Інтегровані уроки курсу «Я досліджую світ» у 2-му класі Частина 2 - Ягупа І. Д. 2019

За якими ознаками/символами я впізнаю територію своєї країни?
Тиждень 1

Мета:

· сформувати поняття «територія»;

· дослідити, якими бувають території;

· навчити розрізняти приватні та громадські території;

· розширити знання про заповідники;

· навчити працювати з картою України;

· закріпити знання про символи України;

· збагатити знання дітей про державні та народні свята в Україні;

· поглибити знання про осінні зміни у природі;

· розширити знання про бабине літо;

· дати уявлення про сімейний бюджет;

· розширити знання про грошові одиниці України;

· ознайомити з грошовими одиницями різних країн світу;

· сформувати поняття «сімейний бюджет»;

· практично навчити правильно розподіляти доходи сім'ї та її прибутки;

· закріплювати знання про звуки мовлення;

· вправляти учнів у поділі слів на склади;

· розвивати каліграфічні навички письма, закріплювати вміння писати слова під диктування;

· збагачувати словниковий запас учнів відповідно до тематики тижня;

· розвивати навички виразного читання;

· учити працювати з календарем;

· ознайомити зі співвідношенням між одиницями вартості — гривнею й копійкою, учити виконувати найпростіші розрахунки з використанням грошових одиниць (монет і купюр), розв'язувати задачі про вартість;

· закріплювати вміння розв'язувати задачі на різницеве порівняння та знаходження вартості;

· закріпити знання про одноцифрові та двоцифрові числа;

· учити працювати з художніми творами;

· учити конструювати з конструктора LEGO;

· навчити плести браслет із стрічок;

· активізувати пізнавальну діяльність дітей; розвивати самостійне мислення, уяву, доказове мовлення;

· розвивати зв'язне мовлення дітей, пам'ять, увагу, фантазію, дрібну моторику руки, критичне мислення; естетичні смаки, навички вільного спілкування;

· виховувати почуття любові та поваги до своєї Батьківщини — України, незалежної держави, до традицій українського народу морально-вольові якості дитини, повагу до символів України, доброзичливість, удячність, тактовність, щирість у спілкуванні з іншими, естетичні смаки, дбайливе ставлення до грошей, любов до природи.

Очікувані результати навчання:

· з увагою сприймає усні репліки вчителя й однокласників, доречно реагуючи на усну інформацію в діалозі;

· сприймає монологічне висловлення;

· ставить запитання до усного повідомлення й відповідає на запитання;

· ділиться своїми почуттями та емоціями від прослуханого висловлення;

· розповідає про те, що його вразило;

· звертається, вітається, дотримуючи норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;

· спілкується з однокласниками та з учителем;

· організує своє робоче місце для навчання;

· об'єднується з іншими дітьми у групу, в пари для спільної діяльності;

· називає учасників спілкування, їхні дії та ознаки дій, робить висновок про настрій, емоції учасників спілкування;

· читає правильно та виразно вголос різні тексти, залежно від мети читання;

· розповідає, про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного;

· уміє писати під диктування слова, речення;

· аналізує звуковий склад слова (кількість складів, наголошений та ненаголошені склади, голосні та приголосні звуки);

· уміє ділити слова на склади;

· поповнює власний словниковий запас;

· уміє розв'язувати задачі на різницеве порівняння та заходження вартості;

· уміє утворювати від назви міст назви областей України;

· розуміє, що таке територія, якою вона може бути;

· відрізняє приватну територію від громадської;

· знає, що таке заповідник;

· уміє працювати з картою України;

· знає назви країн, що межують з територією України;

· знає зображення територіальних знаків України;

· знає символи України, вміє їх шанувати;

· знає державні та народні свята України;

· уміє визначати дати свят за календарем;

· знає основний закон України;

· шанує традиції українців;

· знає прикмети осіннього явища — бабиного літа;

· знає одиниці вартості України;

· уміє розрізняти грошові одиниці різних країн світу;

· уміє здійснювати покупки в магазинах, правильно обчислюючи вартість товару та яку здачу має отримати;

· конструює з конструктора LEGO;

· уміє плести зі стрічок браслет;

· зображує графічними засобами природне явище — бабине літо.

