Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах ЗЗСО на засадах компетентнісного підходу - Гільберг Тетяна 2020

3.7. Проектна діяльність на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ»
Розділ 3. Організація уроку інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Діти із задоволенням завжди чимось займаються. Це корисно, а тому не варто їм заважати, треба лише вжити всіх заходів, щоб їм завжди було що робити.

Ян Амос Коменський

Модернізація загальної середньої освіти спонукала до розробки нової моделі початкової ланки освіти, переходу від традиційних формувань переважно «знань, умінь, навичок» до виховання якостей особистості, необхідних для життя в нових умовах відкритого суспільства. Пріоритетною метою освіти в сучасній школі стає розвиток особистості, готової до правильної взаємодії з навколишнім світом, до оволодіння інформаційними технологіями, до самоосвіти та самовдосконалення.

Реалізація цілей і завдань Нової української школи потребує оновлення та залучення сучасних освітніх технологій. Освітній процес у початковій школі спрямовується на використання особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів до навчання кожної дитини. Важливо гармонійно поєднувати навчальну діяльність, у рамках якої формуються базові знання, вміння та навички, з діяльністю творчою, дослідницькою, пов’язану з розвитком індивідуальних задатків учнів, їх пізнавальною активністю, здатністю вирішувати нестандартні завдання.

Сучасна педагогіка та педагогічна психологія інтенсивно розробляють нові освітні технології, побудовані на дослідному пошуку учнів у процесі навчання. Крім традиційної системи навчання, є кілька альтернативних. Активно починають використовуватися і різні педагогічні технології в рамках особистісно орієнтованого навчання, такі як навчання у співпраці, індивідуальний і диференційований підхід до навчання.

Водночас організація навчально-пізнавального процесу має зосереджуватися на активному використанні педагогічних технологій навчання у співпраці. Одним із основних прийомів організації спільної роботи учнів є технологія проектної діяльності.

Проектна діяльність дозволяє розвинути ефективні засоби самостійної навчальної діяльності, поєднати теоретичні та практичні складові діяльності учнів, дозволяє особистості дитини розкрити, розвинути й реалізувати творчий потенціал. Пріоритетними стають форми самостійної роботи учнів, що засновані не тільки на застосуванні отриманих знань і умінь, а й на отриманні на їх основі нових. Метод проектів завжди передбачає вирішення якоїсь проблеми з використанням різноманітних методів та обов’язкового інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей.

Сутність проектної діяльності. У сучасній школі метод проектів розглядають як систему навчання, за допомогою якої учні набувають знань і вмінь у процесі планування та виконання практичних завдань-проектів, що поступово ускладнюються. Метод проектів належить до педагогічних технологій XXI століття, які передбачають уміння адаптуватися у швидкоплинному світі.

В основі методу лежить розвиток пізнавальних інтересів учнів, умінь самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, виявляти компетенцію в питаннях, пов’язаних з темою проекту, розвивати критичне мислення. Цей метод завжди орієнтований на самостійну діяльність - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу. Результати виконаних проектів повинні бути наочними, тобто «відчутними». Для теоретичної проблеми має бути знайдено конкретне рішення, а для практичної - конкретний результат, готовий до впровадження.

Під методом проектів в технологічній освітній галузі розуміють спосіб організації пізнавально-трудової діяльності учнів. Найголовніший основоположний принцип методу проектів - виходити з інтересів дитини, безпосередньо пов’язаних з її практичними і духовними потребами, потребами її близьких, суспільства.

Під проектом у більш широкому сенсі розуміється обґрунтована, спланована та усвідомлена діяльність, спрямована на формування у школярів певної системи інтелектуальних і практичних умінь. У вужчому розумінні - проектна діяльність розглядається як спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність, що має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення освітнього результату.

Тобто проект - це «шість П» (сх. 15).

Схема 15. «Шість П» проекту

Проектна діяльність виступає однією з основних структурних одиниць процесу навчання, вона сприяє:

✵ забезпеченню цілісності педагогічного процесу, здійсненню в єдності різнобічного розвитку, навчання і виховання учнів;

✵ розвитку пізнавальних і творчих здібностей, активності й організованості, самостійності та цілеспрямованості учнів;

✵ формуванню проектного світогляду і мислення, здобуттю узагальнених предметних і міжпредметних знань та вмінь;

✵ адаптації до сучасних соціально-економічних умов життя;

✵ формуванню пізнавальних мотивів навчання, оскільки учні бачать кінцевий результат своєї діяльності, який підвищує їхню самооцінку, викликає бажання вчитися і вдосконалювати свої знання, вміння та особистісні якості.

Використання в освітньому процесі проектної діяльності забезпечує:

✵ результат позитивної педагогіки: бачити в дитині лише позитивне і добре - у стосунках, у поведінці, у процесі роботи;

✵ результат активної педагогіки: зробити учня творцем своєї власної освіти;

✵ повагу вчителя до дитини: кожен учень/учениця унікальні.

З погляду вчителя - навчальний проект - це дидактичний засіб, що вчить проектуванню, тобто цілеспрямованій діяльності зі знаходження способу вирішення проблеми шляхом розв’язання завдань, що випливають з цієї проблеми.

З погляду учня проект - це можливість робити щось цікаве самостійно, в групі або самому, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, що дозволяє проявити себе, спробувати свої сили, докласти свої знання, принести користь і показати публічно досягнутий результат; вона спрямована на вирішення цікавої проблеми, визначеної самими учнями у вигляді мети і завдання, а результат цієї діяльності - знайдений спосіб розв’язання проблеми - має практичний характер, і, що досить важливо, цікавий і значимий для самих відкривачів.

Навчальні проекти мають на меті:

✵ підвищити/розвинути таланти та здібності учнів;

✵ зміцнити шкільні/сімейні стосунки між людьми;

✵ учитися розуміти, що жити краще разом;

✵ сформувати зв’язок між школою й майбутнім дорослим життям учнів;

✵ допомогти учням реалізувати себе, відкритися для світу;

✵ ураховувати індивідуальність, неповторність, унікальність кожного.

Уміння, які формуються за допомогою проектної діяльності, подано в таблиці 8.

