Я досліджую світ 1 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022

Спілкуйся ввічливо
Розділ 1. Людина серед людей

Мета: формувати уявлення про культуру спілкування з дорослими і ровесниками, вміння вживати під час спілкування слова ввічливості; виховувати ввічливість, доброзичливість, чемність, шанобливе ставлення до старших, повагу до ровесників, манери культурної поведінки.

Обладнання: підручник, робочий зошит, сигнальні картки або різнокольорові цеглинки «Лего».

Хід уроку

І. Організація класу до уроку. Ранкова зустріч.

ІІ. Повторення вивченого матеріалу.

На попередньому уроці ви дізналися, які є види відпочинку та яким має бути відпочинок після навчання.

Фронтальна бесіда.

— Для чого потрібно відпочивати?

— Який відпочинок називають пасивним? Наведіть приклади пасивного відпочинку.

— Який відпочинок називають активним? Наведіть приклади активного відпочинку.

— Який відпочинок є найкращим після навчання? Чому?

— Для чого на уроках влаштовують фізкультхвилинки?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

— Послухайте вірш і дайте відповідь на запитання.

— Про які важливі слова йдеться у вірші? (Відповіді учнів.)

«Добридень», «До побачення» —

і усмішка сія.

Велике мають значення

ось ці прості слова!

Як каже син чи донечка:

«Спасибі вам», «Будь ласка», —

ясніше сяє сонечко

і світ стає, як казка!

Надія Красоткіна

Кожному приємно чути слова «добрий день», «до побачення», «спасибі», «будь ласка». Їх називають словами ввічливості, чемними чи чарівними словами.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, які є слова ввічливості, як потрібно звертатися до старших та однолітків, щоб їм було приємно з вами розмовляти, як слід поводитися, коли спілкуєшся з людьми. Ви навчитеся вживати під час спілкування слова ввічливості.

Тема сьогоднішнього уроку: «Спілкуйся ввічливо».

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами розповіді та використанням ілюстрацій з метою формування уявлення про правила ввічливого спілкування.

Людина не може жити без спілкування з іншими людьми. Спілкуватися потрібно ввічливо. Ввічлива людина вживає в розмові слова, які називають «чарівними», або «чемними словами».

Послухайте пригоду, яка сталася з хлопчиком у лісі, та придумайте її закінчення.

В одного хлопчика було багато різних звичок. Однієї лише не вистачало — казати «добрий день», «до побачення», «вибачайте», «будь ласка», «дякую».

Одного разу наснилось йому, що прийшов він до лісу. Йде, ні на що уваги не звертає. Ні «добрий день», ні «до побачення», ні «дякую». А щоб вибачитися, то цього взагалі немає. Ледве мурашку не роздушив. Метелика з квітки зігнав. У пташку палкою жбурнув. Ведмедеві на лапу наступив. Розгнівався ведмідь, схопив хлопчика і ... з’їв!

Прокинувся хлопчик і... (вирішив взяти за звичку казати «добрий день», «до побачення», «вибачте», «будь ласка», «дякую»).

Шанобливу, привітну, доброзичливу людину, яка прагне не завдавати неприємностей іншим, готова прийти на допомогу, називають ввічливою.

Розгляньте малюнки на с. 22-23 у підручнику й прочитайте, що кажуть у різних випадках ввічливі діти.

Ввічлива людина в розмові вживає слова ввічливості. Перед такою людиною відкривається багато можливостей. Слова ввічливості є на різні випадки життя: для подяки, звертання, вітання, прощання, побажання, вибачення.

— Які ви знаєте слова вибачення? (Вибачте, я не навмисне; пробачте.)

— Які ви знаєте слова подяки? (Дякую, спасибі, щиро дякую.)

— Які ви знаєте слова звертання? (Будь ласка, перепрошую, дозвольте потурбувати.)

— Які ви знаєте слова побажання? (Щасливої дороги, будьте здорові.)

— Які ви знаєте слова вітання з дорослими? (Добрий день, добрий вечір, доброго ранку.)

— Які ви знаєте слова вітання з однолітками? (Привіт, здоров.)

— Які ви знаєте слова прощання з дорослими? (До побачення, прощавайте.)

— Які ви знаєте слова прощання з однолітками? (Бувай, до зустрічі, будь здоров.)

Розгляньте малюнки на с. 23 у підручнику й дайте відповідь на запитання.

— З яким виразом обличчя потрібно промовляти слова вітання, прохання, подяки?

Слова ввічливості слід промовляти з привітним виразом обличчя, тоді вони будуть по-справжньому чарівними. Ввічливими потрібно бути не лише у словах, а й у вчинках, у поведінці. Наприклад, неввічливо привітатися з другом і вдарити його боляче по плечі.

— Коли потрібно говорити тихо, а коли — голосно? (Відповіді учнів.)

Тихо потрібно говорити, коли відпочиває хвора людина. Голосно можна відповідати біля дошки, бавитися на подвір’ї.

— Як ви розумієте народну мудрість: «Добре слово краще за цукор і мед»?

2. Дидактична гра «Додай чарівне слово» з метою формування уміння вживати у розмові слова ввічливості.

— Пограємо в гру «Додай чарівне слово». Учитель / учителька читає початок речення, а учні мають додати слова ввічливості, яких не вистачає у кожному випадку.

✵ Тобі допомогли повісити одяг на вішалку. Ти скажеш ... (щиро дякую).

✵ Ти йшов по коридору і когось ненароком штовхнув. Ти скажеш ... (вибачте, я не ненавмисно).

✵ Тобі побажали смачного в їдальні. Ти скажеш ... (дякую).

✵ Тобі потрібно звернутися до сусіда по парті, щоб попросити лінійку, ти скажеш ... (дай мені, будь ласка).

✵ Ти проводжаєш бабусю, яка від’їжджає додому. Ти скажеш ... (щасливої дороги).

✵ Ти прийшов до школи, зайшов у клас і скажеш однокласникам ... (доброго ранку чи привіт).

✵ Ти прийшов до школи, зустрів вчителя і скажеш ... (добрий день чи доброго ранку).

✵ Тобі потрібно звернутися до вчителя. Ти скажеш ... (перепрошую, дозвольте потурбувати).

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою.

Виконаємо завдання 1 у зошиті на с. 15.

— Що пропонується зробити? (Пронумерувати.)

— Що кажуть у таких випадках вічливі діти? (Діти самостійно виконують завдання. Потім під керівництвом учителя обговорюють випадки, зображені на малюнках, та називають слова, які кажуть у кожному випадку.)

2. Завдання на застосування знань і умінь.

— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 23 в підручнику.

VI. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Відповідь розпочніть словами «Сьогодні на уроці я дізнався / дізналася, що...».

— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.

Картка зеленого кольору: «Я зрозумів /зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».

Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».

Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал!».

— Що ви навчилися робити на уроці?