Обладнання: картки для індивідуальної, парної, групової роботи; цеглинки LEGO; картина Ю. Совінського; карта України; стрічки; Конституція України, відео-презентації «Календарні свята українського народу», календарики, набір «Грошові знаки»; зображення купюр різних країн світу; відеозапис казки «Зароблений карбованець»; кольорові олівці, альбоми.

ХІД УРОКУ

І частина

1. Ранкова зустріч

1) Привітання.

Діти утворюють коло і разом з учителем промовляють вітання.

Я всміхаюсь сонечку:

— Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квіточці:

Хай вона росте!

Я всміхаюсь дощику:

— Лийся, мов з відра!

Усміхаюсь людям,

Зичу їм добра!

2) Психогімнастика.

Діти у колі вітаються одне з одним, використовуючи зображені на квітці слова («Доброго ранку! Я вітаю тебе! Привіт! Вітаю! Салют! Доброго здоров'я! Радий бачити тебе!..»).

3) Коло вітань «Поліпши настрій».

Діти утворюють коло, взявшись за руки. Кожен по черзі розповідає про свій настрій, який він сьогодні, чому. Якщо у когось у класі настрій сумний, невеселий, усі діти поліпшують настрій товаришеві за допомогою пози, жестів, міміки, лагідних слів, звуків, віршів чи пісень.

4) Повідомлення теми місяця та проблемного запитання, що буде досліджуватися.

— Розгадайте ребус і дізнайтеся, над якою темою ми будемо працювати цього місяця.

(Територія.)

— Протягом 3-х тижнів жовтня ми будемо працювати над темою «Територія». Сьогодні ми дослідимо питання «За якими символами можна впізнати територію своєї країни?».

5) Вправа «Очікування».

— Чого ви очікуєте від сьогоднішнього заняття?

— Яким, на вашу думку, воно має бути?

— А якими на занятті мають бути діти?

— Отже, сподіваюся, ми разом проведемо цікаве, творче, корисне заняття, на якому кожен з вас дізнається багато нового.

6) Заповнення щоденних новин.

· Дата...

· Місяць...

· Сьогодні... (день тижня).

· Який день тижня за порядком?

· Яка сьогодні погода?

· Опади...

Учитель назначає помічників дня.

2. Аналітико-синтетичні вправи зі словами

— Запишіть слово ТЕРИТОРІЯ у зошит.

— Покажіть цеглинками LEGO DUPLO кількість букв у цьому слові.

— Покажіть цеглинками LEGO DUPLO кількість звуків у слові.

— Чому звуків більше, ніж букв?

— У яких ще позиціях буква Я позначає два звуки?

— Покажіть цеглинками LEGO DUPLO кількість складів у слові ТЕРИТОРІЯ.

— Як це слово можна перенести з рядка на рядок?

3. Побудова «асоціативного куща»

— З чим асоціюєте слово ТЕРИТОРІЯ?

(Територія — кордон, материк, держава, область, район, місто, село, стадіон, поле, двір, заповідник, ліс...)

4. Запис слів. Поділ слів на склади

— Запишіть слова, поділіть рискою на склади.

Територія — кордон, материк, держава, область, район, місто, громада, село, стадіон, поле, двір, заповідник, ліс.

— Усно складіть речення зі словом на вибір.

5. Робота з географічною картою

— Розгляньте географічну карту.

— Територію якої країни на ній виділено? (України.)

— Як позначаються на карті кордони країни?

— З якими країнами межує наша країна?

— Які території виділено на карті нашої країни? (Області.)

— Скільки областей на території України?

6. Мовно-логічна гра

— Утворіть від назви міста назву області. Запишіть у зошит.

— З якої літери будемо писати назви міст? Назви областей?

Зразок: Суми — Сумська, Харків — Харківська, Київ — Київська...

7. Фізкультхвилинка

Руки в сторони та вгору —

На носочки піднялись.

Підніми голівку вгору —

Й на долоньки подивись.