Таблиця 8

УМІННЯ, ЯКІ ФОРМУЄ ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Важливе значення у формуванні особистісного ставлення до об’єктів вивчення належить практико-орієнтованим проектам, які передбачають вивчення природи рідного краю, проблем, пов’язаних з навколишньою дійсністю, формують в учнів емоційно-ціннісне ставлення до природи та навколишнього середовища.

Практико-орієнтовані проекти чітко націлені на результат - виріб, що задовольняє конкретну потребу. Можлива орієнтація на певний соціальний результат, який стосується безпосередніх інтересів учасників або спрямований на вирішення суспільних проблем. Тут необхідна не тільки добре продумана структура проекту, але і хороша організація координаційної роботи з коригування спільних та індивідуальних зусиль, організації презентації отриманих результатів і можливих способів їх упровадження в практику, а також організація зовнішньої оцінки проекту. Результатом є соціально значуща справа.

Можлива самооцінка й оцінка однокласників (взаємооцінювання). Основними критеріями можуть бути:

✵ самостійність роботи над проектом;

✵ актуальність та значущість теми;

✵ повнота розкриття теми;

✵ оригінальність вирішення;

✵ артистизм і виразність виступу;

✵ розкриття змісту проекту на презентації;

✵ використання засобів наочності, технічних засобів.

Кінцевий продукт доцільно використати у житті класу, школи, мікрорайону, міста, держави. Важливо, щоб учні оцінили реальність використання продукту на практиці та його здатність вирішити поставлену проблему.
Наприклад, реалізуючи міні-проект «Квіти в моєму житті» (2 клас), можна запропонувати учням створити «Зелений дім», де учні будуть вирощувати кімнатні рослини чи розсаду квітів для висадки на пришкільній ділянці або з метою їх поширення серед жителів мікрорайону, села. Практико-орієнтованими можуть бути проекти «Ми саджаємо дерева» (корисна справа, що може бути виконана разом з дорослими), (1 клас), «Не зривай першоцвіт», «Школа добрих звичок» (2 клас) [3].

Дослідницький проект за структурою нагадує наукове дослідження. Він включає обґрунтування актуальності обраної теми, позначення завдань дослідження, обов’язкове висунення гіпотези з подальшою її перевіркою, обговорення отриманих результатів. При цьому використовуються методи сучасної науки: лабораторний експеримент, дослідження, моделювання, соціологічне опитування, інтерв’ювання. Закінчується проект обговоренням і оформленням результатів, формулюванням висновків і позначенням проблеми на подальшу перспективу дослідження. Наприклад, виконання проекту, завдання якого передбачає збір інформації (предметів), що має відношення до природи, історії рідного краю, у місцевих жителів старшого покоління; або укладання переліку рослин і тварин, що охороняються в рідному краї (започаткування місцевої малої Червоної книги рідного краю). Докладніше про навчально-дослідницьку діяльність молодших школярів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» було представлено у попередньому розділі.

Інформаційний проект спрямований на збір інформації про якийсь об’єкт, явище з метою її аналізу, узагальнення та подання для широкої аудиторії. Це тип проектів, покликаних навчити учнів здобувати й аналізувати інформацію. Такий проект може інтегруватися в більший дослідницький проект і бути його частиною. Учні вивчають і використовують різні методи отримання інформації (література, бібліотечні фонди, ЗМІ, бази даних, у тому числі електронні, методи анкетування і інтерв’ювання), її обробки (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки) і презентації (доповідь, публікація, розміщення в мережі інтернет та локальних мережах, телеконференція).

Результатом інформаційного проекту часто є плакат, лепбук, публікація в шкільній газеті, у журналі, в Інтернеті.

Організовуючи проектну діяльність, учитель має зробити так, щоб робота учнів дійсно була проектною, щоб вона не зводилася до просто самостійної роботи з будь-якої теми. Перш за все, починаючи роботу над проектом, учитель пробуджує в учнів інтерес до теми проекту. Тема навчального плану і тема проекту - це різні теми. Тема проекту повинна бути сформульована природною для дітей мовою і так, щоб викликати їх інтерес. Це може бути розказана казка, притча, розіграна інсценізація чи переглянутий відеосюжет, сформульована проблема тощо. Тема повинна бути не тільки близька й цікава, а й доступна, щоб відповідала віковим особливостям молодших школярів.

У цьому віці домінування наочно-образного мислення, інтерес до навколишнього світу підштовхують дітей до вибору теми, яка має конкретний зміст і чітке, конкретне практичне втілення. У програмі інтегрованого курсу теми проектів тісно переплітаються зі змістом основного навчального матеріалу, таким чином забезпечується усвідомлення соціальної значущості проблеми, яку треба розв’язати, мотивація до самостійної роботи, формування якої у цей віковий період перебуває в зоні найближчого розвитку.

Учитель/вчителька може разом з учнями визначати тематику проектів, ураховуючи інтереси учнів та їхніх батьків, регіональні особливості, матеріально-технічну базу закладу загальної середньої освіти, рівень підготовленості учнів тощо. Вибираючи теми для проектів, доцільно провести опитування або анкетування, запропонувавши учням підкреслити декілька проблем, які їм найбільш цікаві. Проекти і тим особливі, що можна інтегрувати проблеми і змінювати акценти. Адже основна мета проектної діяльності - не так поглибити знання учнів з певного питання, як набути досвіду самостійного вирішення завдань, вміння формулювати задачі/завдання і ставити запитання, працювати в команді, знаходити нестандартні й оригінальні рішення проблеми, розкрити індивідуальний потенціал, проявити творчість.

Тематика проектів другого року навчання має поглиблювати й розширювати знання тем, що опановувались у 1 класі. Орієнтовна тематика інформаційних проектів у 1-2 класах може бути такою:

«Моя дорога до школи»,

«Дорожні знаки біля школи»,

«Професії людей, які працюють у школі»,

«Історія іграшок»,

«Мій домашній улюбленець»,

«Винаходи людства, відомі винахідники»,

«Корисні речі для дому»,

«Мій родовід»,

«Традиції моєї родини»,

«Знайомтеся, мій друг...»,

«Їжа та хороший настрій»,

«Символи моєї країни» тощо.

