Інтегровані уроки курсу «Я досліджую світ» у 2-му класі Частина 1 - Ягупа І. Д. 2019

Як визначити, що відбулася зміна?
Тиждень 1

Мета:

· формувати в дітей уявлення про сезонні зміни в природі;

· поглибити знання про ліс;

· формувати поняття про людину як живий організм та про тіло людини як єдиний організм, у якому всі органи залежать один від одного;

· ознайомити учнів із поняттям «людське «Я»»;

· пояснити, що кожна людина неповторна (зовнішність, характер, уподобання);

· розвивати звичку доглядати за волоссям, щоб бути привабливими;

· учити складати розповідь за опорними фразами;

· закріплювати знання про звуки мовлення;

· вправляти учнів у поділі слів на склади;

· закріплювати читацькі навички учнів, розуміння прочитаного;

· розвивати каліграфічні навички письма, закріплювати вміння писати слова під диктовку слова, речення;

· учити добирати синоніми та антоніми до слів;

· збагачувати словниковий запас учнів відповідно до тематики тижня;

· закріплювати вміння розв'язувати прості задачі, додавання та віднімання чисел у межах 20, вимірювати предмети за допомогою рулетки;

· активізувати пізнавальну діяльність дітей, розвивати самостійне мислення, уяву, доказове мовлення;

· розвивати зв'язне мовлення дітей, пам'ять, увагу, фантазію, дрібну моторику руки, критичне мислення; естетичні смаки, акторські, декламаторські здібності, навички вільного спілкування;

· виховувати турботу про власне здоров'я, повагу, ввічливість, доброзичливість, удячність, тактовність, щирість у спілкуванні з іншими, естетичні смаки, любов до природи.

Очікувані результати навчання:

· з увагою сприймає усні репліки вчителя й однокласників й доречно реагує на усну інформацію в діалозі;

· сприймає монологічне висловлення;

· ставить запитання до усного повідомлення й відповідає на запитання;

· ділиться своїми почуттями та емоціями від прослуханого висловлення;

· розповідає про те, що його вразило;

· звертається, вітається, дотримуючи норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;

· спілкується з однокласниками та з учителем;

· організує своє робоче місце для навчання;

· об'єднується з іншими дітьми у групу, в пари для спільної діяльності;

· називає учасників спілкування, їхні дії та ознаки дій, робить висновок про настрій, емоції учасників спілкування;

· читає правильно та виразно вголос різні тексти, залежно від мети читання;

· розповідає про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного;

· уміє писати під диктування слова, речення;

· аналізує звуковий склад слова (кількість складів, наголошений та ненаголошені склади, голосні та приголосні звуки);

· бере участь у мовних іграх з творення нових слів;

· добирає синоніми та антоніми до поданих слів;

· уміє додавати та віднімати числа в межах 20;

· розв'язує прості задачі;

· здійснює вимірювання величин, маючи вільний доступ до необхідних вимірювальних приладів;

· встановлює логічну послідовність подій або дій;

· досліджує і представляє неповторність кожної людини, беручи до уваги зовнішність, поведінку, характер, уподобання;

· досліджує свій організм;

· знає, що людина — частина живої природи;

· знає, що тіло людини — єдиний організм, у якому всі органи залежать один від одного;

· розуміє, що в людині може змінюватися, а що залишається незмінним;

· дотримує правил щодо догляду за власним волоссям;

· розуміє, чому в природі відбуваються сезонні зміни;

· уміє конструювати з конструктора LEGO;

· уміє плести косичку із ниток, виготовляючи закла-динку в книжку.

Обладнання: картки для індивідуальної, парної, групової роботи; «квітка літніх слів»; кольорові олівці; нитки; пісня Зиновія Филипчука «Літо»; музичні фізкультхви-линки.

ХІД УРОКУ

І частина

1. Ранкова зустріч

1) Привітання.

Діти утворюють коло і разом з учителем промовляють вітання.

Ми — сімейка невеличка.

Усі друзі — я і ти.

Привітаємось, щоб личка

Всі усмішками цвіли.

2) Психогімнастика.

Діти утворюють коло і вітаються одне з одним, використовуючи слова, зображені на квітці: «Доброго ранку! Я вітаю тебе! Привіт! Вітаю! Салют! Доброго здоров'я! Радий бачити тебе!..».

