карту області. Зі скількох районів утворюється наша область? (18.) Прочитайте назви районів.

— У якому районі живуть ваші бабусі та дідусі?

— Із якої літери пишемо назви районів?

— Запишіть речення, вставте пропущене слово. Моя бабуся живе у... районі.

6. Розв'язування різних життєвих ситуацій математичного змісту

• З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід — 170 км. На скільки кілометрів протяжність області з півночі на південь більша, ніж зі сходу на захід?

• Відстань від міста Суми до столиці України — Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом — 359 км. На скільки кілометрів відстань шосейним шляхом більша, ніж залізницею?

• В області існують: 2 національні природні парки, 1 природний заповідник, 10 заказників, 3 пам'ятки природи, 2 парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва, 1 дендрологічний парк загальнодержавного значення; 1 регіональний ландшафтний парк, 27 заповідних урочищ, 3 ботанічні сади та 3 дендрологічні парки місцевого значення. Скільки всього природних об'єктів культури існує в області?

7. Фізкультхвилинка

Раз, два — руки в боки,

Три, чотири — два підскоки,

П'ять, шість — нахились,

Сім, вісім — розпрямись,

Дев'ять, десять — всі присіли

І за парти тихо сіли.

8. Розв'язування проблемного запитання

— Чи мають свою територію рослини?

— На яких територіях вони ростуть? (Парк, дендропарк, ліс, поле, заказник, заповідник, сад, город, клумба...)

9. Розвиток каліграфічних навичок учнів

— Запишіть слова, поділяючи їх рискою для переносу.

— Як можна переносити слова із рядка на рядок?

Парк, дендропарк, ліс, поле, заказник, заповідник, сад, город, клумба.

10. Вправа «Розподіли рослини на групи»

— Розгляньте фото рослин. Розподіліть їх на 2 групи за спільною ознакою.

— На які групи розподілили? (Культурні, дикорослі.)

Висновок

11. Практична робота. Дослідження в групах

— Запишіть за зразком назви культурних рослин, розподіляючи їх на 3 групи — дерева, кущі, трави.

12. Ознайомлення з народним мистецтвом українців — витинанкою

— Рослини для людей є не тільки продуктами харчування, але й декоративними прикрасами житла.

Одним із видів народного мистецтва є витинанка — декоративна прикраса житла, виконана з кольорового паперу методом вирізання (витинання) за допомогою ножиць та різців.

Популярністю користувалася витинанка наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. Її називали по-різному: узори, зірочки, квіти, вазони.

Витинанкою до свят прикрашали вікна, стіни, сволоки, печі. Іноді витинанка слугувала фіранкою на вікнах.

У кожного народного умільця свої методи, підходи до виготовлення витинанки, свій неповторний світ образів.

Витинанки у минулому були однією зі складових культури й побуту українського народу. Є й нині люди, які люблять витинанку, знають усі прийоми її виконання. Працюючи у цьому напрямі професійно, вони прикрашають своїми роботами книги, журнали, святкові листівки, створюють оригінальні картини, які можна вставляти в рамки, під скло й оздоблювати ними сучасні інтер'єри.

13. Гра «Збери кошик»

Завдання: покладіть у кошик продукти харчування, що нам дають рослини.

— Як їх називають? (Продукти харчування рослинного походження.)

— Чим корисні такі продукти харчування?

— Чому не поклали до кошика м'ясо та яйця?

14. Практична робота. Вирізання грибків та листочків у техніці витинанки (за зразком учителя)

15. Підсумок уроку

— Яке питання ми досліджували?

— З яким настроєм завершуєте урок?

— Про що дізналися?

— Чи справдилися ваші очікування?

ІІ частина

1. Гра «Знайди плід і листочок від дерева». Робота в групах

— На яких територіях ростуть ці рослини? (Ліс, парк.)

Учні розглядають малюнок, знаходять листя і плоди від дерев (дуб, береза, сосна, клен), сполучають їх стрілками, класифікують дерева на листяні та хвойні. Наприкінці роботи учні з'ясовують значення дерев у житті людини, тварин, роблять висновок про необхідність дбайливого ставлення людини до дерев та інших рослин, саджання нових дерев.

2. Дидактична гра «Збери картинку»

— Пропоную вам зібрати пазли в парах, уважно розглянути, що утворилося. Візьміть конверти з пазлами для роботи в групах.

— Про завершення робити звітуйте сигналом — будиночок.

— Що утворилося? (Дерево.)

— Яке дерево утворилося?

— У всіх вас утворилися дерева, але з різними назвами.

— Що спільного у цих дерев? Чим вони відрізняються?

— Дійсно, на гілочках у них росте листячко різного розміру і різної форми. У клена у вигляді долоньки, у берези — крапельки, а у дуба який цікавий! Такі дерева називають листяними.

— Як називають такі дерева? (Листяними.)

— Чому їх називають листяними? (Тому що у них листочки.)

— Діти, а які листяні дерева ви знаєте?

— Дерева, у яких листочки мають вигляд голо-чок-хвоїнок, називають хвойними.

— Які хвойні дерева ви знаєте?

— На які дерева багатий наш край?

3. Робота з медіатекстом. Перегляд фільму «Які дерева належать до листяних, а які — до хвойних?» (2 хв 32 с)

https://www.youtube.com/watch?v=rItn8ckXmUw

4. Практична робота в групах

— За допомогою кругів Ейлера зобразіть, чим відрізняються та чим схожі хвойні, листяні дерева.