З поглибленим змістом, наприклад:

«Будьмо знайомі!» (Походження назв рослин і тварин),

«Як готуються до зими бджоли?»,

«Як зимують мухи?»,

«Чому риби плавають?»,

«Чим люди чистили зуби до того, як придумали зубну щітку?»,

«Чому одяг для чоловіків і жінок застібається по-різному?»,

«Які права у котів та собак?»,

«Чому вимерли динозаври?»,

««Книга скарг» природи»,

«Чи далеко від нас до Сонця»,

«Чому буває високосний рік?»,

«Чому у тижні 7 днів?»,

«Скільки свят у році?»,

«З якого дня починається робочий тиждень у різних країнах?»,

«Як із овечої вовни роблять одяг?»,

«Осінні прикмети»,

«Природа в нашому домі»,

«Екологічна кухня»,

«Екологія душі»,

«Жива душа природи»,

«Краса врятує світ»,

«Планета людей»,

«Екологічний світлофор»,

«Ліс дякує та сердиться»,

«Що таке зимова сплячка?»,

«Яка тварина найбільша на Землі?»,

«Чи можуть тварини розмовляти?»,

«Як бджоли роблять мед?»,

«Чому кусаються комарі?»,

«Чому світлячки світяться вночі?»,

«Як павуки плетуть павутину?»,

«Як риби дихають під водою?»,

«Чи всі птахи літають?»,

«Звідки птахи знають, коли потрібно відлітати в теплі краї?»,

«Як птахи знаходять дорогу, повертаючись з теплих країв?»,

«Чому дятли видають стук?»,

«Чи всі рослини виростають із насіння?»,

«Чому у квітів яскраві кольори?»,

«Чому деякі квіти мають запах парфумів?»,

«Чому у деяких рослин бувають колючки?»,

«Чому у деяких дерев восени опадає листя?»,

«Чому деякі рослини взимку помирають?»,

«Як із рослин виготовляють тканини?»,

«Вода - це життя»,

«Моє місто/село» та багато ін.

Реалізуючи інформаційні проекти - розповіді у різноманітних формах - усній, письмовій, підготовці презентаційних матеріалів тощо - у школярів формуються способи самоорганізації навчальної діяльності, вміння працювати з додатковою інформацією з допомогою дорослих (пошук необхідної інформації в довідкових виданнях, у тому числі на електронних носіях, у мережі інтернет), комунікативні та комунікаційні уміння та навички.

Творча самостійна діяльність школярів - це сучасна потреба. Сьогодні як ніколи потрібні люди творчі, креативні, здатні ламати звичні, але непродуктивні, нераціональні, неефективні стереотипи. Модернізація змісту освіти передбачає використання інноваційних освітніх технологій та нових методичних підходів, що сприятимуть не накопиченню учнями знань і вмінь, а спонукатимуть школярів до перенесення їх у нову ситуацію, до активної творчої діяльності, неординарного розв’язання проблемних навчальних та життєвих завдань.

Творчий проект не має чіткої структури спільної діяльності учнів і реалізується відповідно до характеру кінцевого результату та інтересів дітей. Діяльність розвивається, підпорядковується кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

Творчі проекти однак припускають визначення потреби, аналіз наявних об’єктів, зазначення вимог до об’єкту проектування, вироблення первинних ідей, їх аналіз та вибір однієї, планування, виготовлення, оцінку (рефлексію). Форма представлення результатів може бути різною (виріб, відеофільм, свято, експедиція, репортаж та ін.).

Творчий проект передбачає максимально вільний і нетрадиційний підхід до оформлення та подачі результатів. Це можуть бути альманахи, театралізації, спортивні ігри, твори образотворчого або декоративно-прикладного мистецтва, відеофільми, програми свята. Кінцевим продуктом творчого проекту можуть бути малюнок, фотографії, газета, екологічний знак, плакат, збірка, свято, вистава, сценка, годівниця тощо.

Прикладом творчого проекту може бути проект «Моє улюблене місце відпочинку в місті (селі)» (1 клас) [3]. У 2 класі у ході реалізації міні-проекту «Захисти природу» можна запропонувати учням намалювати плакати, малюнки, що пропагують енергозбереження. Можливо, це буде плакат з нагадуванням про те, як потрібно дбайливо використовувати енергію і паливні корисні копалини.

Залучення учнів 2 класу до участі у творчих проектах створює умови для реалізації креативного потенціалу молодших школярів.

Для молодших школярів домінуючими залишаються ігрові, (рольові) проекти, безпосередньою метою яких є участь у груповій діяльності: різні ігри, постановки лялькового театру або виконання різного роду ролей, розваги тощо.

Ігрові проекти припускають, що учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені змістом проекту. Ведучий вид діяльності учнів в таких проектах - рольова гра. Це можуть бути імітації соціальних і ділових відносин в ситуаціях, придуманих учасниками, літературні персонажі в певних історичних і соціальних умовах, видатні герої тощо. Обов’язково намічаються проблеми і цілі проекту. Результати не завжди можливо передбачити на початку роботи, вони можуть визначитися лише в кінці проекту, але необхідна рефлексія учасників у співвідношенні отриманих результатів з поставленою метою.

Оскільки ігрові проекти базуються на рольових іграх, їх розробка і реалізація найбільш складна. Наприклад, для реалізації міні-проекту «Книга скарг природи» (2 клас) можна запропонувати учням сценарій спектаклю-мініатюри, у якому відображені місцеві екологічні проблеми. Учні виконують ролі тіл (компонентів) природи, які висловлюють своє незадоволення діяльністю людини у природі. Діти збирають скарги у спеціальну книгу та пропонують шляхи виправлення ситуації.

Окремою складовою є соціальне проектування. Це науково-практична діяльність, націлена на діагностику актуальних і перспективних соціальних проблем, вироблення ресурсозабезпечених оптимальних шляхів їх вирішення. Соціальний проект має приносити користь громаді, а не тільки вузькому колу осіб. Діяльність, орієнтована на користь громади, є важливою для кожного суспільства, бо покращує його загальний стан, учить людей спрямовувати свої вміння і увагу не тільки на власне збагачення, а на загальне благо. Чимале місце серед соціальних проектів займають екологічні. Про це мова йтиме далі у посібнику. Сутність соціального проектування полягає і в конструюванні бажаних станів майбутнього, наприклад «Ідеї нового часу», «Ідеї нового села/міста» тощо.

