Розробки уроків НУШ - Я досліджую світ. 2 клас. Частина 2 до підручника Т. Г. Гільберг - Порощук В. П. 2020

Урок 165. Червона книга. Заповідники
Розділ 4. Природа влітку

Мета:

• формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з Червоною книгою України; узагальнити знання про значення природи в житті людей та їхній вплив на довкілля; розвивати спостережливість, вміння порівнювати і встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; виховувати почуття стурбованості за сучасний стан природи, дбайливе ставлення до неї;

• формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях; екологічна грамотність і здорове життя.

Обладнання: картки, плакат, комп'ютер, презентація, фото рослин, листя з картону, картки з балами.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Форма проведення: урок-тренінг.

Освітні галузі: природнича, мовно-літературна, соціальна і здоров'язбережувальна.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Вправа «Знайомство»

Учні утворюють коло, вітаються.

2. Вправа «Очікування»

— Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Учитель роздає дітям картки із малюнками рослин, тварин, яких вони прикріплюють на плакат із зображенням Червоної книги.

— Чому ми взяли плакат саме із таким малюнком?

3. Повторення правил тренінгу

· Цінування часу (говорити коротко).

· Увічливість.

· Позитивність.

· Говорити від свого імені.

· Правило добровільної активності.

· Правило «підведеної руки».

· Зворотний зв'язок.

4. Повідомлення теми уроку

— Чи здогадалися ви, про що говоритимемо?

— Сьогодні у нас урок-тренінг, на якому ми поговоримо, як оберігати рослини, тварин, занесених до Червоної книги.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Інформаційне повідомлення

— Рослини і тварини дуже болісно реагують на забруднення середовища. Їхня кількість зменшується, а деякі й зовсім гинуть, зникаючи назавжди.

Понад 20 років Міжнародна спілка охорони природи працювала над створенням Червоної книги. У нашій країні «Червону книгу» вперше було видано 1980 року. Рослини і тварини, занесені до Червоної книги, охороняються законом, їх не можна знищувати. Щороку книга поповнюється новими видами рослин і тварин.

2. Робота в групах. Уявна екскурсія «Сторінками Червоної книги»

— Пригадайте, що ви знаєте про Червону книгу України. Розгляньте малюнки у підручнику (с. 132-133).

Учні об'єднуються у малі групи, користуючись енциклопедіями та Інтернетом, готують короткі розповіді.

Будяк пагорбовий поширений в Україні на південному схилі вулканічного куполу біля Ужгорода. Всього залишилося лише кілька сотень особин цієї рослини. Тому природоохоронний статус виду — «зникаючий».

Причини зменшення чисельності: руйнування ділянок, де росте будяк, унаслідок освоєння південних схилів передгір'я під сади і виноградники.

Пагорбовий будяк охороняється на масиві «Чорна гора» в Карпатському біосферному заповіднику. Заборонено забудову та сільськогосподарське освоєння місць зростання виду.

Зозулині черевички справжні — багаторічна рослина заввишки 30-50 см. На верхівці високого стебла з черговими опальними листками — велика квітка рідкісної краси. Чисельність скорочується через вирубування лісів, господарську діяльність людини, збирання на букети і викопування рослин, витоптування худобою. Варто пам'ятати, що зацвітає ця чарівна орхідея лише на 16-17-й рік, і як буває прикро, коли її квітку зриває байдужа рука. Охороняється в природних заповідниках, вирощується у Національному ботанічному саду.

Гвоздика бузька — вид рослин родини Гвоздичних. Поширена на південних схилах Придніпровської височини. Причини зміни чисельності: незначна конкурентоспроможність сходів, вимогливість до вологозабезпечення, пряме знищення внаслідок гідротехнічного будівництва, розроблення кар'єрів, випасу. Заборонено збирання рослин. Вирощують у ряді ботанічних садів.

Гадюча цибулька гроноподібна — росте на степових ділянках, трав'яних схилах та серед чагарників. Ще нещодавно цей вид уважався зниклим. Причини зміни чисельності: освоєння схилів під сади та виноградники, пасовищне навантаження, викопування рослин, зривання на букети.