Присідати ми почнемо,

Добре ноги розімнемо.

Раз — присіли, руки прямо.

Встали — знову все так само.

Повертаємося вправно,

Все виконуємо гарно.

Вліво — вправо повернулись

І сусіду усміхнулись.

8. Робота з картиною Юрія Совінського. Розвиток зв'язного мовлення

Учитель застосовує стратегію «Входження в картину».

— На якій території відбувається подія, зображена художником? (На подвір'ї.)

— Що спонукало вас до такої думки?

— Яку пору року зображено?

— Що такого зобразив художник, що ви так уважаєте?

— Кого ви бачите на картині?

— Що робить господиня?

— Кому з вас доводилося годувати курей?

— Де ви це робили?

— Дайте назву картині.

— Як ви гадаєте, подвір'я — це приватна територія чи громадське місце?

— Які ще території можуть бути приватними? (Квартира, будинок, дача...)

— Чи можна втручатися стороннім особам на приватну територію? Чому?

— Чи можна розголошувати приватну інформацію? Чому?

9. Ознайомлення з поняттям «заповідник»

— Як ви вважаєте, а в тварин може бути приватна територія? Як називається ця територія?

— Так, це може бути заповідник.

Заповідник — це територія, на якій у природному стані зберігається весь її природний комплекс. Головна функція заповідника — збереження тварин і рослин.

— Розгляньте, як сучасна художниця Лілія Мартинюк зобразила територію рідного краю.

— Кого із зображених персонажів можна вважати господарями своєї території? А кого — гостем на ній? Обґрунтуйте свою думку.

— Дайте назву картині. Чому так назвали?

10. Робота з конструктором LEGO SYSTEM. Робота в групах

— Ви теж сьогодні можете долучитися до природоохоронної роботи. Побудуйте з LEGO заповідники для тварин.

— Розкажіть одне одному, хто там проживає. Чи може людина втручатися в життя цих тварин?

ІІ частина

1. Бесіда

— На якій території тобі комфортно перебувати?

— А на якій ти почуваєшся господарем? Розкажи.

2. Робота над змістом фантастичної історії Н. Чуб «Цікаві правила дорожнього руху»

— Наталія Чуб — відомий психолог, авторка понад 150 дитячих книг і мама трьох дітей. Її книжки вчать любити, поважати, дружити, вчитися, веселитися та всього того, що знадобиться в житті. Письменниця написала захопливу історію про пригоди інопланетян на нашій планеті.

— Прочитайте початок казки Н. Чуб «Цікаві правила дорожнього руху».

Мене звати Іванко Шишкін. Понад усе на світі я люблю свого вірного песика Бублика. Байдуже, що він зовсім не породистий! У мене є друг Данилко Сирников, він старший за мене на цілих три дні, але я на нього не ображаюся, адже він не винен, що раніше народився. Данилко захоплюється космосом. Він розумний і весь свій вільний (і навіть не вільний) час читає книжки про позаземні цивілізації, планети й космічні кораблі. А я люблю посидіти за комп'ютером і ще збираю колекцію моделей старовинних автомобілів.

Отже, все почалося так...

...Троє інопланетян спустилися драбинкою і зупинилися саме біля нашого вікна. Почулися шум, тріск, музика — здавалося, хтось намагався налаштувати свій радіоприймач.

Один з інопланетян сказав:

— Вітаю вас, земляни!

Бублик, який досі мирно спав у кріслі, раптом підскочив і почав голосно гавкати. Данилко смішно роззявив рота від здивування й нічого не відповів інопланетянам. Я привітався. А як же інакше? Вітатися потрібно завжди, мене мама вчила бути ввічливим.

— Будьмо знайомі, — кажу. — Замовкни, Бублику, це свої. Утім, я аж ніяк не був упевнений, що це свої.

— Фліп, — сказав один.

— Тікі, — мовив другий.

— Блум, — здалося, що булькнув третій.

