Розробки уроків - Я досліджую світ 2 клас - Частина 1 - Порощук В. П. 2019
Скільки місяців у році
Природа восени
Мета:
· формування предметних компетентностей: закріпити назви місяців та явища природи, характерні для певного місяця; розвивати уяву, фантазію, мовлення, спостережливість; виховувати любов до природи;
· формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях.
Обладнання: комп'ютер, відеоролик, модель «Пори року».
Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.
Освітні галузі: природнича, мовно-літературна, математична.
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань
Вправа «Знайомство»
— Підведіться ті, хто народився взимку.
— Підведіться ті, хто народився навесні.
— Підведіться ті, хто народився влітку.
— Підведіться ті, хто народився восени.
— Які явища природи характерні для місяця, у якому ви народилися? (Охочі діляться своїми міркуваннями.)
— Чи могли б ви стати за порядком місяців, як вони ідуть протягом року?
3. Повідомлення теми та мети уроку
— Щоб не помилитися, вивчимо назви місяців та явища природи, характерні для них.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Вивчення нового матеріалу
Робота за підручником (с. 37)
1) Робота над загадкою.
Діти читають та відгадують загадку про пори року. Ознайомлюються із повідомленням про тривалість пір року.
2) Математична розминка.
— Скільки місяців у році? Скільки місяців у половині року?
— У двох роках? А у трьох?
— Яка тепер пора року? Який місяць?
— Назвіть попередній місяць. Який місяць наступний?
Перегляд відеоролика
— Перегляньте відео «Місяці і пори року» (https://www.youtube.com/watch?v=mBDU8UwJdpM) та відгадайте загадки про місяці.
Вправа «Здивуй клас»
І група. Зимові місяці
Перший зимовий місяць називався грудень (час непроїзних доріг, «грудь» — земля перетворюється на замерзлі грудки), інша назва була студень (пов'язано з настанням холодів).
Наступний місяць — січень, який мав назву просинець (просинь з'являлась на небі після суцільної осінньо-зимової хмарності), січень («сочень» свідчив про перехідний період зими, що відбувається саме в січні, поділ зими на дві частини, одна з яких — настання лютих морозів).
Лютий — сніжень чи лютий (період, коли панують люті морози).
ІІ група. Весняні місяці
Березень — березол (у найсухішу пору березовий ліс підсихав, його спалювали для отримання золи, яку далі використовували як добриво).
Квітень — цвітень (саме тоді починають цвісти перші дерева, розквітає весна), лукавець (через примхливу погоду) або снігогон (течуть струмки, забираючи із собою залишки снігу).
Травень — травний, травень (час буйного цвітіння трав).
ІІІ група. Літні місяці
Червень — найперша давньоукраїнська назва місяця була ізок (коник-цвіркун), оскільки їх багато в цей період; також цьому місяцю була притаманна звична для нас назва червень (червоний місяць, період достигання та червоніння ягід, плодів).
Липень — липець (час цвітіння липи, з якої виготовляли ліки від хвороб) чи грозник (від сильних гроз).
Серпень — серпень, жнивень (пора жнив серпами).
IV група. Осінні місяці
Вересень — хмурень (небо часто «хмуриться», ідуть дощі), вересень (на честь квітів вересу) або ревун (саме у вересні починались осінні холодні вітри).
Жовтень — жовтень (місяць пожовклого листя) або паздерник (звичайно в цей період кострицею переробляли м'яту, льон). Також у народі його називали весільник (період святкування весілля після збирання врожаю).
Листопад — падолист, листопад (у цей період опадає листя з дерев).
Фізкультхвилинка
2. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях
Перегляд відеоролика
Учні переглядають відео «Пори року» (https://www.youtube.com/watch?v=NUefOfTvxaU), називають по порядку місяці.
Дидактична гра «Пори року»
Мета: закріплювати уявлення дітей про пори року і місяці осені.
Матеріали: модель «Пори року».
Учитель демонструє дітям модель «Пори року»: квадрат, розділений на 4 частини (пори року), забарвлені в червоний, зелений, блакитний і жовтий кольори. Жовтий сектор розділений ще на 3 частини, забарвлені в світло-жовтий, жовтий і жовто-коричневий.
Запитує у дітей: «Скільки всього пір року? Назвіть їх по порядку. (Показує пори року на моделі, уточнюючи колір.) Покажіть на моделі осінь. На скільки частин поділено цю пору року? Як ви вважаєте, чому тут 3 частини? Які місяці осені ви знаєте? Назвіть їх по порядку». (Вересень, жовтень, листопад.) Учитель показує місяці на моделі.
Аналогічно повторюють інші пори року та їхні місяці.
Висновок. Явища природи характеризують зміни у природі, що відбуваються в певні пори року. Кожна пора року триває три місяці.
Робота за підручником (с. 37-38)
1) Уявна подорож у казку. Робота в парах.
— Пригадайте казку «Дванадцять місяців». Назвіть усі місяці.
— Обговоріть у парах, що в казці було справжнім, а що — вигаданим.
— Назвіть те, що насправді не відбудеться.
— Як відрізнити вигадку від правди?
2) Вправа «Відгадай».
— Прочитайте загадку. Відгадайте пору року. Які ознаки вам допомогли?
3) Робота за малюнками.
— Розгляньте малюнки. Для яких пір року характерні ці явища?
— Як ви вважаєте, чому говорять: «Січень — року початок, зимі — середина»?
Гра «Чарівний посох»
Звучить музика. Учні по черзі передають одне одному посох Діда Мороза, називаючи по порядку місяці. Під час раптової зупинки музики учасник, який не встиг назвати місяць або переплутав, залишає гру.
3. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації
Робота за схемою
— Доповніть схему, записавши з довідки назви місяців до кожної пори року.
Довідка. Січень, листопад, березень, серпень, жовтень, лютий, квітень, вересень, травень, липень, грудень, червень. (Четверо дітей підписують під назвою кожної пори року відповідні назви місяців.)
Робота за підручником (с. 38-39)
1) Рубрика «Чи знаєте ви?..».
Діти зачитують текст про зміну пір року на планеті, обговорюють зміст.
2) Гра «Відшукай зайве».
Учні розглядають малюнки у підручнику, називають зайвий об'єкт, обґрунтовують свій вибір.
Прислів'я про місяці
Діти «ланцюжком» називають прислів'я про місяці.
· Січень січе та й морозить, а ґазда дрова з лісу возить.
· Лютий лютує, та весні дорогу готує.
· У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, зверху ллє, знизу мете.
· Квітневий день рік годує.
· Травень ліси одягає — літа в гості чекає.
· У червні на полі густо, а в коморі пусто.
· У липні день відбуває, а спека прибуває.
· Як у серпні дбаємо, так зимою маємо.
· Як вересніє, то й дощик сіє.
· Ходить жовтень по краю та й виганяє птахів із раю.
· Листопад зимі ворота одчиняє.
· Грудень рік кінчає, а зиму починає.
Фантазування
— Вигадайте та намалюйте ознаки місяця, якого не існує, але вам він подобався би. Яку назву він матиме?
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ
Вправа «Не хочу хвалитися, але я...»
Кожен учень доповнює фразу «Не хочу хвалитися, але я...» словами, що стосуються теми уроку. (Наприклад: знаю назви пір року, називаю по порядку місяці року, знаю місяці осені (зими, весни, літа), називаю явища в живій та неживій природі у різні пори року тощо.)