Модрина польська — дерево заввишки 20-30 м із м'якою хвоєю, що опадає на зиму. Росте швидко. Тривалість життя понад 500 років. Деревина червоно-бура, смолиста, міцна. Причини зміни чисельності: вирубування для використання цінної деревини. Охороняють на території заказників. Заборонено проведення несанкціонованих лісогосподарських заходів, заготівлю деревини цього виду, порушення умов зростання. Вирощують у багатьох ботанічних садах, парках і лісових господарствах.

Горицвіт весняний (адоніс) — це одна з найкрасивіших весняних рослин нашої флори. Горицвіт — важлива лікарська рослина, чудова декоративна рослина і гарний медонос. Поновлюється дуже поволі. З насіння розвивається протягом понад десяти років! Потреба у сировині цієї лікарської рослини величезна, а природні запаси її, внаслідок надмірної заготівлі, значно зменшилися. Тому горицвіт вирощують на спеціальних плантаціях.

3. Перегляд презентації

Учні переглядають та коментують презентацію «Рослини і тварини Червоної книги України» (https://naurok.com.ua/prezentaciya-yaki-roslini-i-tvarini-zaneseni-do-chervono-knigi-ukra-ni-28606.html).

4. Екологічна гра «Назвіть рослину»

Обладнання: фото рослин.

Учитель пропонує назвати рослину (третю праворуч або четверту ліворуч тощо). Потім умови гри змінюються (На якому місці горицвіт? тощо). Учитель звертає увагу дітей на те, що в рослин різні стебла.

— Назвіть рослини з прямим стеблом, з витким, без стебла. Як потрібно доглядати за ними? Чим ще відрізняються рослини одна від одної?

— На що схожі листки гадючої цибульки? На що схожі листки підсніжника, будяка пагорбового тощо?

5. Продовження уявної екскурсії «Сторінками Червоної книги»

Сірий журавель — великий птах, який мешкає в Європі та Азії. На території України гніздиться на Поліссі. Причинами зміни чисельності є скорочення площі боліт внаслідок осушування, винищування птахів людиною, використання пестицидів.

Шацький вугор за зовнішнім виглядом дуже нагадує змію. Під шаром слизу, придивившись пильніше, можна помітити розкидані по всьому тілу маленькі продовгуваті лусочки. Кров вугра має токсичні властивості й отруйна для людини. Взимку риби впадають у сплячку і лежать на дні до настання весни. В Україні ця риба у великій кількості зустрічається переважно в озерах Шацького національного природного парку.

Джміль моховий — велика та яскрава комаха. Мешкає по широкому ареалу: Євразія, майже скрізь, крім заполярних районів. Розміри досягають 18-22 мм, робочі особини 10-15 мм. Має яскравий жовто-золотавий колір і помаранчеву спинку. Мостить гнізда наземного типу. До зниження чисельності призводить значне скорочення місць, придатних для гніздування та збирання корму, знищення гнізд під час оранки полів або скошування рослин, та загибель дорослих особин при обробках полів пестицидами.

Жук-олень — це найбільший представник роду Твердокрилих у фауні України, його не можливо сплутати з будь-якою іншою комахою. Жук-олень має невелику чисельність, хоча трапляється у різних регіонах країни. Він оселяється переважно в дубових пралісах. Саме у стовбурах старих дубів розвиваються його личинки. Живлячись деревиною, личинка живе в дереві до семи років. Причиною зникнення цього неординарного виду комах є безвідповідальна лісогосподарська діяльність людини — зменшення площ старовікових дібров, які є природними місцями мешкання жука, та обробка лісових масивів пестицидами.

Рись — це велика, дика, дуже хижа кішка, яка мешкає в лісах. Довжина тіла рисі в середньому становить від 80 до 130 см. Вага — до 25 кг. Забарвлення рисі змінюється залежно від її виду та місця проживання, від рудого до темно-бурого. Рись — невиправний хижак. Полює на різних дрібних гризунів, козуль, оленів. Занесена до списку Всесвітнього союзу охорони природи.