3) Обговорення в парах «Як я провів літні канікули».

4) Заповнення словникової дошки. Створення «квітки літніх слів».

Літо, канікули, відпочинок, річка, море, гори, сонце, байдарки, ліс, пляж, скутер, велосипед, футбол...

5) Повідомлення теми місяця та проблемного запитання, що буде досліджуватися.

— Протягом вересня ми будемо працювати над темою «Зміни». Почнімо зі з'ясування питання «Як визначити, що відбулася зміна?».

6) Вправа «Очікування».

— Чого ви очікуєте від сьогоднішнього заняття?

— Яким, на вашу думку, воно має бути?

— А якими на занятті мають бути діти?

— Отже, сподіваюся, ми разом проведемо цікаве, творче, корисне заняття, на якому кожен з вас дізнається багато нового.

7) Заповнення щоденних новин.

· Дата...

· Місяць...

· Сьогодні... (день тижня).

· Який день тижня за порядком?

· Яка сьогодні погода?

· Опади...

Учитель назначає помічників дня.

2. Побудова «асоціативного куща» «Зміни»

— Які асоціації у вас виникають, коли чуєте слово ЗМІНИ?

3. Аналітико-синтетичні вправи зі словами

1) Звуковий аналіз слова ЗМІНИ.

2) Добирання синонімів до слова ЗМІНИ.

Зміни — перетворення, перевтілення, переміна, переінакшення, переворот.

4. Фізкультпауза під музичний супровід «Пісня про зарядку» (муз. О. Янушкевич, сл. М. Ясакова)

Розбудило сонечко нас з тобою,

Повело нас сонечко за собою.

Хлопчики, дівчатка — я і ти,

Робимо зарядку: раз, два, три!

Раз, два, три! Раз, два, три!

Робимо зарядку: раз, два, три!

Ручками до сонечка потягнулись,

Весело всі сонечку усміхнулись.

Плещемо в долоні я і ти:

Прокидайтесь, соні! Раз, два, три!

Раз, два, три! Раз, два, три!

Прокидайтесь, соні! Раз, два, три!

Повернулись вліво, потім — вправо.

Хто ще так несміло робить вправи?

Більш не позіхаємо я і ти,

Весело стрибаємо: раз, два, три!

Раз, два, три! Раз, два, три!

Весело стрибаємо: раз, два, три!

Раз, два, три! Раз, два, три!

Робимо зарядку я і ти!

5. Розвиток зв'язного мовлення.

Складання розповіді «Моє літо»

— Розкажи про своє літо. Продовж речення про те, що змінилося в тобі за літо. Можеш доповнити свою розповідь фотографіями.

· Важливою подією для мене стало...

· Я пишаюсь тим, що я...

· Шкода, що мені не вдалося...

· Але наступного літа я обов'язково...

6. Створення колажу «Спогади про літо»

Учні створюють фото у вигляді малюнка на мо-білочці. Готові малюнки наклеюють на аркуш паперу формату А1 та виготовляють спільний колаж.

7. Виконання пісні Зиновія Филипчука «Літо»

(https://www.youtube.com/watch?v=r3KtTd0cQng)

ІІ частина

1. Робота в групах. Конструювання з конструктора LEGO SYSTEM

Учні об'єднуються в групи «Річка», «Море», «Гори», «Ліс», «Село», «Місто». Об'єднавшись у групи за способом відпочинку, складають загальний вигляд свого відпочинку. Розповідають одне одному про відпочинок.

2. Формування природничих понять. Бесіда

— Які моря омивають Україну?

— Як називається найбільша ріка України?

— Яка річка протікає у нашій місцевості?

— Як називаються гори на заході нашої країни?

— Що таке ліс?

— Однією зі складових природи є ліс. Ліс — невичерпне багатство нашої країни. Він завжди був другом людини, захищав її у лиху годину, дарував свої запаси. Немає на землі людини, чиє життя не було б пов'язане з життям лісу. З деревини виготовляють меблі, папір, розчинники фарб, спеціальні масла, ліки, вітаміни. Життя без лісу не можливе.