«Ну й імена», — подумав я, але вголос з увічливості нічого не сказав — адже гості. Виглядали наші гості доволі дивно: мінячись усіма кольорами веселки, вони ставали то зеленими, то жовтими, то червоними. Кумедні чоловічки смішно розмахували руками й кивали головами. Вони навіть трохи нагадували нас, землян, ось тільки вуха, схожі на трубочки, й незвичне забарвлення відразу видавали в них мешканців іншої планети. Тут Данилко нарешті ожив, тобто виринув зі своєї сплячки, й питає:

— А звідки ви прилетіли?

— З Марса, звідки ж іще? — дружно відповіли йому інопланетяни.

— Чудово! — захоплено вигукнув Данилко.

— У вас тут мова дуже складна, — сказав інопланетянин, який назвався Фліпом.

— Ледве переклали з нашої, марсіанської.

Чудасія, та й годі! Не те, щоб я аж так здивувався. Я лише ніяк не міг збагнути, як це воно: інопланетяни існують, а в Інтернеті про них нічого до пуття не знайти. Бублик, вочевидь, був зі мною згоден, тому що голосно пирхав і тицявся мені в долоню мокрим холодним носом.

— Може, ви нам місто покажете? — попросив Блум. — Музеї й таке інше. Я так хотів до зоопарку потрапити й на трамваї покататися. В Космонеті (це те саме, що ваш Інтернет) бачив у нашому, марсіанському.

— Так, звісно покажемо, — погодився Данилко, — тільки вас би треба вдягти, щоб ви на людей були схожі. Зараз щось у батьків у шафі пошукаю.

За кілька хвилин інопланетяни майже не відрізнялися від нас. Джинси та яскраві футболки, кепки й сонцезахисні окуляри зробили свою справу. Тепер уже точно ніхто не здивується, побачивши на вулиці наших нових друзів.

— Готові? Тоді ходімо, — скомандував Данилко.

Запитання:

— Що тебе найбільше вразило в уривку?

— Як марсіани дізналися, що вони опинилися на чужій території?

— Як, на твою думку, почувалися прибульці у незнайомому місці?

3. Розгадування кросворда. Робота в групах

— Розгадайте кросворд. Впишіть слова-відгадки.

4. Музична фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія!»

(https://www.youtube.com/watch?v=8HvWHkDLDqM)

5. Складання розповіді про Україну. Робота в парах

— Хлопці пояснили прибульцям, що вони опинилися в Україні. Розповісти про рідну країну друзям допоміг кросворд. Що хлопці розповіли марсіанам? Озвуч їхню розповідь, уживаючи всі слова з кросворда.

6. Дослідження об'єктів, що позначають територію України

— Фліп облетів територію України і зробив кілька фото, а Блум позначив на мапі місця, у яких вони зроблені. Марсіани показали українським друзям свої фотографії та попросили пояснити, що за об'єкти зображені на них. Допоможи розповісти про їхнє призначення.

— Це типовий дорожній знак, який стоїть при в'їзді в Україну.

— Прочитайте назву англійською мовою.

— Чому на знаку написи українською та англійською мовами?

7. Розв'язування проблемних ситуацій математичного змісту

• Довжина західного кордону України з Польщею — 542 км, з Угорщиною — 136 км, зі Словаччиною — 97 км, з Румунією — 613 км.

— З якою країною кордон найдовший? Найко-ротший?

— На скільки кілометрів кордон із Угорщиною довший, ніж кордон із Словаччиною?

8. Вправа «Утвори прислів'я». Робота в парах

— Утворіть прислів'я з частин. Запишіть утворені прислів'я у зошит.

Людина без Вітчизни — а вдома краще.

Всюди добре,  своя сторона.

Рідна земля —  що соловей без пісні.

9. Виготовлення браслетів зі стрічок способом плетіння

— Хлопці виготовили браслети для своїх друзів з Марса на згадку про Україну. Зроби і ти такий самий браслет. Кому б ти його подарував/подарувала?

— Робота за технологічними картами

ІІІ частина

1. Вправа «Склади слово»

— Утворіть із літер слово.

ЯТОВС (Свято)

2. Побудова «асоціативного куща»

— З чим асоціюєте СВЯТО?

— Які свята святкують у ваших родинах?

