Розробки уроків - Я досліджую світ 2 клас - Частина 1 - Порощук В. П. 2019

Як вода переходить з одного стану в інший
Природа восени

Мета:

· формування предметних компетентностей: закріпити уявлення дітей про те, у якому стані вода існує в природі; прищеплювати навички екологічно правильної поведінки в побуті, в природі; формувати вміння застосовувати засвоєні знання в подібній і новій ситуаціях, виконувати досліди для перевірки передбачуваних властивостей або умов; розвивати вміння висловлювати власну думку і доводити її; виховувати дбайливе ставлення до води як до природного ресурсу;

· формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях.

Обладнання: коробка з пазлами, тематичні малюнки, картки для гри, комп'ютер, відеоролики, ножиці, синій папір, обручі, Щоденники вражень.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Освітні галузі: природнича, мовно-літературна.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

Підросли ви усі і зміцніли,

І цікавістю очі горять.

Дай вам, Боже, здоров'я і сили,

Щоб багато нового пізнать!

2. Актуалізація опорних знань

— Відгадайте загадку.

• Надворі горою, а в хаті — водою. (Сніг.)

— Дайте відповіді на запитання:

· Де зустрічається вода в природі?

· Що ви знаєте про воду?

· Якими бувають опади?

· Чому дощить або сніжить?

3. Повідомлення теми та мети уроку

— Ми уже багато знаємо про воду. Сьогодні дізнаємося, як вода переходить із одного стану в інший.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу

Вправа «Пазли». Робота в групах

Учні об'єднуються у три групи. Кожна група отримує коробку з пазлами.

— Складіть малюнок, прокоментуйте зображення.

— Якою буває вода у природі?

I група. У твердому стані. (Сніг, лід.)

II група. У газоподібному стані. (Хмаринка.)

III група. У рідкому стані. (Дощ.)

Робота за підручником (с. 97-99)

1) Читання з коментуванням.

Діти читають текст про стани води, коментують прочитане.

2) Робота за малюнками.

— Які стани води зображено?

3) Робота за схемою.

— Розгляньте схему в підручнику. Складіть речення про перехід води з одного стану в інший.

Наприклад:

· Пара утворюється при нагріванні води (100 °С).

· Лід утворюється при охолодженні води (0 °С).

· Пара після охолодження стає рідиною.

· Лід після нагрівання стає рідиною.

— Що спричиняє зміну стану води? (Зміна температури.)

4) Вправа «Перевіряємо себе!».

— Доповніть речення словами з довідки (с. 99).

Охочі озвучують свої варіанти відповіді.

Гра «Вода буває...»

Учні об'єднуються в групи, обговорюють, якою може бути вода за певними ознаками. Групи по черзі озвучують слова, що характеризують воду, пояснюючи зміст означень.

Наприклад. Вода (яка?) — ... (прозора, холодна, джерельна, дощова, живильна, каламутна, питна, смачна, чиста, кринична, морська тощо).

Пальчикова гімнастика «Птах п'є воду»

(Вихідне положення (В. п.): пальці скласти пучкою — це «дзьоб». Не відриваючи лікоть від столу, «дзьобом» торкнутися столу. Далі — імітувати рухи птаха: узяти «воду», підняти «голову», по-клацати «дзьобом».)

Птах дістався до криниці,

Хоче випити водиці.

2. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

Робота над загадками

— У води для вас є маленький секрет. Що це? (Крижинка, лід). А звідки вони взялися, як ви гадаєте?

Вода — це справжня чарівниця. Вона вміє перетворюватися та змінюватися. Відгадаймо, на що.

• У вогні не горить,

У воді не тоне. (Лід.)

• І не борошно, а білий; і не вата, а м'який.

І, як дзеркало, блискучий покриває гори — кручі,

Застеляє землю вкрай, щоб був гарний урожай.

Що це буде? Відгадай! (Сніг.)

• Снігурочка дихне, мереживо ясне

Простелить по землі, повісить на гіллі.

А сонечко погляне — мереживо й розтане. (Іній.)

• Влітку з неба, мов зернинки, впали білі горошинки,

І виблискують, мов скло. А як сонечко зійшло,

І теплом своїм зігріло,

У воду всіх перетворило, мов їх зовсім не було.

Як ті звуться горошинки, що так схожі на зернинки? (Град.)

ТРВЗ. Метод «Моделювання маленькими чоловічками»

Мета: закріпити знання, що вода може знаходитися у твердому, рідкому, газоподібному стані; учити будувати модель будь-якого конкретного предмета, поняття за допомогою «чоловічків».

Учитель розповідає про подорож краплинки, а діти зображують чоловічків: твердий стан — міцно тримаючись за руки; рідкий стан — торкаючись ліктями; газоподібний — руки вільні.

Матеріал: картки із зображенням води в різних станах (твердих, рідких і газоподібних) — крижинка, сніжинка, сік, молоко, пара; картки із зображенням моделей «людини», що характеризують стани води (демонстраційні та роздавальні).

Підготовча робота

Учитель пропонує дітям набір карток із зображенням моделей чоловічків, що символізують стан води, та картки із зображенням різних предметів. Пояснює, що будь-який предмет можна зобразити схематично за допомогою моделей.

Діти знаходять картки, на яких зображені тверді предмети.

