Я досліджую світ 2 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022
Як утворюється сніг і лід. Досліджуємо властивості снігу та льоду
Мета: формувати уявлення про умови, за яких утворюються сніг і лід, вміння проводити дослідження властивостей снігу та льоду, розвивати мислення, спостережливість, уяву, вміння аналізувати та порівнювати, складати розповідь; виховувати бажання пізнавати світ природи, бережно ставитися до неї.
Обладнання: підручник, робочий зошит, сигнальні картки або різнокольорові кубики «Лего», шматки льоду та сніг у термосі, кольоровий папір, склянки з водою.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Спостереження за змінами в природі.
— Який місяць триває? Яке сьогодні число? Який стан неба? Яка температура повітря? Чи є опади? Які саме? Чи є вітер?
ІІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.
Фронтальна бесіда.
— Що ви вивчали на попередньому уроці?
— Послухайте вірш «Зима» і назвіть основні ознаки зими, про які в ньому згадує автор.
Надійшли морози,
ріки закували
і березам коси
інеєм прибрали.
Пухова перина
очі убирає,
біла скатертина —
ні кінця, ні краю.
Під серпанком білим
трави і листочки,
річка оніміла,
не дзюрчать струмочки.
Омертвіли лози,
ледь гіллям хитають,
а в полях морози
та вітри гуляють. (Я. Колас)
— Як змінюється полуднева висота Сонця на небосхилі взимку?
— Як змінюється тривалість дня і ночі взимку?
IV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.
— Якою може бути вода? (Відповіді учнів.)
— Відгадайте загадки.
✵ Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка.
Крил немає, а гарно літає.
Що це за птиця, що сонця боїться? (Сніг)
✵ Прозорий, як скло, а не вставиш у вікно. (Лід)
— Про яку воду йдеться у загадках?
— Чому сніг і лід утворюються взимку?
Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, за яких умов утворюється сніг і лід. Ви будете досліджувати властивості снігу та льоду.
Тема сьогоднішнього уроку: «Як утворюється сніг і лід. Досліджуємо властивості снігу та льоду».
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Бесіда з елементами практичної роботи та розповіді з метою формування уявлення про процес утворення снігу та льоду.
Сніг і лід — це тверда вода.
При температурі вище 0 °C вода перебуває в рідкому стані. Щоб вода перейшла у твердий стан, температура має опуститися до 0°C або нижче. Коли температура доходить до точки замерзання (для води це 0 °C) або опускається нижче, утворюються сніг і лід.
Отже, щоб утворився лід, температура води має опуститися до 0 °C і нижче.
Утворюється сніг у хмарах, де дуже холодно. Дрібні краплинки води замерзають, перетворюючись на кристалики льоду. Кристалики збільшуються в розмірах і стають сніжинками. Падає сніг, коли температура повітря нижча від 0°.
Лід на поверхні водойми взимку утворюється тоді, коли верхні шари води в ній охолоджуються. Коли температура доходить до точки замерзання (для води це 0°C) або опускається нижче, на поверхні води починають утворюватися дрібні кристалики. Кожний такий кристалик має шість променів. З’єднуючись, кристалики перетворюються на лід.
2. Бесіда з елементами розповіді та практичної роботи з метою формування уявлення про властивості льоду.
Сніг і лід мають свої властивості.
— Якого кольору сніг і лід? (Учитель / учителька демонструє сніг і лід.)
Сніг білий, а лід — безбарвний.
Результати дослідження властивостей снігу та льоду будете записувати в робочому зошиті (завд. 1, с. 56).
— Дізнатися, які ще властивості мають сніг і лід, вам допоможуть досліди, запропоновані на с. 111-112 у підручнику.
Виконаємо дослід 1.
Візьміть в руки сніг і лід.
— Які вони на дотик?
Сніг і лід холодні на дотик.
Виконаємо дослід 2.
Покладіть грудочки снігу та льоду на кольоровий папір.
— Що ви можете сказати про колір і прозорість снігу та льоду?
Сніг непрозорий, а лід — прозорий.
Виконаємо дослід 3.
Стисніть у руках сніг і лід.
— Чому грудочка снігу стала меншою, а льоду — ні?
Сніг м’який, а лід — твердий.
Потримайте грудочки снігу та льоду в руках.
— Що сталося зі снігом та льодом під дією тепла? На що вони перетворилися?
Сніг і лід під дією тепла тануть і перетворюються на воду.
Виконаємо дослід 4.
Опустіть в одну склянку з водою грудочку снігу, а в іншу — льоду.
— Чому вони не тонуть? Яку властивість снігу та льоду виявив цей дослід?
Сніг і лід легші за воду.
3. Практична робота з метою формування уміння порівнювати властивості снігу та льоду.
Провівши досліди, ви дізналися, які властивості мають сніг і лід.
— Розгляньте схему на с. 112 у підручнику та дайте відповідь на запитання.
— Які властивості мають сніг і лід?
— Порівняйте сніг і лід. Чим вони відрізняються? Що в них спільного?
За результатами порівняння властивостей снігу і льоду заповніть таблицю в робочому зошиті (завд. 2, с. 56). Отже, сніг утворюється у хмарі та падає на земну поверхню, коли температура повітря нижча від 0 °С. Лід утворюється під час охолодження води нижче від 0°. Сніг і лід мають спільні та відмінні властивості.
VI. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.
Дидактична гра «Доброзичливо — недоброзичливо».
— Пограймо в гру «Правильно — неправильно». Я читатиму твердження. Ви уважно слухаєте і, якщо твердження правильне, показуєте зелену сигнальну картку, якщо ні — червону. (За відсутності сигнальних карток діти плескають у долоні, якщо твердження правильне. Кожне твердження діти коментують і пояснюють.)
✵ Сніг і лід прозорі.
✵ Сніг і лід тануть під дією тепла та перетворюються на воду.
✵ Сніг білий, а лід — безбарвний.
✵ Сніг і лід холодні.
✵ Лід утворюється, коли температура верхніх шарів води вища 0 °С.
✵ Сніг падає, коли температура повітря нижча 0 °С.
✵ Сніг легший за воду, а лід — важчий.
✵ Сніг м’який, а лід — твердий.
VІІ. Підсумок уроку.
— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Відповідь розпочніть словами «Сьогодні на уроці я дізнався / дізналася, що...».
— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.
Картка зеленого кольору: «Я зрозумів /зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».
Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».
Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал!».
VIІІ. Завдання додому.
Опрацювати статтю в підручнику на с. 111-112.
Провести запропоноване після статті дослідження.