Між соціальними та освітніми проектами є певні відмінності. На відміну від соціальних проектів, які спрямовані на перетворення та вдосконалення соціуму, суспільних відносин і процесів, педагогічний проект сфокусований на вирішенні завдань освіти та виховання. Але так відбувається в чистому вигляді. Коли поєднують цілі та проблеми - виникає соціально-педагогічне проектування. Його об'єктами стають: соціально- культурне середовище (створення сприятливого соціокультурного простору та оптимізація умов саморозвитку особистості, соціальної групи, території в цілому); спосіб життя (підтримка окремих видів та напрямів діяльності особистості, які сприяють зростанню якісних показників життя); сфери життєдіяльності особистості (освітня, навчальна, виробнича, спортивна, інформаційна тощо). Тому соціально-педагогічний проект - це сконструйоване соціальне нововведення, метою якого є вдосконалення педагогічних процесів (розвитку, освіти, виховання, соціального становлення особистості) у певних соціокультурних умовах (див. сх. 16).

Схема 16. Взаємозв’язок методу проектів з іншими методами

ВИДИ ПРОЄКТІВ. Розрізняють такі види проектів (сх. 17).

Схема 17. Види проектів за характером контактів

Міжрегіональні та міжнародні проекти найчастіше є телекомунікаційними, оскільки потребують координації діяльності учасників взаємодії в мережі інтернет і, отже, орієнтовані на використання засобів сучасних комп’ютерних технологій (сх. 18).

Схема 18. Види проектів за кількістю учасників та тривалістю

Зрозуміло, у реальній практиці найчастіше доводиться мати справу зі змішаними проектами, у яких є ознаки різних типів (див сх. 19, 20).

Схема 19. Види проектів за предметно-змістовими характеристиками

Схема 20. Види освітніх проектів

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ВМІННЯ ДЛЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ (сх. 21).

Схема 21. Інтелектуальні вміння для використання методу проектів

Варто звернути увагу на ступінь участі дітей у навчальному проектуванні. Тут можливо декілька варіантів:

- проектна діяльність здійснюється дітьми самостійно: ідея проекту, алгоритм дій визначаються школярами, роль учителя при цьому полягає в консультуванні з деяких питань;

- ідея проекту підказується, пропонується вчителем, алгоритм дій і самі дії виконуються учнями. Учитель консультує з вирішення питань, проблем, які виникають в учнів;

- ідея і алгоритм дій задаються вчителем, школярі беруть участь лише в реалізації власних питань [2].

Для початкової школи найбільш поширеним є останній варіант, ураховуючи вікові особливості та досвід учнів. У цьому можна впевнитися, ознайомившись, наприклад, з проектами, наведеними в додатку.

Метод проектів використовується в тому випадку, коли в навчальному процесі виникає яка-небудь дослідницька, творча задача, для вирішення якої потрібні інтегровані знання з різних галузей, а також застосування дослідницьких методик. Використання дослідницьких методів передбачає певну послідовність дій: визначення проблеми, висування гіпотези її вирішення, обговорення методів дослідження, аналіз отриманих даних, оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, демонстрація тощо) (Е. С. Полат). У відповідності з цими визначеннями метод проектів можна віднести до технологій навчання. Метод проектів як педагогічна технологія передбачає сукупність дослідницьких, пошукових (евристичних), проблемних, творчих методів у поєднанні з традиційними інформаційно-репродуктивними методами навчання, спрямованими на самостійну реалізацію школярем задуманого результату.

Проектна діяльність належить до галузі дитячої самодіяльності, ґрунтується на інтересах школярів, приносить їм задоволення, а отже, особистісно орієнтована на кожну дитину.

Метод проекту - це одна з особистісно орієнтованих технологій, в основі якої лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати критичне і творче мислення.

Вимоги до навчального проекту:

1. Наявність соціально значущого завдання (проблеми) - дослідницького, інформаційного, практичного - потребує вирішення за допомогою пошуку і застосування знання.

2. Виконання проекту починається з планування дій по вирішенню проблеми, іншими словами - з проектування самого проекту, зокрема - з визначення виду продукту і форми презентації. Найбільш важливою частиною плану є покрокова (операційна) розробка проекту, у якій зазначено перелік конкретних дій із зазначенням результатів, термінів і відповідальних.

3. Кожний проект обов’язково вимагає дослідницької роботи учнів. Головна ознака проектної діяльності - пошук інформації, яка потім буде оброблена, осмислена і представлена учасникам проектної групи.

4. Результатом роботи над проектом має стати продукт.

5. Підготовлений продукт повинен бути представлений досить переконливо, як найбільш прийнятний засіб вирішення проблеми. Далі на завершальному етапі проект вимагає презентації свого продукту.

Метод проектів передбачає використання вчителем при проектуванні і здійсненні освітнього процесу особистістю орієнтованого підходу, який підтримується, крім загальноприйнятих, наступними дидактичними принципами:

✵ Принцип дитиноцентризму. У центрі творчої діяльності перебуває учень, який проявляє свою активність. У нього є чудові можливості реалізувати себе, відчути успіх, продемонструвати свої можливості.

✵ Принцип кооперації. У процесі роботи над проектом здійснюється широка взаємодія учнів з учителем і між собою.

✵ Принцип опори на суб’єктивний досвід учнів. Кожен, працюючи над проектом, має хороші можливості застосувати вже наявний у нього власний досвід і знання.

✵ Принцип обліку індивідуальності учнів: їх інтересів, темпу роботи, рівня навченості;

✵ Принцип вільного вибору: теми проекту, підтеми, партнерів у роботі над проектом, джерел і способів отримання інформації, методу дослідження, форми представлення результатів.

✵ Принцип зв’язку дослідження з реальним життям. Відбувається з’єднання знань і практичних дій.

✵ Принцип важкої мети. Легкодосяжний результат не є для багатьох учнів мобілізуючим чинником.

