Розробки уроків НУШ - Я досліджую світ. 2 клас. Частина 2 до підручника Т. Г. Гільберг - Порощук В. П. 2020

Урок 150. Які бувають форми земної поверхні
Розділ 4. Природа влітку

Мета:

• формування предметних компетентностей: формувати уявлення учнів про форми земної поверхні України; розвивати практичні навички роботи з картою; виховувати любов до природи рідного краю, екологічне мислення;

• формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність.

Обладнання: предметні малюнки, комп'ютер, відеоролик, карта України, фото різних форм земної поверхні, кросворд, ребуси.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Освітні галузі: природнича, мовно-літературна, інформатична.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

— Розгляньте малюнки з різними формами земної поверхні.

— Які з них ви спостерігали?

— Яка форма земної поверхні у нашій місцевості?

3. Повідомлення теми та мети уроку

— Як ви вважаєте, якою буде тема нашого уроку? Чому?

— Сьогодні ви дізнаєтеся, що таке рельєф та якою є земна поверхня України.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу

1) Робота за підручником (с. 108).

Підготовча робота

— Розгляньте фото. Яка поверхня характерна для цієї місцевості? Доведіть це.

— На якому фото зображено рівнинну місцевість, а на якому — гірську?

Словникова робота

Нерівності земної поверхні називають рельєфом.

Читання з передбаченням

Діти опрацьовують текст за алгоритмом:

· читають виділене слово;

· передбачають значення цього слова;

· читають речення, аналізуючи, чи правильним було передбачення.

2) Перегляд відеоролика.

Учні переглядають та аналізують відеоролик «Форми земної поверхні України» (https://youtu.be/NbNnurqklgQ).

3) Робота з картою.

— Розгляньте карту України. З'ясуйте, що на ній займає більше місця — гори чи рівнини.

— Які гори є на території України?

4) Мінілекція.

Учитель демонструє фото (слайди) різних форм земної поверхні.

Великі простори суші з майже рівною поверхнею, на яких зустрічають горби, яри, називаються рівнинами.

Підвищення на рівнині називають горбом. Він має вершину, схил, підніжжя. Вершина — найвища частина горба. Підніжжя — найнижча частина горба, яка переходить згодом у рівнину. Частина горба між підніжжям і вершиною називається схилом. Схили бувають положистими та крутими.

Гори — це ділянки земної поверхні, дуже підняті над рівниною. Гора, як і горб, має вершину, схил і підніжжя. Вершина — це найвища частина гори. Підніжжя — це найнижча частина гори. Частина гори між підніжжям та вершиною називається схилом. Схили бувають положистими, а вершини — гострими, заокругленими, плоскими. Поодинокі гори трапляються рідко. Частіше це гірські масиви, що тягнуться на багато кілометрів кількома рядами. Кожен такий ряд називається хребтом.

Між гірськими хребтами лежать долини. По них течуть бурхливі гірські річки. У горах чисте повітря, багато невеликих річок, цілющих джерел. Біля них селяться люди, будують санаторії, будинки відпочинку. Гірські краєвиди дуже привабливі.

Висновок. Поверхня території України різна — є і гори, і рівнини. Переважають рівнинні території. На території України є гори Карпати і Кримські гори.

Руханка «У річку, гоп!»

Дві шеренги шикуються одна навпроти одної на певній відстані. Ведучий дає команду: «У річку, гоп!» — усі стрибають уперед. «На берег, гоп!» — усі стрибають назад. Коли ведучий повторить одну й ту саму команду двічі, гравці мусять стояти на місці. Наприклад: «У річку, гоп!», «У річку, гоп!» — усі стоять на місці. Хто стрибнув — залишає гру. Гра триває, доки не залишиться один гравець.

Ведучий може підвищувати темп подавання команд, аби ускладнити завдання для гравців.

2. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

1) Стратегія «Діаграма Венна».

— Що спільного і відмінного у гори та горба?

2) Технологія «Дискусія».

Учитель оголошує тему дискусії.

• Яка територія — рівнинна чи гірська — більш сприятлива для господарської діяльності?

Учні дискутують, обговорюючи тему дискусії, роблять висновок.

Висновок. Здавна люди селились на рівнинах. На рівнинній поверхні зручно прокладати дороги, залізниці, будувати будинки. На рівнинах добре вирощувати пшеницю, кукурудзу, рис, картоплю, насаджувати сади.

Динамічна вправа «Витівники»

Лічилкою обирають «витівника». Решта дітей, узявшись за руки, рухаються по колу й наспівують:

Одне за одним крокуємо у такт.

Зупинимось на місці і зробимо ось так!

Після слів «Зупинимось на місці» діти припиняють рух, рознімають руки й чекають руху «витівника». «Витівник» демонструє будь-який рух, а учасники повинні повторити його. Після декількох повторень «витівник» призначає собі заміну. Кожний наступний «витівник» має вигадувати нові рухи.

3. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації

1) Розгадування кросворда.

— Якщо ви правильно розгадаєте всі слова по вертикалі, у вас має утворитися слово — назва тварини, яка живе в гірських лісах.

1. Понижена ділянка місцевості між вершинами гір. (Долина.)

2. Похила чи крута сторона гори, горба. (Схил.)

3. Група гірських вершин, розташованих в ряд. (Хребет.)

4. Найвища точка гори. (Вершина.)

5. Гори на півдні України. (Кримські.)

Ключове слово: олень.

2) Рубрика «Чи знаєте ви?..».

Учні зачитують повідомлення (підручник, с. 109) про найбільший каньйон України.

3) Розгадування ребусів.

Відповіді: вершина, схил, підніжжя.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

1. Метод «Незакінчене речення»

Учні дописують кінцівки речень.

Великі простори суші з майже рівною поверхнею — це... (рівнини).

Низовини на карті позначаються... (зеленим) кольором.

Підвищення на рівнині — це... (горб).

Горб має таку будову... (вершина, схил, підніжжя).

Великі і глибокі, з крутими схилами заглиблення називаються... (яром).

Яри з пологими і зарослими рослинними схилами називають... (балками).

Ряд гір називають... (гірським хребтом).

Гори України — це... (Карпати, Кримські гори).

2. Вправа «Абетковий суп»

Розріжте абетку, вилучіть з неї літери ь, и, й, ї.

Запропонуйте кожному учневі витягнути з чарівної торбинки літеру і придумати підсумкове речення на тему уроку, яке б починалося з цієї літери.

3. Робота у Щоденнику вражень

— Намалюйте або запишіть те, що найбільше сподобалося під час вивчення цієї теми, що найбільше зацікавило.

(Декілька учнів, за бажанням, демонструють те, що вони намалювали/написали.)