Розробки уроків - Українська мова та читання 2 клас Частина 2 до підручників М. С. Вашуленка та О. В. Вашуленко - Придаток О. Д. 2020

Урок 106. Я не ображу рідної землі! Ніна Вернигора «Диво у долоньках»
Довкола стільки є краси!
Читання

Мета: ознайомити учнів з творами, у яких описується краса весняної природи; розширювати читацький світогляд учнів; удосконалити читання в діалозі та правильне інтонування речень; учити розповідати про враження зі свого досвіду; формувати пізнавальні інтереси учнів; розвивати уяву, вміння передавати під час читання настрій твору; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: предметні картинки до гри «Знайди мешканців водойм».

Тип уроку: комбінований урок.

Освітні галузі: мовно-літературна, соціальна, природнича.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організація класу. Вправа «Хай-файв»

«Хай-файв» — вітання, коли одна людина плескає піднятою долонею по долонях іншої людини.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Перевірка домашнього завдання

· Виразне читання вірша Лідії Компанієць «У лісочку».

· Вправа «Вірю — не вірю» до тексту «У лісочку».

«Вірю» — учні піднімають зелену цеглинку, «не вірю» — червону.

— У вірші йдеться про ранковий ліс.

— Махає крилами бабка.

— Росте біла ромашка.

— На гілці прудко стрибає сорока і виспівує пісеньку.

— Лісовий дзвіночок має рожеві очі.

— Лісовий дзвіночок всім дзвенить: «Добрий ранок!».

2. Актуалізація опорних знань

Вправа «Біном фантазій»

— Яким ти уявляєш ранок біля річки?

3. Мотивація навчальної діяльності

Дискусійна сітка Елвермана, або «павутинка» дискусії

4. Оголошення теми та мети уроку

— Утворіть «будиночок», склавши долоньки. Уявіть, що хтось у ньому помістився. А хто це може бути?

— Що ви зробите з цією істотою?

— А що зробила дитина із оповідання «Диво у долоньках» Ніни Вернигори, ми дізнаємося, прочитавши оповідання.

5. Вивчення нового матеріалу

1) Робота над оповіданням Ніни Вернигори «Диво у Долоньках» (с. 129 - 130).

· Робота зі словами (с. 130).

— Прочитайте правильно слова.

Дослухається, спостерігати, недовірливо, чемно, пригорщею, скаламучену, відчуваючи.

— Які слова вам незрозумілі?

— Прочитайте слова, дотримуючи наголосу.

— За потреби зверніться до тлумачного словника.

· Вправа «Передбачення» (за опорними словами та словосполученнями).

— Прочитайте слова та словосполучення.

Сестри, озеро, велика шкода, маленький равлик, у долоньках диво, жива природа.

— Як ви гадаєте, про що це оповідання?

· Читання з позначками («система поміч»).

Учень не тільки сприймає прочитану інформацію, але й оцінює текст.

— Діти, читаючи текст, ви повинні з'ясувати, що ви вже знаєте, яку інформацію прочитали вперше, про що ви хотіли б дізнатися більше. Для цього ви ставитимете відповідні умовні позначки, що перед вами.

Умовні позначки:

«V» — я це знав;

«-» — це суперечить тому, що я знаю;

«+» — я цього не знав;

«?» — я хочу про це запитати.

Будь-який текст містить суттєву (30-40 %) і несуттєву (60-70 %) інформацію. Виділення ключових слів і словосполучень сприяє скороченню тексту, полегшує його засвоєння.

— Що нового ви дізналися з тексту?

— Які слова побачили вперше?

· Читання тексту учнями «ланцюжком».

— З яким почуттям необхідно читати це оповідання?

· Робота над усвідомленням змісту.

Використання стратегії «Ромашка Блума». Робота в групах

Орієнтовні запитання

Просте. Де відбувалася описувана подія?

Уточнювальне. Я можу помилитися, але, здається, дівчатка Тетянка і Марічка були сестрами?

Пояснювальне. Чому авторка назвала свій твір «Диво у долоньках»?

Творче. Якими ви уявляєте сестричок?

Оцінювальне. Яку корисну справу зробила Тетянка?

