Розробки уроків - Технології 5-6 класи - С. П. Панченко, Є.О. Клейно 2023

Безпечне освітнє середовище Нової української школи: вимоги до кабінетів трудового навчання, шкільних майстерень
Розділ 1. Модернізація змісту технологічної освітньої галузі

ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, ЯК ОДИН З КОМПОНЕНТІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Сьогодні освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків, визначено одним із дев’яти компонентів Нової української школи (далі — НУШ) [17, 19]. У концепції НУШ зазначено, що в освітньому процесі зросте частка проєктної, командної, групової діяльності. Відповідно буде урізноманітнено варіанти організації навчального простору в класі. Крім класичних варіантів, буде використано новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які легко трансформувати для групової роботи. Виділятимуться окремі приміщення з відкритим освітнім простором.

Планування і дизайн освітнього простору школи будуть спрямовані на розвиток дитини і мотивації її до навчання. Освітній простір Нової української школи не обмежуватиметься питаннями ергономіки. Організація нового освітнього середовища потребує широкого використання ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання, оновлення лабораторної бази для вивчення предметів природничо-математичного циклу [17, 19].

В ухваленому Законі України «Про повну загальну середню освіту» безпечне освітнє середовище визначено як сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, зокрема з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту») [21].

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД

Одним із головних документів, що вносить низку змін в організацію освітнього простору в школах та дає змогу керівникам шкіл і вчителям краще адаптувати середовище до вимог концепції Нової української школи, є «Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти», який набув чинності 1 січня 2021 року та був затверджений наказом МОЗ № 2205 від 25.09.2020р.

Сьогодні одним із напрямів оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти є освітнє середовище. Державною службою якості освіти України (далі — ДСЯОУ) було акцентовано увагу на нововведенні ухваленого документа, необхідності його врахування під час здійснення самооцінювання освітнього та управлінського процесів у школі та наголошено, що відтепер під час інституційних аудитів відбуватиметься вивчення освітнього середовища школи з огляду на його відповідність вимогам Санітарного регламенту [21].

ДСЯОУ виокремлено низку змін від попередніх норм і правил, які торкнулися організації простору в класах, середовища для дітей, харчування та питного режиму, навчального навантаження і домашніх завдань, питань гідності та облаштування туалетних кімнат, безпеці у школі та спорту в школі, прибирання класів та «самообслуговування». Розгляньмо основні з них.

Організація простору

Новим Санітарним регламентом, замість наявної вимоги фронтального розміщення парт, дозволено кругове або інше розміщення робочих столів учнів за умови забезпечення достатнього рівня освітленості робочих місць учнів. Це означає, що вчитель тепер може без застережень керувати середовищем у класі, а вимоги щодо дотримання мінімальних відстаней між партами та стінами класу стосуються лише фронтального (рядами) розміщення робочих місць учнів та визначені в розділі ІІІ п. 12.

Ухвалений Санітарний регламент не обмежує в дизайні та застосуванні сучасних підходів до оформлення освітнього середовища, але наголошує на необхідності застосування безпечних для здоров’я дітей матеріалів. Відтепер допускається наявність яскравих елементів у кольоровій гамі стелі, стін та меблів (розділ ІІІ п. 3).

Навчальне навантаження

У Санітарному регламенті зазначено, що організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Санітарний регламент встановлює, що заняття мають розпочинатися не раніше 8:00, а для другої зміни — не пізніше 14:00, та чітко регламентує граничну кількість годин навчальних занять на тиждень для учнів кожного класу, яка визначена в додатку 8 до Санітарного регламенту. Гігієнічні правила складання розкладу навчальних занять та розподілу навчального навантаження протягом тижня наведено в додатку 7 до Санітарного регламенту.

У Санітарному регламенті визначено, що безперервна навчальна діяльність учнів 5-11(12)-х класів (тривалість навчальних занять) не може перевищувати 45 хвилин. Організація здвоєних навчальних занять і використання інших форм організації освітнього процесу, що впливають на тривалість навчальних занять, допускається за рішенням педагогічної ради закладу освіти та повинні відповідати віковим особливостям дітей. Для учнів 10-11-х класів час виконання завдань для домашньої роботи не має перевищувати 2 години.

Для учнів 5-11(12)-х класів тривалість перерв між навчальними заняттями рекомендується не менше 10 хв, великої перерви — 30 хв (для прийому їжі). Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хв після третього та четвертого навчальних занять. У середині здвоєного навчального заняття необхідно організувати перерву тривалістю 10 хв для активного відпочинку.

Визначено вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання. У разі використання технічних засобів навчання (далі — ТЗН) під час проведення навчального заняття потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути: для учнів 5-7-х класів — не більше 20 хвилин; для учнів 8-9-х класів — 20-25 хвилин; для учнів 10-11(12)-х класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять — 20 хвилин. У разі здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11(12)-х класів — не більше 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хвилин на другому навчальному занятті. Після занять із застосуванням ТЗН проводять вправи з рухової активності та вправи гімнастики для очей. Комплекси відповідних вправ наведено в додатку 3 до Санітарного регламенту.

