Я досліджую світ 2 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022
Ознаки осені в неживій природі
Мета: формувати уявлення про ознаки осені в неживій природі, вміння розпізнавати й описувати осінні явища в неживій природі, розвивати уяву та фантазію, вміння спостерігати та зіставляти, складати розповідь; виховувати бажання пізнавати світ природи, бережно ставитися до неї.
Обладнання: підручник, робочий зошит, кольорові олівці, сигнальні картки або різнокольорові кубики «Лего», ілюстрації із зображенням осінніх пейзажів.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Спостереження за змінами в природі.
— Який місяць триває? Яке сьогодні число? Який стан неба? Яка температура повітря? Чи є опади? Які саме? Чи є вітер?
— Запишіть у таблиці календаря спостережень відповідні умовні знаки.
ІІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.
Фронтальна бесіда.
— Що ви вивчали на попередньому уроці?
— Назвіть осінні місяці.
— На які періоди поділяють осінь?
— Які ознаки першого осіннього місяця? Чому він отримав таку назву?
— Які ознаки другого осіннього місяця? Чому він отримав таку назву?
— Які ознаки третього осіннього місяця? Чому він отримав таку назву?
— Поясніть зміст народного вислову про вересень: «Вересень — літові кінець, а осені — початок».
— Поясніть зміст народного вислову про жовтень: «Жовтень хоч і холодний, та листопад його перехолодить».
— Поясніть зміст народного вислову про листопад: «Листопад білими кіньми їде, зимі ворота відчиняє».
IV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.
— Чому на Землі відбувається зміна пір року? (Відповіді учнів.)
— Які явища в неживій природі вам доводилося спостерігати під час осінньої екскурсії?
Що нижче Сонце розташовується опівдні на небосхилі, то менше тепла і світла отримує земна поверхня. Від кількості сонячного світла і тепла залежить стан неживої природи. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про стан неживої природи восени. Ви навчитеся на основі своїх записів у календарях природи розповідати про зміни, що відбуваються в неживій природі восени.
Тема сьогоднішнього уроку: «Ознаки осені в неживій природі».
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Бесіда з елементами розповіді та практичної роботи з метою формування уявлення про зміну висоти Сонця над земною поверхнею восени та зміну тривалості дня і ночі.
На зміну спекотному літу прийшла прохолодна осінь.
— Розгляньте малюнки на с. 53 в підручнику та дайте відповідь на запитання.
— Як змінилася висота Сонця над земною поверхнею і шлях Сонця на небосхилі з настанням осені? (Учитель /учителька вислуховує відповіді учнів і робить узагальнюючу розповідь.)
Півкуля, на якій ми живемо, відхиляється від Сонця. Сонце в полудень піднімається нижче, ніж улітку, менше освітлює й нагріває земну поверхню. Тому восени холодніше, ніж улітку.
Шлях Сонця на небосхилі стає коротшим, тому зменшується тривалість дня.
— Світло чи темно восени надворі, коли ви прокидаєтеся вранці, або ввечері, коли лягаєте спати?
— Пригадайте, світло чи темно було влітку надворі, коли ви прокидалися вранці, або ввечері, коли лягали спати?
Влітку дні довші за ночі. Ще на початку вересня день довший за ніч. Та поступово його тривалість зменшується.
21-23 вересня настає день осіннього рівнодення, тривалість дня і ночі у цей час стає однаковою, по 12 годин. Після 23 вересня та впродовж жовтня і листопада дні стають ще коротшими, а ночі — ще довшими.
Отже, восени Сонце розташовується нижче на небосхилі, ніж влітку, і посилає на Землю менше світла й тепла. Шлях Сонця над земною поверхнею стає щоразу коротшим, тому тривалість дня зменшується.
2. Практична робота з метою формування вміння робити висновки на основі спостережень за погодою та уявлення про зміни, які відбуваються в неживій природі восени.
— Відкрийте календар погоди за вересень місяць (с. 4 у робочому зошиті) і дайте відповіді на запитання.
— Сонячні, хмарні чи похмурі дні переважають восени?
— Які опади та як часто випадали восени?
— Безвітряні чи вітряні дні переважали в період проведення спостережень?
— Скільки восени було днів із ранковими туманами?
— Чи були дні, коли спостерігалася ранкова роса?
3. Робота в парі (групі) з використанням ілюстрацій з метою формування уявлення про зміни в неживій природі восени.
— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 53 в підручнику. Користуючись малюнком на форзаці 1 у підручнику та своїми спостереженнями за погодою та явищами природи, назвіть ознаки осені в неживій природі. (Учитель / учителька вислуховує відповіді учнів і робить узагальнюючу розповідь.)
Восени відбуваються такі зміни в неживій природі:
✵ стає прохолодніше;
✵ часто йдуть затяжні дощі;
✵ небо часто вкрите сірими хмарами, які низько нависають над земною поверхнею;
✵ дмуть холодні поривчасті вітри;
✵ зранку часто в низинах стелиться туман.
Отже, восени Сонце в полудень піднімається нижче на небосхилі, ніж улітку, менше освітлює й нагріває земну поверхню. Тому восени стає холодніше, ніж улітку, і коротшає день.
4. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про бабине літо та його ознаки.
— Відгадайте, про яке літо йдеться в загадці.
✵ Розкажіть, хто добре знає,
яке коротке літо восени буває. (Бабине літо)
— Що таке бабине літо? Які його ознаки? Коли буває бабине літо?
Наприкінці серпня — на початку вересня погода зазвичай псується. Стає холодно, йде дощ, дме вітер. А потім знову повертаються погожі дні, стає тепло. Це означає, що настає бабине літо.
Характерною ознакою бабиного літа є поява в повітрі літаючої павутини. На кінці кожної павутинки сидять маленькі павучки, які вичікували теплої сухої погоди, щоб за допомогою павутинки розселитися.
VI. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.
1. Робота в зошиті з друкованою основою.
Виконаємо завдання 1 у зошиті на с. 33.
— Що пропонується зробити? (Позначити «+» ознаки осені в неживій природі.)
Виконаємо завдання 2 в зошиті на с. 33.
— Що пропонується зробити? (На основі своїх спостережень намалювати осіннє небо.)
2. Завдання на застосування знань.
— Чому в народі кажуть: «Осінь іде, за собою дощі веде»?
— Чому, коли ви восени прокидаєтеся зранку або ввечері лягаєте спати, надворі темно?
VІІ. Підсумок уроку.
— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Відповідь розпочніть словами «Сьогодні на уроці я дізнався / дізналася, що...».
— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.
Картка зеленого кольору: «Я зрозумів /зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».
Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».
Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал!».
VІIІ. Завдання додому.
Опрацювати статтю в підручнику на с. 53.