Розробки уроків - Я досліджую світ 2 клас - Частина 1 - Порощук В. П. 2019

Для чого потрібний календар
Природа восени

Мета:

· формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із поняттям «календар» та його походженням; учити користуватися календарем, знаходити в додаткових джерелах знань відповіді на запитання до природи; розвивати уяву, мислення, увагу, пам'ять учнів; виховувати допитливість, пізнавальний інтерес;

· формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях.

Обладнання: календарі, розрізні літери, Щоденники вражень.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

Освітні галузі: мовно-літературна, природнича, математична.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

Сонечко встало,

Іде новий день.

Любі діти,

Усім: «Добрий день!».

2. Актуалізація опорних знань

— Як ми дізналися, який сьогодні день?

Учні висловлюють свої ідеї. (Наприклад: наступний після вчорашнього; батьки сказали; почули у новинах; подивилися на телефоні; побачили на календарі тощо.)

3. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми поговоримо про дивний винахід, яким користується кожна людина. Він є в кожному будинку.

Наш урок буде присвячений календарю. Ми з'ясуємо, які спостереження за природою допомогли людині створити календар та навіщо він потрібний.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу

Відгадування загадки

• Є в квартирі молодець,

Математик і мудрець,

Він тебе не підведе,

Бо точний рахунок дням веде. (Календар.)

«Мозковий штурм»

— Що ви знаєте про календар? (На ньому зазначено рік, назви днів тижня, числа.)

Довідкове бюро

Пояснення значення слова «календар»

Слово календар походить від лат. calendae. Цим словом римляни називали перші й останні числа місяця.

Календар — це система або спосіб числення часу; список днів усього року з поділом на тижні та місяці.

Перед вами — звичайний календар. Коли перегортаєте його аркуші, дізнаєтеся про тривалість дня, про час сходу і заходу Сонця. І, напевно, не кожен замислюється над історією такого своєрідного щоденного підручника людини. Тим часом він має довгу і складну біографію.

Технологія «Навчаючи — вчуся»

Підготовлені учні ознайомлюють зі своєю інформацією однокласників і одержують інформацію від них.

• Уже перші спостереження за небесними тілами породили науку астрономію, а разом із нею і правила обчислення днів, місяців, років, тобто все те, що називається календарем.

Уявіть, що було б, якби раптом не стало ані годинників, ані календарів. Як тоді дізнатися, котра година, який зараз місяць, день? З упевненістю розрізняти пори року було б особливо важко в тих частинах світу, де температура протягом року майже не змінюється.

Саме із такою проблемою стикнулися люди в давнину. Але дуже швидко вони зрозуміли, що тіла на небі переміщуються в певній послідовності, що можна використовувати ці переміщення та вимірювати хід часу.

• Наші предки багато тисячоліть тому навчилися вимірювати проміжки часу, зіставляти їх із явищами, що повторювалися періодично (зміна дня і ночі, пір року).

Коли людина почала вирощувати хліб і збирати врожай, вона помітила, що час посіву щорічно припадав на один і той самий час. Люди почали рахувати, скільки часу минає між посівами. Це була перша спроба людини визначити число днів у році!

• Стародавні єгиптяни першими визначили тривалість року з високою точністю. Вони знали, що кращим часом для посівів був час після щорічних розливів річки Ніл. Єгиптяни помітили, що між розливами минає 12 повних місяців по 30 днів.

Щорічно, майже одночасно з початком розливу Нілу, перед сходом Сонця на небосхилі з'являлася яскрава зірка. Між цими подіями виявилося 365 днів. Це було 6000 років тому. Саме єгиптяни розділили рік на 12 місяців по 30 днів, наприкінці року додавали 5 додаткових днів. Так з'явився перший календар.

Робота за підручником (с. 40-41)

1) Робота за малюнками.

— Розгляньте малюнки. Які види календарів зображено?

— Прочитайте визначення слова «календар».

2) Робота в парах.

— Обговоріть у парах. Чи користуєтеся ви календарем? З якою метою? Де його можна побачити?

3) Вправа «Запитання — відповідь».

— Розгляньте календар. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

— Прочитайте цікавинку про найкоротший місяць року (с. 41).

— Коли додається один день у календарі?

— Який рік називають високосним?

Руханка «За календарем»

— У якому місяці ви святкуєте свій день народження? (Діти по черзі називають.)

За сигналом учителя всі гравці повинні помінятися місцями так, щоб вони розташувалися за місяцями року (від січня — до грудня).

2. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

Математична розминка

— Обчисліть вирази.

— Як ці числа пов'язані з календарем та одиницями вимірювання часу?

100 років — століття

7 днів — тиждень

365 днів — рік

60 с, хв, год — одиниці вимірювання часу

31, 30, 28 днів — місяць

4 — пори року

12 місяців — рік

«Асоціативний кущ»

— З чого складається календар?

Висновок. Отже, за допомогою календаря ми дізнаємося який зараз день тижня, число, місяць.

Фізкультхвилинка

3. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації

Розгадування кросворда

— Пригадайте явища природи та розгадайте кросворд. Прочитайте виділене слово.

1. Жарка літня погода. (Спека.)

2. Краплини води на траві, що зникають зі сходом сонця. (Роса.)

3. Намерзання льоду на землі, деревах. (Ожеледь.)

4. Іноді з'являється на небі після дощу. (Веселка.)

5. Уранці стелиться над землею. (Туман.)

6. Опади у вигляді льодяних кульок. (Град.)

7. Явище світла, коли з'являються уявні зображення. (Міраж.)

8. Повітря, що рухається. (Вітер.)

Робота за підручником (с. 41)

1) Дослідження-пошук.

— Розгляньте малюнок. Тарас зобразив мірну стрічку. Що означає ця стрічка і кожна її частина?

— Дослідіть, якого розміру стрічка. На що схожа?

Висновок. Тарас зобразив рік, позначивши різними кольорами пори року, квадратиками — місяці.

2) Дослідження-спостереження.

— Визначте за малюнком, скільки часу минуло.

Учні розглядають малюнки, називають зображені пори року, їхню тривалість.

Тестування

— Виконайте тестові завдання. Оберіть правильну відповідь.

1. Спостереження за природними явищами допомогли людині створити:

а) гномон;

б) календар;

в) глобус.

2. У створенні першого календаря стародавнім єгиптянам допомогли спостереження:

а) за розливами річки Ніл;

б) за розливами річки Дніпро;

в) за зміною дня і ночі.

3. Куди записують спостереження за природою?

а) У щоденник;

б) у календар природи;

в) в альбом.

Хвилинка-цікавинка

ВИНИКНЕННЯ ТИЖНЯ

Семиденка виникла у Стародавньому Вавилоні. Там число сім було магічним, бо знали тоді сім металів і сім блукаючих небесних тіл: Сонце, Місяць, Марс, Венеру, Меркурій, Юпітер і Сатурн. Це і наштовхнуло вавилонян на думку присвятити дні цим небесним тілам.

Сучасні дані свідчать про те, що планет зовсім не сім, металів також існує значно більше. Отже, виникнення тижня від вавилонян — лише припущення.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

Вправа «Абетковий суп»

Розріжте абетку, вилучіть з неї літери ь, и, й, ї.

Запропонуйте кожному учневі витягнути з чарівної торбинки літеру і придумати підсумкове речення на тему уроку, що починалося б з цієї літери.

Робота у Щоденнику вражень

— Намалюйте або запишіть те, що найбільше сподобалося під час вивчення цієї теми, що найбільше зацікавило.

(Декілька учнів, за бажанням, демонструють те, що вони намалювали/написали.)