3. Слово вчителя

— Український народ дуже працьовитий. Але в його житті важливе місце посідають не тільки будні, але й свята. Вони урізноманітнюють повсякден-ня, дають можливість відпочити, набратися сил.

Державні свята офіційно оголошуються вихідними днями.

У кожного з нас є день народження.

— А чи є день народження у нашої країни?

— Так. Наша країна народилася 24 серпня 1991 р. Цього дня проголошено Акт про незалежність України. Акт проголошення незалежності завершив тисячоліття прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави. 1 грудня цього самого року відбувся всеукраїнський референдум, на якому Акт проголошення незалежності було схвалено.

24 серпня — визнано державним святом — Днем Незалежності України.

День Незалежності України — найвизначніше свято нашої держави. Цього дня на головних вулицях міст відбуваються урочисті заходи та святковий парад.

Таке свято, як День Незалежності, є в усіх вільних країнах світу. Наприклад: у Сполучених Штатах Америки День Незалежності святкують 4 липня; у Франції — 14 липня; в Японії — 23 грудня; у Китаї — 1 жовтня; у Росії — 12 червня; у Канаді — 1 липня; у Німеччині — 3 жовтня.

Кожна країна світу має свої закони.

— Як називається Основний Закон України? (Конституція.)

— 28 червня 1996 року, на п'ятій сесії Верховної Ради України було ухвалено Конституцію України. На її основі складаються всі закони, постанови, рішення, що регулюють діяльність і взаємини громадян, хто б вони не були — дорослі чи діти.

(Учитель демонструє Конституцію України.) — Наприклад, у ст. 4 записано, що в Україні існує єдине громадянство — українці. А у ст. 10 зазначено, що державною в Україні є українська мова.

Щороку 28 червня наша країна святкує День Конституції України. Це свято є державним.

4. Виразне читання учнями вірша О. Лупія «Конституція України»

Конституція України

Конституцію читають

Тато, мама і дідусь,

Я на неї теж дивлюсь,

Сторінки перегортаю.

Гарна книжка і цікава,

Всіх добра навчає

І дарує людям право,

Від зла захищає.

Я уже навчивсь читати,

І сам прочитаю,

Бо вже дуже хочу знати,

Які права маю.

О. Лупій

— Як називається Основний Закон України? (Конституція.)

— Коли було ухвалено Конституцію України? (28 червня 1996 року Верховною Радою України.)

— В Україні, як і в інших країнах світу, відзначають День Конституції.

5. Фізкультхвилинка. Українська народна гра «Потанцюй у віночку»

Візьмемось за руки,

Підемо на луки.

Там сплетемо віночок,

Станемо в таночок.

(За бажанням дівчаток залишити на голівках віночки.)

6. Робота з деформованими реченнями. Робота в групах

Завдання: переставте слова так, щоб утворилося речення. Запишіть речення у зошит самостійно.

Конституції, 28 червня, День, —, України.

Незалежності, —, України, 24 серпня, День.

7. Дослідження. Робота з календарем на 20... рік

— Дослідіть у групах, які державні свята українці святкують цьогоріч.

— Скільки днів уроці?

— Зі скількох місяців складається рік?

— Зі скількох пір року складається рік?

— Назвіть зимові (весняні, літні, осінні) місяці.

— Скільки із 365 (366) днів офіційно визнані святковими?

— Чому ці дати виділено червоним кольором?

— Які свята визнано державними у січні? (Новий рік, Різдво.)

— Які у березні? (8 березня.)

— Які у серпні? (День Незалежності, День Конституції.)

— Яке державне свято українці відзначають 14 жовтня? (День захисника України.)

8. Ознайомлення із народними святами українців. Перегляд відеопрезентації «Календарні свята українського народу» (3 хв 17 с)

(https://www.youtube.com/watch?v=mvRnVmhKZ1w)

9. Вправа «Обери свято». Робота в групах

Завдання: поміж назв свят оберіть державні, підкресліть їх червоним олівцем, народні — підкресліть зеленим олівцем.

Різдво, Вербна неділя, Свята Трійця, День Незалежності України, Великдень, День Конституції, Спас, День захисника України, 8 березня, Водохреща, Маковія.