Можливості методу проектів для розвитку особистості та соціалізації школярів виявляються через аналіз структури діяльності вчителя і школяра, яка істотно відрізняється від структури їх діяльності при традиційній організації навчання. Загалом у проектній діяльності можна виділити такі етапи відповідно до навчальної діяльності:

✵ мотиваційний (учитель: заявляє загальний задум, створює позитивний мотиваційний настрій; учні: обговорюють, пропонують власні ідеї);

✵ планувально-підготовчий (визначаються тема і цілі проекту, формулюються завдання, виробляється план дій, установлюються критерії оцінки результату і процесу, узгоджуються способи спільної діяльності спочатку з максимальною допомогою вчителя, пізніше з наростанням учнівської самостійності);

✵ інформаційно-операційний (учні: збирають матеріал, працюють з літературою та іншими джерелами, безпосередньо виконують проект, коли вчитель: спостерігає, координує, підтримує, сам є інформаційним джерелом);

✵ рефлексивно-оцінний (учні: представляють проекти, беруть участь в колективному обговоренні та змістовній оцінці результатів і процесу роботи, здійснюють усну або письмову самооцінку, учитель виступає учасником колективної оціночної діяльності).

Модель навчання та викладання із застосуванням проектної діяльності - це методологічна альтернатива, яка полягає в розробці проектів для вирішення реальних проблем. Це інноваційна методологія, яка дозволяє учням здобувати знання, а також розвивати ключові навички для функціонування в сучасному суспільстві. Це модель, яка пропонує динамічний і активний процес, що виконує реальну функцію і, отже, зумів розвинути корисні навички для роботи в реальному житті.

Учні беруть активну участь у цьому процесі і навіть бувають його головними героями. Таким чином, це методологія, яка сприяє осмисленому навчанню.

Які характеристики проектної моделі навчання?

Знання активно формуються та розвиваються учнями за допомогою розробки проекту, а не декламуються вчителем для пасивного сприймання учнями.

Учень є активним і відповідальним головним героєм у власному навчанні. Коли йому треба розробити проект, включаються в дію когнітивні процеси вищого порядку, такі як збір інформації, відбір, синтез, розробка, осмислення тощо. Водночас роль учителя виходить за рамки розкриття контенту. Він стає наставником, консультантом.

Як застосувати проектну модель навчання у класі?

1. Вибір теми проекту.

Перший крок - вибрати тему для проекту. Пам’ятайте, що це повинна бути проблема, яка мотивує учнів, а отже, вона має бути орієнтована на реальні потреби дитини. Також проблема має вписуватися в інтегрований курс, тобто відповідати цілям і дидактичному змісту. Вибір теми залежатиме від курсу і цілей, які ми перед собою ставимо, наприклад: звички здорового способу життя, історія вашого міста або регіону, життєвий цикл на планеті, вплив ЗМІ, цінність дружби тощо.

2. Вибір типу проекту. Залежить від типу компетентностей, які ми хочемо розвивати, наприклад:

✵ Створення брошури, що пояснює звички здорового способу життя.

✵ Створення відео, що показує історію міста, з картою пам’яток і путівником.

✵ Створення ілюстрації з життєвим циклом планети.

✵ Дослідницький проект про вплив ЗМІ: інтерв’ю з людьми, пошук інформації, аналіз публікацій тощо.

✵ Презентація про рідний край може включати в себе графіки, порівняння з іншими регіонами, причини, наслідки, рішення тощо.

✵ Історія про цінність дружби з виготовленням плакату «Майстерність спілкування з друзями» тощо.

3. Пробудження в учнів інтересу і мотивації до предмета. Дуже важливо, щоб учні були вмотивовані й зацікавлені у проекті. Це в подальшому вмотивує їх до пошуків інформації та підготовки самого проекту. Один із способів розбудити дуже ефективний інтерес - поставити проблемні запитання, перш ніж пояснювати процес виконання самого проекту, наприклад:

✵ Чи є у вашому селі/місті люди, які мають звички здорового способу життя?

✵ Що ми можемо розповісти гостям про історію нашого краю?

✵ Чи пов’язане життя різних живих істот на планеті? Що станеться, якщо ці. відносини зруйнуються?

✵ Скільки часу ми проводили за переглядом телевізора? Про які новини та яку інформацію сповіщає нам телебачення?

✵ Як ви думаєте, чи є люди, які відчувають труднощі з оплатою рахунків у вашому регіоні?

✵ Чому важливо мати друзів?

4. Створення команд. Невід’ємною частиною заснованого на проекті навчання є командна робота. Вона визначає конкретну і реальну динаміку діяльності. Для формування команд слід добре знати учнів. У кожній команді важливо об’єднати учнів з різною підготовкою та рівнем знань; не завжди до однієї команди можуть потрапити друзі. Це дасть змогу учням щоразу бути в новій ролі, а отже, отримувати новий досвід.

5. Знайомство з технологією. Важливо, щоб учні розуміли, що очікується від проекту. Бажано пояснити етапи, цілі, критерії оцінки проекту та навести приклади того, що ми хочемо досягти. Важливо надати інформацію про матеріали, які можна використати для підготовки проекту.

6. Знайомство з етапами проекту. Ознайомлюючи учнів з етапами підготовки та реалізації проекту, варто пам’ятати, що вони недосвідчені і часто хочуть якнайшвидше отримати результат, але як цього досягти, можуть не знати. Етапи роботи над проектом:

✵ Планування. Воно полягає у визначенні завдань, що повинні бути виконані; хто повинен виконувати; як організувати час.

✵ Дослідження. Ви маєте надати своїм учням автономію для пошуку, зіставлення та аналізу інформації, що їм необхідна для виконання роботи. Ваша роль - спрямовувати їх і діяти в якості керівника та наставника.

✵ Аналіз та узагальнення інформації. Настав час учням об’єднати зібрану інформацію, поділитися ідеями, обговорити їх, розробити гіпотези, структурувати інформацію.

✵ Підготовка проекту. Нарешті, проект розроблено.

✵ Презентація продукту. Учні мають продемонструвати однокласникам, про що дізналися, і показати, як вони відреагували на проблемне питання. Важливо, щоб у дітей був структурований сценарій презентації, вони чітко пояснювали й демонстрували інформацію за допомогою найрізноманітніших ресурсів.