— Чому ці предмети тверді? Що знаходиться у них усередині? (Всередині кожного твердого предмета живуть «чоловічки». Вони міцно тримаються за руки.)

Групу цих малюнків учні позначають відповідною карткою.

Потім учитель пропонує знайти рідкі речовини.

— Які «чоловічки» живуть у них? (Вони тримають руки на поясі, торкаючись один одного ліктями. Тобто вони тримають свої руки так, щоб крізь воду могли пройти інші речовини, тверді предмети.)

Групу цих малюнків учні позначають відповідною карткою.

— Розгляньте малюнки. Це — газоподібні речовини (дим, пара, повітря). Які «чоловічки» живуть у них? (Вони літають, постійно рухаються.)

Групу цих малюнків учні позначають відповідною карткою.

Хід гри

I варіант. Учитель пропонує дітям з допомогою «чоловічків» побудувати модель будь-якого конкретного предмета або сюжету: модель склянки з соком, модель апельсина, модель пари тощо.

II варіант. Учитель пропонує до викладених моделей дібрати картки із зображенням відповідного предмета.

Перегляд відеоролика

Учні переглядають фрагмент відеоролика «Корисні підказки про воду від телеканалу ПЛЮС-ПЛЮС» (2.10-4.30 хв) про перехід води з одного стану в інший (https://youtu.be/RmErh04ndGsi).

Руханка «Крапелька-чарівниця»

«Крапелька-чарівниця» — це гра, під час якої діти під керівництвом учителя виконуватимуть нескладні вправи. Для цього всім слід вирізати крапельку з паперу синього кольору і прикріпити на одяг.

Учитель дає команди, «крапельки-чарівниці» виконують відповідні рухи.

· «Струмочок». (Усі діти шикуються одне за одним у ряд, імітуючи рух струмочка.)

· «Калюжа». (Скупчуються, утворюючи «калюжу».)

· «Дощик». (Присідають, стукають пальцями по підлозі: «кап-кап».)

· «Сніг». (Розставляють руки і ноги в сторони, імітуючи сніжинки.)

· «Лід». (Застигають нерухомо.)

(Учитель дає команди у довільній формі кілька разів.)

3. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації

Робота за підручником (с. 100—101)

1) Робота за малюнками.

— Розгляньте малюнки. Як людина в побуті використовує воду в різних станах?

— Наведіть власні приклади.

2) Вправа «Міркуємо!».

— Як у домашніх умовах перетворити воду на лід?

3) Технологія «Крісло автора».

— Припустіть, що трапиться, якщо зникне вода.

Гра «Де сніжинки?»

Мета: уточнити та розширити уявлення дітей про сніг; допомогти дітям зрозуміти, чому при зміні температури сніг змінює свої властивості.

Матеріал: картки із зображенням різних станів води: водоспад, річка, калюжа, лід, снігопад, хмара, дощ, пара, сніжинка, крапля, град; чотири картки із зображенням чотирьох пір року.

І варіант

Діти йдуть хороводом навколо розкладених по колу карток. На картках зображено різні стани води: водоспад, річка, калюжа, лід, снігопад, хмара, дощ, пара, сніжинка, крапля тощо.

Під час руху по колу вимовляють:

Ось і літо настало.

Сонце яскравіше засвітило.

Стало спекотніше припікати.

Де сніжинку нам шукати?

Усі зупиняються. Ті, перед ким розташовуються потрібні картинки, повинні їх підняти і пояснити свій вибір. Рух продовжують зі словами:

Нарешті прийшла зима:

Сніг, іній, завірюха.

Виходьте погуляти.

Де сніжинку нам шукати?

Знову вибирають потрібні картинки і пояснюють вибір.

ІІ варіант

Лежать 4 обручі із зображенням чотирьох пір року. Діти повинні рознести свої картки в обручі, пояснивши свій вибір. Деякі картки можуть відповідати декільком порам року. Висновок роблять з відповідей на запитання:

— Коли вода в природі може знаходитися в твердому стані? (Зима, рання весна, пізня осінь.)

— Коли вода тільки у твердому стані? (Взимку.)

Перегляд відеоролика

Учні переглядають відеоролик «Властивості води» (https://youtu.be/4zaHedPdLFI), коментують зміст.

Вправа «Запитання — відповідь»

— Як називається перехід води з одного стану в інший?

· Перехід води в природі з рідкого стану в газоподібний називають випаровуванням.

· Перехід води з рідкого стану у твердий називають замерзанням.

— Від чого залежить перехід води з одного стану в інший?

· Від температури.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

Зворотний зв'язок

— Які властивості має вода?

— У яких станах вода знаходиться в природі?

— Що спричиняє випаровування води з поверхні водойми, землі, рослин?

— Що відбувається з парою у верхніх шарах повітря?

— У якому вигляді вода знову повертається на Землю?

— Як утворюються опади?

— Чому на кришці каструлі, у якій кипить вода, утворюються краплини води?

Робота за підручником (с. 101)

Учні зачитують та аналізують висновок до теми уроку.

Робота у Щоденнику вражень

— Намалюйте або запишіть те, що найбільше сподобалося під час вивчення цієї теми, що найбільше зацікавило.

(Декілька учнів, за бажанням, демонструють те, що вони намалювали/написали.)