Це — складне рослинне угруповання. Воно нагадує багатоповерхівку. Верхній поверх — це найвищі дерева: сосни, дуби; нижчий — осика, береза, липа, вільха. Потім — кущі: ліщина, калина, глід. А найнижчий поверх — трава, гриби, ягоди, мохи.

— Що дарує ліс людині?

3. Розвиток каліграфічних навичок письма. Запис речень під диктування

Ліс дарує нам гриби, ягоди, лікарські рослини. Це джерело кисню, захисник річок, ґрунтів.

4. Фізкультхвилинка «Ходить білочка по лісі»

Ходить білочка по лісі, —

(Діти ходять кімнатою, простягають руки вперед.)

По високому, густому,

(Розводять руки в сторони.)

По зеленому, рясному.

(Стежать поглядом, відводять руку у загадану сторону.)

В неї стежечок багато:

По землі і по деревах.

(Стежать поглядом, повертаються назад.)

Справа стежечка — до зірки,

(Простягають руки праворуч.)

Зліва стежечка — до шишки,

(Простягають руки ліворуч.)

Ззаду стежка — до горішка.

(Повертаються тулубом назад.)

5. Розвиток математичних знань. Розв'язування простих задач (усно)

• Білочка знайшла 15 грибочків, а їжачок — на 3 більше. Скільки горшків знайшов їжачок? (15 + 3 = 18.)

— Назвіть сусідів числа 18.

• На сніданок зайчики з'їли 6 морквинок, на обід — 8 грибків, а на вечерю 2 капусти. Скільки всього овочів з'їли зайчики? (6 + 2 = 8.)

— Назвіть сусідів числа 8.

— Порівняйте числа. На скільки 8 менше за 18?

6. Формування природничих понять. Сезонні зміни в природі

— Згадайте, яким ви бачили ліс навесні, на початку літа?

— Як він виглядає зараз?

— Що змінилося?

— Чому у природі відбуваються зміни? З чим це пов'язано?

(Основні зміни у неживій природі — похолодання, що спричиняє зміни у живій природі).

— Які ознаки осені ви спостерігаєте, ідучи до школи?

Висновок. Восени дні стають коротшими, а ночі — довшими. 23 вересня — день осіннього рівнодення. День і ніч однакові, вони тривають по 12 годин, тому 23 вересня називають днем осіннього рівнодення. Після цього дня ніч стає довшою, а день помітно скорочується. Надходять короткі дні осені: ледве заховалося сонце — і вже насувається ніч. Сонце піднімається вже не так високо, як улітку, тому його промені слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується.

Рослини змінюють своє зелене вбрання, готуються до зимового холоду. На золотому фоні пожовклого листя виділяються яскраві плями розфарбованих кленів та осик. Червоніє листя черемхи, вишні, горобини. Чисте і прозоре осіннє повітря, прозора вода у лісових струмочках. Ще цвітуть пізні квіти, жовтіє і в'яне трава. Поступово починається час листопаду. Раніше за інші дерева скидають листя липа і старі тополі. Посилений листопад починається за першими приморозками.

7. Вправа «Зміни в мені»

— А чи змінилися ви за літо?

— Розглянь малюнки, познач знаками (+/-), що є змінним, а що ні. Що в тобі змінилось протягом літа? Поділися враженнями зі своїми однокласниками.

— Як ти вважаєш, чому деякі речі постійно змінюються?

— Чому дещо залишається незмінним?

— Чи може, на твою думку, з часом змінитись те, що зараз є незмінним? Чому ти так уважаєш? Поясни.

8. Формування поняття «Людина — частина живої природи»

— До якої самої частини навколишнього світу належить людина?

До якої частини навколишнього світу ти належиш?

— Так, людина — найскладніше творіння живої природи. З багатьох поглядів вона абсолютно унікальна. Вона ходить на двох ногах. Її пальці здатні виконувати найтонші точні рухи, у неї дуже складний мозок. Завдяки цьому вона займає особливе місце в природі.

— Чому людина — живий організм?

Людина — частина живої природи, бо вона:

· народжується;

· дихає, живиться;

· розмножується, росте;

· рухається, розвивається.

— Чим же вона відрізняється від інших живих організмів?