✵ Оцінка і самооцінка. Нарешті, оцініть роботу ваших учнів за критеріями, що ви надали учням раніше, а також попросіть їх оцінити себе. Такий підхід допоможе їм розвинути свій дух самокритики й обміркувати свої помилки.

Донедавна технологію проектної діяльності було орієнтовано на середню та старшу ланки шкільного навчання, у початковій школі її використовували рідко. Нова українська школа створює реальні можливості для втілення проектів у пізнавально-освітній діяльності учнів початкових класів.

У навчанні молодших школярів завдання проектної діяльності полягає в розвитку пізнавальних навичок, умінь самостійно використовувати здобуті знання, орієнтуватися в доступному інформаційному просторі, розвивати творче мислення, уміння побачити і вирішити проблему, а також спрямоване на навчання дітей елементарних прийомів спільної діяльності.

Навчальна програма інтегрованого курсу «Я досліджую світ» передбачає застосування проектної технології, тому на кожному етапі навчання містить низку проектів. Для виконання кожного нового проекту потрібно вирішити декілька цікавих, корисних і пов’язаних з реальним життям та програмовим змістом завдань. Від дитини вимагається вміння координувати свої зусилля із зусиллями інших. Щоб домогтися успіху, їй доводиться добувати знання і за їх допомогою виконувати роботу.

Організовуючи проектну діяльність у початковій школі, важливо брати до уваги психологічні особливості молодшого школяра. Проекти в молодшій школі відрізняються простотою. Учень має чітко уявляти не тільки завдання, що стоїть перед ним, а й, що важливіше, шляхи його виконання. Він також має вміти складати план роботи за проектом (на перших порах, звичайно, за допомогою вчителя).

У початкових класах учні ще не володіють навичками працювати з науково-пізнавальною літературою - виділяти головне, систематизувати, робити узагальнення. їм складно самостійно планувати свою освітню та трудову діяльність. Вони тільки починають учитися бути дослідниками. Тому вчитель має бути тактовним, відчувати прагнення і старання дітей, уникати «нав’язування» учням інформації, спрямовувати їх на самостійний пошук. Великої уваги потребує і процес осмислення, цілеспрямованого набуття та застосування знань, потрібних у тому чи іншому проекті, постановки навчальної мети з оволодіння прийомами проектування. Доцільними у процесі роботи є такі запитання: Що ви знаєте, щоб виконати проект? Яку інформацію ще треба знайти? До яких джерел інформації звернутися (інтернет, довідники, підручники)? Які вміння знадобляться для виконання проекту? Чи добре ви володієте цими вміннями? Яким чином зможете їх опанувати? Де ще знадобляться вам ці вміння?

Тривалість виконання навчального проекту або дослідження в 1-2 класах доцільно обмежити 1-2 тижнями в режимі урочно-позаурочних занять, одним або здвоєними уроками. Важливо, щоб проекти не були тривалими, оскільки дітям складно довгий час утримувати інтерес до того самого проекту. У 3-4 класах тривалість проектів можна збільшити від 1 до 2-3 місяців. Також учителю слід пам’ятати, що діти не здатні до тривалої самостійної роботи. З боку дорослих вони потребують систематичної допомоги, аналізу та націлювання на наступний етап роботи. Для підтримки мотивації і керівництва роботою над проектом його ділять на 4-5 або й 6 етапів залежно від поставлених завдань, змісту і терміну роботи над проектом. А вже у старших класах таких етапів має бути 3.

Учні кожної освітньої ланки застосовують різні цифрові компетенції:

✵ пошук інформації;

✵ розширення можливостей знань;

✵ обробка інформації;

✵ організація роботи і навчального середовища;

✵ використання інструментів і застосування знань;

✵ підготовка кінцевих продуктів;

✵ міжособистісне спілкування, співробітництво, поширення знань;

✵ набуття звички і цифрової ідентичності.

Плануючи проектну діяльність, важливо визначити напрям руху та вимоги до реалізації проекту. Потребують відповіді запитання (сх. 22).

Схема 22. Питання організації проектної діяльності

Успішна робота над колективним проектом неможлива без усвідомлення особливостей роботи в команді (сх. 23).

Схема 23. Правила успіху в роботі над проектом

Яка роль батьків у проектній діяльності? Діти та батьки - активні учасники проектної діяльності. Якщо виконання проекту проходить у режимі поєднання урочних, позаурочних і позашкільних занять, займає тривалий період, то доцільно залучити батьків. Попередньо на батьківських зборах я роз’яснила суть, значущість проектної діяльності для розвитку особистості дітей, познайомила з етапами роботи над проектом, ролі і формах участі батьків у міру дорослішання дітей. Приготувала пам’ятки для дітей та батьків з організації роботи над проектом. При цьому важливо, щоб батьки не брали на себе виконання роботи над проектом, інакше губиться сама ідея методу проекту. А допомога порадою, інформацією, організацією роботи в оформленні проекту, в індивідуальному плануванні, прояв зацікавленості з боку батьків - важливі чинники підтримки мотивації та забезпечення самостійності, організованості дитини. На етапі занурення в проект батьки допомагають у виборі тематичного поля, теми, у формулюванні проблеми, мети і завдань проекту, мотивують дітей. На етапі підготовки консультують у процесі пошуку інформації. Надають допомогу у зборі інформації й у виборі способів зберігання та систематизації зібраної інформації, у складанні плану майбутньої діяльності. На етапі моделювання спостерігають, контролюють дотримання правил техніки безпеки, стежать за дотриманням часових рамок етапів діяльності, допомагають в оформленні матеріалів та портфоліо проектної діяльності. На заключному етапі консультують у виборі форми презентації, надають допомогу у підготовці презентації, виступають в якості експертів. Спільна проектна діяльність у вихованні займає особливе місце, забезпечує співробітництво дорослих і дітей, сприяє розвитку самостійності, цілеспрямованості, відповідальності, ініціативності, толерантності, адаптації до сучасних умов життя. Спільна проектна діяльність допомагає уникнути негативних моментів, пов’язаних з віковими особливостями. Педагогічний супровід учителів та батьків дозволяє молодшим школярам відчувати себе суб’єктами діяльності, ставить кожну дитину в позицію активного учасника, веде до згуртування дитячо-дорослого союзу. Створює ситуацію успіху, радості, задоволення, обстановку загальної захопленості і творчості, сприяє формуванню у дитини позитивної самооцінки. Кожен робить посильний внесок у загальну справу, виступаючи одночасно і організатором, і виконавцем, і експертом діяльності. Отриманий емоційний заряд служить стимулом для подальших дій, відкриває горизонти творчості, формує активну життєву позицію. Можна з упевненістю сказати, що метод проектів як сучасна педагогічна технологія цілком виправдав себе, дозволив реалізувати творчу співпрацю вчителя і учня і батька.