Гідність і приватність дитини

У Санітарному регламенті більш гостро постає питання гідності та приватності дитини. Забезпечення приватності учнів є умовою облаштування шкільних вбиралень.

Харчування і питний режим

Новації стосуються і здорового харчування дітей: установлено вимоги до харчових продуктів та готових страв, визначено групи харчових продуктів, які мають бути в щоденному шкільному раціоні (додаток 9 Санітарного регламенту), визначено перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та в торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти (додаток 10 Санітарного регламенту).

Більше уваги приділено організації питного режиму та передбачено доступ дитини до питної води протягом усього періоду перебування у школі, а не лише під час прийому їжі, як було раніше.

Безпека в школі

Новий Санітарний регламент містить більш жорсткі вимоги щодо безпеки дітей у школі та на її території. Зокрема, ідеться про наявність паркану навколо всієї території школи для унеможливлення несанкціонованого входу або заїзду.

Самообслуговування учнів

Самообслуговування учнів фігурує в новому документі та означає лише прибирання за собою сміття та тримання свого робочого місця в чистоті. Відповідно до вимог Санітарного регламенту залучати учнів 5-11(12)-х класів дозволено лише до поливу рослин та вологого прибирання поверхонь (без миття підлоги та вікон і використання мийних та дезінфікувальних засобів), тривалість самообслуговування не має перевищувати 1 години на тиждень.

ВИМОГИ ДО КАБІНЕТІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ, ШКІЛЬНИХ МАЙСТЕРЕНЬ

Вимоги до кабінетів трудового навчання, шкільних майстерень визначено в ІІІ розділі Санрегламенту «Гігієнічні вимоги до будівель та приміщень» та частково в розділі IV «Система забезпечення життєдіяльності» [20].

✵ Відповідно до пунктів 18 та 19 розділу ІІІ навчальні майстерні повинні бути ізольованими від інших навчальних приміщень (в окремих блоках, секціях або в окремих будівлях з гардеробом і санітарним вузлом) та розміщуватися на першому поверсі.

✵ Майстерні розміщуються у двох кімнатах (навчальна швейна майстерня та майстерня з кулінарії) або в одній (комбінована майстерня). У комбінованій майстерні для робіт з харчовими продуктами виділяється окрема зона (20 % площі).

✵ Приміщення навчальних майстерень повинні бути розраховані на 13-15 робочих місць, оснащені відповідним обладнанням, необхідним для використання технологій, передбачених навчальними програмами з трудового навчання, зокрема холодильним, з урахуванням зросту учнів. Робочі місця повинні забезпечувати зручну робочу позу учнів та відповідати вимогам безпеки життєдіяльності.

✵ У майстернях для учнів 10-12 років слід використовувати інструменти розміром № 1, для учнів 13-15 років — № 2, після 15 років — інструменти для дорослих.

✵ Максимальна маса вантажу для підняття школярами: 11-12 років — до 4 кг, 13-14 років — до 5 кг; 15 років: хлопчики — 12 кг, дівчатка — 6,0 кг; 16 років відповідно — 14 і 7 кг; 17 років — 16,0 і 8,0 кг.

✵ У пункті 2 розділу IV зазначено, що відповідно до вимог ДБН В.2.2-3:2018 приміщення майстерень мають бути забезпечені холодною і гарячою проточною водою з установленням кранів-змішувачів. На випадок перебоїв у постачанні гарячої проточної води необхідно передбачати резервне гаряче водопостачання. Температура гарячої води, що подається до приміщень закладів освіти, повинна бути не нижче 37 °C та не вище 60 °C.

✵ Що стосується повітряно-теплового режиму, відповідно до пункту 7 розділу IV у приміщеннях закладів освіти відносна вологість повітря має бути 40-60 %; температура повітря в класних кімнатах — 17-20 °C, в майстернях з оброблення металу і дерева — 16-18 °C [20].

Навчальні майстерні, кабінети трудового навчання необхідно обладнувати з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог, вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності, а саме враховуючи вимоги таких нормативних документів.

✵ Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій: наказ Міністерства освіти і науки України від 29.04.2020 № 574, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0410-20#Text.

✵ Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів: наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 № 601, URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z1121-04.

✵ Правила безпеки під час занять у навчальних і навчально-виробничих майстернях навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН від 13.08.2007 № 730, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-07#Text.

✵ Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями, затвердженими наказом Мінсоцполітики від 14.02.2018 № 207, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-18#Text.

У кабінетах, які використовують електричне обладнання, електротехнічне обладнання повинно відповідати вимогам електробезпеки, передбаченим Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 № 4, іншими чинними нормативними документами.

Пам’ятаймо, що відповідно до «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти» забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці характеризують такі критерії оцінювання [1]:

1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці.

2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, необхідним для реалізації освітньої програми.

3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників.

6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в інтернеті.

7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників

Отже, сьогодні безпечне освітнє середовище є одним із дев’яти компонентів Нової української школи, його поняття обґрунтовано в Законі України «Про повну загальну середню освіту» та в наказі МОН про «Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» [16], відповідно до якого саме освітнє середовище закладу освіти є одним із компонентів якості освітньої діяльності, напрямом оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти.