Розробки уроків - Українська мова та читання Частина 2 - 2 клас II семестр - Володимир Наумчук 2021


Використання дієслів у мовленні (2 год). (Українська мова)
Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловлюваннях. Весняне пробудження

Мета. Розвивати навички точного вживання дієслів у мовленні, продовжити роботу по спостереженню за вживанням дієслів у прямому і переносному значенні, близьких і протилежних за змістом, формувати мовне чуття, виховувати поетичні смаки.

Дидактико-методичне забезпечення. Картки з поетичними рядками.

План-конспект

1. Організація учнів до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання.

2.1. Читання дієслів, протилежних за значенням, з чітко вираженим наголошеним складом.

2.2. Добір дієслів, близьких за значенням.

Жартую (веселюся), крокую (ступаю), говорю (розмовляю), міркую (думаю), зводити (будувати), поздоровляти (вітати).

3. Повідомлення теми уроку і мотивація навчальної діяльності.

4. Спостереження за вживанням дієслів у прямому і переносному значенні.

На картці (дошці) записані поетичні рядки.

- Прочитайте поетичні рядки Т. Шевченка. Які дієслова у переносному значенні використав поет?

Вітер з гаєм розмовляє,

Шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю

Один за водою.

- Які дієслова в переносному значенні використала Г. Малик у своєму вірші?

А без чого жодне діло

не кипіло, не горіло?

Без завзятих і робочих,

До усяких справ охочих,

здібних до усіх наук,

двох твоїм умілих рук.

- Які дієслова в переносному значенні використала Леся Українка у вірші?

В гомоні зеленім ліс залопотів,

Під яскравим сонцем весь позолотів;

Горда і цнотлива, до княжни подібна,

Вийшла на узлісся конвалія срібна...

- Чи роблять наше мовлення багатшим, красивішим, виразнішим, точнішим... дієслова, близькі і протилежні за змістом, з прямим і переносним значенням?

5. Робота в групах.

- Виконайте завдання, вказані в картках.

Група 1.

- Підкресліть дієслова, ужиті в переносному значенні.

По діброві вітер віє,

Гуляє по полю.

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Т. Шевченко

Група 2.

- Позначте дієслова, вжиті в переносному значенні.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Група 3.

- Підкресліть дієслова, протилежні за значенням.

♦ Згода дім будує, а незгода руйнує.

♦ Сміливий там знайде, де боягуз загубить.

♦ Літо біжить, підстрибуючи, а зима бреде, похнюпившись.

Група 4.

- Від прикметників утворіть дієслова.

Радісний - ..., сумний - ..., смішний - ..., веселий - ..., сухий - ..., плавучий - … .

- Позначте дієслова, близькі за значенням.

6. Слуховий вибірковий диктант.

- Випишіть дієслова.

До лісу змалку звикла я...

Тут вранці чуєш солов'я

і цілий Божий день - пташок.

Тут поблизу шумить струмок,

Біжить, розказує про те,

Де в лісі папороть цвіте,

Куди біжить він і чому

Так вдома нудиться йому...

О. Олесь

- Підкресліть дієслова, вжиті в переносному значенні.

Фізкультхвилинка

7. Робота з підручником.

7.1. Робота в парах (вправа 1, с.52).

7.2. Списування з завданнями (вправа 2).

7.3. Письмо з пам'яті (вправа 3, с.53).

7.4. Робота з деформованим реченням. Встановлення зв'язку слів у реченні.

8. Відновлення слів за вказаними приголосними. Встановлення зв'язку слів у реченні (вправа 5, с.53).

9. Самостійна робота (вправа 6).

Фізкультхвилинка

10. Колективно-групова робота (вправа 7).

10.1. Читання уривка з вірша Т. Шевченка. Відповіді на запитання. (Колективна робота).

10.2. Робота в групах.

Виконання завдань 1-3 до вправи.

10.3. Перевірка виконаних завдань.

11. Підсумок уроку.

- Яку роль відіграють дієслова в мовленні? Складіть речення, щоб дієслово «сміється» було вжите як у прямому, так і в переносному значенні. Наведіть приклади дієслів з протилежним значенням. Доберіть близькі за значенням дієслова до слів: говорити, турбуватися, берегти, блищати.

12. Домашнє завдання.

Вправа 8, с.54.

13. Виконання завдань з рубрики: «Перевір себе».

1. Слова, які називають дію предмета, це:

А іменники

Б прикметники

В дієслово

2. Дієслова відповідають на запитання:

А що робити?, що робив?, що зробить?

Б який? яка? яке? які?

В хто? що?

3. Протилежними за значенням є дієслова:

А молодіє - росте; накрапає - моросить

Б говорить - мовчить; стоїть - їде

В летить - падає; пірнає - заглиблюється

4. Близькими за значенням є дієслова:

А блищить - сяє; ясніє - світліє;

Б говорить - спить; будують - темніють

В починає - завершує; виходить - заходить

5. У реченні «Сходить сонце над землею» дієсловом є:

А сонце

Б сходить

В над землею