9. Ситуативні завдання

Ситуація 1. У ластівки з'явилися маленькі пташенята. Мама-ластівка навчає своїх малят. Як? (За допомогою рухів і звуків.)

Ситуація 2. У матері народилася донечка. Мама теж навчає її. Як? (За допомогою рухів, слів.)

— Отже, людину від інших живих організмів відрізняє мовлення.

— Ми вже знаємо, що людині для життя потрібні їжа, одяг, житло. Де вона все це бере?

— Отже, людину від інших живих організмів відрізняє праця.

— Людину від інших живих організмів відрізняє і те, що вона повсякчас думає, тобто у неї є мислення.

10. Розгадування кросворда. Ознайомлення учнів з органами тіла людини

— Щоб не втратити здоров'я, потрібно добре знати свій організм. Організм людини складається з органів. Розгадаймо кросворд. Послухайте загадки і скажіть, про який орган тіла людини йдеться.

1. Два брати через гору живуть і ніколи одне до одного в гості не ходять. (Очі.)

2. Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце.)

3. Що то за комора, у яку все вміщується? (Голова.)

4. Десятеро цих братів

Не однакові за зростом,

Та складну роботу й просту

Роблять разом, у гурті.

Хоч буває їм сутужно,

А проте живуть всі дружно:

Прибирають все довкіл,

Їжу подають на стіл,

Чи працюють на заводі —

Все у них у добрій згоді...

Ладен хто відповісти:

Як же звуться ці брати? (Пальці.)

5. Все життя один одного обганяють,

А випередити не можуть. (Ноги.)

6. Сопе, хропе, часом чхає,

Сюди-туди зазирає;

На морозі замерзає,

Бо одежини не має. (Ніс.)

7. Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик.)

— Отже, всі ці органи становлять організм людини.

— Які ще органи тіла людини ви знаєте?

— Усі органи тіла людини взаємопов'язані і становлять злагоджений організм. Якщо пошкоджений якийсь орган тіла — це завдає багато прикростей і неприємностей усьому організму.

11. Робота в групах. Вправа «Досліди організм людини»

Завдання: підпишіть назви відомих вам органів людини.

12. Формування каліграфічних навичок письма. Запис слів під диктування

Слова для запису: людина, мозок, серце, легені, шлунок, печінка, хребет, нирки.

Завдання: поділіть рисками слова на склади.

ІІІ частина

1. Вправа «Асоціація»

— Доберіть до слова «Я» слова, що описують ваш характер і зовнішній вигляд людини.

(На дошці — три серединки квіточок зі словом «Я», що ще не до кінця розцвіли. У кожного учня на парті — квіточки, на яких діти описують своє «Я». Кожен прикріплює до серединочки свою квіточку.)

— Це свідчить про те, що кожна людина має особисте «Я» і людське «Я». (Зовнішність очевидна для всіх, а внутрішній світ виявляється у вчинках і поведінці людини. Усі різні.)

— Недарма сказано в прислів'ї: «Красу — бачать, мудрість — чують, доброту — відчувають». (Запис на дошці.)

— Чи можливо знайти у природі двох зовсім однакових людей?

— Хто вважає, що «так», — підніміть зелену цеглинку LEGO.

— Хто вважає, що «ні», підніміть — червону цеглинку LEGO. Доведіть. (Зовнішність — не головне, головні — характер людини, її вчинки.)

— Навіть близнюки мають розбіжності у зовнішності, в характері, в поведінці. Сьогодні говоритимемо про внутрішній світ людини, її якості, характер і звички. Одним словом, про те, що становить людське «Я» кожного з нас.

У народі кажуть: «За сукнею зустрічають — за розумом проводжають». А іноді — так: «Людина красна не словами, а своїми справами».

2. Розвиток каліграфічних навичок письма. Запис прислів'я під диктування

Людина красна не словами, а своїми справами.

3. Читання й обговорення оповідання В. Сухомлинського «Образливе слово»

Одного разу Син розсердився і зопалу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, шкода стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір.

Минали роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Уклонився Син Матері низько до землі й говорить:

— Простіть мені, Мамо, за образливе слово.

— Прощаю, — сказала Мати й зітхнула.

— Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Замислилась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові:

— Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.