Практичне. Що можна порадити своїм одноліткам?

· Вибіркове читання.

— Прочитайте абзац, у якому сказано, яких тварин побачила Тетянка у своїх долоньках.

— Які рядки тексту ілюструє малюнок?

· Гра «Я — літературний герой».

Учитель пропонує виконати завдання за вибором.

— Уявіть себе Тетянкою (Марічкою) і від її імені складіть розповідь.

Фізкультхвилинка. Руханка «Дім. Білка. Катастрофа»

Учні утворюють групи по троє. Двоє з них стають поруч і піднімають руки так, щоб утворився «дах». Вони — «дім». Між ними стає третя дитина — «білка».

Коли вчитель каже: «Білки!», усі діти-«білки» шукають собі інший дім. Коли вчитель каже: «Дім!», учні, які утворювали «дахи», швидко шукають собі нові пари, аби створити з ними нові «будинки». А коли вчитель каже: «Катастрофа!», то всі міняються ролями, тобто «білки» стають «домами», і навпаки.

2) Продовження роботи над текстом (творчі завдання).

· Вправа «Трибуна думок». Робота в малих групах.

— Придумайте іншу кінцівку до оповідання.

· Вправа «Квест-цікавинка».

Цікаві факти про равлика

Найповільніша тварина на Землі це — равлик (він переміщається зі швидкістю 24 мм/хв). Равлики поширені по всій Землі (багато видів мешкають у тропічних і субтропічних морях). У Єгипті та Вавилоні равлик був символом вічності й родючості. Раковина равликів росте протягом усього життя тварини. Равлики не мають зубів, замість них вони мають радул (апарат для зішкрібання і подрібнення їжі). Більшість равликів є травоїдними. Деякі равлики всеїдні, їхня дієта складається з різних безхребетних і рослин. Равлики, які живуть на суші, дихають за допомогою легенів (а ті, які живуть у прісних водах і морях, дихають зябрами). Улітку равлик виробляє слиз, який полегшує його рух поверхнею. У світі існує близько 500 видів равликів-конусів (укус деяких видів смертельно небезпечний для людини). У фармакології з отрути деяких видів готують сильнодіючі знеболювальні препарати. Конус Глоріамаріс, або «Слава морів», є найкрасивішою раковиною у світі. Взимку деякі равлики впадають у сплячку. Вони покривають себе товстим шаром слизу, який запобігає втраті води в організмі. У природі равлики живуть від 3 до 7 років, у неволі — до 25 років.

6. Закріплення вивченого матеріалу

1) Вправа «Крісло автора» (обговорення змісту прочитаного).

Одна дитина (за бажанням) сідає в «крісло автора» і виступає в ролі автора твору (бажано, щоб у цій ролі спробували себе якомога більше дітей). Решта формулюють запитання за змістом почутого твору, а «автор твору» повинен відповісти словами, максимально наближеними до тексту.

2) Гра «Знайди мешканців водойм».

Діти об'єднуються у дві групи. Гравці кожної групи отримують конверт із предметними картинками та вибирають мешканців водойм.

1-ша група: щука, карась, в'юн, черевик, яблуко, фломастери, жаба, лисиця, ворона, лебідь.

2-га група: сом, рак, равлик, книга, черепаха, чапля, чайка, каструля, коза, гітара, лялька. Учитель підбиває підсумок гри. Учні доводять свою думку.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Зворотний зв'язок. Рефлексія. Вправа «Рюкзак»

Метод етапу рефлексії дає можливість залучати кожного учня до роботи, зокрема кожен учень має змогу відповісти на запитання: «Які зі здобутих на уроці знань і вмінь він візьме із собою для використання на інших уроках? Про що цікаве розповість удома?». Відповіді «складають» у рюкзак (уявний чи справжній).

2. Домашнє завдання (за вибором)

· Виразне читання оповідання Ніни Вернигори «Диво у долоньках» (с. 129-130). Придумати іншу історію, яка могла б трапитися із сестричками.

· Виразне читання оповідання Ніни Вернигори «Диво у долоньках» (с. 129-130). Створити малюнок до твору.