10. Відгадування загадки

— Відгадайте загадку і дізнайтесь, про який об'єкт ми поговоримо далі.

• Розкажіть, діти, хто те добре знає,

Яке коротке літо восени буває?

(Бабине літо.)

11. Бесіда

— Що таке бабине літо? (Це погожа осінь.)

— Чому бабине літо, а не дідове?

— Які сонце, небо, вітер, дерева в цей період?

— Чи доводилось вам спостерігати це явище в природі?

— Що можете про нього розказати?

12. Робота в парах. Складання діалогу «Що ти знаєш про бабине літо?»

13. Читання легенди про бабине літо

Бабине літо

Восени багато роботи для жінок. Не встигне жінка вибрати цибулю і часник, як уже квасоля проситься — тріскають стручки і показують білі зуби. А кукурудза, буряки, картопля... А сливи, яблука, груші! Треба ж назбирати і грибів, ожини, горіхів. Та що там казати: роботи по вуха.

Бо треба й посадити, й пересадити, й розсадити... Зібрати, перебрати, перекласти, висушити, змолотити, очистити, поскладати, дозбирати... Зима спитає, де літо було.

Зібралися жінки на раду. Вирішили вирядити до цариці Осені свою посланницю — чесну і працьовиту дівчину, щоб переказала Осені їхній вічний жаль і попросила полегшити клопоти.

А жила цариця Осінь не далеко, не близько, а за сімома горами, за п'ятьма лісами, за трьома річками. Та й дорога була небезпечна. Тож жінки порадили дівчині завжди бути обачною, не спокушатися на жодні зваби!

Йде, йде дівчина. Дорогою вона мала багато пригод, але щасливо дісталася до цариці Осені. Передала їй прохання жінок: продовжити восени два-три тижні літа, щоб устигнути зібрати врожай.

— Гаразд! — сказала цариця Осінь. — Щороку відтепер буде ще тепла пора, і назвете її «бабиним літом». Я подаватиму вам знак, що настає «бабине літо», літаючим по полях павутинням.

Для роботи над змістом легенди вчитель застосовує стратегію «Крісло автора».

14. Малювання графічними засобами «бабиного літа»

ІV частина

1. Вправа «Чарівна скринька»

Учитель кладе у скриньку монети і банкноти України. Просить дітей відгадати, що в ній. Діти ставлять запитання, а вчитель відповідає «так» чи «ні».

— Навіщо потрібні гроші?

Любі діти, наш урок —

Це до знань наступний крок,

Будем з вами ми вивчати,

Як нам гроші заробляти,

Як їх мудро витрачати.

2. Бесіда

— Чи любите ви ходити до магазину? Чому?

— А чи завжди такий похід приносить вам задоволення?

— Від чого залежить ваш настрій, коли ви виходите з магазину?

— Чому батьки не завжди купують вам те, що так хочете? Невже їм шкода придбати для вас нову іграшку чи солодощі?

— Чому вони кажуть, що у них немає грошей, тоді як отримують, на вашу думку, чималу заробітну плату, на яку можна стільки всього накупити!

— Так, за свою працю батьки отримують гроші. Усі гроші, зароблені за місяць, вони складають разом — у сімейний бюджет. Слово бюджет в перекладі з англійської означає «сумка», а «сімейний бюджет» — це велика сімейна «сумка».

Отже, сімейний бюджет — це доходи і витрати сім'ї за певний період (тиждень, місяць, рік).

— Чи добре буде, коли ці гроші сім'я витратить за один день?

— Як потрібно витрачати гроші? (Економно, ощадливо.)

— Так, кожна сім'я гроші повинна витрачати ощадливо, економно. Від цього залежатиме добробут кожної сім'ї, тобто сім'я житиме краще, матиме все необхідне.

— На які потреби витрачає ваша сім'я (батьки) гроші? (На харчування, одяг, комунальні послуги...)

— А чи знаєте ви, коли і як з'явилися гроші?

3. Розповідь про гроші

— Гроші виникли дуже давно. У Стародавній Греції вважали, що числа створили боги, а тому вони мають начебто магічну силу.