Особливої уваги заслуговує завершальний етап проектної діяльності - презентація (захист проекту), коли учні доповідають про виконану ними роботу. Те, що готують діти для наочної демонстрації своїх результатів, продукт роботи над проектом, визначає форму проведення презентації.

Педагогічною метою проведення презентації є вироблення або розвиток презентативних таких умінь і навичок: демонструвати розуміння проблеми проекту, власне формулювання мети і завдань проекту, вибраний шлях рішення; аналізувати хід пошуку рішення; аргументовано викладати свої думки, ідеї, аналізувати свою діяльність, пред’являючи результати рефлексії, аналізу групової та індивідуальної самостійної роботи, внеску кожного учасника проекту, самоаналіз успішності та результативності розв’язання проблеми.

Наприклад, освоєння позиції доповідача під час презентації проекту, головного оформлювана проектної документації, аналітика зібраних матеріалів, упорядника портфоліо - папки документів, які супроводжують проект, та ін. Це обумовлено тим, що діти часто не знають до кінця власних можливостей, не вірять у свої потенційні резерви: бути успішними в різноманітних видах діяльності, супутніх проекту. Причому це стосується різних його етапів: від формулювання задуму, ідеї, детального плану проекту до реалізації, здійснення проектної діяльності та рефлексії як отриманих результатів, так і власної діяльності.

Захист проектів являє собою розповідь за таким планом:

✵ Чому обрано саме цей проект? Для кого призначено його результати?

✵ Чи попередньо проведено дослідження, інтерв’ювання? Що виявлено?

✵ Яка основна ідея твого проекту? Які були в тебе ще ідеї? Чому ти їх відкинув/відкинула?

✵ Які використовувалися матеріали? Скільки часу знадобилося на виконання^? Яке обладнання використано?

✵ Якими вимогами до проекту ти керувався/керувалася?

✵ Хто допомагав?

✵ Коротка характеристика виробничих етапів. За якими етапами виконувався проект? У чому вони полягали?

✵ Які коментарі ти отримав/отримала від користувачів або сторонніх людей?

✵ Як поліпшити проект? Які напрями для подальшого дослідження?

Після захисту проекту виріб можна подарувати (добре буде, якщо таку пропозицію надасть дослідник-проектант). Важливо оформити виставку проектних робіт, щоб діти відчули потребу у виготовлених виробах, відчули атмосферу свята, задоволення від доставленої людям радості.

Оцінка виконаних проектів повинна носити стимулюючий характер, водночас не слід перетворювати презентацію на змагання проектів з присудженням «місць». Школярів, які домоглися особливих результатів, варто відзначити дипломами або пам’ятними подарунками. У початковій школі треба заохочувати кожного, хто брав участь у проекті. Виділити кілька номінацій, відзначити переможців у кожній. Наприклад, можуть бути такі номінації: «Веселий проект», «Дотепний проект». Бажано, крім індивідуальних призів, підготувати загальний приз усьому класу за успішне завершення проекту.

Значна увага приділяється дослідницькому методу навчання, який передбачає організацію процесу отримання нових знань. Принципова відмінність дослідження від проектування полягає в тому, що дослідження не передбачає створення будь-якого заздалегідь планованого об’єкта. Це, власне кажучи, процес пошуку невідомого, нових знань. Таким чином, дослідження - це безкорисливий пошук істини, а проектування - вирішення певного, чітко усвідомленого завдання. Проектування може бути представлене як послідовне виконання серії чітко визначених алгоритмічних кроків, тоді як дослідження - завжди тільки творчість, нове знання.

Основна мета дослідницького практикуму - сформувати пропедевтичну систему наукових понять, дослідницьких умінь, освоєння яких дозволить молодшому школяреві відчути радість відкриття нового знання, пізнання себе і навколишнього світу; створити умови для особистого зростання учнів, мотивованого вибору своєї діяльності та соціальної адаптації.

Дитина, схильна до дослідницької поведінки, не буде покладатися тільки на ті знання, які даються в ході традиційного навчання, вона сама активно вивчатиме навколишній світ, набуваючи поряд з новою інформацією неоціненний досвід.

Дослідницька поведінка особливо цінна тим, що вона створює надійний фундамент для поступового перетворення процесів навчання і розвитку на процеси вищого порядку - самонавчання і саморозвиток.

Самостійну дослідницьку діяльність дитини ми розглядаємо як один з ефективних шляхів розвитку її творчих здібностей. Уміння проводити самостійні дослідження, осягнення істини легко прищеплюються і переносяться в подальшому на всі види діяльності, якщо вчитель створює для цього певні умови.

У ході виконання дослідницьких завдань формуються дослідницькі вміння і навички, потрібні у дослідницькому пошуку: бачити проблеми, ставити запитання, висувати гіпотези, спостерігати, класифікувати, структурувати отриманий у ході дослідження матеріал, робити висновки та умовиводи, доводити і захищати свої ідеї. У 1 класі треба робити акцент на підтримці ініціативи, активності і самостійності школярів.

Головним результатом використання дослідницьких завдань у початковій школі є розвиток самого учня за рахунок набуття досвіду дослідницької діяльності, відкриття, осмислення, узагальнення нових знань.

Проводячи дослідження, учень занурюється у творчий простір і переходить у творчий стан, здобуває, накопичує, узагальнює нові знання. Найголовніше - націленість на пошук невідомих раніше знань, які можуть бути затребувані суспільством.