4. Мовні ігри зі словами. Робота в групах за картками

1- ша, 3-тя групи — доберіть до поданих слів слова, протилежні за значенням.

Добрий — злий, співчутливий — байдужий, справедливий — несправедливий, сміливий — боязкий, рішучий — невпевнений.

2- га, 4-та групи — доберіть якість людей за поданим початком.

· Якість людини, яка ніколи не говорить правди. (Брехливість.)

· Якість щирої та прямої людини. (Чесність.)

· Якість людини, яка ніколи не хвалиться своїми успіхами і досягненнями. (Скромність.)

· Якість хороброї людини, яка не занепадає духом у небезпеці. (Мужність.)

5. Музична фізкультпауза «Весела руханка»

(https://www.youtube.com/watch?v=6dDs907uDlg)

6. Вправа «Хто уважний?»

Учні сигналізують цеглинками LEGO правильні відповіді.

Синя цеглинка — зовнішнє людське «Я».

Зелена цеглинка — людське «Я».

Червона цеглинка — якою має бути людина.

Зеленоока, врівноважена, кучерява, працьовита, веснянкувата, мрійлива, струнка, невисока, скромна, чуйна, кирпатенька, тендітна, пихата, добра, чесна, скромна, правдива, відважна, працьовита, смілива, гарна душею.

7. Відгадування загадки

• Золоті у нього руки:

Робить зачіски й перуки,

Підстриже і пофарбує,

Гарний настрій подарує. (Перукар.)

8. Вправа «Я — перукар»

Обери зачіску, схожу на твою. Намалюй, яку зачіску тобі хотілось би мати. Поміркуй, як може змінюватися зачіска, залежно від події.

— Що легше змінити — колір волосся чи його довжину? Колір волосся чи зачіску?

— Як ти вважаєш, чому люди інколи хочуть змінити свою зовнішність?

— Якщо твій друг чи подруга змінить свою зачіску, ти теж зміниш, чи залишиш свою? Чому?

— Чому нам всім подобаються різні зачіски? Кольори одягу?

— Поміркуй, чи добре було б, якби у всіх були однакові вподобання. Поясни, чому ти так уважаєш.

9. Формування математичних понять. Вимірювання довжини об'єктів

— Чим можна виміряти довжину волосся?

— Нумо виміряємо довжину косичок дівчаток класу і визначимо, у кого найдовша косичка.

10. Вправа «Обери об'єкт». Робота в парах

— Обведіть предмети, необхідні для догляду за волоссям. Назвіть їх.

11. Аналітико-синтетичні вправи зі словами

— Назвіть звуки в слові ЩІТКА.

— Покажіть цеглинками LEGO DUPLO кількість складів у словах: МИЛО, ГРЕБІНЕЦЬ, ШАМПУНЬ.

12. Вивчення правил догляду за волоссям

— Волосся — прекрасна прикраса людини в будь-якому віці. Гарна зачіска додає жінці особливої привабливобливості.

— Розповідь учителя (корисні поради)

• Дуже корисно полоскати волосся відваром із суміші сухих трав: м'яти, ромашки, шавлії, любистку, звіробою.

• Ваше волосся полюбляє, щоб його розчісували перед сном — 5-10 хвилин в усіх напрямках. Унаслідок цього воно стане густішим, блискучішим та буде легко вкладатися.

• Якщо коротке волосся — розчісують від коренів до кінців, довге — навпаки, починають з кінців пасма, і поступово не смикаючи піднімаються до коренів.

• Для розчісування волосся краще використовувати гребінець з деревини.

• Гребінці раз на тиждень обов'язково миють із милом.

• Росту волосся сприяє настій кореня лопуха, що втирають у шкіру.

• Коли сумно — найкращий засіб вимити волосся. Разом з водою змиваються «чорні» думки.

13. Плетення косичок із ниток. Виготовлення закладки у книжку

— Робота за технологічною карткою

14. Підсумок заняття

— З яким настроєм закінчуєте заняття?

— Про що дізналися?

— Чи справдилися ваші очікування?

15. Рефлексія. «Щоденник вражень». «Що я дізнався на уроці?»

Учні висловлюють свої думки у письмовій формі про те, що вони дізналися нового про людину, її організм, сезонні зміни у природі у вигляді малюнків та піктограм.