— З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів, металеві сокири. Але найбільш вживаними стали метали: золото і срібло.

— Згодом вони набирають форму монет — це золоті та срібні монети, монети зі сплаву кількох металів.

Пропоную вам розглянути монети і грошові банкноти України.

4. Дослідження в групах «Грошові одиниці України»

(У дітей — набори «Грошові знаки України».)

Монети — це символічні гроші, що виготовляють зі зливків малоцінних металів.

Паперові гроші — це банкноти та казначейські білети.

В Україні в обігу:

• грошові банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень,

• монети вартістю 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок;

• обігові монети номінальною вартістю 1, 2 грн.

Розмінні монети Національного банку України номінальною вартістю 1, 2, 5 копійок виготовлені з металу білого кольору, а монети вартістю 10, 25, 50 копійок — з металу жовтого кольору.

На аверсі — зображення малого Державного Герба України, облямованого з обох боків дубовими гілками та колосками пшениці. Над гербом є надпис «Україна», а під гербом — рік карбування монети.

На реверсі (звороті) розміщено цифрове позначення, нижче напис — «копійок», розміщено вінок з листя і ягід.

Бічна поверхня монети номіналом 1 і 2 копійки — гладенька, а 5, 10, 25, 50 — рифлена.

— А тепер розгляньмо зображення банкнот.

— Скільки копійок за вартістю дорівнює одній гривні? (100 к.)

— Грошові банкноти України виготовлено на спеціальному білому папері з водяними знаками. На особовій стороні банкноти розташовані портрети видатних діячів історії й літератури України, написи «Україна» або «Національний банк України», номінал банкноти буквами і цифрами.

5. Гра «Скарбничка»

На столі — дві скарбнички. В одну кидають тільки ті монети і купюри, на яких зображено одноцифрові числа, а в іншу — монети і купюри, на яких зображено двоцифрові числа. Купюри з трицифровими числами залишають на столі. Пояснюють, чому залишили.

6. Фізкультхвилинка

Всі піднесли руки — раз!

На носках стоїть весь клас,

Два — присіли, руки вниз,

На сусіда подивись.

Раз! — і вгору,

Два! — і вниз,

На сусіда не дивись.

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

Раз — присіли,

Два — піднялись.

Хто старався присідати,

Може вже відпочивати.

7. Розв'язування задач на обчислення вартості

• Бабуся купила цукерки і печиво. Вартість цукерок — 25 гривень, а печива — 12 гривень. Скільки гривень заплатила бабуся за всю покупку?

— Про що йдеться у задачі?

— Що купила бабуся?

— Яка вартість цукерок? Печива?

— Яке запитання задачі?

— Яку арифметичну дію використовуємо для її розв'язання?

8. Складання задач про вартість покупки за малюнком. Робота в групах

— Розгляньте малюнок.

— Що із цих продуктів вам доводилося купувати у магазині?

— Що скільки коштує?

— Складіть задачі про вартість покупки за малюнками.

— Що можна купити на 20 грн? Скільки здачі отримаєте?

— Що можна купити на 50 грн? Скільки здачі отримаєте?

9. Читання й обговорення казки «Зароблений карбованець»

Зароблений карбованець

(Українська народна казка Поділля)

Був собі один чоловік та й мав ледаря-сина, який не заробив за своє життя жодного п'ятака. Батько, поки мав здоров'я, то годував, а як занедужав, то тяжко зажурився. Гукає до себе жінку та й каже:

— Віддам я все моє добро комусь чужому, бо мій син нездара та ледащо, гроша заробити негоден.

Занепокоїлася жінка:

— Та що ти балакаєш таке?

— Коли так, — відказує їй чоловік, — нехай іде та й принесе мені заробленого карбованця. Отоді й залишу йому моє добро.

— Добре, — каже та. — Я скажу синові.

А тоді пішла до свого одинака та й на такий розум наставляє:

— На тобі, синку, карбованця та біжи десь до вечора погуляй. А як звечоріє, принеси карбованця батькові, скажи — заробив.