Учні зачитують відомості про рись із рубрики «Чи знаєте ви?..» (підручник, с. 135).

Махаон — найвідоміший метелик України — завдяки своєму яскравому забарвленню та великим розмірам (розмах крил досягає 8 см). Махаони літають на польових дорогах, узліссях, луках, в садах і на клумбах в міських парках. Задні крильця прикрашені широкою, чорною облямівкою, з глибокими, синюватими плямами. У їхніх нижніх внутрішніх кутів є особлива «мітка» — червона пляма. Харчуються комахи квітковим нектаром. Чисельність метеликів махаонів знаходиться в критичному стані. Їх занесено до Червоної Книги.

6. Екологічна гра «Пострибай, як коник-стрибунець»

Обладнання: листя з картону.

Учні виконують стрибки на двох ногах, намагаючись стрибати по листках. Хто оступився, вибуває з гри.

Ось де коник-стрибунець:

Ну й стрибає, молодець!

Із листочка — на травинку,

А з травинки — на билинку.

Разом з ним ви пострибайте,

Ноги вище піднімайте!

7. Дискусія

· Учитель оголошує тему дискусії («Чому рослини і тварини потрапляють на сторінки Червоної книги?»), повідомляє правила проведення дискусії:

— усі учасники говорять стисло і конкретно;

— надає слово тільки ведучий;

— ведучий має право зупинити того, хто перевищив ліміт часу.

· Учитель пропонує учасникам коротку розповідь (відеофрагмент) з досліджуваної проблеми.

· Надають слово «запрошеним», потім глядачам, які можуть висловити свою думку або ставити запитання «запрошеним» упродовж хвилини.

· Підбивають підсумки дискусії.

8. Робота за підручником (с. 133-134)

Стратегія «Семінар читачів»

Стратегію проводять за алгоритмом:

· Мовчазне читання тексту. (Учні читають текст про заповідники.)

· Проведення читацького діалогу. (Учні ставлять одне одному питання.)

Наприклад:

— Яка причина появи заповідників?

— Чого не можна робити у заповіднику?

— Коли відзначають День заповідників? (11 січня.)

— Скільки заповідників є на території України? (19.)

· Оформлення відгуків на прочитаний текст. (Учні, за бажанням, створюють малюнок чи схему до тексту.)

Висновок. Діяльність людини шкодить природі. Люди повинні берегти довкілля.

9. Екологічний конкурс «Якщо в лісі біда»

Мета: діти мають усвідомити природні зв'язки між окремими об'єктами природи.

Обирають журі з кількох дітей. Дві команди (по 3-7 гравців) розташовуються одна навпроти одної. Ведучий пропонує питання, на які команди після нетривалого обговорення дають свої варіанти відповіді. Журі за допомогою карток, на яких позначені бали, оцінюють кожну відповідь. Перемагає команда, яка набрала найбільшу суму балів.

Питання:

1. Якщо всі птахи відлетять із лісу, що станеться з іншими його мешканцями?

2. Якщо дерева навесні не розпустять листя?

3. Якщо попересихають всі лісові струмочки?

4. Якщо в лісі не буде комах?

5. Якщо все літо дощитиме?

6. Якщо в лісі не буде ягід і грибів?

7. Якщо взимку не буде снігу?

Бажано, щоб учитель входив до складу журі. Під час оцінювання журі враховує, яка команда дала відповідь першою, у якої команди відповідь була правильною, повною і цікавою.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

1. Метод «Мікрофон»

— Чи справдилися ваші очікування?

— Що найбільше сподобалося на уроці?

2. Домашнє завдання

— Дізнайтеся, чи є заповідники у вашій області.

— Як вони називаються?

3. Вправа «Прощання»

Учні утворюють коло, беруться за руки, промовляють слова:

Ми всі — господарі природи,

Тож збережімо її вроду!