Організовуючи дослідницьку чи проектну діяльність, доцільно залучати батьків, старшокласників (сестер, братів), дорослих тощо. Бажання підтримати інтерес, спільно діяти, поділитися досвідом, знаннями, відгукнутися на прохання дітей позитивно впливає на результат навчання.

Проекти допомагають стимулювати нові навички 21 століття, які затребувані сучасним суспільством. Вони повинні навчити учнів швидко та безболісно адаптуватися до змін.

Перевіримо себе

Оберіть проблеми/завдання, які з метою природоохоронної діяльності доцільно, доступно та безпечно вирішувати засобами проектної технології.

А Збір насіння з плодів, які ми вживаємо у їжу, для підгодовування птахів;

Б Збір корму в природі для підгодовування птахів;

В Прибирання сміття у класі/школі, на шкільному подвір'ї;

Г Прибирання сміття в рукавичках на території парку/лісосмуги;

Д Прибирання сміття біля водойм;

Е Викопування ям для посадки кущів та дерев;

Ж Поливання з лійок квітів на пришкільній ділянці;

З Участь у шкільному ярмарку за тематичним спрямуванням;

І Підгодовування тварин у лісі.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Бондар С. П. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті / С. П. Бондар, Л. Л. Момот, Л. А. Липова, М. І. Головко - Рівне: Тетіс, 2003. - 200 с.

2. Бритвина Л. Ю. Метод творческих проектов на уроках технологии. // Нач. школа. - 2005. - № 6.

3. Гільберг Т. Г., Сак Т. В. Уроки природознавства в 1 класі: посібн. для вчителя. - Київ: Генеза. - 2012. - 120 с.

4. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. - Київ: Либідь, 1997. - 376 с.

5. Гузеев В.В. Метод проектов как частный случай интегрированной технологии обучения. // Директор школы. - 1995. - № 6.

6. Діденко В. М. Менеджмент. Підручник. - Київ: Кондор, 2008. - 584 с.

7. Дереклеева Н. И. Научно-исследовательская работа в школе [Текст] ІН. И. Дереклеева. - М.: Вербуй - М., 2001.

8. Дятко Г. Основи проектної діяльності навчально-виховного процесу у початковій школі / Г. Дятко, О. Яремко. - Дрогобич, 2009. - 30 с.

9. Землянская Е. Н. Учебные проекты младших школьников. // Нач. школа. - 2005. - № 9.

10. Иванова Н. В. Возможности и специфика применения проектного метода в начальной школе. // Нач. школа. - 2004. - № 2.

11. Кен Робінсон, Лу Ароніка. Школа майбутнього. - ЛІТОПИС, 2016. - 258 с.

12. Клепинина 3. А. Практикум по методике преподавания естествознания в начальной школе: учебн. пособие для студ. пед. вузов 13. А. Клепинина, Г. Н. Аквилева. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 144 с.

13. Кобиляцький Л.С. Управління проектами: навч. посіб. - Київ: МАУП, 2002.

14. Конышева Н.М. Проектная деятельность школьников // Нач. школа. - 2006, № 1.

15. Кравец Т. Н. и др. Младшие школьники проводят исследование // Начальное образование. - 2005, № 2.

16. Матяш И. В. Проектная деятельность младших школьников: кн. для учителя нач. кл. / Н. В. Матяш, В. Д. Симоненко. - М.: Вентана-Граф, 2002. - 112 с.

17. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати / за ред І. Г. Єрмакова. - К., 2003. - 500 с.

18. Миронов А. В. Технология изучения курса «Окружающий мир» в начальной школе (Образовательные технологии овладения младшими школьниками основами естествознания и обществознания): учебное пособие / А. В. Миронов. - Ростов н/Д: Феникс, 2013. - 510 с.

19. Модернизация образовательного процесса в начальной, основной и старшей школе: варианты решения/под ред. А. Г. Каспржака, Л. Ф. Ивановой. - М.: Просвещение, 2004.

20. Новикова. Т. Проектные технологии на уроках и во внеурочной деятельности. // Народное образование, № 7, 2000, С. 151-157.

21. Новые педагогические и информационньїе технологии в системе образования / под ред. Е. С. Полат. - М., 2000.

22. Освітні технології: навч.-метод. посібник / О. М. Пєхота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; за ред. О. М. Пєхоти. - Київ: Вид-во А.С.К., 2003. - 255 с.

23. Павлова М. Б. и др. Метод проектов в технологическом образовании школьников / под ред. И. А. Сасовой. - М.: Вентана-Граф, 2003.

24. Пахомова Н. Ю. Метод учебных проектов в образовательном учреждении: Пособие для учителей и студентов педагогических вузов. - М.: АРКТИ, 2003. - 112 с. (Методическая библиотека)

25. Пахомова Н. Ю. Учебные проекти: их возможности // Учитель. - № 4, 2000.

26. Пахомова Н. Ю. Учебные проекти: методология поиска. // Учитель, № 1, 2000.

27. Педагогічне проектування / авт.-упорядн. А. Цимбалару. - Київ: Шкільний світ, 2009. - 128 с.

28. Проектная деятельность в начальной школе: пособ. для учителя /А. Б. Воронцов [и др.]; под ред. А. Б. Воронцова. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 2010.

29. Сергеев И. С. Как организовать проектную деятельность учащихся. - М., 2005.

30. Сиденко А. С. Метод проектов: история и практика применения //Завуч. — 2003. - № 6.

31. Тян Р. Б, Холод Б. І., Ткаченко В. А. Управління проектами: підруч. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 224 с.

32. Чечель И. Д. Метод проектов, или Попытка избавить учителя от обязанностей всезнающего оракула // Директор школи. - 1998. - № 3.

33. https://www.historyua.com/2017/05/11/metod-proektiv-v-istoryshnomu-aspekti/

34. https://nsportal.ru/nachalnaya-shkola/mezhdistsiplinarnoe-obobshchenie/2012/03/27/proektnaya-deyatelnost-kak-spysob

35. Типові освітні програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти. https://mon.gov.uа/uа/osyitа/zаgаlnа.-serednya-osvitа/navchаlni-programi/