Син так і вчинив. Вештався десь цілий день, а ввечері й несе батькові карбованця.

— Ось, — каже, — заробив.

Понюхав батько того карбованця, покрутив у руках й укинув у вогонь.

— Це не ти його заробив!

Засміявся син та й пішов до матері, а та ще дужче занепокоїлася. Наступного дня знову тицьнула синові карбованця та й повчає:

— Біжи побігай, а ввечері скажеш батькові: «Ось, бачите, як упрів, поки карбованця заробив».

Парубок так і вчинив. Прибігає до батька весь мокрий та й хвалиться:

— Бачите, тату, як упрів, аж лоб мокрий. Ледве заробив карбованця!

Понюхав батько карбованця знову, покрутив, повертів та кинув у вогонь:

— Брешеш, сину, не заробив ти його!

А тому й байдуже, засміявся та й побіг до матері. Збагнула та, що недобра її рада, та й каже:

— Бачиш, сину, що не обдуримо ми твого батька. Іди куди-небудь та попрацюй один тиждень. Хай там як, а все-таки наскладаєш карбованця.

Послухався син матері, пішов. Цілий тиждень не розгинався, ледве наскладав карбованця.

Приніс батькові, а той понюхав гроші, глипнув на них і з того боку, і з цього та й знову кинув у піч:

— Ні, сину, це не ти заробив!

Скочив парубок до печі й почав вигрібати ті копійки із жару, а далі й каже:

— Що ти, батьку, накоїв? Я просвітлої години не мав, поки цього карбованця заробив, а ти взяв та й у піч укинув!

— Тепер, — каже батько, — я повірю, що ти сам заробив. Бачиш, як його заробляти?

Працюватимеш, то й матимеш, а ні — з голоду помреш.

Навчив батько сина та й почав лаштувати воза туди, звідкіля не вертаються.

Можна прослухати аудіоказку за посиланням (https://www.youtube.com/watch?v=EE5uxEDPs5o).

Запитання:

— Що спонукало батька замислитися про подальшу долю сина?

— До якої хитрості вдалася мати? Чому вона це зробила?

— Чи вдалося матері із сином обдурити батька?

— Чи вдалося сину заробити свого карбованця?

— Чому так змінилася поведінка сина?

— Яке головне слово можна дібрати до цієї казки? (Заробити.)

— Які гроші більше ціняться? (Зароблені чи подаровані, знайдені, вкрадені?)

— Чого вчить ця казка?

10. Вивчення зображень видатних діячів України на банкнотах

— Чи знаєте ви, хто з державних діячів або видатних людей України зображений на цих банкнотах? (Князі Володимир Великий, Ярослав Мудрий, гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа, поети Іван Франко і Тарас Шевченко, учений та державний діяч Грушевський.)

— Існують ще грошові банкноти із зображенням Лесі Українки (200 грн) та Григорія Сковороди (500 грн).

11. Розв'язування проблемного запитання

— А чи можна за гривні щось придбати за кордоном? (Ні, бо кожна країна має свою грошову одиницю.)

12. Вправа «Мікрофон»

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Якими економічними термінами поповнили свій словниковий запас?

— Чи знадобляться вам знання, здобуті на сьогоднішньому уроці? Де?

13. Дослідження у групах

На партах у дітей — картки із назвами країн та їхні грошові одиниці.

· Україна

· країни Південної та Північної Америка

· Європа

· Росія

· Білорусь

· Польща

Завдання: поєднати назву країни з її грошовою одиницею.

14. Підсумок уроку

— Яке питання ми досліджували протягом кількох уроків?

— З яким настроєм завершуєте урок?

— Про що дізналися?

— Чи справдилися ваші очікування?

15. Рефлексія. Бліцтурнір

1. У якій державі ми живемо? (Україна.)

2. Які символи має наша держава? (Герб, прапор, пісню-гімн.)

3. Скільки кольорів має український державний прапор? (Два.)

4. Які ці кольори? (Синій та жовтий.)

5. Як ми називаємо український герб? (Тризуб.)

6. Які улюблені рослини українців ви знаєте?

7. Яка грошова одиниця України?