Розробки уроків - Технології 5-6 класи - С. П. Панченко, Є.О. Клейно 2023

Реалізація мети і завдань технологічної освітньої галузі
Розділ 1. Модернізація змісту технологічної освітньої галузі

МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Модельні навчальні програми розроблено відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»), на основі Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09. 2020 р. № 898) [2-7, 17].

У 2021-2022 навчальному році запроваджувалися модельні програми в пілотних школах, розроблені для базової середньої освіти, у змісті яких реалізуються концептуальні засади нового Державного стандарту базової середньої освіти, і яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Модельні навчальні програми будуть масово впроваджуватися в освітній процес закладів загальної середньої освіти поетапно, починаючи з 2022/2023 навчального року.

Модельна навчальна програма — це документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.

Модельна навчальна програма спрямована на реалізацію мети базової середньої освіти, яка передбачає розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів; формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації; продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії; виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу [3].

Мета технологічної освітньої галузі: реалізація творчого потенціалу особистості; формування технічного та критичного мислення, готовності до зміни навколишнього природного середовища без заподіяння йому шкоди засобами сучасних технологій і дизайну, здатності до підприємливості та інноваційної діяльності, партнерської взаємодії; використання техніки і технологій для задоволення власних потреб, культурного й національного самовираження.

У процесі вивчення предмета «Технології» в 5-6-х класах розв’язуються такі завдання:

✵ здобуття досвіду проєктно-технологічної діяльності та партнерської взаємодії в нових умовах технологічної освіти;

✵ засвоєння графічної грамоти, способів проєктування, виготовлення та оцінювання виробів, умінь раціонального використання найпоширеніших матеріалів, безпечного поводження з найпростішими засобами праці, застосування техніки і технологій для реалізації власних проєктів;

✵ розвиток уяви, технічного, системного і критичного мислення, психомоторики, здатності гармонійно поєднувати розумову та фізичну працю;

✵ формування проєктно-технологічної компетентності, творчого ставлення до праці, самозарадності, підприємливості й інноваційності, готовності дбати про добробут, примножувати культурні цінності, оберігати природу та раціонально змінювати довкілля засобами дизайну і технологій [3].

ПРОЄКТНА ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ В ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ОСВІТІ

Системоутворювальною в здобутті технологічної освіти є проєктна педагогічна технологія. Вона поєднує в собі мету, завдання, принципи, складові змісту, форми, методи і засоби навчання технологій, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів навчання. Очікувані результати формують основні освітні компетентності технологічної складової, досягнення очікуваних результатів є продовженням самоосвітньої діяльності здобувачів освіти. Наповненість навчальних програм відповідає віковим можливостям, рівню розвитку, інтересів і здібностей здобувачів освіти.

Навчальний проєкт має складатися з чотирьох етапів проєктування.

1. Організаційно-підготовчий етап — підготовча робота до виконання творчого проєкту та виготовлення виробу. Визначення завдань проєктування (виріб) та доцільності виконання проєкту. Формулювання вимог до проєктованого виробу. Створення банка ідей та пропозицій.

2. Конструкторський етап — вироблення власних ідей та вибір остаточного варіанту, розроблення ескізів та креслень деталей, розроблення ескізів оздоблення, розроблення технологічного процесу у вигляді таблиць.

3. Технологічний етап — виготовлення виробу згідно з планом виконання роботи та технологічною послідовністю виготовлення деталей та виробу в цілому. (Під час виконання етапу в технологічну послідовність можуть вноситися необхідні корективи, які зазначають у відповідних матеріалах проєкту. Корективи можуть вноситися щодо застосування інструментів та пристосувань, більш раціональної послідовності виготовлення виробу тощо.)

4. Заключний етап — випробування виготовленого виробу на відповідність поставленим вимогам і написання висновку, презентація проєкту та підбиття підсумків.

Учитель організовує проєктну діяльність відповідно до наявного матеріально-технічного забезпечення закладу та навчальних майстерень.

Орієнтований алгоритм проєктної діяльності

1. Спільне (учителя й учнів) обговорення й вибір теми проєктування з урахуванням учнівських здібностей та їхніх інтересів.

2. Застосування методів проєктування, пошук розв’язання проблем проєктування шляхом генерування власних ідей і раціоналізаторських пропозицій.

3. Дослідження ефективності використання конструкторських матеріалів, вторинного використання, визначення необхідних технологічних процесів, критичний підбір технологічних операцій.

4. Розроблення проєктно-технологічної документації (план виконання проєкту, ескізний малюнок, технологічна карта, економічний та екологічний аналіз проєктування, презентаційні матеріали).

5. Виконання запланованої діяльності, проведення учнями самоаналізу власної проєктної діяльності.

Орієнтований перелік напрямів проєктно-технологічної діяльності здобувачів освіти: вироби до свят; предмети для благоустрою та організації життя та роботи; кулінарні вироби; аксесуари та прикраси; сувеніри та обереги; вироби для оздоблення інтер’єру приміщень; швейні вироби; вироби з вживаних речей; кімнатні, садові рослини; споживацькі знання; особистий побут (домоведення); корисні речі для: немовлят, дітей, дорослих, людей з інвалідністю; корисні речі для загального побуту [15].

Орієнтований перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності здобувачів освіти: підставка під гарячий посуд з термостійкими з’єднаннями; підставка під горнятко; кухонна дощечка; підставка для гаджета; органайзер для рукоділля; підставка для випалювача (паяльника); серветниця; гольниця; брелок; м’яка пласка іграшка; об’ємна м’яка іграшка; ялинкова прикраса; лялька-мотанка; закладка для книги; серветка; торбинка для дрібничок; рамка для фото; листівка; статична іграшка; рухома іграшка; іграшкові меблі; головоломка з дроту; пазли; кухонне приладдя (лопатка виделка тощо); декоративні квіти; панно, картина; декоративний свічник; макет транспортного засобу; прикраси з бісеру, стрічок, ниток, тощо; писанка; гарячі напої; бутерброди; салати; вирощування кімнатних рослин [11].

Орієнтований перелік основних технологій проєктно-технологічної діяльності здобувачів освіти [7]:

✵ Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом.

✵ Технологія обробки текстильних матеріалів машинним способом.

✵ Технологія обробки деревинних матеріалів (ДВП, фанера).

✵ Технологія обробки деревини. Технологія виготовлення аплікації (з текстильних та природних матеріалів). Технологія плетіння (лозоплетіння, соломоплетіння тощо).

✵ Технологія виготовлення виробів у техніці «макраме».

✵ Технологія виготовлення текстильної ляльки.

✵ Технологія обробки тонколистового металу.

✵ Технологія обробки дроту.

✵ Технологія виготовлення вишитих виробів початковими, лічильними та вільними швами.

✵ Технологія виготовлення виробів з бісеру.

✵ Технологія ліплення.

✵ Технологія виготовлення писанок.

✵ Технологія ажурного випилювання.

✵ Технологія виготовлення мила (миловаріння).

✵ Технологія виготовлення свічок. Технологія виготовлення нових речей зі старих (апсайклінг).

✵ Технологія виготовлення виробів з ниток, пряжі.

✵ Технологія виготовлення виробів у техніці валяння.

✵ Технологія виготовлення в’язаних виробів. Технологія виготовлення виробів у техніці кінусайга.

✵ Технологія клаптикового шиття.

✵ Технологія приготування їжі.

✵ Технологія вирощування кімнатних рослин.

✵ Технологія придбання продуктів харчування. Технологія безпечного користування електроприладами.

✵ Технологія формування культури споживання їжі.

✵ Технологія сервірування столу.