Розробки уроків - Я досліджую світ 2 клас - Частина 1 - Порощук В. П. 2019

Як риби готуються до зими
Природа восени

Мета:

· формування предметних компетентностей: закріплювати знання учнів про життя риб; ознайомити з поведінкою риб восени; розвивати спостережливість, допитливість, уяву, творчі здібності; виховувати бажання вивчати довкілля, берегти природу;

· формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях.

Обладнання: малюнки із зображенням риб, пластилін, кольоровий папір, ножиці, клей, аркуш паперу формату А1.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

Освітні галузі: природнича, мовно-літературна.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

Графічний диктант

— Виконайте графічний диктант.

— Кого ви впізнали на своїх малюнках? (Рибу.)

— Домалюйте око, луску.

— Що ви знаєте про життя риб?

3. Повідомлення теми та мети уроку

— Чи змінюється життя риб восени? (Відповіді дітей.)

— Сьогодні ми дізнаємося, як риби готуються до зими.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу

Конкурс «Загадай загадку»

Учні по черзі загадують загадку про рибу, зазначаючи, про які ознаки риб згадано у загадках.

Наприклад:

• Пір'я є, та не літає, ніг немає, а не здоженеш. (Риба.)

• Плаваю під мостиком і виляю хвостиком,

По землі не ходжу, рот є — не говорю,

Очі є — не блимаю, крила є — не літаю. (Риба.)

• У воді вона живе, дзьоба немає, а дзьобає. (Риба.)

• У річці, у ставку, у морі живе і не відає горя.

Дзьоба немає та дзьобає із гачків мушок, жучків, черв'ячків. (Риба.)

• У воді ми живемо, без води пропадемо. (Риби.)

• У хатах прозорих всі вони живуть,

Можеш ти їх бачить, та не можеш чуть. (Риби.)

Висновок. Риба живе у воді (у морі, у річці, у ставку). Має тулуб, голову, плавці, хвіст. Швидко рухається — плаває, мовчить. Харчується мушками, жучками, черв'ячками.

Робота за підручником (с. 116-117)

1) Вправа «Учитель — учень».

Працюючи в парах, учні вивчають навчальний матеріал (читають текст у підручнику). Потім один стає «вчителем» та пояснює іншому прочитане, після чого вони міняються ролями.

2) Складання «Кластера».

— Де зимують риби?

Висновок. Життя риб восени змінюється внаслідок зниження температури води. Одні риби прямують до зимувальних ям, інші — не втрачають активності впродовж активної пори. Зміни в поведінці риб восени — це приклад осінніх явищ у живій природі.

Руханка «Вусатий сом»

Учитель креслить лінію — це «берег», з одного боку «суша», з іншого — «вода». За допомогою лічилки обирають ведучого — це «сом». «Сом» живе у воді на відстані 4-5 м від «берега». Решта гравців стоїть там же, але на відстані 1,5-2 м, повернувшись обличчям до «берега», і вимовляють:

Під камінням сом не спить,

Сом вусами ворушить.

Рибки, рибки, не чекайте,

Всі на берег випливайте!

Після цих слів «рибки» тікають від «сома», а він намагається їх зловити. «Сом» не повинен виходити за лінію «берега». Спіймані у «воді» «рибки» залишають гру. Гра повторюється.

2. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

Дидактична гра «Де я живу»

Учні об'єднуються у три групи: «Море», «Річка», «Акваріум».

Учитель демонструє малюнки риб, учні впізнають своїх мешканців, розміщують біля табличок «Море», «Річка», «Акваріум», коментуючи свій вибір.

Матеріал до гри: короп, барбус, акула, карась, гуппі, лин, білуга, окунь, камбала, меченосець, лящ, скумбрія, скалярія, сардина, щука, дискус, бичок, судак, телескоп, осетер, скат, моллінезія, сом.

Робота над фразеологізмами

— Поясніть значення висловів.

· Слизький як вугор. (Хитрий.)

· Як риба у воді. (Поводитися невимушено, вільно.)

· Не учи рибу плавати. (Самовпевненість.)

· Битися як риба об лід. (Жити в нужді.)

· Ловити рибу в каламутній воді. (Мати вигоду з чого-небудь.)

Вправа «Ерудит»

— Поясніть назви риб: риба-молот, риба-зебра, риба-голка, риба-їжак, риба-пилка.

Гра «Рибалки і рибки»

Серед дітей обирають 2-3 рибалок, решта — рибки. «Рибалки» стають на одній стороні класної кімнати, «рибки» — на іншій.

«Рибки» розбігаються класною кімнатою, кожний «рибалка» намагається піймати хоч одну «рибку». («Риба» уважається пійманою, коли «рибалка» торкнувся її рукою.) Коли «рибалки» спіймали хоч по одній «рибці», вибирають інших «рибалок». Учитель стежить, щоб діти бігали не наштовхнувшись одне на одного, чергує біг з відпочинком.

3. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації

Робота у центрі творчості

Мета: повторити будову тіла риби; розвивати моторику рук.

I група. Ліплення рибки з пластиліну.

· Підготовлену м'яку кульку пластиліну притисніть пальцями по всій поверхні, зробіть корж, надаючи овальних обрисів тулубу рибки.

· Пальцями відтягніть пластилін на хвостику і на плавцях, формуючи шукану фігурку.

· Ковпачком фломастера притисніть пластилін на плавцях і на хвості (з'являться перетинки, як на справжніх плавцях). Те саме потрібно зробити і з іншого боку рибки.

· Краєм фломастера поставте на тілі рибки безліч кружечків — це буде імітація луски.

· Приклейте око — блискучу намистинку, рот — крапельку червоного пластиліну.

· Продублюйте лусочки та око зі зворотного боку.

II група. Аплікація «Рибка».

· Згинаємо папір навпіл, вирізаємо півовал — це тулуб рибки.

· Вирізаємо два менші трикутники — плавці, один більший — хвіст. Край плавців і хвоста вирізаємо фігурно.

· Малюємо (або наклеюємо) маленький кружечок — око.

· Фломастером або маркером малюємо луску.

Групи виготовляють по кілька фігурок.

Створення колажу «Рибки в акваріумі»

Із виготовлених виробів учні створюють колаж.

Хвилинка-цікавинка

1) Рубрика «Цікаво знати».

· Найбільша риба на Землі — китова акула — завдовжки до 20 м.

· Найбільша річкова риба — сом, завдовжки 5 м, а вагою понад 300 кг.

· Риби володіють відмінним зором і слухом. Вони відчувають біль і страждають від стресу так само, як ссавці та птахи!

2) Рубрика «Чи знаєте ви?..».

Учні зачитують повідомлення у підручнику (с. 117) про тривалість життя риб, обговорюють отриману інформацію.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

Вправа «Сюрприз»

Учні на окремому аркуші по черзі записують по одному запитанню з вивченого матеріалу і загортають аркуш.

Коли всі запитання записано, учень розгортає аркуш, читає перше запитання, дає на нього відповідь і передає аркуш далі.