5. Розгадування кросворда «З якого дерева листочок?». Робота в парах

Відповіді: 1. Дуб. 2. Береза. 3. Клен. 4. Ялина.

6. Фізкультхвилинка

Кленові листочки

Осінь, осінь. Лист жовтіє,

(Пальцем показують рух дощика.)

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з клена листя.

Діти ті листки збирають,

(Руки в сторони, присідають.)

У книжки їх закладають.

(Імітують збирання листочків.)

Наче човники, рікою

(Роблять «ліхтарики».)

Їх пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті,

Червонясті, золотисті.

(Кружляють.)

7. Розв'язування екологічних задач математичного змісту (усно)

• Береза заввишки 8 м, а клен — 4 м. На скільки метрів клен нижчий за березу?

• Смерека за рік підростає в середньому на 16 см. Сосна за рік — на 20 см. На скільки сантиметрів більше підростає сосна, ніж смерека?

• Зі 100 кг свіжих шишок можна отримати 2 кг чистого насіння. Скільки потрібно шишок, щоб отримати 6 кг чистого насіння?

• Відомо, що з 60 кг макулатури можна виготовити стільки паперу, скільки його виробляють з одного великого дерева. Скільки дерев зберегли учні двох класів, якщо один клас зібрав 120 кг макулатури, а інший — 180 кг?

8. Мовно-логічні вправи

1) Запис слів за абеткою.

— Запишіть назви дерев за абеткою. Підкресліть тільки назви листяних дерев.

Береза, клен, ялинка, липа, сосна, горобина, дуб, граб, тополя, верба.

2) Складання та запис речень.

Завдання: проведіть лінії та дізнайтеся, листочок з якого дерева знайшли тваринки; складіть речення; запишіть 2 речення на вибір.

Зразок

Зайчик знайшов кленовий листочок. Горобчик знайшов листочок із берези. Білочка знайшла дубовий листочок.

Запитання:

— Розгляньте уважно тварин. Хто з них зайвий? (Горобчик.) Чому?

— Як назвати інших тварин одним словом? (Звірі.)

— Яка з цих тварин хижак?

— Назвіть рослиноїдних (всеїдних) тварин.

— Хто з цих тварин залягає на зиму в сплячку?

— Хто з них веде активний спосіб життя взимку?

9. Розв'язування проблемного запитання

— Квітки якого дерева мають лікувальні властивості?

— Чи доводилося вам збирати квітки липи? З ким ви це робили?

— Коли цвіте липа?

— Чи доводилося вам споживати липовий чай?

10. Дослідження в групах

Завдання. Розгляньте упаковку з квітками липи. На що слід звертати увагу, купуючи в аптеці цей засіб? Дослідіть, які лікувальні властивості мають квітки липи. Прочитайте спосіб приготування липового чаю.

Як лікувальний засіб липу і чай з неї рекомендовано приймати при застудних і запальних захворюваннях, головному болі, підвищеній нервовості, виснаженості організму, хворобах печінки і нирок.

Спосіб приготування

• Заливаємо сировину окропом. Можна використовувати чайник для заварювання чаю.

• Настоюємо 0,5 години. Якщо заварюємо у чайнику — накриваємо і носик.

• Можна пити у чистому вигляді або додавати у звичайний чай для підвищення імунітету та профілактики застуди.

11. Читання оповідання В. Сухомлинського «Осінні сни клена»

Ми пішли до лісу подивитись на осіннє вбрання дерев. Зупинились біля високого клена. Посідали. Яка краса відкрилася перед нами! Стоїть клен у яскравому барвистому вбранні, а листочки ані затремтять, ані зашепотять.

— Дивіться, діти: клен спить. І сниться йому все, що бачив од весни до весни. Ось жовтий листочок — мов золота кульбабка. Навесні клен був зачарований її красою. Запам'ятав. А як заснув, то й пригадав весну — листочок і пожовтів. А там, бачите, листочок — мов ранкова зоря — рожевий і ласкавий. А цей — як вечірня заграва на вітряний день. На цій гілочці — яскравий і красивий, немов крило вивільги. Мабуть, сиділа колись тут вивільга, а зараз приснилося кленові її крило.

Ми принишкли й милувалися красою. Усі наче боялися потривожити чарівний сон клена.

Запитання:

— З якою метою діти пішли до лісу?

— Біля якого дерева вони зупинилися?

— Чому клен спав?

— Які сни йому снилися?

— На що були схожі листочки клена?

12. Малювання акварельними фарбами кленового листя

Зразок поетапного виконання роботи

13. Підсумок уроку

— З якими двома групами рослин ми ознайомилися на уроці?

— Які головні ознаки листяних і хвойних дерев ви запам'ятали?

— Усі дерева — і хвойні, і листяні — потрібно берегти. Без них наша планета була б мертвою. Не затишно б стало нам усім, не було б такої краси і, звісно, чистого повітря.

14. Рефлексія. Робота у Щоденнику вражень

— Оберіть одне із речень і продовжте його. Занотуйте свої враження у Щоденник вражень.

· Сьогодні я дізнався/дізналася про...

· Мені було цікаво дізнаватися про...

· Я навчився/навчилася...